Подієве навчання або навчання на основі подій

Від приватного до загального, від офлайн до онлайн, від шкільної аудиторії до найширших верств суспільства — це резюме того, що написано нижче.

...Тридцять п’ять років тому. Сцена, повна зала глядачів, напівтемрява, мерехтіння свічок, музика, серце ось-ось вискочить з грудей від хвилювання, голос звучить гучно, але трохи тремтить — я читаю Єсеніна. Напевно, у кожного з нас є подібні спогади. Літературні вечори, які влаштовували в нашій школі завдяки старанням вчительки російської мови Галини Борисівни, завжди справляли незабутнє враження. Сам факт підготовки вже був подією, вечірні репетиції, таємниче шепотіння старшокласників, перші закоханості і довгі проводжання зимовими вечорами. Хіба це можна забути? Відтоді я люблю читати вірші вголос — навіть наодинці. Галина Борисівна — абсолютно унікальна жінка і дивовижний учитель. Вона була тендітною і витонченою, з бездоганною зачіскою, елегантними сукнями і манерами леді — ми дивилися на неї, як на диктора центрального телебачення, яка випадково опинилася в маленькому містечку і ось-ось залишить його. На випускному мій тато запросив на танець Галину Борисівну і згодом завжди згадував і дуже пишався цим.

Літературні вечори, предметні тижні, свята, марафони знань і навіть огляди художньої самодіяльності — все, що відбувається в школі не у формі уроку, — можна назвати подієвим навчанням, тобто навчанням під час події. Витоки подієвого підходу можна знайти в А. С. Макаренка (перспективні лінії, метод «вибуху»), який зазначав, що велике значення в житті людини мають яскраві й незабутні події. Перспективними лініями він називав рух колективу до події, а методом «вибуху» (потрясіння) — створення таких ситуацій, які є поворотними пунктами в біографії дитини, її світосприйняття та нового погляду на життя.

Подієвий підхід у педагогіці найчастіше розуміють як технологію організації та здійснення значущих подій у житті колективу в цілому й окремого учня. Отже, подієве навчання існує в школі-офлайн здавна, тільки воно змінює форми (з «поля чудес» на «брейн-ринг», потім на «колесо фортуни» та ін.). Іноді акценти, але в принципі залишається ефективним інструментом не тільки виховної, а й навчальної роботи. Такі ключові події можуть зіграти роль зручних гачків, які зацікавлюють дітей. Участь у них може вплинути не тільки на розвиток інтересу до певної галузі пізнання, але може і визначити вибір у майбутньому, наприклад, професії або сфери діяльності. Крім традиційних шкільних конкурсів, предметних тижнів, в останні десятиліття в школі прижилися і події на рівні міжнародних: конкурс української мови ім. П. Яцика, «Кенгуру», «Левеня», «Бобер» (інформатика), «Колосок» (і Kolosok on-line) (природознавство) та ін.

Нові технології дають можливість кожному допитливому школяреві брати участь у подібних конкурсах навіть поза школою. І переважно не тільки школяреві, оскільки дорослі теж навчаються (і хочуть учитися), і необов’язково в конкурсах, оскільки ці проекти можуть набувати найнесподіваніших форм — від дослідницьких проектів до перегляду відеоспектаклей у режимі онлайн упродовж 24 годин з подальшим обговоренням у соціальних мережах.

Таке стало можливим відтоді, як там почали з’являтися сторінки, приурочені до конкретних освітніх подій. Такі соціальні мережі, як Facebook, сприяють організації цих подій, дозволяють ділитися досвідом, поширюють ідеї, налагоджують взаєморозуміння з друзями та колегами по всьому світу. Можливості, які відкриває для навчання подієва педагогіка, — безмежні — і можуть сприяти вивченню багатьох шкільних предметів: природознавства, інформатики, історії, літератури. Зарекомендували себе події: Дні Скретч (Scratch), Дні малинового варення, біологічні бліци та ін.

Скретч — це нова сфера програмування, яка дозволяє дітям молодшого та середнього шкільного віку створювати власні анімовані та інтерактивні історії, ігри тощо.

Цими власними напрацюваннями вони обмінюються всередині міжнародної спільноти, яка поступово формується в мережі Інтернет. У скретч можна створювати фільми, грати з різними об’єктами, змінювати їхній вигляд, переміщати їх екраном, установлювати форми взаємодії між об’єктами. Це об’єктноорієнтована сфера, у якій блоки програм збирають з різнокольорових цеглинок команд так, як машини збирають з різнокольорових цеглинок у конструкторах «Лего». (http://day.scratch.mit.edu). Історія ДняСкретч почалася 2008 року, коли була проведена перша щорічна конференція Скретч, у якій взяли участьсотні викладачів, дослідників і конструкторів, залучені у програмі.Але в конференції не брали участі користувачі цієї програми, та й не в кожного з батьків є фінансоваможливість поїхати з дитиною на конференцію в іншу країну. Щоб вони могли збиратися у своїх країнах, співпрацювати в проектах програми, обмінюватися ідеями та досвідом і разом відпочивати, і буворганізований щорічний День Скретч онлайн. 2014 року було проведено понад250 Днів Скретч у 56 країнах світу, ці дні використовують для подальшого просування і підтримки програми, для розвитку взаємодії учасників проектів.

