НУШ Інклюзія

Ігри та вправи з попередження дисграфії

04.03.2021 2240 0

Результати діагностування свідчать: щороку кількість дітей, які мають порушення мовлення, збільшується. Можливо, і серед ваших учнів є діти, які мають проблеми із запам’ятовуванням слів? Або якась дитина не може по літерах вимовити своє ім’я? Не розрізняє близькі за звучанням голосні, наприклад [о-у] (голоби — голуби), м’які та тверді приголосні (албом –— альбом), плутає дзвінки та глухі (назтупила — наступила), шиплячі та свистячі (масина — машина). Їй важко добирати антоніми та синоніми до слів, вона постійно припускається помилок під час утворення форми множини від однини (вухі, стули), узгодження різних частин мови (гарний чашка, збиралися хлопчик) та побудови складних речень. Дитині складно називати слова на певний звук чи з певною кількістю звуків. Ці проблеми можуть свідчити про потенційну загрозу дисграфії — часткового розладу процесу письма, пов’язаного із недостатньою сформованістю психічних функцій, що беруть участь у реалізації та контролі письмової мови. Водночас дитина нездатна опанувати навички читання.

Під час усного мовлення у нас немає необхідності замислюватися про звуко-складову структуру слів, бо всі слова ми засвоюємо цілком. Це можна добре зрозуміти на прикладі іноземної мови, що звучить для нас щільним потоком, у якому ми не розрізняємо окремі слова. Так само почувається дитина, яка розпочинає навчання грамоти.

Якщо аналіз мовленнєвого потоку для дитини складний, то це призводить до появи таких помилок:

  • пропуск літер у словах («лто» замість «літо»);
  • поява зайвих літер («стліл» замість «стіл»);
  • перестановка звуків («вебра» замість «верба»);
  • пропуск складів у словах («гова» — «голова»);
  • додавання зайвих складів («гололова» — «голова»);
  • перестановка складів («мотолок» — молоток»);
  • зливання кількох слів в одне («кішкаїлаковбасу»);
  • поділ одного слова на частини («па сок»).

Науковці називають багато причин виникнення дисграфії у дітей, але основними є:

  • недостатня координація між «повідомленнями», надісланими руховими нервами головному мозку;
  • неправильна робота ділянки мозку, що опрацьовує інформацію й «переводить думки у слова».

Окрім органічних і функціональних змін головного мозку, що виникають унаслідок внутрішньоутробного недорозвинення плоду, патології вагітності, інфекційних захворювань та інших важких хвороб, що позначаються на нервовій системі дитини, причиною дисграфії можуть бути й соціально-психологічні чинники, зокрема: двомовні сім’ї, неправильне мовлення оточуючих, раннє навчання письма або ж, навпаки, неуважність до розвитку мовлення дитини.

Тож проблема серйозна. І постає питання, яким чином можна допомогти дитині. Відповідь одна — грати! Саме гра надає можливість сформувати необхідні механізми для успішного навчання грамоти.

Гра «Утвори слово»

Дітям пропонують утворити нове слово, додавши звук до слова-основи (Оля — Поля), або шляхом заміни звука в слові (дім — мім).

Гра «Почув — стій!»

Розвиток зорової та слухової уваги, пам’яті та фонематичного сприйняття — важлива сходинка до успіху дитини.

Мета:розвивати фонематичний слух та фонематичне сприйняття.

Хід гри

Наприклад, у грі «заборонений» звук [с]. Гравці шикуються у шеренгу. На кожне слово вони мають зробити крок уперед, за винятком того випадку, коли у слові є «заборонений» звук у будь-якій позиції.

Слова: кішка, стіл, човен, слон, зуби, шапка, склянка, ворота.

Гра «Буси»

Щоб дитина навчилася швидко читати, їй потрібно утримувати поглядом порядок літер у слові, рядку, абзаці. Тож слід розвивати довільну зорову увагу.

Мета: зібрати слова з намистин.

Хід гри

Найскладніше дітям пригадати образ літери. Тому можна запропонувати такі завдання:

  • написати літеру у повітрі, на столі;
  • викласти друковану літеру з паличок, олівців, шишок;
  • написати літеру на манці, піску;
  • виліпити літеру з пластиліну;
  • закреслити потрібну літеру в тексті;
  • написати на аркуші букву різного розміру, різними кольорами.

«Олівці»-тренажери»

Для формування навички правильного письма важливо вчити дитину правильно сидіти, правильно тримати ручку. Стануть у пригоді «олівці-тренажери», які допоможуть дитині запам’ятати, що ручку (олівець) ми тримаємо трьома пальцями — великим, вказівним та середнім.

Кінезіологічні вправи і масаж рук

Уроботі з дітьми вам знадобляться кінезіологічні вправи, які сприяють розвитку мовлення та мислення через стимуляцію міжпівкульної взаємодії. Кінезіологічні вправи дають можливість задіяти ті ділянки мозку, які раніше не брали участі в навчанні. Цікаво відзначити, що людина може мислити, сидячи нерухомо. Однак для закріплення думки слід рухатися.

Потрібно пам’ятати, що:

  • кінезіологічну  гімнастику краще проводити  вранці (тривалістю   до 15 хв) за спеціальними комплексами, що тривають 2 тижні;
  • вправи виконувати у доброзичливій обстановці, систематично, без пропусків;
  • від дітей слід вимагати точного виконання рухів і прийомів.

Комплекс кінезіологічних вправ містить:

  • вправи на розтягування, що нормалізують гіпертонус (м’язове напруження) та гіпотонус (неконтрольовану м’язову млявість);
  • дихальні вправи, що поліпшують ритміку організму, розвивають самоконтроль;
  • вправи для очей, які розвивають міжпівкульну взаємодію, підвищують енергію організму;
  • вправи для розвитку дрібної моторики;
  • вправи на релаксацію;
  • масаж.

Ускладнення вправ:

  • прискорення темпу виконання;
  • виконання із заплющеними очима;
  • додавання рухів очима та язиком до рухів руками;
  • додавання дихальних вправ та методу візуалізації.

Корисними є різноманітні масажі рук. На кистях є точки (або зони), взаємопов’язані з внутрішніми органами і різними зонами кори головного мозку. Впливаючи на різноманітні зони на руці, що відповідають за певний орган, можна позбутися різних порушень.

Гарні результати дає масаж кистей рук за допомогою пружинок, прищіпок, плодів каштанів, волоського горіха, шестигранного олівця та інших підручних предметів. Особливо ефективними вони стануть у супроводі римовок.

Пропонуємо завантажити комплекс кінезіологічних вправ і картотеку різних видів самомасажу з використанням природного та іншого матеріалу за посиланням : 

  

Автор: Романенко О. Б., учитель-логопед І категорії; Куценко Г. В., вихователь-методист І категорії, ЗДО комбінованого типу, ясла-садок № 54 «Світлячок» м. Бахмут Донецької області

Поділитися в Viber Залишити свій відгук