Сценарні плани проведення батьківських зборів. Вік першого кохання

10.03.2005 1320 0

Мета й завдання:

  • підготувати батьків до адекватного сприйняття проявів особливої уваги з боку їх дітей до представників протилежної статі;
  • домогтися усвідомлення батьками важливості першої закоханості в долі людини й необхідності її правильного підтримання;
  • виявити типові проблеми, що виникають у сімейних взаєминах у зв’язку з почуттям першої закоханості в дітей;
  • сприяти опануванню навичок взаємодії батьків із дітьми в контексті порушеної проблеми.

Форма проведення: семінар-тренінг.

Підготовча робота

1. Учні класу («кореспонденти») готують відеоматеріали: розповіді людей різного віку про своє перше кохання (30 секунд). «Респондентами» можуть бути перехожі на вулиці, учителі, батьки, «маски».

Запитання для інтерв’ю

Як ви розумієте, що таке кохання?

У якому віці ви закохалися вперше?

Що було найважливішим для вас у період першої закоханості?

Як, на вашу думку, повинні ставитися до першого почуття школярів їх батьки?

2. Операція «Поштова скринька». На прохання вчителя батьки в заклеєних конвертах через дітей передають свої запитання, що стосуються проблеми першого юнацького кохання їх дітей.

Класний керівник узагальнює результати, готує тренінг.

3. Підготовка ситуативних завдань і практичних порад для батьків за темою зборів.

Хід заходу

І. Вступне слово класного керівника

ІІ . «Поле проблем»

1. Класний керівник попереджає батьків, що всі проблеми, які хвилюють батьків, будуть розглянуті на зборах. Усі учасники разом шукатимуть правильні шляхи розв’язання проблем, але для активної участі батьків у обговоренні прізвища та імена будуть змінені.

Усі запитання можна розподілити на дві групи. Перша група стосується бажання батьків дізнатися про особливості підліткового почуття першої закоханості. У чому полягає її принципова відмінність від зрілого почуття дорослої людини.

Друга група стосується конкретних проблем (реальних або потенційно можливих), що виникають (або можуть виникнути) у родині у зв’язку з першою закоханістю дитини.

 2. Класний керівник заздалегідь готує «проблемне поле».

Орієнтовні проблеми:

«Юнацьке кохання. Що це?»;

«Не звертати уваги, дозволяти, забороняти?»;

«Дівоче та юнацьке кохання: порівняймо?»;

«Про „це“»;

«Труднощі й подолання: слід у душі».

 3. Класний керівник наводить висловлювання учнів щодо першого почуття.

Орієнтовні висловлювання учнів:

Я іноді не розумію, що зі мною. Побачивши її, я починаю поводитися дивно. Кривляюся, б’ю її книгою по голові. Вона ображається, а я себе потім ненавиджу».

«Я ніколи не скажу батькам про своє почуття, тому що вони мене засміють: «Які хлопчики, нам ще вищу освіту потрібно здобути!». Заздрю подрузі, яка з матір’ю обговорює будь-які теми, навіть розмовляють про «це». А я уявити не можу розмову зі своїми батьками на цю тему. Вони важають,

що я ще необізнана».

«Для мене ця тема закрита. Людина, яка мені подобається, ніколи мене не покохає. Він сам мені це сказав».

«Ніякого кохання немає. Просто потрібно вдало вийти заміж. Так запевняє моя тітка, а вона це знає!».

«Ну що за мучення! Усім дозволяють ходити на дискотеку, а мені — ні. Тому що сусідка побачила мене з М. і доповіла мамі, що він неблагополучний. Проте він сильний і добрий,

захищає мене. Я не боюся, що мама здогадається, що це я писала. Нехай знає, що я — „біла ворона“».

«Усе це кохання — дурощі. Я хочу мати гарну професію, тому потрібно вчитися. І ніякого кохання немає, просто вигадають щось і ходять, як хворі».

 4. Батьки обговорюють висловлювання власних дітей.

 

 ІІІ . «Попарне спілкування»

1. Класний керівник і психолог підводять дискусію батьків до свідомого бажання знайти відповідь на запитання «У чому полягає особливість юнацького кохання?».

 2. Батьки об’єднуються в пари. Кожна пара в діалозі намагається знайти відповідь на запитання, зважаючи зокрема на власний досвід та знання. Час роботи — 7 хв. Водночас класний керівник прикріплює на дошку коло «Юнацьке кохання. Що це?».

 3. Учасники кожної групи після завершення зазначеного часу повинні підійти до цього кола й прикріпити до нього «промінь», на якому написана виявлена парою особливість першого

юнацького почуття, щоб зрештою вийшло колективне бачення відповіді.

 4. Класний керівник (психолог) підбиває підсумки парної роботи.

Орієнтовні результати парної роботи (тези)

«Тендітне, його легко зруйнувати»;

«Може завдати душевної рани на все життя»;

«Безкорисливе й чисте»;

«Не існує, є вигадкою»;

«Платонічне, у ньому немає бруду»;

«Самовіддане, здатне на безглузді вчинки»;

«Пов’язане з розчаруваннями»;

«Майже завжди завдає болю»;

«Перший «клин» між батьками й дітьми»;

«Щире почуття, тому втручання є небезпечним»;

«Може мати негативні наслідки через недосвідченість».

 5. Класний керівник підводить батьків до необхідності дати відповідь на запитання: «Забороняти, дозволяти або не зважати на першу юнацьку закоханість?».

 

 IV. Імітаційна гра

Ситуація № 1. Батьки дізналися, що їх дитина має романтичні взаємини з дівчинкою (хлопчиком), яка (який) батькам не подобається. Необхідно спробувати «програти» можливі варіанти діалогу між батьками й дитиною, що потім можна використовувати в практиці сімейного виховання.

Батьки об’єднуються в групи по четверо учасників і визначають свої ролі: «батько» («мати»), «син» («дочка»). Двоє інших учасників підтримують їх, даючи поради, виправляючи, підказуючи. Час на роботу — 5 хв. «Кінцевий продукт» — короткий і повчальний для всіх діалог, що учасники розігрують перед присутніми за одну хвилину.

Обговорення кожного виступу.

Ситуація № 2. Гарним варіантом спілкування з дитиною на тему першої юнацької закоханості є розповідь батьків про факти із власного життя або друзів, знайомих, з літературних творів.

Ситуація № 3. До вашої квартири ввірвалася знервована мати однокласниці вашого сина та обурено повідомила про те, що ваш син — підступний спокусник, який збиває її дівчинку зі шляху й це неподобство варто негайно припинити. Змоделюйте варіант вашого діалогу з розгніваною жінкою.

Ситуація № 4. Ваша дитина розповіла вам про те, що її не кохає людина, яка їй подобається, абсолютно на неї не звертає уваги. Яким буде ваше спілкування з дитиною в цій «безвихідній» ситуації?

Ситуація № 5. Ваша дитина раптом заявляє, що народити в юному віці — це чудово! Молода, гарна мама й доросла дитина — це так прекрасно! Наведіть аргументи, що використаєте під час бесіди з дитиною.

Класний керівник підводить батьків до висновку, що потрібно керуватися принципом «Заради дітей ми готові на все». Аналізування деяких ситуацій яскраво переконує нас, що ми самі руйнуємо порозуміння між нами й власною дитиною. А наше завдання — підтримувати його, зважаючи на принцип «не нашкодити».

Відповідь на запитання може бути такою: «Не забороняти, не повчати, а підтримувати, бути поруч».

 Кілька корисних порад батькам

Важкий батьківський вибір: забороняти або дозволяти? Взаємини юнаків і дівчат пов’язані з безліччю моральних проблем.

Старшокласники гостро потребують допомоги старших, насамперед батьків. Але водночас молоді люди прагнуть — і мають на це право — відгородити свій інтимний світ від безцеремонного вторгнення й підглядання. Тому наберіться мудрості — не робіть цього, тоді ступінь довіри до вас із боку ваших дітей буде вищим.

Ставтеся з розумінням до того, що ваша дитина прагне спілкуватися із протилежною статтю: так вона набуває безцінного соціального досвіду, без якого навряд чи буде згодом щасливою.

Підтримайте прагнення дитини в період закоханості добре виглядати. Купіть їй обновки, запевніть, що вона чудово виглядає і не може не сподобатися.

Якщо дитина розчарована в людині, яку обожнює, спробуйте разом із нею поміркувати над словами відомого режисера В. Е. Мейєрхольда: «В одних вид прірви викликає думки про безодню, в інших — про міст». Поясніть дитині, що щасливим є той, хто не пасує перед труднощами й долає їх у прагненні зрозуміти інших, навіть у їх найгірших проявах.

Необхідно виключити із практики сімейного виховання уїдливі зауваження, повчання, глузування, безтактні натяки, стеження. Усе це принижує дітей, викликає відчуження, замкнутість, штовхає на погані вчинки.

Запросіть у гості друга (подругу) своєї дитини. Доброзичливо поспілкуйтеся. Знайдіть цікаві теми, сходіть кудись разом.

 

 V. «Діалог із психологом»

1. Класний керівник вилучає з «проблемного поля» фрагмент — «Дівоче та юнацьке кохання: порівняймо?». Мета цього етапу — усвідомити, у чому розбіжності між формою вираження, глибиною, особливостями переживань юнаків і дівчат у стані закоханості.

2. Педагог на етапі підготовки до зборів мав створити перелік питань (з батьківської «пошти»), на які пропонує відповісти психологові школи. Зокрема кожний присутній може (за бажання) ставити уточнювальні запитання.

 Орієнтовні запитання та відповіді

 Запитання № 1. У чому принципова різниця між закоханістю юнаків і дівчат?

Відповідь психолога. З 13—14 років хлопчики стають надзвичайно чутливими і дуже щиро закохуються. Щоправда, зазвичай межею мрій виявляється поцілунок, однак інтенсивність почуттів від цього не знижується. Хлопчики починають гірше вчитися, стають неслухняними й дратівливими. Дівчата такого самого віку здебільшого схильні до сексуальних фантазій. Усе це супроводжується еротичними снами й мастурбацією. У цьому випадку в них можливі емоційні зриви, психічні травми, пригніченість, що можуть залишити слід на все життя. Відомо багато випадків сімейного розладу, що є наслідком отриманої в юності психічної травми на сексуальному ґрунті. Фізіологічно дівчата дорослішають раніше, ніж хлопчики. Дівчата під час першої закоханості особливо гостро потребують співчуття, співпереживання. Через підвищену емоційність вони більш уразливі, чутливі до зауважень щодо власної зовнішності. Водночас дівчина, яка в юнацькому віці пережила справжнє почуття, усе життя уникатиме випадкових зв’язків, шукаючи справжнє кохання, що підносить людину й змінює її на краще.

 Запитання № 2. Прийнято вважати, що складні ситуації з дітьми (ситуація першої закоханості) розв’язує мати. Роль батька — нейтралітет, невтручання. Якою є думка психолога?

Відповідь психолога. Приклад батька в родині завжди впливає на формування в дітей образу чоловіка й батька: позитивного або негативного. Син засвоює власну лінію поведінки, зокрема — з жінками; дочка — свій ідеал майбутнього чоловіка (або зарікається виходити заміж). Тому батько відповідає за щастя (або нещастя) власних дітей. Неприпустимо, щоб дружина критикувала у присутності дітей дії батька, принижуючи його.

 Запитання № 3. Як сформувати правильне ставлення до жінки? Відповідь психолога. Якщо юнака з дитинства не привчили ставитися з повагою до жінки, якщо він в її присутності вживає

нецензурні вирази — він невихований. Невихований і в сексуальному плані. У вихованні правильного ставлення до жінки найбільшу роль відіграє власний приклад. Потрібно, безумовно,

говорити синові правильні слова, але вони нічого не варті, якщо, завершивши розмову із сином, чоловік свариться з дружиною.

Фраза батька, що звернена до сина: «Ти що вередуєш, як баба!»,— і подібні не сприяють формуванню поважного ставлення до жінки.

 Запитання № 4. Що найважливіше у вихованні дівчинки на цьому етапі?

Відповідь психолога. На мою думку — цнотливість, зокрема цнотливість помислів, взаємин, зустрічей. Щоб ані в друга, ані в приятеля, ані, тим більше, у випадкового знайомого не виникло й думки про те, що з цією дівчиною йому буде легко домогтися інтимних стосунків. Часто неправильна поведінка дівчинки призводить до серйозних психічних травм, зґвалтування, інших лих.

 Запитання № 5. Я втомилася від безкінечних прохань своєї дочки про придбання нового одягу. Чи стосується це обговорюваної проблеми?

Відповідь психолога. Подеколи нам доволі важко повною мірою зрозуміти дитину й відчути її переживання. Спробуйте поглянути на неї очима однолітків. Чи сподобається вам портрет? Не варто висміювати примхи скороминучої моди. Потрібно усвідомити, що вона дуже важлива для підлітка, як і для вас, лише більше. Наприкінці 1970-х років американський соціолог А. Хасс поставив групі підлітків запитання щодо того, чи уявляють батьки ступінь їх сексуальної активності. Лише 28 % юнаків і 25 % дівчат дали позитивну відповідь.

 

 VI. Свічка довіри «Крихти батьківського досвіду»

1. На «проблемному полі» залишився один фрагмент — «Труднощі й подолання: слід у душі». Для осмислення пропонують кілька чинників. Для обговорення пропонують певний факт із реального життя.

Приклад. У великому місті юні закохані, загнані у безвихідь батьками, які не схвалювали їх взаємин та виявляли агресію, стрибнули разом із даху багатоповерхового будинку… Тепер їх батьки подружилися й разом відвідують могили дітей.

