Контрольно-аналітична діяльність у ДНЗ здійснюється згідно із Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, власним статутом, Концепцією розвитку ДНЗ, іншими нормативно-правовими актами. У закладі затверджено номенклатуру справ, яку схвалюють на засіданні ЕК Державного архіву області. Завідувач веде журнал обліку роботи з інструкціями, нормативно-правовими документами. Уся ділова документація ведеться відповідно до Інструкції ведення ділової документації в дошкільних навчальних закладах.

Контрольно-аналітичну діяльність у закладі здійснюють завідувач та вихователь-методист за постійного психологічного супроводу практичного психолога.

Метою контрольно-аналітичної діяльності є забезпечення якості освітнього процесу і надання кожному педагогові конкретної допомоги, удосконалення педагогічного процесу у всіх групах. Цієї мети адміністрація досягає завдяки:

  • вивченню стану освітнього процесу та оцінювання його результатів, виробленню рекомендацій щодо розвитку та саморозвитку особистості педагога, дитини на основі їхніх природних задатків;
  • виявленню факторів та умов, що позитивно і негативно впливають на освітній процес у ДНЗ;
  • делегуванню відповідальності педагогам, які досягають стабільно високих результатів, сприянню переходу їх до самоконтролю.

АЛГОРИТМ ДІЙ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА ЩОДО КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Головна мета дій вихователя-методиста щодо здійснення контрольно-аналітичної діяльності в ДНЗ — надати методичному контролю особистісно-орієнтованого характеру взаємодії між вихователем-методистом і педагогами дошкільного навчального закладу.

Внутрішньосадовий контроль — це система збирання інформації про стан освітньо-виховного процесу та надання методичної допомоги з метою вдосконалення та розвитку професійної майстерності.

Мета контролю — забезпечити оптимальні для кожного педагога і дитини результати на основі творчої різноманітності методик, технологій, урахування можливостей та інтересів вихованця заради його розвитку.

Внутрішній контроль передбачає:

  • контроль за змістом різних аспектів діяльності ДНЗ: організаційно-педагогічної, освітньої, соціально-психологічної, медико-соціальної, фінансово-господарської та ін.;
  • контроль за освітнім процесом.

Контроль має бути регулярним, систематичним, дієвим, гласним. При цьому слід дотримувати нижченаведених умов організації контролю.

Умова генералізації передбачає визначення головних, кардинальних напрямків діяльності керованої підсистеми, що піддаються контролю в першу чергу.

Умова інтеграції передбачає об’єднання зусиль педагогічного та батьківського колективів у здійсненні внутрішнього контролю за умови пріоритетного права керівника ДНЗ на координацію цього контролю.

Умова гуманізації всієї системи відносин у колективі потребує в процесі контролю за встановленням між суб’єктом і об’єктом взаєморозуміння і співпраці.

Умова індивідуалізації означає необхідність обов’язково враховувати своєрідність кожної творчої індивідуальності з метою створення в ході діяльності можливостей для самовираження цієї особистості.

Умова диференціації передбачає взаємозв’язок рівня контролю за результатами роботи всього педагогічного колективу і окремих його груп, що відрізняються за рівнем професійної кваліфікації. За умов демократизації управління ДНЗ реалізація цього положення має сприяти переходу педагогів, які домагаються стабільно високих результатів, до вищої форми контролю — самоконтролю, тобто роботі на довірі.

До здійснення контролю в дошкільному закладі висуваються такі вимоги:

  • слід не просто контролювати стан справ, а створити єдину систему контролю за всіми напрямками діяльності ДНЗ;
  • контроль необхідно планувати;
  • у процесі контролю важлива не констатація факту, а виявлення факторів, що спричиняють недоліки; вироблення ефективних заходів, спрямованих на їх усунення;
  • контроль буде дієвим утому разі, якщо він здійснюється з урахуванням вимог сучасності і рекомендації, видані за його підсумками, будуть виконані;
  • необхідно надавати допомогу в реалізації рекомендацій тим, кому вони були надані за підсумками контролю;
  • контроль і його підсумки мають бути доведені до відома педагогів;
  • контроль має бути спрямований не тільки на виявлення недоліків, але й на пошук нового, цікавого, що дає високі і стабільні результати.

Основні функціональні завдання внутрішнього контролю:

1. Збирання та обробка інформації про:

  • ефективність реалізації Програми розвитку та цільових програм;
  • ефективність реалізації освітніх програм;
  • стан предметно-розвивального середовища;
  • професійний рівень педагогів.

