Сторінками прочитаних творів. Узагальнення та систематизація вивченого. Урок-літературний турнір

16.01.2017 491 0

Мета: повторити й узагальнити вивчений за рік матеріал про українських письменників та їхні твори, відомості з теорії літератури; розвивати концентрацію уваги, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, творчу уяву, вміння акумулювати власні знання під час опрацювання завдань; виховувати почуття любові до книг.

Тип уроку: повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма проведення: літературний турнір

Унаочнення: комп’ютер, проектор, портрети письменників, твори яких ви­вчали, збірки творів, ілюстрації (художників та учнівські), намальовані гілки дерев, квіти рожевого та жовтого кольорів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Емоційне налаштування на урок

Учитель. Добрий день, мої шановні учні! У мене в руках па­расолька. Як ви думаєте, навіщо вона мені? (Відповіді учнів.) А па­расолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не обтяжила і не зіпсувала сонячного настрою, який, я сподіваюся, буде панувати в нас сьогодні на уроці.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Слово вчителя

Промайнув ще один навчальний рік. Ви стали дорослішими, зба­гатилися новими знаннями. І сьогодні ми зібралися, щоб поринути в чарівний світ літератури. Бо художня література — це безмежний світ, у якому постає і вирішується безліч проблем. Цей світ має бага­то призначень. Так, читанням насолоджуються, а знання літератури є важливою ознакою освіченої, культурної, інтелігентної людини. Водночас художні твори містять своєрідну шкалу духовних і мораль­них цінностей, накопичених людством, упродовж тисячоліть, озна­йомлюють нас із життям, побутом, звичаями, світоглядом і куль­турою різних народів. Ось як багато може Книга! Як сказав класик української літератури І. Я. Франко: «Література кожного народу — це найкраще дзеркало його життя». Сьогоднішній урок відбудеть­ся у формі літературного турніру сторінками прочитаних творів.

У грі змагатимуться дві команди — команда «Книголюби» та ко­манда «Читайлики».

Правила літературного турніру

  1. Гра триває в 9 етапів, інструктаж до кожного з яких оголошує вчитель.
  2. За кожну правильну відповідь команда «Книголюби» отримува­тиме по одній квітці рожевого кольору, команда «Читайлики» — по одній квітці жовтого кольору, за винятком привітання, кон­курсу капітанів та домашнього завдання, які оцінюють у п’ять квіток. Кожну квітку кріплять до гілки. Переможе команда, гілка якої розквітне найбільше.
  3. Команди відповідають по черзі.
  4. Якщо команда не знає правильної відповіді, то право відповісти переходить до суперників.
  5. За шум та підказки журі має право знімати бали.
  6. Право першою відповідати має та команда, яка за попередній конкурс отримала більшу кількість балів.

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПОНЯТЬ, ЗАСВОЄННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ

1. Конкурс «Привітання»

Команда «Книголюби»

Девіз: «День без книги — що обід без хліба».

Команда «Читайлики»

Девіз: «Книгу читай — розуму набирай».

2. Конкурс «Плутанина»

Поєднати прізвища письменників та їхні твори.

3. Конкурс «Заморочки із бочки»

Капітани команд один за одним витягають з бочечки номерки, під якими є номер запитання з теорії літератури.

Орієнтовні питання, які можна запропонувати.

  1. Вид людської діяльності, що змальовує життя в художніх об­разах. (Мистецтво)
  2. Твори, які виникли в сиву давнину і передавалися в усній формі. (Фольклор)
  3. Оповідання, у якому розповідь велася за роками (літами). (Літопис)
  4. Розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні світу. (Міф)
  5. Усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. (Легенда)
  6. Твір усної народної творчості, у якому розповідається про істо­ричні події та народних героїв. (Переказ)
  7. Твір усної народної творчості, в основу якого покладено захопли­ву розповідь про вигадані події. (Казка)
  8. Дійова особа, про яку розповідається протягом усього твору і ха­рактер якої розкрито найповніше. (Головний персонаж)
  9. Дійові особи, які виконують у творі допоміжну роль і допома­гають висвітлити характер головного персонажа. (Другорядні персонажі)
  10. Опис зовнішності персонажа в літературному творі. (Портрет)
  11. Співзвучне закінчення віршованих рядків. (Рима)
  12. Поєднання кількох віршованих рядків, об’єднаних однією дум­кою, інтонацією та способом римування. (Строфа)
  13. Художній засіб, у якому один предмет, подія зіставлено з інши­ми, у яких ці особливості виявлені різко, яскраво. (Порівняння)
  14. Стислий поетичний, часто ритмізований вислів, що треба від­гадати, у якому в завуальованій формі зашифровано якийсь предмет чи явище. (Загадка)
  15. Короткий стійкий народний вислів з повчальним змістом, що виражає закінчену думку. (Прислів’я)
  16. Влучний вираз, який не виражає закінченої думки й не має по­вчального змісту. (Приказка)
  17. Загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка. (Акровірш)
  18. Твір, який призначений для вистави на сцені. (Драматичний)
  19. Художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображу­ють як живу істоту. (Персоніфікація)
  20. Художнє означення, яке найчастіше виражено прикметником. (Епітет)
  21. Невеликий прозовий твір, у якому зображено переважно один епізод із життя одного або кілько персонажів. (Оповідання)

