Мелітополь ♥ Нова історія незламного вчительства від українських освітян, які попри все тримають освітній фронт та розповідають свої історії. Ви неймовірні! Віримо, що скоро ЗСУ повернуть кожен метр нашої землі. Тримайтеся, рідні! Уся Україна з вами!

Підтримайте своїх колег: поширюйте цю історію на своїй сторінці. Кожен має чути голос Вчительства, який боронить освіту наших дітей у цій страшній війні.

«Привіт. Я із Мелітополя. Так сталося, що залишилася у місті. Дуже важко, особливо коли поряд дитина. Боїшся не за своє життя, а за життя своїх донечок. Рятує лише віра. Віра в те, що про нас не забули і скоро прийдуть і звільніть від окупантів.

А ще рятує робота! Так! Саме робота. Уроки я продовжила проводити, але офлайн. Записувала свої уроки, створювала цікаві завдання і викладала в Classroom. Так приємно було отримувати від дітей листи з побажаннями, що ми скоро зустрінемося в нашій українській школі і що вони дуже сумують за мною! Це надихає творити!

Щоб не з'їхати з глузду, брала участь у Всеукраїнських проєктах для вчителів та і не тільки. Я навчилася запаковувати уроки завдяки рекомендаціям і підтримці Наталії Нагорної! І це круто! І сертифікат я отримала!!! Я продовжила готувати учнів до ЗНО, хоча сайт Buki ніяк не йшов на зустріч. Я все ж набрала команду випускників і ми разом йшли до цілі — добре скласти ЗНО. А ще я навчилася пекти чудові бенто тортики)).

Ви знаєте, попри те, що інтернет поганий, коли вмикаєш ВПН, то ноутбук взагалі не тягне, крізь сльози і психі, я це робила. Рятували силові заняття у спортзалі, який ми не кинули з донькою, а продовжували ходити і працювати. Дуже рятує підтримка рідних і близьких, які залишилися поряд.

Я знаю, що попереду будуть важкі часи, але я хочу подякувати всім за підтримку. Я знаю, що Перемога за нашими котиками ЗСУ і ми чекаємо на них.
А ще… Дуже хочеться вижити, адже попереду стільки планів!»