2. Встановлення зворотного зв’язку в реалізації всіх управлінських рішень.

3 .Забезпечення замкненого управлінського циклу.

Принципи внутрішнього контролю:

  1. Планомірність.
  2. Об’єктивність.
  3. Теоретична обґрунтованість.
  4. Методична підготовленість.

Об’єкти внутрішнього контролю за компонентами діяльності:

  • Виховний, освітній та оздоровчий процеси.
  • Методична робота.
  • Інноваційна діяльність.

Стан психологічного мікроклімату на всіх рівнях (дитина — дитина, дитина — педагог, дитина — батько, педагог — батько, педагог — педагог тощо).

Створення умов для повноцінного виховного, освітнього та оздоровчого процесів.

Форми контролю (за охопленням об’єктів контролю):

  • фронтальний;
  • тематичний;
  • оперативний;
  • персональний;
  • порівняльний.

Форми контролю (за послідовністю і періодичністю):

  • попередній;
  • поточний;
  • проміжний;
  • підсумковий;
  • епізодичний;
  • періодичний.

ФРОНТАЛЬНИЙ (КОМПЛЕКСНИЙ) КОНТРОЛЬ

Фронтальний контроль проводиться з метою одночасної всебічної перевірки об’єкта управління (методична робота в ДНЗ; організація навчально-виховної роботи; експериментальна робота; робота методичних об’єднань). Він є необхідним для загального ознайомлення (за нетривалий період) з професійним рівнем роботи всього колективу педагогів або його частини. Фронтальний контроль допомагає вихователеві-методисту з’ясувати, на якому професійному рівні починає навчальний рік кожен член колективу. Проводиться не частіше ніж двічі або тричі на рік, у будь-який час року. Триває від трьох-п’яти до десяти днів.

У процесі фронтального контролю вивчають:

  • нормативно-правові документи групи;
  • документацію;
  • оснащення педагогічного процесу;
  • виховно-освітню роботу з дітьми;
  • дитячі роботи;
  • роботу з батьками;
  • підвищення педагогічної кваліфікації;
  • інші аспекти педагогічної діяльності.

Фронтальна перевірка є трудомісткою, але дає значний ефект. Вдається отримати всебічну інформацію для глибокого педагогічного аналізу. Фронтальна перевірка може бути ефективною лише в тому разі, якщо її ретельно підготувати і попередньо розробити її проведення.

Підсумки фронтального (комплексного) контролю обговорюють на педрадах, нарадах при завідувачеві, засіданнях Ради ДНЗ.

Під час організації фронтального контролю необхідно створити комісію, яка надає допомогу за відповідного контролю.

ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Тематичний контроль допомагає зібрати якнайповнішу інформацію, а отже, вчасно скоригувати роботу педагогічного колективу або окремого вихователя.

Тематика вивчення стану освітньо-виховного процесу планується в річному плані.

Щоб тематичний контроль був результативним, необхідно провести підготовчу роботу в кілька етапів.

I етап. Постановка цілей тематичного контролю

Потрібно ясно уявити і чітко сформулювати, які результати мають бути отримані за підсумками тематичного контролю. Ці результати можуть бути пов’язані:

  • з поліпшенням освітньо-виховного процесу;
  • зі зростанням професійної майстерності педагогів;
  • за створенням умов для розвитку досвіду найкращих вихователів;
  • зі зміцненням зв’язків із батьками тощо.

II етап. Складання плану тематичного контролю з урахуванням специфіки ДНЗ і результатів роботи за обраною темою в попередні роки

Найкраще взяти конкретний розділ програми ДНЗ і виділити в ньому те спільне, що є найбільш важливим для всіх вікових груп. Слід звернути особливу увагу на те, як ускладнюється розділ програми залежно від віку дітей; дібрати і вивчити всі відповідні методичні рекомендації, інструкції, накази за темою.

За якою б темою не був складений план тематичного контролю, у ньому завжди виділяють 5 блоків.

  1. Виявлення рівня знань, умінь, навичок, вихованості дітей.
  2. Оцінка професійних умінь вихователя. Ефективність методів і прийомів роботи з дітьми. Форми організації дитячого колективу. Система професійного зростання педагога.
  3. Рівень планування режимних моментів, системність і послідовність. Відповідність віковим особливостям дітей та освітній програмі, за якою працює заклад.
  4. Оцінка предметно-розвивального середовища, умов для організації педагогічного процесу за вказаним напрямком, наявність різноманітних посібників.
  5. Взаємодія з батьками з питань розвитку дитини. Використання різноманітних форм педагогічної освіти батьків. Оцінка батьками результативності роботи педагога.

