Для того щоб грамотно організувати процес мотивації учнів початкової школи й управляти ним, необхідно діагностувати навчальну мотивацію учнів за допомогою анкетування, у результаті якого визначають рівні мотивації за високим, середнім, низьким діапазонами.

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації (за Н. Г. Лускановою)

1. Чи подобається тобі в школі?

  • Не дуже;
  • подобається;
  • не подобається.

2. Зранку, коли ти прокидаєшся, то завжди охоче йдеш до школи чи часто хочеш залишитися вдома?

  • Частіше хочу залишитися вдома;
  • по-різному;
  • іду охоче.

3. Якби вчитель повідомив, що завтра до школи не обов’язково приходити всім учням, що за бажанням можна залишитися вдома, ти пішов би до школи чи залишився б удома?

  • Не знаю;
  • залишився б удома;
  • пішов би до школи.

4. Чи подобається тобі, коли у вас скасовують які-небудь уроки?

  • Не подобається;
  • по-різному;
  • подобається.

5. Чи хотів би ти, щоб не задавали домашніх завдань?

  • Хотів би;
  • не хотів би;
  • не знаю.

6. Чи хотів би ти, щоб у школі залишилися одні перерви?

  • Не знаю;
  • не хотів би;
  • хотів би.

7. Чи часто ти розповідаєш батькам про школу?

  • Часто;
  • іноді;
  • не розповідаю.

8. Чи хотів би ти мати менш суворого вчителя?

  • Напевно не знаю;
  • хотів би;
  • не хотів би.

9. Чи багато у тебе в класі друзів?

  • Мало;
  • багато;
  • немає друзів.

10. Чи подобаються тобі твої однокласники?

  • Подобаються;
  • не дуже;
  • не подобаються.

Ключ

Кількість балів за певний варіант відповіді на запитання анкети.

Підсумуйте кількість отриманих балів.

Перший рівень. 25—30 балів — високий рівень шкільної мотивації, навчальної активності.

Такі діти мають пізнавальний мотив, прагнуть найуспішніше виконувати вимоги, що висуває школа. Учні чітко дотримуються всіх указівок учителя, сумлінні й відповідальні, засмучуються через незадовільні оцінки. У малюнках на шкільну тематику вони зображують учителя біля дошки, процес уроку, навчальний матеріал та ін.

Другий рівень. 20—24 бали — гарна шкільна мотивація. Подібні показники має більшість учнів початкових класів, які успішно можуть упоратися з навчальною діяльністю. У малюнках на шкільну тематику вони також зображують навчальні ситуації, а відповідаючи на запитання, виявляють меншу залежність від суворих вимог і норм. Подібний рівень мотивації є середньою нормою.

Третій рівень. 15—19 балів — позитивне ставлення до школи, але школа цікавить таких дітей здебільшого позаурочною діяльністю. Такі діти досить добре почуваються в школі, однак відвідують її переважно заради спілкування з друзями та вчителями. Їм подобається почуватися учнями, мати гарний портфель (рюкзак), ручки, зошити. Пізнавальні мотиви в таких дітей сформовані меншою мірою, тому навчальний процес їх цікавить недостатньо.

У малюнках на шкільну тематику такі учні зображують зазвичай не навчальні, а позаурочні ситуації.

Четвертий рівень. 10—14 балів — низька шкільна мотивація. Ці діти відвідують школу неохоче, пропускають заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, граються, бешкетують. Зазнають серйозних труднощів у навчальній діяльності. Нестійко адаптуються до школи. У малюнках на шкільну тематику такі діти зображують ігрові сюжети, хоча побічно пов’язують їх зі школою.

П’ятий рівень. Менше ніж 10 балів — негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація.

Такі діти зазнають серйозних труднощів у навчанні: вони не здатні впоратися з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Вони досить часто сприймають школу як вороже середовище, перебування в якому є для них нестерпним. Маленькі діти (5—6 років) часто плачуть, просяться додому. Також такі учні можуть поводитися агресивно, відмовлятися від виконання завдань, дотримання певних норм і правил. Часто такі школярі страждають на нервово-психічні порушення. Малюнки таких дітей зазвичай не відповідають запропонованій шкільній тематиці, а відбивають індивідуальні пристрасті дитини.

Методика вивчення мотивації в першокласників (за М. Р. Гінзбургом)

Для шестирічних дітей найхарактернішими є такі мотиви: навчально-пізнавальний мотив (заснований на пізнавальній потребі); широкі соціальні мотиви, підґрунтям яких є розуміння суспільної необхідності навчання; позиційний мотив (пов’язаний із прагненням посісти нове місце у взаєминах з оточуючими); зовнішні мотиви щодо самого навчання (наприклад, підпорядкування вимогам дорослих та ін.); ігровий мотив, неадекватно перенесений на нову навчальну сферу; мотив здобуття високої оцінки.