4. Конкурс «Художні перлини»

Прочитати вірш Т. Г. Шевченка та виписати художні засоби.

 

ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

ЗБогом заговорить…

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

Матеріал для вчителя

Персоніфікація: «серце одпочине», «туман оповиє душу», «хмаронька пливе», «поли розстилає», «сонце спатоньки зове», «сер­це заговорить», «розстилає туман».

Епітети: «синє море», «хмаронька рожева», «туман сивий», «тьма німа», «червоні поли», «рожева пелена», «мала година».

Порівняння: «мов мати дитину», «неначе ворог», «мов матері діти».

5. Конкурс «Фоторобот»

Упізнайте персонажів за описом і вкажіть, із яких вони творів.

  1. «Він ще малий, головою ледь до клямки достає. Очі в нього чор­ні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Любить малювати на снігу усяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди. Ди­вись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину півень гор­ланить…». (Олесь з оповідання Григора Тютюнника «Дивак»)
  2. «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схо­жі один на одного так, як маленький гриб-підберезовик схожий на свого більшого сусіда». (Головні герої оповідання Євгена Гуца­ла «Лось»)
  3. «…Обминув усілякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як вибереться на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було сміливішого, вигадливішого та спритнішо­го злодія. Дійшло до того, що він у білий день вибирався на по­лювання й ніколи не вертався з порожніми руками. Незвичайне щастя і його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому зда­валася, що немає нічого неможливого для нього». (Фарбований Лис з однойменної казки Івана Франка)
  4. «Народилася не ранньою весною, як усі її сестри та брати. Тим-то вона була найменшою в родині, «мізинчиком». Її дуже жаліли й любили, але любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща». (Хуха-Моховинка з однойменного оповіда­ння В. Королева-Старого)
  5. «Голова його — мов бочка, / Очі — ніби кавуни. / І були в нього три дочки, / І плаксивих три сини». (Цар Плаксій із казки В. Си­моненка «Цар Плаксій та Лоскотон»)
  6. «Він приходив кожний вечір — / Хай чи дощ іде, чи сніг — / До голодної малечі / І усім приносив сміх. / Мав він вдачу теплу й щиру, / Ще й лукавинку в очах». (Дядько Лоскотон із казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»)
  7. «В одному великому місті жила дівчинка. Вона нічого не могла доробити до кінця — не доїдала, не допивала, не домальовувала, що почала. Навіть заплестися як слід у неї не вистачало тер­піння». (Аля із казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)
  8. «Він подався в мандри ще десятирічним хлопчиком: шукати щастя, бо батько помер, а мати жила бідно, і мусив їй чимось допомогти». (Карпо з міфу «Як виникли Карпати»)
  9. «…маленький дідок, сам зморщений, а борода зелена аж по ко­ліна». (Ох з однойменної народної казки)
  10. «Кремезний, широкоплечий хлопчина. Стояв він, нахилившись набік, бо ліва нога в нього була коротша від правої» (Недалодько із казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недо­ладії»)
  11. «Все своє життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мрі­яли пройти в нього бойову вовчу стратегію і тактику. Він снився молодим вовчицям…» (Сіроманець з однойменної повісті Миколи Вінграновського)
  12. «На стільці сидів той самий чоловічок, якого вона вперше по­бачила вдома. Тільки тепер він був не малесенький, а на зріст майже такий, як вона. На голові в нього червонів ковпачок. А на лівій нозі не було черевика» (Недочеревик із казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

5. Конкурс «Детективне агентство»

До «детективного агентства» потрапили речі, які загубили лі­тературні герої. Командам потрібно знайти власників цих речей та довести, що саме вони є їхніми господарями.

Біле полотно, синя фарба, драний черевик, сокира, стрічка, кри­шталева туфелька, намальований дятел, червоний ковпачок.

Матеріал для вчителя

  • Біле полотно— Берегиня;
  • синя фарба— Лис Микита;
  • драний черевик— Маруся (казка «Мудра дівчина»);
  • сокира— дід (казка «Хуха-Моховинка») 
  • кришталева туфелька — Недопопелюшка (казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії);
  • стрічка — Аля (казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії);
  • намальований дятел— Олесь (оповідання «Дивак»);
  • червоний ковпачок— Недочеревик (казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії).

6. Конкурс «Проба пера». Домашнє завдання

Команди повинні були написати відгук на самостійно прочита­ний твір сучасної української дитячої літератури та зробити до ньо­го ілюстрацію.

Зразки відгуків учнів Новогнатівської школи, написані в рамках регіонального конкурсу «Зимові читання — 2015»

Відгукна повістьСашкаДерманського«Чудове Чудовисько»

Двадцять перше століття — це епоха високих технологій. Це час розумних комп’ютерів, телебачення, техніки високого рівня, мережі зв’язку і космічних супутників. Люди зробили великий прорив у науці. На планеті Земля майже не залишилося місць, де не побувала б люди­на. Але серед усіх цих термінів, цифр та технологій людина забула про найголовніше: людські чесноти, справжні почуття та дружбу. Усі зараз проводять вільний час за комп’ютерами, телефонами, планшетами. Але чомусь майже всі забули про книгу. У багатьох з нас вони просто стоять на полицях, сумно переглядаючись одна з одною, і з болем згаду­ють той час, коли книжка була незамінним товаришем та порадником.

У нашій родині завдяки старанням бабусі інтерес до читання не зник навіть у XXІ столітті. Ще з самого малечку на будь-яке свя­то вона дарувала мені книгу. Зараз я навчаюся у 5 класі і пишаюся своєю бібліотекою, яка нещодавно поповнилася ще однією чудовою книгою — «Чудове Чудовисько» Сашка Дерманського. Ця повість про справжніх друзів Соню і Чу.

Розповідь починається із зустрічі та знайомства Соні з чудо­виськом, якого вона далі називатиме Чу. Це був звичайний вечір, але до вікна квартири дівчинки прилітає дивне створіння з лісу. Звичайно, Соня спочатку здивувалася, бо вже давно не вірила в іс­нування чудовиськ, але згодом вона зрозуміла, що Чу — не плід її фантазії. Повість «Чудове Чудовисько» допомагає зрозуміти ціну дружби незалежно від віку, соціального стану і національності. Мене вражали вчинки, які робили заради один одного Соня і Чу, незважаючи на будь-які загрози. І кожного разу, коли Чу робив якийсь корисний і відважний вчинок, я дивувалася і захоплюва­лася його добрим і сміливим серцем. Можливо, йому не всі вчинки людей були зрозумілими, а його бажання допомогти просто йшли від серця. Збираючи подяки, він просто хотів зробити життя людей кращим. Я пишаюся Сонею, яка все зробила для того, аби Чу не по­трапив до Країни Жаховиськ. Так, справжня дружба — це не пусте спілкування, пліткування, використання одне одного з корисливою метою. Справжня дружба — це вміння співпереживати, ділити на­впіл не лише горе, а й радість. Саме така дружба була в Соні і Чу.

Я з великим захопленням читала кожну сторінку і переживала всі події разом з героями. Бути письменником — це складно, а бути дитячим письменником — ще важче. Адже діти — це найсуворіші критики. І повірте мені, якщо їх не зацікавить початок, вони навряд чи матимуть бажання дочитати твір до кінця. Прочитавши повість «Чудове Чудовисько», я можу впевнено сказати, що ця книга користу­ється великим попитом серед дітей різного віку, бо всі ми (діти) хочемо мати такого друга, з яким разом ходитимемо до школи, викриватиме­мо глипачів та збиратимемо подяки. Звичайно, що я теж не виняток.

Через свій відгук я хочу подякувати автору за таку дивовижну книгу. Бажаю йому натхнення для написання нових чудових творів. Я впевнена, що моя бібліотека вже досить скоро поповниться ще од­нією цікавою пригодою Соні і Чу.

Чебанова Аліна

7. Конкурс «Устами героя»

Упізнати героїв творів за цитатами.

Команда «Книголюби»

  1. «Годі скніти в темряві та холоді. Час жити у світлій хаті…»
  2. «Сьогодні вранці святий Миколай виліпив мене з небесної гли­ни — придивіться, яка вона блакитна…».
  3. «Ми добрі й не пам’ятаємо лихого»
  4. «Хай із ними день при дні / Плачуть всі в країні діти, / Бо смі­ятися і радіти / У моєму царстві ні…»
  5. «Тепер я спокійно можу повертатися додому. Адже я навчилася доробляти все, що починаю».
  6. «Ходять, лазять, заважають, / Від роботи одривають, / Хоч по­кинь та з двору йди…»
  7. «Ти головне не бійся. Як тільки завтра відчинять двері! — ки­дайся прожогом, напролом. Бо витягти тебе через оцю діру в сте­лі я не можу…»

Матеріал для вчителя

  1. Сварог (міф «Берегиня»)
  2. Лис Микита (літературна казка «Фарбований Лис»)
  3. Хуха-Моховинка (народна казка «Хуха-Моховинка»)
  4. Цар Плаксій (літературна казка «Цар Плаксій та Лоскотон»)
  5. Аля (літературна казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недо­ладії»)
  6. Микита Кожум’яка (літературна казка «Микита Кожум’яка»
  7. Сашко (Повість «Сіроманець»)

Команда «Читайлики»

  1. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сука­ти, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати».
  2. «Господи! — стогнав він. — Пробач мені мої гріхи… Я не хотів би покинути цей світ, не покаявшись.
  3. «Насмієшся ти хоч раз».
  4. Тут живуть не доведені до ладу справи. Хтось там у вас щось не доробив — гульк! — і воно вже тут!»
  5. «Невже країна вся байдужа? / Невже немає у нас мужа / Пал­кого серцем, молодого, / Який не зваживсь на двобій, / Невже не знайдеться нікого / В державі нашій молодій?!»
  6. «…Адже я всім наказувала малювати горщичок…»
  7. «Зжери мене, як ти з’їв мою козу Восьмого березня!»

Матеріал для вчителя

  1. Берегиня (міф «Берегиня»)
  2. Дід (народна казка «Хуха-Моховинка»)
  3. Лоскотон (літературна казка «Цар Плаксій та Лоскотон»)
  4. Недоладько (літературна казка «Незвичайні пригоди Алі в кра­їні Недоладії»)
  5. Князь (літературна казка «Микита Кожум’яка»)
  6. Матильда Петрівна (оповідання «Дивак»)
  7. Чепіжний (Повість «Сіроманець»)
  8. Конкурс «Із народної криниці»

Поєднати частини прислів’їв, пояснити зміст кожного із них.

Команда «Книголюби»

Не взявшись за сокиру,

У лиху годину

Від меча рана загоїться,

Де працюють, там густо,

Треба нахилитися,

Бережи час —

його за гроші не купиш

хати не зробиш

пізнаєш вірну людину

а від лихого слова — ніколи

а де гайнують, там пусто

щоб криниці води напиться

Матеріал для вчителя

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

У лиху годину пізнаєш вірну людину.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Де працюють, там густо, а де гайнують, там пусто.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Бережи час — його за гроші не купиш.

Команда «Читайлики»»

Добре братство миліше,

У ледачого пасічника

Відстанеш годиною —

Хто пізно встає,

Будинки зводять не язиком,

Для приятеля нового

не пускайся старого

а сокирою

у того хліба не стає

ніж багатство

не здоженеш родиною

і бджоли ледачі

Матеріал для вчителя

Добре братство миліше, ніж багатство.

 У ледачого пасічника і бджоли ледачі.

Відстанеш годиною — не здоженеш родиною.

Хто пізно встає, у того хліба не стає.

Будинки зводять не язиком, а сокирою.

Для приятеля нового не пускайся старого.

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Визначення команди-переможця за кількість отриманих квіток

2. Нагородження переможців та учасників дипломами

3. Вправа «Мікрофон»

Що було найцікавішим на сьогоднішньому уроці і чому?  

З якими труднощами я зіштовхнувся?

Мій настрій на уроці був… 

Я хочу побажати собі…, учителеві… 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати літературу для читання влітку.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук