Сучасний урок НУШ Творчість, ідеї

Самостійне складання казки як один з етапів розвитку творчої активності учнів початкових класів

06.04.2021 402 0

Казка посідає особливе місце у житті дітей. Вони люблять їх читати, інсценізувати, обговорювати, порівнювати характери дійових осіб із власними рисами характеру, поведінкою. З казки діти дізнаються, що таке добро і зло,на основі казок формується кругозір дітей, закладаються основні принципи людського співіснування, відбувається становлення дитини як особистості. З казки діти починають пізнавати ціну дружби, а інколи й наслідують характери та вчинки казкових персонажів.

У сьогоденні діти найбільше полюбляють казки фантастичні, пригодницькі та магічні. Вони «відшукують» магію в казці, можуть мислити нестандартно, творчо. Саме в казці діти можуть утілити свої найсміливіші мрії, думки та фантазії. Проте не завжди їм удається коректно їх оформити, дібрати вдалі слова та влучні вислови, виокремити найголовніше.

Джерело: https://cdn.pixabay.com/photo/2015/12/15/06/42/kids-1093758_960_720.jpg

У повсякденній практиці стикнулася з проблемою саме на етапі підготовки та підведення учнів до самостійного складання казки. У підручнику «Українська мова. 3 клас» (авт. Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Васильківська Н. А) є низка вправ, спрямованих насамперед на розвиток творчої активності учнів та нестандартного мислення на основі складання казок. Працюючи з третьокласниками, з’ясувала, що скласти казку самостійно, зважаючи на власний досвід та знання прочитаних раніше творів, учні не можуть. Їм складно втілити свої думки, фантазії в один змістовний, невеликий за обсягом твір і більш-менш коректно оформити його. Навіть зважаючи на опорні малюнки або заданий початок казки чи обговорення змісту відомих казок, дітям усе ж таки складно розвинути свою творчу думку та «оживити» її.

 

Як же зарадити цій проблемі? Знаючи можливості своїх учнів та їхні уподобання, я пішла шляхом розв’язання цієї проблеми через гру, інсценізацію, фактичне відтворення знань, проведення цікавих та пізнавальних вправ. Учні мають усвідомити, що формулювати свої думки потрібно змістовно та поетапно.

Усю роботу можна розподілити на три етапи.

І етап— початковий. Проведення низки вправ, які поетапно через гру, виготовлення дитячих поробок та мініінсценізацію підводять учнів до розкриття змісту та самостійного складання казки.

ІІ етап— основний. Формулювання учнями власних думок, послідовне відтворення фактичного змісту (на основі ігрових вправ І етапу) та занотовування, тобто запис матеріалу пройденого етапу та оформлення його у твір-казку.

ІІІ етап— заключний. Це застосовування казки вчителем із здійсненням інтеграції, міжпредметних зв’язків.

Розгляньмо детальніше кожен з етапів.

І етап

У підручнику з української мови запропоновано багато вправ щодо складання казок на основі опорних малюнків або за заданим початком.

Фрагмент уроку

Завдання: скласти казку за поданим початком: «Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі».

Роздавальний матеріал: вата, пластилін, декілька зернин, борошно, малюнкисільськогосподарської техніки.

Через гру, дитячі поробки та мініінсценізацію підводимо учнів до самостійного складання казки.

  • Що ви бачите перед собою? (Зерно.)
  • Що ви про нього знаєте? (Відповіді учнів.)
  • Діти, що потрібно для того, аби проросло зерно? (Потрібно посадити його у ґрунт.)
  • Візьміть невеликий шматок пластиліну. (Діти виконують запропоноване.)
  • Чи вистачить цього для росту нашому зернятку? (Ні. Бо ґрунт потрібно підготувати та удобрити.)
  • Розімніть пластилін, роблячи його пухким та м’яким, і посадіть зернятко.
  • Діти, що зима приносить зі своїм настанням? (Сніг.)
  • На вашу думку, що він нагадує, вкриваючи землю? (Ковдру.)
  • Чи буде тепло зернятку під цією ковдрою? Чому? (Так. Вона захищатиме його від лютих морозів і зігріватиме.)

Діти роблять снігову ковдру, вкриваючи ватою пластилін — землю із зернятком.