В основі методики — принцип персоніфікації мотивів. Дітям пропонують послухати невелику оповідь, у якій кожний із досліджуваних мотивів є особистою позицією одного з персонажів.

Методика індивідуальна.

Інструкція

Учитель. Зараз я прочитаю тобі оповідь. Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик (дівчинка) сказав (сказала): «Я піду до школи тому, що мене мама примушує. А якби не мама, я б до школи не ходив (не ходила)». (Учитель демонструє картинку, що характеризує зовнішній мотив.)

Другий хлопчик (дівчинка) запевнив (запевнила): «Я піду до школи тому, що мені подобається вчитися, готувати домашні завдання. Навіть якби школи не існувало, я б однаково вчився (вчилася)». (Учитель демонструє картинку, що характеризує навчальний мотив.) Третій хлопчик (дівчинка) зауважив (зауважила): «Я хотів би (хотіла б) піти до школи тому, що там весело й багато школярів, з яким можна гратися». (Учитель демонструє картинку, що характеризує ігровий мотив.)

Четвертий хлопчик (дівчинка) повідомив (повідомила): «Я піду до школи тому, що я дорослий (доросла). У школі я почуватимуся таким (такою), а в садочку я почуваюся дитиною». (Учитель демонструє картинку, що характеризує позиційний мотив.) П’ятий хлопчик (дівчинка) сказав (сказала): «Я прагну піти до школи тому, що потрібно вчитися. Без навчання жодної справи не зробиш, а навчишся — можеш стати будь-ким, здійснити свою мрію». (Учитель демонструє картинку, що характеризує соціальний мотив.)

Шостий хлопчик (дівчинка) запевнив (запевнила): «Я прагну ходити до школи, щоб отримувати відмінні оцінки». (Учитель демонструє картинку, що характеризує мотив оцінки.)

Після прочитання оповіді вчитель ставить дитині такі запитання:

  • Хто з них правий? Чому?
  • З ким із них ти хотів би вчитися? Чому?

Діти послідовно тричі обирають відповіді. Якщо їх зміст дитині недостатньо зрозумілий і прозорий, їй нагадують оповідь, знову показують відповідні картинки.

Обробляння результатів

Відповіді дитини (обрання дитиною конкретної картинки) експериментатор занотовує у таблицю й оцінює:

  • зовнішній мотив — 0 балів;
  • навчальний мотив — 5 балів;
  • позиційний мотив — 3 бали;
  • соціальний мотив — 4 бали;
  • мотив оцінки — 2 бали;
  • ігровий мотив — 1 бал.

Необхідно підрахувати, скільки балів отримано окремо за кожним мотивом. Контрольний вибір збільшує кількість балів відповідного вибору.

Мотивацію навчання, що домінує, діагностують за найбільшою кількістю балів. Водночас дитина може керуватися й іншими мотивами. Про несформованість мотивації свідчить відсутність переваг, тобто різне ставлення до навчання в різних ситуаціях.

Проективна методика «Школа звірів» (за Т. О. Нєжновою)

Ця методика допомагає виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з’ясувати причини й способи їх коригування.

Атмосфера доброзичливості й відсутність оцінних суджень під час малювання сприяють тому, що дитина розкривається глибше. До того ж малювання для молодших школярів є звичним
і цікавим заняттям. Аналізування зображеного дає можливість зробити деякі припущення щодо труднощів, що виникли в дітей у процесі навчальної діяльності. Однак цю методику можна застосовувати не тільки на етапі адаптації до школи, але й у старшому віці — під час роботи з виявленими труднощами учнів на різних уроках, у навчальній діяльності та у спілкуванні з однокласниками й учителями. Можна проводити як у груповий, так і в індивідуальній формі.
Оснащення: папір, кольорові олівці.

Попередня підготовка

В е д у ч и й. Зараз ми з вами вирушимо у дивовижну подорож до чарівного лісу. Сядьте зручно, розслабтеся, заплющте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумить листя над головою. Відчуйте, як м’яка трава торкається ваших ніг. На галявинці ви бачите «Школу звірів». Озирніться довкола.

  • Які звірі вчаться в цій школі?
  • А який звір у ній викладає?
  • Чим займаються учні?
  • А яким звіром ви уявляєте себе?
  • Що ви відчуваєте?

Відчуйте все це в собі. Ви можете залишитися на деякий час у цій «Школі звірів», поки я лічитиму до 10, а потім розплющте очі.

Інструкція

В е д у ч и й. Ви відвідали «Школу звірів». Візьміть олівці та папір і спробуйте намалювати те, що там побачили.

(Діти виконують завдання.)

Подивіться уважно на свій малюнок і знайдіть на ньому ту тваринку, якою уявляєте себе. Поруч із нею намалюйте хрестик («×») або напишіть літеру «я».

Інтерпретація

1. Положення малюнка на аркуші.

Положення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як невдоволення своїм положенням у колективі, недостатність визнання оточуючих.
Положення малюнка в нижній частині — непевність у собі, низька самооцінка. Якщо малюнок розташований на середній лінії, то у дитини все в нормі.

2. Контури фігур.

Контури фігур аналізують за наявністю або відсутністю виступів (щити, панцирі, голки), промальовуванням і затемненням ліній — усе це захист від оточуючих. Дитина є агресивною, якщо малюнок виконано у гострих кутах; боїться або тривожиться — якщо має місце затемнення контурної лінії; підозрілою — якщо поставлені щити, заслони.

3. Натиск.

Під час оцінювання ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску свідчить про стійкість, слабкий натиск — про прояв тривожності, дуже сильний — про напруженість. Про тривожність може свідчити розірваність ліній, наявність обводів, сліди стирання.

4. Наявність деталей, що відповідають органам чуття,— очі, вуха, рот.

Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (особливо великих і детально промальованих) — про зацікавленість в інформації, що стосується думки оточуючих про себе. Відкритий, заштрихований рот — про легкість виникнення страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.

5. Аналізування якості та взаємодії персонажів свідчить про особливості комунікативних взаємин.

Значна кількість персонажів, які перебувають у різних взаєминах одне з одним (граються, вчаться та ін.), і відсутність ліній, що їх розділяють, свідчать про сприятливі взаємини з однокласниками. Якщо ж ні, то це означає труднощі в налагодженні контактів з іншими учнями.

6. Характер взаємин між «твариною»-вчителем і «твариною»-дитиною.

Необхідно простежити, чи відсутнє протиставлення між ними; як розташовані фігури вчителя й учня одна щодо одної.

7. Зображення навчальної діяльності.

За відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа цікавить дитину позаурочними заходами. Якщо не зображені учні, учитель, навчальна або ігрова діяльність,
на малюнку відсутні школа звірів або людей, можна припустити, що в дитини не сформувалася позиція учня, вона не усвідомлює своїх завдань як школяра.

8. Кольорова гама.

Яскраві, життєрадісні відтінки свідчать про благополучний емоційний стан дитини в школі. Похмурі кольори означають неблагополуччя й пригнічений стан.

Методика «Бесіда про школу» (за Т. О. Нєжновою)

Інструкція

Експериментатор знайомиться з дитиною й запитує її, чи подобається їй у школі. Залежно від відповіді, дитині ставлять перше запитання «Бесіди…».

Що тобі подобається (не подобається) у школі найбільше? Що для тебе є найцікавішим, привабливим, улюбленим у школі? Далі експериментатор каже: «Я розповідатиму тобі маленькі
історії про тебе самого, проте це історії не про те, що з тобою вже траплялося, а про те, що могло б статися, тому що це відбувалося з іншими. А ти відповідатимеш мені, що б ти сказав або зробив, якби така історія трапилася з тобою.

Уяви, що сьогодні ввечері мама раптом скаже: «Люба моя дитино, адже ти в мене ще занадто маленька, тобі складно ходити до школи. Якщо хочеш, я піду й попрошу, щоб тебе відпустили
зі школи на місяць, на півроку, на рік. Хочеш?». Що ти відповіси мамі?

Уяви, що мама так і вчинила (послухалася тебе або зробила по-своєму), домовилася і тебе відпустили зі школи від завтра. Наступного ранку до школи йти вже немає потреби — роби що
заманеться… Що б ти робив, чим би займався у той час, коли решта школярів навчаються в школі?

Уяви, що ти вийшов погуляти й зустрів хлопчика (дівчинку). Йому (їй) також виповнилося шість років, але він (вона) ходить не до школи, а до дитячого садочка. Він (вона) тебе запитує: «Що необхідно робити, щоб добре підготуватися до першого класу?».

Що ти порадиш?

Уяви, що тобі запропонували вчитися так, щоб не ти відвідував школи, а навпаки — до тебе щодня приходила б учителька й навчала б тебе одного всього, чого навчають у школі. Ти погодився б учитися вдома?

Уяви, що ваша вчителька зненацька виїхала у відрядження на цілий місяць. У класі з’являється директор і повідомляє: «Ми можемо запросити до вас іншу вчительку на цей час, а можемо попросити ваших матусь, щоб вони по черзі замінювали вашу вчительку». Як вчинити краще: щоб викладала інша вчителька або щоб мами заміняли вчительку по черзі?

Уяви, що є дві школи — школа А и Б. У школі А за розкладом уроків у 1-му класі щодня проводять уроки письма, читання, математики, а уроки малювання, музики, фізкультури — не щодня.

А у школі Б усе навпаки: щодня фізкультура, музика, праця, малювання, а читання, письмо і математика — по одному разу на тиждень. Якій школі ти віддаси перевагу?

У школі А від першокласника суворо вимагають, щоб він уважно слухав учителя й робив усе, що той говорить, не розмовляв на уроках, підводив руку, якщо є потреба щось сказати або вийти. У школі Б не роблять зауважень, якщо підведешся під час уроку, поговориш із сусідом, залишиш клас без дозволу.

У якій школі ти хотів би навчатися?

Уяви, що одного дня ти старанно працював на всіх уроках і вчителька похвалила: «Сьогодні ти вчився дуже добре, просто чудово, я хочу особливим чином відзначити тебе за таке гарне
навчання. Обирай сам — дати тобі шоколадку, іграшку або відмінну оцінку в журнал поставити?». Що б ти обрав?».

Класифікація відповідей

Перевага у відповідях дитини категорії А свідчить про те, що її внутрішня позиція має змістовний характер. Перевага категорії Б свідчить про орієнтування дитини на дошкільні види діяльності, на формальне навчання.

Інтерпретуючи отримані результати, необхідно пам’ятати, що оцінюють не тільки кількісні, але й якісні показники. До них належать загальна поведінка дитини під час тестування й інтерес, із яким дитина виконує кожне нове завдання, темп роботи й готовність контактувати із експериментатором, а також стомлюваність та ін.

Проективні методики діагностики мотивації навчання молодших школярів (методика малювання)

Методика малювання має проективний характер, відбиваючи емоційне ставлення суб’єкта до зображуваного. Її застосовують у патопсихологічній практиці для діагностики будь-яких відхилень у психічному розвитку дитини, а також для діагностики взаємин у родині та з іншими цілями. Зверніть увагу на один із варіантів методики малювання для того, щоб діагностувати мотивацію навчання молодших школярів.

Молодший шкільний вік припадає на час «золотого століття дитячого малюнка», як його визначив І. Шванцара, маючи на увазі дітей у віці від 5 до 10 років. Тому закономірно застосовувати методику малювання для діагностики мотивації навчання молодших школярів.
Застосовуючи цю методику малювання, не слід забувати про діагностичні можливості методик цього типу. Поширеною є думка, що методики малювання не можуть бути єдиними під час діагностики, адже багато чого залежить від уміння школярів малювати й багатьох інших суб’єктивних причин. Тому цю методику застосовують під час діагностики поряд з іншими методиками.

Розроблений варіант методики малювання для діагностики мотивації навчання молодших школярів рекомендуємо застосовувати з третьої чверті 1-го класу, оскільки від цього часу учням починають виставляти оцінки. Ставлення школяра до навчання стає більш важливим, що відбито в малюнку.

За методикою школярам пропонують намалювати малюнки за темами «Про найцікавіше» й «У школі». Для діагностики необхідно використати два малюнки — тому що, по-перше, вони
свідчать про вміння школяра малювати; по-друге, можна порівняти два малюнки за кольором, а отже, і точніше визначити емоційне ставлення до зображуваного; по-третє, відображення
шкільної тематики в малюнку «Про найцікавіше» свідчить про виражене позитивне ставлення до школи.

Для діагностики мотивації навчання молодших школярів щодо кожного з визначених показників використовували 2 види характеристик малюнків:

  • формальні характеристики, що виявляють емоційне ставлення учня до школи;
  • змістовні характеристики, що виявляють ставлення учня до навчання.

До формальних характеристик належать такі:

  • колір малюнка — темні, холодні відтінки (темно-коричневий, синій та ін.) уважають проявом негативних емоцій, тобто негативного ставлення до зображуваного, як і використання ненаслідувального кольору, що не відповідає реальності; світлі, теплі тони (жовтий, червоний та ін.) уважають проявом позитивних емоцій, тобто позитивного ставлення до зображуваного;
  • старанність промальовування деталей малюнка — за позитивного ставлення зображуване учень прорисовує старанно, за негативного — малює навмисно недбало;
  • творче або формальне ставлення до малюнка: динамічність малюнка, свобода його композиції, наявність сюжету, його завершеність. Творче ставлення до малюнка визначають за
    наявністю наведених вище характеристик. Воно свідчить про позитивне емоційне ставлення до зображуваного. Як додаткові можна використати такі характеристики для діагностики емоційного ставлення до зображуваного:
  • використання орнаментів і симетричних композицій для виявлення позитивного ставлення;
  • гіперболізація, перебільшення реальних розмірів значущого елемента предмета.