У ті часи, коли я йшла у перший клас, батьків зазвичай непокоїло таке: щоб поводилася гарно у школі, щоб слухалася, щоб училася на п’ятірки. Мріяли потрапити до строгої вчительки, адже «в неї діти, як шовкові, тож вона вчить гарно». Я пам’ятаю виховні моменти, коли нас, другокласників, за дисциплінарні провини примушували стояти тихо і струнко біля парт після уроків, а тих, хто не ворушився, відпускали додому першими. Моя найліпша подруга зазвичай уміла стояти «найтихіше і найстрункіше» і потім довго чекала на мене на шкільному подвір’ї…

На щастя, час змінює пріоритети і методи виховання. І якби я зараз збирала дитину до школи, то мене б цікавило: чи затишно їй буде в класі, як вона порозуміється у колективі, чи знайде друзів, чи буде вчитися з цікавістю і задоволенням, чи не згасне «вогник допитливості» в її очах.

Як на мене, концепція Нової Української школи — ідеальна. Принаймні на папері. Але ж ми знаємо, що від друкованої програми до практики — безліч нюансів. І ось уже ширяться чутки поміж батьками, що «У НУШ нічого не вчать, лише бавляться», «Як це не зубрити таблицю множення? Діти ж неуками повиростають!», ну й коронне «Ось у наші часи…».

Ми поспілкувалися з Юлією Олегівною Плющ, яка працює за програмою НУШ в школі на Рівненщині, й на прикладі її досвіду хочемо пояснити «як це працює».

1. Юліє, скільки років ви працюєте у школі? Чи мали педагогічний досвід до НУШ?

У школі працюю 21 рік, із них 3 — у НУШ.

2. Оцініть за 12-бальною шкалою таке: ідея НУШ, утілення ідеї НУШ у вашій школі, результати навчання дітей за системою НУШ.

— За ідею НУШ ставлю впевнені 12 балів. Утілення — 7–8 балів. Щодо результатів: наразі мої «НУШенята» лише у 3-му класі. Але результатами роботи я задоволена. У дітей значно краще розвинене критичне мислення, вони більше читають, краще знають математику (бо у НУШ це 5 годин на тиждень, а було 4), краще комунікують.

3. Чим відрізняється «звичайна школа» від Нової Української школи (цікавить саме те, що на практиці, а не на папері)?

— Поясню по пунктах.

  1. Частіше і більше діти працюють у команді, що дає змогу пояснювати одне одному незрозумілий матеріал, вчить дослухатися до думки інших, не бути пасивним у командній роботі (у групи варто об’єднувати не більше 3–4 учнів).
  2. Інтегровані уроки дають змогу вчителеві «поєднувати непоєднуване». І тоді дитина також сприймає світ цілісно. Наприклад, тема дня — «Гарбуз». На ЯДС (навчальний предмет «Я досліджую світ») ми знайомимося з цією рослиною, дізнаємося про «місце її народження», користь для людей, як використовують гарбузи у різних країнах. На українській мові та читанні — працюємо з інтернет-ресурсами: дізнаємося, де вирощують гарбузи в Україні, як можна придбати, складаємо діалог для спілкування з фермером для закупівлі гарбузів, готуємо афішу про «Гарбузове» свято для учнів закладу освіти. На математиці підраховуємо, де вигідніше придбати 100 кг гарбузів, вартість доставки. На технології (трудове навчання) готуємо гарбузову кашу, пана-коту або ж гарбузовий пиріг. На фізкультурі організовуємо змагання з гарбузами: хто довше протримає, швидше перекотить…
  3. Ранкові зустрічі особливо цінні. Кожна дитина на початку уроків може поділитися з усіма в класі своїми проблемами, переживаннями, успіхами. Такі обговорення допомагають налаштуватися на плідну співпрацю і відчути себе важливим.
  4. Методика роботи «Щоденні 5»: читання для себе, читання для когось, слухання, робота зі словами, письмо для себе. Це потужна технологія розвитку самостійної роботи і творчості
  5. У час комп’ютерних технологій дітям бракує терпіння та вміння створювати щось самотужки, ставати винахідником якихось незвичних, але водночас корисних речей. Тому в пригоді стає STEM — незамінна складова НУШ. Ця технологія навчання через візуалізацію і досліди допомагає оперувати одиницями вимірювання, краще зрозуміти завдання геометричного характеру, розвиває мозок і креативність.

STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics) (українською — наука, технології, інженерія, математика) — термін, яким називають підхід до освітнього процесу; відповідно до якого основою набуття знань є проста та доступна візуалізація наукових явищ, що «дає змогу легко охопити і здобути знання на основі практики та глибокого розуміння процесів».

4. «Новий освітній простір». Що це на практиці? Чи є у вашому класі оті особливі парти, що їх рекомендувало Міносвіти? Чи пересуваєте ви їх класом для роботи у малих групах, або у великому колі? Як це відбувається?

— Такі парти отримали всі класи початкової школи. Жоден із батьків не вкладав у це власних коштів. У першому класі я переставляла їх сама (вони не дуже важкі), але було не зручно, адже якщо у класі 30–32 учні, то робити це непросто. Наразі діти самі пересувають парти за потреби. Є ще одна незручність — площа класної кімнати обмежує бажання поставити їх по одній, як того вимагає НУШ.

Діти дуже люблять працювати у команді, адже займати місця для спільної роботи можна і на килимі, на пуфах, а не лише за партами. Якщо з перших уроків привчити дітей до порядку, то це чудова практика.

