Психологія Self-менеджмент

Як перемогти лінь? Поради психолога

02.12.2020 1060 0

Лінь заважає жити! Ще й як. Просто жахливо. Зимові речі, які я намагаюся розібрати і заховати якнайдалі, так і лежать то там, то тут. Я натикаюсь на них постійно, але попри докори сумління, теплі светри й пара рукавичок досі прикрашають мій інтер’єр.

Джерело: https://www.makemebetter.net/how-to-overcome-laziness-and-stay-energetic-7-life-changing-tips/

А математика! Господи, допоможи мені взятися за розум! Про контрольну я коли дізналася? Правильно, два тижні тому. Контрольна коли? Правильно, завтра. А у мене півтори задачі та три з половиною правила вивчені. Збираюся ніч сидіти, до кінця. Перед смертю не надихаєшся, але ж хоча б щось…

Цього тижня моя спроба грамотно поставили мету завершилася повним крахом. Лінь перемогла мене з рахунком 5:0.  Окрім математики й зимового одягу, у моєму «лінивому кошику» опинилися прогуляний урок хімії (ну дуже ліньки було йти на нього), мінус три пробіжки зранку і навіть недочитаний «Доктор Живаго». Отже, що маємо — кепський настрій, бажання «ну зараз точно все виправлю» і заприсягання «це вже напевне не повториться».

Що ж, доведеться розібратися в проблемі, як каже наш математик. Спочатку підемо методом «він зворотного». Можливо, у лінощах є щось хороше?

Іноді так трапляється, коли уникаєш значних навантажень, намагаєшся якщо вже не вочевидь відмовитися від яких-небудь завдань, то вже тишком їх не виконуєш. Так поводиться організм, якщо втома, що накопичилась у ньому, досягла позначки «ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ». Це захисна функція, коли навіть нетривале нічогонероблення приносить психіці та всьому організмові бажаний відпочинок і полегшення. Лінь на варта здоров’я!  

Лінь — рушій прогресу!

Точно! Людина лінувалася ходити пішки, тому винайшла колесо, автомобіль і велосипед. Усе логічно. Ось тільки, щоби прогрес допомагав лінуватися, спочатку потрібно попрацювати!

Лінь передається генетично?

Неліниві американські дослідники дійшли висновку: пасивність і небажання працювати можуть передаватися генетично. Не поспішай полегшено зітхати: чого ви хочете, батьки, ви ж самі мене нагородили! Спадковий фактор чи ні — результат від цього не змінюється. І якщо ти не підготуєшся до іспитів, навряд чи когось зацікавить походження твоєї ліні.

Лінь чи повільність

— Мені просто подобається все робити повільно, — запевняє моя подружка Ритуля, коли вчителі називають її лінивою. — Я ж усе роблю. Тільки не одразу.  

Щось у цьому є: одні виконують роботу блискавично, іншим же для тієї самої операції потрібно вдвічі більше часу. У будь-якому випадку як лінь, так і повільність можуть підкласти свиню. Невиконані обіцянки не сприятимуть твоєму авторитету в очах оточення.

«Потрібно придумати певні більш-менш розумні способи боротьби з лінощами і самою собою», — вирішила я і вирушила до свого друга Валерки, відомого скептика і критикана. Він напевне зможе об’єктивно оцінити те, що я напишу, та  й кілька розумних тверджень підкине.

Виписуємо рецепт

— Ну, ти й утнула! — аж присвиснув Валерка, дізнавшись, що мені від нього потрібно. — Ну й тема! Спробуй написати цікаво, щоби без нотацій і занудства. Ну ж бо більше конкретики. Наприклад, батьки попросили зганяти до супермаркету і поприбирати перед приходом гостей, і відмовитися начебто немає причини. Але ліньки, чесно кажучи. От і зволікаєш до останнього, а мама й сестра ходять навколо, примовляючи: «Ну сходи!», «Ну прибери!». Тепер пиши, що потрібно робити.  — Валерка штовхнув мене ліктем у бік. І я написала:

«Роби раз: попроси своїх, щоби припинили повторювати (нудити, зудіти, нити — ці слова не вимовляй). Скажи, що єдиного разу тобі достатньо.

Роби два: обери з двох неприємних речей ту, з якої приємніше починати.

Роби три: зроби першу справу дуже швидко. Наприклад, набіг на супермаркет може бути коротким, якщо ти правильно укладеш список покупок. Логістика — гарна річ. Розмісти назви товарів, які тобі потрібно купити, так, як вони розміщені в магазині. Зекономиш від 10 хвилин до півгодини. Перевірено.

Роби чотири: другу справу не залишай на потім. Її можеш робити трохи повільніше, бо завжди тішить думка, що вже робити нічого не треба.»

 — Ну добре, припустимо, — скептик Валерка придумував, як би ще збити мене з пантелику. — А якщо сто разів обіцяти собі, що прокинешся до першого уроку, але спиш, а самому потім гидко від того, що немає ніякої сили волі.

Роби раз: знаєш, що зранку потрібно прокидатися, не сиди увечері в Інтернеті. Якщо лягти раніше, зранку не так важко прокинутися.

Роби два: попроси когось наполегливого тебе розбудити. Це непогано виходить у молодших братиків і сестричок. Вони напевне не дадуть тобі проспати!

Роби три: зміни свій ранковий мотив. Нехай це буде не «мені украй потрібно піти на перший урок», а «зранку я зможу зателефонувати дівчині, яка мені подобається».

— А зараз, як і годиться, пиши «секрети перемоги над лінню». Скільки їх буде? — Валерці вочевидь сподобалося бути справжнім консультантом.  

П’ять секретів приборкання ліні

Зменшуємо ворога

У дитинстві бабуся читала мені казку, у якій злу чарівницю, яка капостила всім, спіймали й посадили до маленької прозорої склянки. Хтось із головних героїв перетворив бабцю на барометр — передбачаючи погоду, чарівниця показувала язика.  Якось мені спало на гадку, буцімто якщо я свою лінь перетворю на маленьку чарівницю і посаджу її (також подумки) до склянки, то життя моє буде не таким уже й складним. Потім я вже вичитала, що винайшла велосипед: психологи давно практикують такий метод для боротьби з людськими проблемами й комплексами.

Знаходимо мотивацію.Усім ледарям природно замислюватися над питанням: «А навіщо мені це робити?» Навіщо вибиратися з теплої постелі та бігти на вулицю? Навіщо хапатися за підручники, якщо вийшов новий сезон серіалу? «Так, — погодишся ти, — але це і є найбільша трудність — переконати себе, навіщо потрібно робити те, що неприємно або нудно». Насправді секрет не в тому, щоб обманути себе (це навряд чи вийде), а у тому, щоб знайти навіть у найнеприємнішій і нудній справі щось корисне  й цікаве.

 — Добре, — погодився Валерка, коли прослухав цю теорію. — Я терпіти не можу мити посуд. І це ти знаєш особисто від мене. Що я такого повинен сказати тобі, щоб мені захотілось перемити цю купу тарілок? 

 — Наприклад, якщо ти швидко помиєш посуд, то зможеш раніше піти гуляти. А якщо мама повернеться з роботи раніше і не побачить «піраміди Хеопса», то неодмінно похвалить тебе. Це ще один аргумент «за». Але говорити собі: «Я обожнюю мити цей прекрасний, милий посуд», — буде неправильно. 

 — Добре, нехай так. Ну, а якщо мені не хочеться йти до тренажерної зали? Ні, мотив у мене є: накачана фігура, кубики на животі й таке інше… А далі?

— Як це? А захоплені погляди дівчат? Твій мотив — бути накачаним — просто перетворюємо на «ловити захоплені погляди».

Визначаємо термін. Коли потрібно щось зробити у визначений термін, мені допомагає ось такий прийом. Наприклад, реферат потрібно здати до 5 травня. Я ставлю собі нагадування, що його треба зробити до 30 квітня. І відразу забуваю про дату 5 травня. Я починаю працювати над рефератом раніше, а потім, 30 квітня у мене в запасі виявляється ще кілька днів, щоби зробити реферат ідеальним.  Це можна виконувати не лише з рефератами, а й із чим завгодно.

Даємо собі відпочинок. Тут усе просто. Хронічна втома накопичується і провокує лінь. Розподіляй роботу рівномірно, стеж за режимом дня, спи достатню кількість годин, і тоді організм із задоволенням візьметься виконувати нове завдання.

Навчаємося бачити хороше. Якщо щось не виходить, не потрібно картати себе. Знай, що кожний другий дорослий відчуває докори сумління. Цікаво, але ми частіше бачимо свої недоліки й промахи, ніж успіхи. Так, я лінувався, але при цьому зробив те-то й те-то. Словом, помічай не лише ті моменти, коли лінь перемогла тебе, але й ті ситуації, коли перемога була на твоєму боці.  

Автор: Наталя Чуб

Поділитися в Viber Залишити свій відгук