III етап. Підготовка до проведення тематичного контролю

Вона передбачає складання анкет, підбір діагностичних методик, складання схем для фіксування проведення і результатів контролю. Вихователеві-методисту доцільно проаналізувати записи в діловому щоденнику аналізу освітньо-виховного процесу (які недоліки вже були помічені, що було запропоновано виправити, усунути, змінити, чи було це виконано, наскільки якісно).

IV етап. Розподіл обов’язків, питань до вивчення, визначення термінів виконання робіт

У тематичному контролі, крім завідувача та вихователя-методиста з виховної та методичної роботи, беруть участь й інші працівники: психолог, музичний керівник, лікар, медична сестра, інструктор з фізичної культури, найбільш досвідчені вихователі.

Завдання вихователя-методиста — поставити перед кожним учасником конкретне завдання, докладно роз’яснити порядок його виконання.

Підсумки тематичного контролю підбивають у вигляді аналітичної довідки та заслуховують на педагогічній раді.

У структурі та змісті довідки за підсумками проведеної тематичної та комплексної перевірки наводять:

  • дату і місце її складання;
  • документ, на підставі якого була проведена перевірка;
  • з якою метою здійснювали контроль;
  • у який період відбувалась перевірка;
  • прізвища, ініціали та посади членів комісії;
  • педагогів, які підлягали контролю, із яких вони груп;
  • джерела отримання інформації;
  • аналітичні відомості про результати перевірки, утому числі виявлених порушень, їх характер;
  • висновки і пропозиції, обґрунтовані на реальному матеріалі, підтвердженому кількісними показниками.

У кінці довідки наводять рекомендації або пропозиції щодо виявлених порушень, встановлюють терміни для їх усунення, призначають відповідальних з усунення зауважень.

Довідку підписують члени комісії та педагогічні працівники, які підлягали контролю, засвідчуючи ознайомлення з підсумковим документом, або складають акт про відмову від підпису.

Перед початком тематичної перевірки керівник ДНЗ видає наказ про проведення тематичного контролю, у якому зазначає тему, терміни перевірки, затверджує план-завдання.

План-завдання необхідно представити вихователям за два тижні до початку перевірки, роз’яснити, які питання і в якому порядку будуть вивчатися, у чому сенс і яке значення тематичного контролю для вдосконалення роботи ДНЗ.

Під час організації контролю необхідно дотримувати певної послідовності, або алгоритму здійснення контролю:

  1. Визначення мети і об’єкта контролю.
  2. Розробка програми (плану) контролю або схеми майбутнього спостереження.
  3. Збирання інформації.
  4. Її аналіз.
  5. Вироблення рекомендацій і визначення шляхів їх реалізації.
  6. Перевірка виконання рекомендацій.

Для чіткої систематизації та конкретизації контрольних процедур у річному плані складають розділ «Вивчення стану організації життєдіяльності дітей».

Завідувач і вихователь-методист ДНЗ визначають структуру річної циклограми управлінської діяльності, у якій зазначені етапи відбору об’єктів для контролю, визначено циклічність наказів на навчальний рік. Річна циклограма управлінської діяльності висвітлює щомісячний контроль за виконанням вимог законодавства про освіту, контроль за організацією навчально-виховного процесу; контроль за сформованістю в дітей ключових компетентностей; контроль за веденням документації; контроль за якістю методичної роботи, станом санітарно-гігієнічного режиму і технікою безпеки в ДНЗ.

Відповідно до циклограми контрольно-аналітичної діяльності щомісячно розробляють схематичний план контролю. За підсумками контролю вносять зміни в педагогічну діяльність відповідно до пропозицій і зауважень. Про результати контролю колектив інформують на засіданнях педагогічних рад, загальних зборах, виробничих нарадах, нарадах при завідувачеві та профспілкових зборах. Вихователь-методист розробляє та веде картки контролю виконання рішень педагогічних рад і наказів по ДНЗ.

За отриманими результатами вихователь-методист спільно із завідувачем розробляють систему інформаційного забезпечення управління закладом, тобто програму здійснення внутрішнього контролю в ДНЗ (вивчення стану організації життєдіяльності дітей відповідно до річного плану). У цій програмі розроблено такі інформаційні блоки: «Здоров’я і здоровий спосіб життя», «Виховання і навчання дошкільників», «Науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу», «Робота з кадрами», «Готовність дитини до навчання в школі», «Взаємодія ДНЗ із сім’єю та громадськістю», «Матеріально-технічне забезпечення». За кожним з наведених блоків складають технологічні картки для збирання, аналізу інформації і прийняття управлінських рішень. У кожному з блоків визначено зміст інформації, зазначено, хто і коли її збирає і де її використовують.

У ДНЗ застосовують такі методи контрольно-аналітичної діяльності:

  • теоретичні (вивчення документації, побудова гіпотез, моделювання, проектування, порівняльний та системний аналіз);
  • практичні (спостереження, експеримент, вивчення ППД, самооцінка, самоконтроль);
  • соціологічні (анкетування, тестування, бесіда, експертна оцінка, інтерв’ювання);
  • статистичні (графіки, схеми, заповнення таблиць, ранжирування).

ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ(ВИБІРКОВИЙ, ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ, ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА)

Оперативний контроль — це не констатація фактів, а їх вивчення: порівняння, узагальнення, аналіз, пошук причин, які викликали ту чи іншу проблему. Цей вид контролю має випереджувальне значення щодо виявлення загроз для кінцевих результатів діяльності закладу.

Оперативний контроль спрямований на:

  • вивчення стану роботи педагогічного колективу та окремих вихователів на певному етапі;
  • вивчення щоденної інформації про хід та результати педагогічного процесу, виявлення причин, що порушують його;
  • перевірку виконання попередніх пропозицій окремих рішень тощо.

Завдання оперативного контролю — попередити недоліки. Оперативний контроль є важливим підґрунтям для проведення підсумкового, тематичного та фронтального контролю (комплексного вивчення), тому він має бути плановим, раціонально розподіленим за часом та зафіксованим у діловій документації вихователя-методиста. До оперативного контролю добирають найбільш важливі на відповідному етапі питання, вивчення яких допомогло б у розв’язанні річних завдань.

Більшість напрямків діяльності ДНЗ постійно перебувають на контролі в адміністрації, тому їх оперативний контроль доцільно планувати з певною періодичністю. Під час здійснення оперативного контролю вихователь-методист може перевіряти всіх педагогів, вихователів окремих груп, або педагогів — вузьких спеціалістів (музичний керівник, інструктор з фізичної культури, вчитель-логопед).

Метою попереджувального контролю є попередження можливих недоліків, порушень; підбір найбільш раціональних методів роботи; підвищення рівня управління.

Такий вид контролю здебільшого застосовують до вихователів, які щойно розпочали працювати в колективі, а також вихователів, які працюють в інноваційному режимі (впровадження новітніх технологій, передового педагогічного досвіду, нових освітніх програм).

Вихователь-методист допомагає педагогам звикнути до роботи в нових умовах, а тому має попередити їх про відвідування групи заздалегідь.

Зміст попереджувального контролю:

  • вивчення готовності педагога до роботи;
  • визначення рівня володіння методикою навчання і виховання;
  • аналіз календарного та перспективного планування тощо.

Такий контроль здійснюють у формі спостережень, бесід, аналізу педагогічної документації.

Експрес-діагностику використовують для швидкого збирання інформаційних даних. Вона складається із соціологічних досліджень (анкети, тести) щодо виявлення рівня педагогічної майстерності педагогів, рівня розвитку дітей у різних видах діяльності.

Різновидом оперативного контролю є вибірковий (або епізодичний) контроль. За його допомогою можна усунути причини невідповідності фактичного рівня знань дітей вимогам програми. Особливість цього контролю полягає в тому, що він має вибірковий характер і стосується роботи окремих вихователів. Основними формами вибіркового контролю є перегляд занять та інших видів діяльності, бесіда, вивчення документації, аналіз планування.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Метою порівняльного контролю є порівняння результатів роботи вихователів за різними напрямками програми. Порівняльний контроль дозволяє побачити різницю в роботі вихователів паралельних вікових груп, а також порівняти роботу двох вихователів однієї групи.

Порівняльний контроль сприяє розповсюдженню ефективного досвіду, поліпшенню навчально-виховного процесу. «Хто не контролює — той демонструє відсутність інтересу до підлеглих» — стверджує сучасна наука про управління.