5. Ви насправді використовуєте зелену пасту, щоб підкреслювати найкраще у робочих зошитах дитини?

— Використовувала у першому та другому класах. У третьому почала міксувати з червоною, щоб позначати помилки. Але всі оцінні судження та рекомендації пишу лише зеленою пастою.

6. Гра на уроці — це розвага? Які саме ігри практикуєте?

— Ігри на уроці навчального характеру, проте вони допомагають дитині невимушено запам’ятовувати новий матеріал та повторювати вивчене.

Феєрична математика! Коло, круг, діаметр, радіус — складно, незрозуміло, нудно? Та ні! Друдли, фокуси з петлею Мебіуса, сніжинки, рожевий сніг та зимовий пейзаж із геометричних фігур! Круто!

Випробовуємо «на смак» професії батьків. Почали із вимірювання. Інтеграційні занурення: математика, ЯДС, технології, фізкультура, українська мова. 25 хвилин учительських фантазій і 2 уроки активної діяльності забезпечено.

7. Як працювати без домашніх завдань? А якщо діти забудуть, що вчили вчора на уроці?

— Домашнє завдання не задається лише у першому класі, до речі, як і раніше. У другому класі вони є творчими. А у 3–4 класах домашні завдання є обов’язковими.

8. Поясніть простими словами, що таке компетентність.

— Якщо дитина повернулася додому і може пояснити батькам те, що почула на уроках, навести власні приклади та висловити власне ставлення до поняття — це і є її компетентність із певної теми.

«Компетентність — динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність». Концепція «Нова українська школа»

9. Що таке «наскрізний процес виховання»?

— Педагог не лише дає дитині базові знання, але й учить працювати у команді, знайомить зі світом культури і мистецтва, захоплює історіями про видатних людей та різноманітні події, подорожує з учнями, розважається, на власному прикладі моделює поведінку в різних життєвих ситуаціях — це і є наскрізне навчання та виховання.

10. Нащо потрібні 6 цеглинок LEGO?

— LEGO — це універсальний і потужний інструмент для навчання, розвитку креативного мислення, емпатії у дітей. Використовувати їх можна на всіх уроках з 1-го класу і до 11-го. За допомогою цеглинок вивчаємо будову слова і склад числа, таблицю множення і частини мови. Саме цеглинки часто використовують учителі для фідбеку (зворотного зв’язку) на уроці. Також можна використовувати для фізкультхвилинок, працювати з ними у групах та парах, улаштовувати різноманітні змагання. Наразі у мережі Інтернет можна знайти безліч різноманітних вправ з використанням LEGO.

11. Як відбуваються у вашому класі ранкові зустрічі?

— Обожнюю проводити їх на свіжому повітрі. Для цього ми беремо каремати або пуфи і сідаємо на травичці біля школи. Узимку робимо це у холі навчального закладу, бо у класній кімнаті місця замало. Зазвичай, у першому класі це були обійми та побажання гарного дня одне одному, згодом ми поступово ускладнювали такі зустрічі: наприклад діставали навмання із коробки папірці з різноманітними запитаннями, на кшталт: «Що для мене означає дружба?». У третьому класі ми знайомилися з відомими людьми і досліджували, які якості допомогли їм досягти успіху.

12. Наведіть приклади ваших «родзинок» на уроці.

— Узагалі, дуже люблю кейс-уроки, уважаю, що за ними майбутнє української школи. На уроках проводимо багато дослідів, учимося готувати смачні страви, улаштовуємо уроки у магазині, у поштовому відділенні, досліджуємо за допомогою підручних матеріалів будову внутрішніх органів людини (роботу серця, легенів, голосових зв’язок).

13. Чи змінилася роль батьків у процесі навчання дітей?

— Свої корективи у навчальний процес, звісно, внесла пандемія, тому наразі спілкування з батьками здебільшого онлайн. Але зовсім не погано. Завдяки ідеям EdCamp Ukraine щороку складаємо тристоронню угоду з батьками про навчальні досягнення дитини. Спілкуємося індивідуально. Але дуже полюбяємо виїзди на природу всім загалом — батьки, діти, вчитель.

14. Чи збирають у вашій школі гроші «на штори»? А на що збирають?

— Уперше за часи моєї роботи у освіті на початкову школу виділено було державні кошти. Тому закуплено було і дидактику, і роздавальний матеріал. Єдине, чого завжди бракує вчителеві, — папір. Проте, кошти на це ми заробляємо з дітьми самостійно — беремо участь у конкурсах, здаємо макулатуру, проводимо майстер-класи, збираємо посівний матеріал (жолуді, каштани).

15. Чи дозволено дітям бігати на перерві?

— Я вважаю, що дитина, яка не бігає, — не має здоров’я. А надмірну рухливість головне спрямувати у правильне «русло».

16. Останнє запитання: ви бачите переваги програми НУШ?

— Звісно, програма НУШ складніша за попередню. Вона потребує докласти багато зусиль — як з боку вчителя, так і зі боку учня. Але діти краще читають, упевненіше відповідають на уроках, згуртованіші. І головне — їм подобається вчитися!

Автори: Марія Юдіна, Юлія Плющ

Джерело зображення 1: https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/u-mon-viznachili-osnovni-zavdannya-u-mezhax-reformi-nova-ukrayinska-shkola-na-2021-rik/