  • Що буде робити зернятко під теплою сніговою ковдрою? (Спати. Набиратися сили.)
  • Яка пора року настане після зими? Як зміниться погода? (Весна. Подує теплий весняний вітерець.)

Діти дують відтворюючи вітер, здувають вату.

  • Що сталося з ковдрою? (Розтанула.)
  • Пригріє тепле сонечко, піде дощик. Що станеться із зернятком? (Почне швидко рости.)
  • Чому? (Для росту потрібні тепло та вода.)
  • Як, на вашу думку, яким виросте зернятко? (Великим, колосистим.)
  • Що ми отримаємо, коли воно виросте? (Урожай.)
  • Що роблять із зерном? (Збирають, мелють на борошно і печуть хліб.)
  • Чи довгий шлях хліба до столу? Чому? (Пригадування, поетапне відтворення.)

За бажання учитель може показати зображення техніки, за допомогою якої обробляють землю, сіють і збирають урожай. Так учні краще запам’ятовують та відтворюють послідовність подій, уявляють всі етапи та проживають їх разом із маленьким зернятком, ніби з живою істотою. Усі ці події діти беруть за основу своїх казок. Також можна продемонструвати малюнки, що відтворюють настрій зернятка: сум, страх, сон, радість,

ІІ етап

Ще раз проаналізувавши мапу слів-характеристик, квіткограму настрою, детально роздивившись творчі роботи, учні починають писати казку. Після такої підготовчої роботи діти значно краще відтворюють фактичний зміст відповідно до кожного етапу. Учні ніби проживають усе разом зі своїм героєм і сміливіше висловлюють власні почуття, виражають свої думки та фантазії.

ІІІ етап

На третьому етапі учитель використовує складені учнями казки для інтеграції предметів, реалізації міжпредметних зв’язків. Чи можна поєднати казку, наприклад, із предметами природничого циклу? Або підвести до вивчення певної теми на уроках читання, зважаючи на досвід попередньо складеної казки?

На уроках природознавства, вивчаючи ріст рослини, використала метод 6 цеглинок LEGO.

  • Учитель читає казку «Маленьке зернятко», попередньо складену з учнями.
  • Учитель повторно читає казку з використанням цеглинок LEGO.

Читаючи поетапно казку, учитель робить паузу в тих місцях, де діти мають визначити, що потрібно для росту рослини.

Попередньо учитель зазначає, що:

  • зелений колір — рослина;
  • червоний колір — поживні речовини;
  • жовтий колір — світло;
  • помаранчевий колір — тепло, сонечко;
  • блакитний колір — повітря;
  • синій колір — вода.

«Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі». (Учні беруть цеглинки зеленого кольору.)

«Не бійся, я захищу тебе від вітрів і морозів, а своєю поживною силою буду напувати тебе». (Діти складають вежу: на зелену цеглинку кладуть червону.)

«Настала весна. День став значно довшим та світлішим». (На червону кладуть помаранчеву.)

«Пригріло тепле сонечко». (Наступний колір — жовтий.)

«Подув легенький вітерець». (Блакитний колір.)

«Накрапав дощик, рясно напуваючи землю». (Синій колір.)

— Що потрібно для росту рослини? (Діти, дивлячись на складену вежу, легко відтворюють знання.)

Робота зі складання казки спрямована насамперед на розвиток в учнів творчих здібностей. Їм ще важко відокремлювати свої фантазії від реальності. Тож учнів потрібно націлити, провести ґрунтовний підготовчий етап, спрямувати їхні думки в правильне русло. Не можна нехтувати розвитком творчості дитини, або перекладати це на плечі батьків. Комплекс вправ, «політ фантазії», розвиток дитячої уяви — усе це принесе свої плоди на наступних етапах навчання. А вчитель має бути націлювачем, другом, помічником.

За посиланням пропонуємо завантажити додаткові матеріали:

  • фрагменти уроків зі складання казок з різних тем;
  • казки, складені учнями.

  

Автор: Р. І. Веремчук, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, Філія І ст. с. Голядин ОЗЗСО І–ІІІ ст. «Світязький ліцей», Шацький р-н, Волинська обл.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук