Готуємося до батьківських зборів

10.03.2005 10113 0

Однією з форм взаємодії педагога з батьками учнів є класні батьківські збори.

Завдання батьківських зборів

1. Ознайомлення батьків зі змістом і методикою навчально-виховного процесу для вироблення загальних вимог і принципів під час визначення мети й завдань виховання, його змісту й реалізації в родині та школі.

2. Психолого-педагогічна освіта батьків із питань виховання дітей.

3. Залучення батьків до спільної діяльності із дітьми для підвищення виховного потенціалу позаурочної роботи, поліпшення взаємодії вчителів, батьків і дітей.

4. Коригування виховання в родинах окремих учнів: 

  • психолого-педагогічна допомога:
    • у вихованні талановитих, обдарованих учнів;
    • у розв’язанні складних питань виховання;
  • індивідуальна робота з родинами, які потрапили в скрутне становище.

5. Взаємодія батьків із громадськими організаціями: батьківськими комітетами, шкільними радами та ін.

Умови ефективності проведення зборів

Радимо 

Для підвищення ефективності батьківських зборів класний керівник має ретельно готуватися до них, приділяючи увагу розширенню тематики зборів та використанню різноманітних форм, а під час проведення — залучати батьків до активної участі.

Перша умова

Правильно обирати тему зборів і визначати їх мету. Вибір має обумовлюватися орієнтирами життєдіяльності класного колективу, закономірностями розвитку особистості школяра, особливостями перебігу процесів навчання й виховання, логікою формування педагогічної культури батьків, стратегією побудови та вдосконалення взаємин школи й родини.

Порядок денний чергових зборів зазвичай варто визначати вчителеві разом із членами батьківського комітету, ураховуючи також думку решти батьків. Обираючи тему, учитель повинен чітко усвідомлювати, чому саме цю проблему в цей момент варто обговорити з батьками.

Орієнтири життєдіяльності колективу класу:

  • підвищення педагогічної культури батьків, збагачення обсягу їх знань щодо конкретного питання виховання дитини в родині й школі;
  • сприяння єднанню батьківського колективу, залучення тат і мам до життєдіяльності класного співтовариства;
  • вироблення колективних рішень та загальних вимог до виховання дітей, інтеграція зусиль родини й педагогів у діяльності з розвитку особистості дитини;
  • пропагування досвіду успішного сімейного виховання, профілактика хибних дій стосовно дитини з боку батьків;
  • підбиття підсумків спільної діяльності педагогів, учнів і батьків за семестр або навчальний рік.

Друга умова

Опрацювати науково-методичну літературу. Глибоке і детальне розглядання питань на батьківських зборах неможливе без опори на теоретичні знання й накопичений досвід розв’язання подібних проблем в інших співтовариствах батьків і педагогів.

Таке вивчення допомагає визначити ключові аспекти проблеми й окреслити шляхи й способи її розв’язання. Зазвичай класний керівник першим ознайомлюється з публікаціями й лише потім пропонує вивчити деякі з них батькам. Також на цих матеріалах може засновуватися виставка літератури для учасників батьківських зборів.

Третя умова

Визначити вид, форму та етапи проведення батьківських зборів. Залежно від мети варто обрати відповідний вид зборів (тематичні, організаційні, підсумкові) та форму.

Форми проведення батьківських зборів:

педагогічна майстерня;

  • конференція;
  • диспут;
  • практикум;
  • конкурс;
  • свято;
  • продуктивна педагогічна гра і т. ін.

Відповідно до обраної форми визначають етапи, способи й прийоми роботи учасників батьківських зборів, що мають бути доволі різноманітними.

Пропонуємо лише деякі форми й способи організації розумової й практичної діяльності батьків на зборах.

Визначення понять

Потрібно дати «наукове» визначення відомого поняття (наприклад, слово «гора»). Гора — це височина на поверхні землі, що має різноманітну форму. У визначенні необхідно зазначити істотні й несуттєві ознаки. Ознаки повинні розкривати сутність предмета й відрізняти це поняття від решти.

Після такої розминки розглядають поняття, пов’язані із темою батьківських зборів. Визначаючи поняття, батьки краще усвідомлять проблему й, можливо, виокремлять для себе певні напрями в роботі з дітьми.

Висловити думку іншими словами

Учитель пропонує якусь фразу (пов’язану з темою обговорення). Потрібно висловити таку саму думку, але іншими словами.

Жодного слова з першого речення використовувати не можна.

Наприклад:

  • «Я завжди налаштований доброзичливо»;
  • «Мені не можна дорікати в негативному ставленні до інших».

Запропонуйте батькам робити зауваження дітям або висловлювати слова схвалення не так, як зазвичай, а використовуючи інші слова й вирази.