 2. Почувши цей приклад, батьки підсумовують свої враження, формулюючи думку: що, на їх думку, є найважливішим у практиці виховання дітей у період першої закоханості.

Радимо

Спілкуючись із батьками, варто нагадати, що сьогодні почастішали випадки дитячого суїциду, що спричинено неадекватною поведінкою старшокласників, конфліктами з однолітками, хибними методами виховання, підлітковою закоханістю, «кризою» родини тощо. Ми маємо пам’ятати, що нервова система підлітків доволі вразлива, тому грубе втручання й неповажне ставлення до їх внутрішнього світу й переживань неприпустимі. Дорослі мають виявляти тактовність і терпіння, визнаючи право своєї дитини на особисте життя.

3. Учасники груп по черзі підходять до дошки й пишуть на ній найбільш значущу для них проблему.

 VII. Узагальнення

Пам’ятка з розв’язання конфліктів

Шановні батьки! Спробуйте обміркувати запропоновані запитання і вам буде легше адекватно поводитися під час конфлікту.

Чи хочу я успішного результату конфлікту для нас обох?

Замість того, щоб думати, «як це могло бути», я можу побачити нові можливості в тому, «що є»?

Як би я почувався на місці своєї дитини-підлітка?

Що вона намагається сказати?

Чи вислухав я дитину як слід?

Що я хочу змінити?

Як я можу сказати це без обвинувачень і нападок?

Чи не зловживаю я владою?

Що я відчуваю?

Чи перекладаю я на когось провину за свої почуття?

Чи допоможе це справі, якщо я розповім дитині про те, що я відчуваю?

Що я хочу змінити?

Чи позбувся я бажання покарати дитину?

Що я можу зробити, щоб краще володіти власними почуттями?

(Наприклад, висловити свої почуття на папері, поговорити із другом, зробити генеральне прибирання квартири.)

Чи хочу я розв’язати конфлікт?

 

Правила ефективної комунікації з дітьми щодо проблеми сексуальності

Перше правило. Якщо розмова стосується сексуальних взаємин, вислуховуйте дитину уважно, не відволікаючись. Якщо розмова трапилася в незручний момент, перенесіть її, але так, щоб не виникло враження, що ви відхиляєтеся від теми. Демонструйте свою зацікавленість — відкладіть газету, вимкніть телевізор, не позіхайте, не поглядайте на годинник. Не слід квапити дитину.

Сприяйте тому, щоб вона розповіла більше, ніж хотіла. 

Друге правило. Дайте зрозуміти дитині, що слухаєте її уважно, час від часу щось уточнюючи, перепитуючи, показуючи, що ви стежите за розмовою. Такий «зворотний зв’язок» заохочує до продовження розмови.

Третє правило. Обговорюючи з дітьми питання сексуальності, уникайте докорів і глузувань, використовуючи позитивні методи комунікації, засновані на заохоченні «зворотного зв’язку». Негативні методи спілкування можуть закріпити у свідомості підлітка насторожене ставлення до проблеми кохання, перешкоджаючи нормальному розвитку її сексуальності. Не очікуйте, що підліток буде щирим із вами. Не дивуйтеся й не гнівайтеся, якщо дитина будь-що намагатиметься уникнути розмови про «це». Добре вже, що вона побачила вашу готовність до розмови, можливо, згодом вона повернеться до розмови.

Не починайте з «Адама». Якщо ви збираєтеся говорити з дитиною про те, як уникнути небажаної вагітності, то не починайте з пташок і бджілок, а відразу переходьте до контрацептивних засобів.

Четверте правило. Використовуйте фрази, що починаються зі слів «я» або «мені». Висловлювання, що починається зі слова «ти», мають атакувальний характер, викликаючи бажання виправдовуватися, заперечувати, що швидко руйнує контакт.

П’яте правило. По можливості формулюйте свої висловлювання у формі тверджень, а не запитань, оскільки запитання часто сприймають як пастки. Наприклад, коли ви запитуєте дочку:

«Чому ти не зустрічаєшся ні з ким іншим, лише з Миколою?», вас зовсім не цікавить, чому дочка обрала цього хлопця. Цим питанням ви висловлюєте своє невдоволення, і вас не цікавить її думка. Слід сказати: «Мені здається, дівчата твого віку не обмежуються одним шанувальником».

Шосте правило. Якщо розмова набуває конфліктного характеру, уникайте «абсолютних» категорій на зразок: «завжди», «ніколи», «щоразу». Ці поняття варто вживати обережно, адже вони завжди спричиняють заперечення у людини, до якої ви звертаєтеся. 

Поділитися в Viber Залишити свій відгук