Світ поезії

УРОК 40. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ПАВЛО ТИЧИНА. «ПАСТЕЛІ» (уривок)

Мета:

формування предметних компетентностей: продовжити ознайомлення учнів з поетичною творчістю Павла Тичини; формувати емоційно-оцінне ставлення до змісту прочитаних віршів; навчати бачити красу природи; виділяти у художньому тексті та вживати у своєму мовленні під час опису природи яскраві, образні ви­слови, епітети, порівняння, метафори (без уживання термінів, практично) з твору, пояснювати їхню роль у тексті; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення учнів; збагачувати лексичний запас;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність приймати мету, яку ставить учитель, відпо­відно до неї планувати і виконувати необхідні дії, контролювати та оцінювати свої результати;

комунікативної: формувати здатність особистості продуктивно співпрацювати з різ­ними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі, во­лодіти позитивними навичками спілкування, уміти налагоджувати взаємодію під час роботи в парі, групі, будуючи відповідним чином свої висловлювання;

інформаційної: удосконалювати вміння здобувати з підручника необхідну інфор­мацію.

Тип уроку: урок набуття нових знань.

Основні терміни і поняття: пейзаж.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, образотворче мистецтво, музичне мисте­цтво.

Обладнання: збірки поезій Павла Тичини; ілюстрації вечірньої та нічної природи; аудіозапис звучання флейти; портрет Павла Тичини.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно співпрацювати.

2. Артикуляційні вправи

1) Вправа «Годинник».

— Відкрийте рот, губи розтягніть у посмішку; кінчиком язика, ніби маят­ником у годиннику, поперемінно стукайте до куточків рота.

2) Робота над чистомовкою.

Ат-ат-ат — на столі фотоапарат.

От-от-от — поворот зробив пілот.

Ут-ут-ут — пілот розкрив парашут.

Ит-ит-ит — воду ллє фонтаном кит.

Іт-іт-іт — з’їв сметанку ласий кіт.

Ет-ет-ет — у художника портрет.

3) Розвиток техніки мовлення.

Вправа «Дощик»

Брі-бри-бре-бру-бро-бра            (Тихо)

Врі-ври-вре-вру-вро-вра            (Голосніше)

Грі-гри-гре-гру-гро-гра              (Голосно)

Крі-кри-кре-кру-кро-кра            (Тихіше)

Дні-дни-дне-дну-дно-дна            (Тихо)

Сні-сни-сне-сну-сно-сна              (Голосніше)

Змі-зми-зме-зму-змо-зма          (Голосно)

Злі-зли-зле-злу-зло-зла              (Тихіше)

Хмі-хми-хме-хму-хмо-хма        (Тихо)

4) Робота над скоромовкою.

Щиглі в кущах пищали,

Щоранку сповіщали:

В кущах вітрище свище,

Щипає морозище.

3. Розвиток читацьких навичок

1) Вправа «Не спіткнусь!».

— Швидко прочитайте стовпчики слів, не спіткнувшись на тому, що відріз­няється однією літерою.

Рис         рука                сила                ранок

рис         рука                сіла                  ранок

ріс           рука                сила                ранок

рис         ріка                 сила                ганок

2) Гра «Додай склад».

— Доберіть відсутній склад у порівняннях, записаних на дошці, прочи­тайте якомога швидше!

Ба...ться, як дитина.

Ба...та, як земля.

Бо...ться, мов вовк вогню.

Бо...кий, як заєць.

Ве...ка, як гора.

Ве...щить, як дідько.

Вер...ться, як білка в колесі.

Ви...щив, очі як жаба.

Вче...ся, як реп’ях до кожуха.

Го...рить, наче три дні не їв.

— Як ви розумієте третій вислів?

— Що, на вашу думку, означає вислів говорить наче три дні не їв?

3) Вправа «Кмітливчики».

— Складіть слова із літер записаного на дошці слова.

Ж а й в о р о н о к

(Жар, ворон, ворона, рай, рок, крона, корона, норов, край, район, корова, ...)

4. Перевірка домашнього завдання

Вправа з Кубом Блума: кидаєте комусь із однокласників куб і ставите під­готовлене «товсте» запитання. Якщо учень відповів — ставить запитання він. І так далі.

— Уявіть, що ви переглядаєте театральну виставу. Як ви вважаєте, хто, крім акторів, причетний до її створення?

— Покажіть свої декорації до п’єси Лесі Мовчун «Горіхові принцеси». Роз­кажіть про них.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Дотекстова діяльність та підготовка учнів до сприймання змісту тексту

1) Актуалізація опорних фонових знань.

а) Слухання аудіозапису звучання флейти.

— Що ви уявляли, слухаючи цю чарівну музику? Опишіть.

— Яку назву ви б їй дали? Поясніть, чому.

— Як називається інструмент, який щойно звучав? Що ви про нього знаєте?

б) Робота над загадкою.

Пречудова трубочка,

Не звичайна дудочка.

Буває дерев’яною, порцеляновою, кістяною.

Дивовижно грає,

Усіх на концерт закликає. (Флейта)

2) Повідомлення теми й мети уроку.

— Дійсно, новий розділ читання «Поетична майстерня» відкриває ви­датний український поет Павло Григорович Тичина віршем, у якому згаду­ється цей чарівний духовий музичний інструмент. Назва флейти походить від італійського слова, що перекладається як дихання, дух, душа. Надзви­чайно популярною флейта була в ХVII–ХVIII століттях. Вона звучала при ко­ролівських дворах Європи. Звуки флейти часто викликають у слухачів сльози або замріяну посмішку. А ми сьогодні дізнаємося, із чим і як саме пов’язана флейта в поезії «Пастелі» Павла Григоровича Тичини.

3) Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Павла Тичини.

Повідомлення юних біографів

Учні (по черзі):

— Павло Григорович Тичина народився 11 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині. Був одним із тринадцятьох дітей у родині. Батько — Григорій Тимофійович Тичина — був сільським дяком і одночасно вчителем церковно-приходської школи. За спогадами Павла, «батько був чудесним, хоча і суворим чоловіком. Він навчав співати українські пісні».

Мати — Марія Василівна відзначалася сердечністю, добротою і нерідко пом’якшувала суворе сталення батька до дітей. Павло Григорович згадував, що матір учила їх бути «чесними в житті й правдивими».

— Батькам доводилося постійно економити, тому через матеріальні не­статки старші діти залишилися без освіти. Для того щоб менший син Павло став освіченою людиною, батько віддав його в архієрейський хор при Тро­їцькому монастирі в Чернігові. За словами поета, у нього був «голос чудовий і слух прекрасний». Раз на тиждень він співав у хорі, а решту — ходив на за­няття в Чернігівське училище. Досконало опанував техніку гри на фортепіано, бандурі, кларнеті.

— Навчаючись у Чернігівській духовній семінарії, Павло Тичина виявив здібності до малювання і тривалий час займався з викладачем Михайлом Жуком, учнем талановитого українського художника Олександра Мурашка.

— Певний час Павло Григорович був міністром освіти України. За власні кошти, що отримував за літературну діяльність, купував для учнів книжки, допомагав облаштовувати зруйновані війною школи.

— Павло Григорович Тичина був обдарованою людиною в різних сферах творчої діяльності. Він намагався розкрити свій багатогранний талант не тільки в поезії, але й у музиці й живопису. Крім того, поет успішно працював у різних закладах культури. Він виявив себе і як талановитий перекладач. Вільно володів п’ятнадцятьма мовами. Збереглися твори, які поет переклав із сорока мов світу.

— Помер Павло Григорович Тичина 16 вересня 1967 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.

— У літературному доробку Павла Тичини є чудові вірші, адресовані дітям: «А я у гай ходила», «Хор Лісових Дзвіночків». Поет успішно виступив і у ролі казкаря. Написані ним казки «Івасик-Телесик», «Кожум’яка», «Дударик», «Як дуб із Вітровієм бився», «Дума про трьох вітрів» досі залишаються улюб-леними книжками української дітвори. Ці твори для дітей друкувалися в бага­тьох збірках, а також виходили окремими книжками.

2. Первинне сприймання змісту тексту учнями

Виразне читання уривка «Пастелі» Павла Тичини вчителем.

3. Перевірка первинного сприймання змісту твору

Перевірка емоційного сприймання змісту

— Чи сподобався вам вечір, описаний поетом? Чим саме?

— Що здивувало в цьому вірші?

— Як ви зрозуміли назву «Пастелі»? Що таке пастель?

— Так, це картина, написана м’якими кольоровими олівцями без оправи, що теж називаються пастеллю.

Фізкультхвилинка

4. Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту

1) Самостійне читання учнями.

Вправа «Бджілки»

— Який пейзаж у вас виник під час читання вірша Павла Тичини «Пас­телі»? Обґрунтуйте свою думку.

2) Виразне читання вірша учнями.

Вправа «Декламатори»

— Які рядки тексту ви прочитаєте спокійно, задумливоно, а які — бай­дуже, холодно?

— Хто бажає прочитати вірш виразно для всіх?

3) Смисловий аналіз тексту.

а) Робота з текстом вірша.

Вправа «Вірш під мікроскопом»

— Як вам здалося: це весняний, літній чи осінній вечір? Обґрунтуйте свою думку.

— Як ви розумієте вислів «Коливалося флейтами там, де сонце зайшло?»

— Хто головний персонаж вірша?

— Як ви зрозуміли слова автора «Навшпиньках підійшов вечір, // Засвітив зорі, // Прослав на травах тумани // І, на вуста поклавши палець, ліг»? Яким був вечір?

— Як, на вашу думку, вечір засвічує зорі?

— Як вечір стелить тумани? З чого вони зіткані?

— Де вечір ліг спати?

— Так, літній вечір Павло Тичина описує без шаблонності, а за допомогою оригінальних асоціацій. Образні словосполучення «навшпиньках підійшов вечір», «засвітив зорі», «прослав на травах тумани», «на вуста поклавши па­лець, ліг», кільце «наливалося флейтами там, де сонце зайшло» допомагають митцеві досягти більшої точності й образності в передачі прекрасної гармонії звуків і барв літнього вечора.

б) Робота з текстом у парах. Добирання метафор (без уживання терміна).

— Чому ми називаємо вечір персонажем, адже він — неістота?

— Якими діями, властивими людині, автор наділив вечір?

— Доведіть, що вечір зображено як живу істоту. Доберіть з тексту до по­даних слів назви дій, властивих людям.

Вечір — ... (підійшов навшпиньках; засвітив зорі; прослав тумани; по­клав на вуста палець; ліг).

— Зачитайте утворений ряд. З якою метою, на вашу думку, автор вико­ристав ці вислови?

— Яка тема цього вірша?

— Яка головна думка?

в) Розвиток творчої уяви.

Словесне малювання

— Заплющте очі та послухайте уривок ще раз.

— Що ви побачили, слухаючи вірш?

— Що почули?

— А що відчули?

— Який настрій у вас викликав вірш П. Тичини?

4) Робота за картиною Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі».

— Це картина Архипа Куїнджі — усесвітньо відомого художника, який народився й виріс в Україні, прославляв її природу. Розгляньте в підручнику на с. 102 репродукцію «Червоний захід на Дніпрі». Що зобразив на ній ху­дожник?

— Як називається цей жанр живопису? (Пейзаж)

— Що художник показав у центрі картини? А вдалині?

— За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?

— Який настрій вони створюють?

— Доберіть із вірша рядки, що, на вашу думку, найбільше відповідають зо­браженому на картині.

5) Оцінювання результатів своєї читацької діяльності.

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що від створеної поетом картини віє спо­коєм?

— Чи збігаються погляди на вечір у Павла Тичини й Архипа Куїнджі? Чому ви так уважаєте?

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

Виразно прочитати уривок із вірша «Пастелі» (с. 101), відповісти на запи­тання, за бажанням — прочитати поезію повністю.

За вибором: намалювати казковий вечір — ілюстрацію до вірша Павла Ти­чини або написати вірш про свій побачений вечір.

2. Рефлексивний аналіз змісту прочитаного

Метод «Мікрофон»

Я дізнався (дізналася), що...

Мене захопило...

Після цього уроку буду...

Хочу побажати...