Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Світ літературних казок

УРОК 29. ЛЕСЯ УКРАЇНКА. «КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ»

Мета:

формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки; формувати вміння будувати усні монологічні ви­словлювання, брати участь у діалозі під час обговорення прочитаної казки; вислов­лювати свої думки, використовуючи для цього як мовні, так і позамовні та інтона­ційні засоби виразності мовлення, ставити запитання, відповідати на запитання за змістом прочитаного твору; розвивати емоційну і почуттєву сфери учнів; учити ви­словлювати оцінні судження щодо прочитаного;

формування ключових компетентностей:

вміння вчитися: учити самостійно визначати або приймати мету, яку ставить учи­тель, відповідно до неї планувати й виконувати необхідні дії, контролювати й оціню­вати свої результати;

соціальної: формувати здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у парі та у групі, виконувати різні ролі та функції у колективі;

громадянської: формувати здатність дбайливо ставитися до людей, до самого себе.

Тип уроку: урок набуття нових знань.

Обладнання: різні видання казок Лесі Українки; портрет Лесі Українки; малий Держав­ний Прапор України; мапа світу; зображення Оха з народної та літературної казок; таблиця Шульте.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Я вам рада, любі діти,

І вітаю щиро вас

І запрошую ласкаво

На урок читання в клас!

2. Перевірка домашнього завдання

— Чому припинилася дружба Лисички та Журавля? Чи схвалюєте ви їхню поведінку? Поясніть свою відповідь.

— Як ви гадаєте, на чиєму боці автор казки «Лисичка та Журавель» Іван Франко? Обґрунтуйте свою думку.

— Які прислів’я, що могли б передати головну думку цієї казки, ви ді­брали?

— Відкриваємо наш театр, у якому у фойє відбудеться виставка ілюстрацій до казки, а на сцені Лисичку та Журавля гратимуть ваші однокласники.

3. Артикуляційні вправи

1) Робота над чистомовкою.

Ок-ок-ок — це колючий їжачок.

Ок-ок-ок — він знайшов собі грибок.

Ок-ок-ок — закотився під пеньок.

Ок-ок-ок — у зелененький лісок.

Ець-ець-ець — сіренький горобець.

Ель-ель-ель — довгоногий журавель.

Ка-ка-ка — набридлива мошка.

Ел-ел-ел — хижий птах орел.

Иця-иця-иця — зимує в нас синиця.

Ва-ва-ва — спить удень сова.

Ей-ей-ей — співучий соловей.

Ока-ока-ока — стрекоче щось сорока.

Ак-ак-ак — на ворону схожий грак.

Ан-ан-ан — у лісі є фазан.

Ак-ак-ак — шпаківню любить шпак.

2) Робота над скоромовками.

Сидів горобець на сосні,—

Заснув — і упав уві сні.

Якби не упав уві сні,

Сидів би він ще на сосні.

Черепашці з черепашенятами

Важко змагатися із жабенятами.

4. Розвиток читацьких умінь і навичок

1) Вправа «Шиворіт-навиворіт».

— Складіть і прочитайте слова.

кіоПінок             (Піноккіо)                    лобоКок                      (Колобок)

пелюПошка      (Попелюшка)              заКо-заДере               (Коза-Дереза)

мовоДюйчка     (Дюймовочка)             сикІва-леТесик          (Івасик-Телесик)

салоРунька       (Русалонька)               ванІ биПован             (Іван Побиван)

лосніБіжка        (Білосніжка)              роКучка баРя            (Курочка Ряба)

— За якою ознакою можна об’єднати персонажів?

— Який із них ваш улюблений?

— У якій казці він живе?

2) Робота за таблицею Шульте.

— Зосередьте погляд на одиниці та намагайтеся за 60 секунд полічити до 25.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Дотекстова діяльність

1) Актуалізація опорних знань.

Бесіда

— Пригадайте, чому одні казки ми називаємо народними, а інші — літера­турними.

— Упізнайте Оха-чудотвора з української народної казки. Опишіть його.

— Чим схожі між собою ці казкові персонажі? Що в їхній зовнішності від­мінне?

2) Повідомлення теми уроку.

— Отже, ви правильно зрозуміли: сьогодні ми читатимемо казку Лесі Українки про Оха-чудодія. На її написання поетесу надихнули дитячі спогади.

Народні казки про Оха, про Оха-чудотвора переповідалися з давніх-давен. А Леся згадує:

Давно в дитячий любий вік,

в далекім ріднім краю

я чула казку. Чула раз,

а й досі пам’ятаю.

3) Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки.

а) Бесіда.

— Пригадайте, що ви знаєте про Лесю Українку. Розкажіть.

— Які поезії Лесі Українки ми вивчали в другому класі?

— Які ще вірші цієї поетеси ви читали?

б) Самостійне читання біографічної довідки в підручнику (с. 70–71).

Вправа «Ти — мені, я — тобі»

— Перекажіть прочитане своєму сусідові по парті.

в) Повідомлення юних біографів про цікаві факти із життя Лесі Українки.

— Справжнє ім’я Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач-Квітка. Вона народилася 25 лютого 1871 року на Волині. (Прикріплює прапорець на мапі.)

Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Батько, Петро Антонович Косач — високоосві­чений поміщик, який дуже любив літературу й живопис. Садиба Косачів роз­ташовувалась на найкращих землях у селі. Косачам належало 500 га землі з лі­сами, ріллею та 4 га саду. Аби тримати в порядку садибу, батьки Лесі наймали робітників. Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований ко­сачівський скарб.

Леся Українка та її брат Михайло навчалися у приватних учителів. У чо­тири роки вона вже вміла читати. З шести років училася вишивати.

У родині Лесю звали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеб-лина),— так її називала мама.

Ім’я Мишолосія ділилося навпіл — так називали Лесю та її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

Уже в п’ять років Леся почала самостійно писати музичні п’єси, а у вісім років написала свій перший вірш. Але в десять років у дівчинки почалися сер­йозні проблеми зі здоров’ям: у неї діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини Лесі довелося поставити хрест на музичній кар’єрі.

Леся Українка мала феноменальні здібності до мов. Знала понад 10 мов: українську, російську, польську, французьку, німецьку, італійську, англій­ську, давньогрецьку, латинську, болгарську, іспанську, що свідчило про її ви­сокий інтелектуальний розвиток.

У 12 років Леся перекладала з російської мови книгу Миколи Васильовича Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», її почали друкувати в українських літературних журналах. У дев’ятнадцятирічному віці сама написала для своїх молодших сестер «Стародавню історію східних народів».

Перші вірші Лесі були опубліковані 1893 року. А майже через 20 років ви­йшла друком її драма-феєрія «Лісова пісня», що вважається одним із кращих творів письменниці. Найбільш примітними темами в її творах були свобода, любов і природа. Леся створювала тонкі й ранимі образи з притаманною їй му­зикальністю слова.

Вимушені потребою в лікуванні подорожі до Німеччини, Австро-Угор­щини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у віці 42 років через украй по­ганий стан здоров’я. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Ім’ям Лесі Українки названі площі, бульвари, вулиці, її ім’ям названо Центральну міську бібліотеку у Львові та Центральну публічну бібліотеку для дорослих у Києві. Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки. Її портрет — на українській двохсотгривневій купюрі. На її честь названо астероїд 2616 Леся.

2. Підготовка учнів до сприймання змісту казки

1) Робота із назвою казки та ілюстрацією.

Вправа «Прогнозування»

— Діти, прочитайте назву казки на с. 71 та розгляньте ілюстрацію. Обмі­няйтеся враженнями з сусідом чи сусідкою по парті.

— Пригадайте, яким ви уявляли Оха-чудотвора з української народної казки (можна розглянути ілюстрацію на с. 12 підручника).

— Що в них, на вашу думку, спільне, а що — відмінне?

— А хто був найближче до істини, ми дізнаємося, коли прочитаємо та проа­налізуємо казку.

2) Словникова робота.

а) Вправа «Тлумачний словничок».

— Прочитайте тлумачення слів:

Корх — міра довжини, що дорівнює ширині долоні.

Сажень — стародавня одиниця довжини, що дорівнює близько 2 м 13 см.

Трясовиця — болото.

Ряхтіти — мерехтіти.

Жупанок, жупан — старовинний верхній теплий одяг.

Гапличок, гаплик — металева зачіпка, що пришивається проти петлі одягу.

Бранка — полонянка.

— Доберіть слова-синоніми до слів.

Обридать — ... (набридати, докучати).

Вороття — ... (повернення, дорога назад).

Вельможний — ... (знатний, родовитий, могутній, всесильний).

Заторочать — ... (затараторять).

Гурт — ... (декілька істот, натовп).

Чига — ... (одна з назв цінної промислової риби з родини осетрових — стерляді).

— Що означає слово чигати? (Очікувати, підстерігати)

— Як ви розумієте слово кладенець? (Меч із чудодійними властивостями)

б) Вправа «Один подих».

— Прочитайте на одному подиху слова у стовпчиках.

Тридев’ятім           вельможний                   заввишки

холодочку             землянку                         завширшки

обридать                трухлявий                       ненароком

вороття                   трясовиця                       ряхтить

самоцвіти               кришталевих                 скриньочках

жупанках               обморочать                    заторочать

безглузді                гачкуваті                         гаплички

прикувався            бранка                             кладенець

 

3. Первинне сприймання змісту тексту учнями

Читання-слухання казки

Виразне читання казки вчителем і 2–3 підготовленими учнями.

4. Перевірка первинного сприймання змісту твору

Аудіювання

— Чи справдилися ваші очікування, передбачення, що ви робили на по­чатку уроку?

— Який епізод казки найбільш запам’ятався?

— Чи трапилося щось незрозуміле?

Фізкультхвилинка

Звірі в лісі проживають

І роботу також мають.

Тож виходять на полянку

І зарядку роблять зранку.

Встали й ми побіля парт.

Встали всі: — Мерщій на старт!

Лапки вгору, лапки вниз,

Землі-матінці вклонись.

Сонцю руки простягни,

До проміння поверни.

А тепер прогнімо спини,

І замремо на хвилину.

Розігнулись, пострибали,

Потім трішки політали

І за парти посідали.

5. Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту

1) Фронтальне читання тексту казки.

Вправа «Ланцюжок»

— Зверніть увагу, де зустрічав людей Ох, доки не сховався в землянці.

— Зачитайте, де ж зустрічав людей Ох, доки не сховався в землянці.

2) Вибіркове читання.

Вправа «Підводні камінці»

Кожен учень вибирає певну строфу із казки, перечитує, ставить за її змістом запитання.

Першим заздалегідь неправильно відповідає вчитель. Решта учнів і автор запитання мають виправити помилку, підтвердивши свою відповідь словами з тексту.

— Який зріст мав мудрий пан Ох?

— Якої довжини була його борода?

— Що знав вельможний Ох?

— Що потрібно мовити, аби прийняв ласкавий пан?

— Чому Ох зробив собі землянку?

— У якому саме місці слід кликати Оха?

— Які палати у вельможного пана?

— У кого в підземеллі безглузді очі?

— Чого не можна робити перед ведмедями?

— Про що запитає Ох, коли вийде до гостя?

— Що зроблять із тим, хто не хоче служити в Оха?

— Як обійдуться з тим, хто згоден служити?

— Скільки часу триватиме служба у підземному дворі?

— Що чути в підземеллі?

— Чого там ридає бранка?

— Скільки замків необхідно розрубати юнакові, аби звільнити бранку?

— Чим можна розрубати замки в темниці Оха?

3) Порівняльний аналіз народної казки та літературної казки про Оха.

Робота в групах «Аналітиків»

— Порівняйте народну й літературну казки про Оха, зважаючи на одне з поданих запитань.

1-ша група. Як до Оха потрапляли люди?

2-га група. Чи легко звільнитися із Охового полону?

3-тя група. Хто допоміг (може допомогти) вирватися від Оха на волю?

4-та група. Як закінчуються обидві казки?

4) Аналіз художніх засобів казки.

Вправа «Зірке око»

— Пригадайте, якими словами зазвичай починаються українські народні казки. Чи схожий із тими словами початок казки Лесі Українки? Зачитайте.

— Із чим поетеса порівнює дорогі самоцвіти в палатах Оха?

— Знайдіть іще порівняння, використані в казці.

5) Творче завдання.

Вправа «Мікрофон»

— Чому в казках Оха названо чудотвором, чудодієм?

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Рефлексивний аналіз змісту прочитаного

— Які думки викликала у вас казка Лесі Українки?

— Розкажіть про вдачу вельможного пана Оха.

2. Інструктаж з виконання домашнього завдання

— Виразно прочитайте казку на с. 71–74; підготуйте відповіді на запи­тання за змістом казки.

За бажанням намалюйте, яким ви уявляєте Оха.