Зробити навпаки

Учасникам пропонують замінити якусь якість або властивість об’єкта на протилежну. Можна сам факт переінакшити та пофантазувати. А потім розглянути форми виховання та взаємодії з дітьми, спробувавши все зробити навпаки (наприклад, замість того, щоб карати,— заохотити; замість того, щоб дати ляпас,— приголубити тощо).

Об’єднати об ’єкти в систему

Слід вирізати з газет різні заголовки й роздати кожній групі учасників по 3—4 заголовки. Учасники мають скласти стислу розповідь, використовуючи наявні заголовки, і поєднати її з обговорюваною на батьківських зборах проблемою.

Клубок питань

На початку батьківських зборів учитель з’ясовує коло питань, що хвилюють його учасників (питань має бути більше, ніж учасників). Кожний із батьків записує свої питання на вузьких смужках паперу, що змотують у загальний клубок. Учитель пропонує одному з батьків, розмотуючи клубок, відповідати на питання. Якщо людина вагається з відповіддю, то їй допомагають решта учасників. Один учасник може відповідати лише на одне запитання, після чого передає клубок далі. Гра триває, поки не буде розглянуто всі питання.

Карусель проблем

Усі учасники об’єднуються в групи. Загальну проблему подрібнюють. Суть маленької проблеми пишуть у верхній частині великого аркуша. Одержавши по одному такому аркушу, протягом 3—5 хв кожна група обговорює проблему й записує свої думки щодо її розв’язання. Потім групи обмінюються аркушами таким чином, щоб кожна група попрацювала з кожною визначеною проблемою. Щойно група одержує свої аркуші назад, обговорення припиняється, учасники узагальнюють отримані відповіді, оприлюднюють їх.

Обговорення проблем допомагає розв’язувати загальну проблему. Її доцільно формулювати, зважаючи на загальну тему батьківських зборів.

Наприклад, тема батьківських зборів «Як допомогти дитині вчитися самостійно» може містити такі питання:

  • Як навчити дитину бути уважною?
  • У яких випадках доцільніше виконувати завдання разом?
  • Як проконтролювати навчання дитини?

Використання ігрових ситуацій

Ігрові ситуації допоможуть уникнути монотонності зборів, також — це корисна соціоігрова розминка для будь-якої категорії слухачів (дітей і дорослих), засіб переключення уваги, що можна використати як місток для переходу до іншого виду діяльності.

Пропонуємо варіанти ігор-завдань.

  • Автопортрет. Учитель пропонує батькам створити свої автопортрети і презентувати їх усім присутнім. Портрет можна намалювати або обрати кілька предметів, що характеризують людину як особистість, фахівця, і з їх допомогою «розповісти» про себе.
  • Хто він? Учитель пропонує описати зовнішність, особливі прикмети якоїсь людини, не називаючи її імені. Працюють у групах (у парах). Кожна група обирає учасника, описує його, а решта — відгадують, хто це. Переможе та група, яка відгадає найбільше учасників.
  • Три предмети. Кожний учасник повинен покласти на стіл три предмети, що є в нього попідруч або в сумці. Його сусід за цими предметами має визначити схильності й інтереси їх власника.
  • Самореклама. Кожний з учасників повинен певним чином заявити про себе. Це може бути «оголошення в газеті» (кілька рядків) або «реклама на радіо, телебаченні». У «рекламі» або «оголошенні» необхідно зазначити головну мету повідомлення.
  • Фантастична автобіографія. Учасникам пропонують вигадати собі надзвичайну автобіографію (можна «жити» в іншій країні, іншому вимірі, на іншій планеті тощо).
  • Стілець для запитань. Один із-поміж учасників сідає на стілець у центрі кімнати, а решта — ставлять йому запитання, пов’язані з обговорюваною проблемою. Тематика запитань може бути жартівливою, але про це варто заздалегідь домовитися. Той, хто сидить на стільці, повинен швидко й правильно відповідати на запитання. Він має якнайдовше протриматися на стільці. У випадку затримання або неправильної відповіді на його місце сідає учасник, чиє запитання було останнім.
  • Крісло автора. Учитель пропонує батькам розповісти про яскраве враження свого дитинства. Які почуття пов’язані із цим враженням? Що сьогодні нагадує їм про це? Яким було найулюбленіше заняття? Хто ним зацікавив? Чи збереглися в них улюблені іграшки? Про що вони нагадують? Де зберігаються? і т. ін.
  • Три дзеркала. Учасникам пропонують намалювати себе в першому дзеркалі маленьким і переляканим, у другому — дорослим і веселим, у третьому — щасливим. У яке дзеркало хочеться частіше заглядати? У якому дзеркалі людина є симпатичнішою? На кого вона найбільше схожа?