Самінапрацьовані програмні ресурси доступні всьому світу завдяки онлайн-галереї.Інші цікаві події, які сприяють активізації навчальної діяльності та співпраці, відомі всьому світові, — День малинового варення або Малинове свято,присвячені мікрокомп’ютеру з демократичною ціною, назва якого — RaspberryPi — співзвучна з англійськими словами «малиновий пиріг». Це ярмарки митців, що проводять по всьому світу, у центрі яких — саморобки і проекти «Зроби сам». Усі вони підтримані суспільством, кількість їхніх прихильників зростає.

Таким чином, обмежені в часі події надихають, підтримують і демонструють результати навчання.

Ще однією подією є біологічні бліци. Під час біобліцу група людей збирається для проведення біологічного дослідження певної місцевості упродовжкороткого періоду часу — зазвичай один день або й менше. Цим подіям частопритаманна атмосфера свята, вони об’єднують учених і натуралістів з представниками громадськості. У ці дні шанувальники та ентузіасти мають можливість дізнатися більше з біології, екології та про важливість природи у своємурегіоні, розширити наукове розуміння певних екосистем.

Оприлюднення та поширення результатів біобліців у мережі Інтернет спричиняє те, що їхні результати оприлюднюють далеко за межами зони їхньогопроведення. Крім того, мережеві інструменти можуть використовувати учасники, які продовжують навчальний досвід з плиномчасу. Наприклад, інтернет-сайт і спільнота iSpot допомагають відвідувачам обмінюватися і пояснювати спостереження за дикою природою. Це дозволяєучасникам біобліцу продовжувати свої дослідженнявже після від’їзду експертів.

Інколи ініціаторами подібних навчальних заходівстають засоби масової інформації. Так, у традиційному сприйнятті телебачення використовують лишедля розваг, але останнім часом є тенденція використовувати ТВ-засоби і для навчання. У щорічних телевізійних програмах BBC Springwatch і Autumnwatchпоєднуються прямі трансляції та записи сезонноїактивності дикої природи з можливістю співучасті глядачів у заходах або безпосередньо наукових дослідженнях. Наприклад,у випусках навесні 2014 року глядачів закликали спостерігати за розповсюдженням джмелів, надавати дані, щоб допомогти визначити місця, де вартовживати заходів щодо збереження їжаків, брати участь у фенології або в наукових дослідженнях шлюбних ігор бакланів.

Використання сучасних технологій означає, що до спостереження в будь-якому куточку світу можна долучитися в режимі онлайн за допомогою веб-камер, переслати його за допомогоюдодатку смартфона і поширювати з використанням соціальних мереж.StargazingLive, іще один щорічний захід, проведений ВВС, зацікавлюєастрономією та планетологією. Знову ж таки, тут є можливості для поширення досвіду шляхом доступу до інтернет-ресурсів, особистої участі в подіях абов громадянських наукових дослідженнях. 2012 року робота з класифікації, проведена глядачами в режимі онлайн, спричинила відкриття нової планети, щообертається навколо віддаленої зорі; у ході ж їхньої роботи наступного рокубуло відкрито десятки ранішеневідомих галактик. Zooniverse, що керує цимиінтернет-проектами, було зареєстровано понад мільйон класифікацій на годину під час роботи програми 2013 року, результатом яких стало класифікування більш ніж 6,5 мільйонів зображень (кожне зображення класифікували кількаразів, щоб забезпечити надійність).
Все більш популярним стає «Година Коду» — це глобальний рух, мета якого — навчити дітей основам комп’ютерних наук тарозвіяти міф про складність програмування.Кожен може організувати заходи в рамкахГодини Коду.

Є приклади заходів, проведених засобами масової інформації, в галузі мистецтва і гуманітарних наук. RoyalShakespeareCompany 2013 року організуваввиставу «Сон літньої ночі» в режимі реального часу на вихідних упродовжлітнього сонцестояння. Проект було згадано в мережі Twitter близько 25 мільйонів разів, і це дало початок дискусії про Шекспіра і ставлення до нього сучасної світової аудиторії. Раніше в тому самому місяці, 6 червня, телекомпаніяChannel4 провела одноденний захід, пов’язавши телевізійні програми «Про початок світової війни» з розповідями про події в соціальних мережах. Незважаючи на те, що обидва заходи були дуже обмежені в часі, вони швидко спонукали до обговорень і роздумів десятки тисяч людей.

  • Навчання на основі подій із використанням сучасних технологій забезпечує можливості для участі, співробітництва широких верств населення — від школярів до дорослих.
  • Ці події мають величезний потенціал для залучення мільйонів людей до досвіду навчання, але також суттєво доповнюють знання, доступні нашому суспільству.
  • Головна ознака такого навчання на основі подій — абсолютна свобода вибору, без примушення, тільки цікавість та заповзятість учнів, і неважливо, якого вони віку.

 

 

 

 

Матеріали взято з посібника Маленькі секрети учительського успіху. Навчаємо з радістю