  

На перших батьківських зборах, коли учитель знайомиться з батьками й знайомить їх між собою, також можна скористатися ігровими формами. Нижче наведені ігри саме для такого випадку.

  • Бінго. Розмовляючи одне з одним, батьки знаходять із-поміж учасників зборів людей, у чомусь схожих на себе, наприклад: народився в лютому; має велику колекцію марок; подобається зима; любить море і т. ін. Учасникам потрібно знайти якнай більше людей, які мають схожі якості.
  • Улюблені тварини. Кожний учасник малює або називає свою улюблену тварину й розповідає про її характер. Ситуацію можна супроводжувати діями й рухами, характерними для цієї тварини.
  • Представити себе й свого сусіда. Учасники об’єднуються в пари. Спочатку батьки розповідають про себе в парах, потім об’єднуються у невеликі групи й представляють одне одного. Той, про кого говорять, за потреби доповнює сказане. Потім батьки представляють членів своєї групи решті учасників.
  • Предмет мого дитинства. На столі розкладають різні предмети (м’ячик, лялька, записка та ін.). Кожний учасник обирає для себе той предмет, що пов’язаний із його дитинством, і розповідає відповідний епізод зі свого життя.
  • Фільм, який би я зняв. Учасникам пропонують обговорити, який епізод зі свого життя вони хотіли б екранізувати і який жанр фільму вважають прийнятним для цього (науково-популярний, документальний, художній). Яких режисерів і акторів вони запросили б та чому?
  • Знайомство-презентація. Кожний учасник повинен познайомитися зі своїм сусідом і представити його всім. Зокрема необхідно звернути увагу на позитивні особистісні характеристики, що могли б зацікавити всіх присутніх.
  • Презентація сусіда. Кожний обирає собі пару. Далі спілкуються за принципом інтерв’ю, презентуючи сусіда (1—2 хв). Гумористичний компонент у спілкуванні не є зайвим. Після завершення презентацій визначають пари переможців. 
  • Хобі. Кожний учасник малює на папері символ свого захоплення. Розмовляти заборонено. Учасники повинні, використовуючи лише малюнок, знайти партнера з такими інтересами. Потім презентують одне одного з визначенням точності збігу.
  • Зав’яжемо вузлики. Учасникам роздають нитки (завдовжки 30—40 см), які вони мають зв’язати, якщо мають щось спільне. Це може бути професійний чи сімейний аспект, зовнішні ознаки, улюблений колір тощо. У результаті утвориться одна загальна нитка. Далі кожний розповідає про те, що їх об’єднало в загальну систему.

Четверта умова

Проведення мікродослідження, що необхідне для отримання додаткової інформації щодо характеру й причин виникнення певної проблеми, а також можливих шляхів і способів її розв’язання.

Зазвичай для цього використовують експрес-методики, що не вимагають значних витрат часу і зусиль для підготовки й проведення дослідження, опрацювання й аналізування його результатів.

Це бесіди з батьками й учнями, заповнення ними найпростіших тестів, анкет із невеликою кількістю запитань і завдань. Проведення мікродослідження потребує допомоги шкільного психолога та соціального педагога.

П’ята умова

Своєчасно й правильно запросити батьків та інших учасників зборів. Батьків доцільно запросити двічі: уперше — за 2—3 тижні до проведення (щоб вони змогли спланувати свою участь у зборах), удруге — за 3—4 дні з метою підтвердження інформації про дату й час проведення. Зазвичай відповідні записи учні роблять у своїх щоденниках. 

Шоста умова

Підготувати рішення зборів, рекомендації, пам’ятки батькам. Класний керівник повинен за 2—3 дні до зборів скласти проект рішення, що можна запропонувати не лише в традиційній формі як перелік запланованих дій і учасників, відповідальних за їх проведення, але й у формі рекомендацій або пам’яток для батьків. Розробляючи їх, варто скористатися допомогою соціального педагога, психолога та інших спеціалістів.

Сьома умова

Підготувати все необхідне й оформити місце проведення батьківських зборів. Збори варто проводити в чистому, затишному й красиво оформленому кабінеті. Можна оформити виставки творчих робіт учнів і науково-методичної літератури з проблеми, що обговорюватимуть; на дошці написати тему й епіграф батьківських зборів; розвісити таблиці й діаграми з результатами проведеного в класі мікродослідження, а також — плакати з пам’ятками для батьків.

Розташування столів і стільців для учасників має відповідати організаційній формі зборів.

Радимо

Усі проблеми, що виникають в учня, слід обговорювати лише індивідуально. Пам’ятайте чарівне правило класного керівника: у присутності інших батьків учня можна лише хвалити, щоб батьки цього учня не опинилися в незручному становищі.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук