Портфоліо як форма оцінювання результативності самоосвітньої діяльності вчителя

Орієнтація освіти і науки на сучасну особистість учителя викликала необхідність пошуків нових підходів до організації внутрішньошкільної методичної роботи.Проблема професійного розвитку вчителя, зростання професійно значущих особистісних якостей, формування професійної компетентності є актуальною, адже від її розв’язання залежить як ефективність навчально-ви­ховного процесу, так і задоволеність рівнем власного саморозвит­ку, можливість самореалізації.

Кожен етап особистісного та професійного розвитку має свої особливості, які супроводжують зміни (а іноді й перебудови) прі­оритетів, цільових установок, соціальних взаємин.

Одним із завдань методичної роботи є підвищення мотивації вчителя щодо ефективної самоосвітньої діяльності.Умовою досяг­нення високої ефективності та результативності самоосвіти вчите­ля, на наш погляд, є єдність професійного й особистісного розвитку, яка забезпечує готовність до творчої педагогічної діяльності.

Ми звернули увагу на протиріччя останнього часу: вимогли­вість учителя до учнів стосовно старанності в навчанні, любові до знань — з одного боку, а з іншого — сам учитель не привче­ний до самоосвіти і тому має непривабливий вигляд, і до вну­трішньошкільного педагогічного навчання його ставлення досить формальне.

Практика нашої школи з пошуку шляхів розв’язання цього протиріччя містить багаторічний досвід застосування у системній роботі з педкадрами інноваційних форм: активно-ігрових (ви­рішення педагогічних ситуацій, діалогів, дискусій), тренінгів, педагогічного проектування, практикумів, професійних змагань і конкурсів.

За умов упровадження компетентнісного підходу в НВП, адміністрація школи опиняється перед необхідністю оцінити діяльність учителя з його професійного розвитку.

У міському навчально-методичному центрі розроблено крите­ріальну модель професійної компетентності вчителя, яку запрова­джують школи міста з метою оцінювання у період атестації.Крім того, з успіхом використовують традиційні напрямки оцінювання професійної діяльності вчителя:

  • суб’єктивне джерело визначення успішності (думка адміні­страції, аналізування і оцінювання методиста, оцінювання учнями та їхніми батьками, показники активності педагога: бажання виступати, брати участь у різних заходах);
  • відносне джерело визначення успішності (результати контрольних робіт, кількість випускників, які продовжують на­вчання у ВНЗ, успішно проведені уроки, результати атестації, узагальнення позитивного досвіду).

Названі напрямки оцінювання професійної діяльності вчителя відображають кінцевий результат.А нас цікавить процес професійних змін, узагальнені характеристики педагогічної успішності, які випли­вають із аналізу та якості участі педагога в професійній та громадсько- педагогічній діяльності як показники результативності самоосвіти.

Саме тому ми надаємо пріоритет професійному педагогічному портфоліо як формі оцінювання самоосвітньої діяльності, беремо до уваги при цьому можливість забезпечити зворотний зв’язок із учителем щодо удосконалення неперервної післядипломної осві­ти.Лише в такому випадку «портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів за продуктом, який створено лю­диною у процесі навчальної, творчої, соціальної та інших видів діяльності» (Л.Захарченко).

У зарубіжній літературі портфоліо визначене як колекція робіт і результатів особистості, що демонструє її зусилля, прогрес і досягнення у різних сферах.

Мета створення портфоліо: визначення динаміки значущих самоосвітніх результатів у цілому, забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті, демонстрація його здібностей до практичного застосування освітніх надбань.

Портфоліо дозволяє вирішити низку завдань методичної ро­боти, серед яких:

  • розвинути і постійно підтримувати мотивацію, готовність педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти;
  • розвинути рефлексивну і самооцінювальну діяльність, по­ширити можливості самонавчання;
  • прискорити процес оцінювання, визначити діапазон профе­сійних можливостей учителя;
  • фіксувати зміни та зростання за певний час;
  • забезпечити неперервність самоосвіти;
  • сприяти персоналізації післядипломної освіти вчителя у між­курсовий період, підвищенню рівня його методичної куль­тури.

Оцінювання досягнень (результатів), наведених у портфоліо, а також портфоліо загалом може бути якісним або кількісним.

Ми згодні з думкою В.Загвоздкіна, який вважає портфоліо не лише альтернативним засобом оцінювання, свідченням певної освітньої філософії, оскільки йдеться про портфоліо-процес — су­купність процесів навчання й учіння, вибудуваних на підґрунті портфоліо. Ідею, котру розуміємо саме так, безумовно, пов’язано з процесами модернізації післядипломної освіти педагога і су­часної школи в цілому. Наша увага до використання портфоліо як форми (способу) оцінювання результатів самоосвіти вчителя пов’язана з проблемами вивчення динаміки його професійного зростання, необхідністю її відслідковування у міжатестаційний період і підсумкового оцінювання у процесі педагогічної атестації, з одного боку, і незадоволенням учителів традиційними формами (а іноді й результатами) оцінювання їхніх професійних досягнень — з іншого. Оскільки робота над портфоліо сприяє самовизначенню, підвищенню рівня рефлексії до саморозвит­ку, підвищується й ефективність самоосвіти. Тобто ідея-задум оцінювання змінюється у портфоліо-процесі: оцінюють не лише результат, але й динаміку його досягнення. Учитель демонструє, захищає власні напрацювання і досягнення у процесі педаго­гічної взаємодії з іншими учасниками педагогічного процесу, вибудовує перспективи подальшого саморозвитку і самовдоско­налення. У цьому контексті портфоліо може виконувати роль інструмента підвищення якості внутрішньошкільної методичної роботи. Важливим є те, що досягнення потрібно не лише (і не одразу) оцінювати, але й документувати, тобто зробити безпо­середньо наочними.

Взаємодія у цей період із організатором методичної роботи посилює елементи цілепокладання, самоорганізації, оптимізації самоосвітньої та педагогічної діяльності.

Додатково ми заохочуємо до самонавчання, поширюємо мож­ливості групової взаємодії вчителів у колі однодумців, надаємо можливість демонструвати ставлення до з’ясованих результатів, забезпечуємо можливість однакової уваги та підтримки розвитку членів педагогічного колективу.

Учитель сам обирає форму, планує зміст портфоліо, оцінює сввої цілі, дії та результати.

Коли ми пропонуємо вчителю зробити вибір змісту портфо­ліо, то виходимо із рекомендацій на навчальний рік:

  • відбору підлягають автореферати, узагальнення текстів, есе, коментарі до матеріалів, що вивчені за проблемою самоосвіти;
  • 3–5 робіт навчально-методичного характеру, що мають при­кладне значення і свідчать про практичне застосування отри­маних знань;
  • творчі роботи із проблеми, які бажано презентувати колегам;
  • свідчення про результативність педагогічної діяльності;
  • творчі роботи особистісного характеру (пов’язані з хобі, ін­тересами поза професійною практикою).

Важливо, щоб вибір було здійснено обґрунтовано.

Зауважимо, що портфоліо як ідея зібрання робіт відома з епо­хи Відродження. Досвід використання у школі з’явився у 80–90-х роках у США, набув широкого застосування в Європі та Японії. Та попри це портфоліо не має чіткої концепції (В.Загвоздкін), тому використання терміна рекомендуємо роз’яснювати й уточ­нювати його тлумачення.

Проблему портфоліо вчителя розглянуто в роботах Л.Ва­сильченко, яка висвітлює питання його структури, використання в управлінському моніторингу професійної діяльності тощо. Ми погоджуємося з цими рекомендаціями, лише наголосимо: про­фесійне портфоліо вчителя свідчить не лише про якість його педагогічної діяльності, рівень професійного зростання, ступінь професійної майстерності, сформованість професійної компетент­ності, але й про його професійний шлях. Наш досвід демонструє, що портфоліо допомагає відтворити результативність навчальної, комунікативної, соціальної, творчої діяльності педагога і бути елементом практико зорієнтованого, діяльнісного підходу в управ­лінні його професійним розвитком.

Залежно від мети створення конкретного портфоліо пропо­нуємо вчителю створити:

  • портфоліо-власність (збирається для себе);
  • портфоліо-звіт (збирається для презентації, виступу, твор­чого звіту).

Види портфоліо за змістом:

  • тематичне (містить матеріали стосовно роботи з однієї теми);
  • портфоліо досягнень (містить кращі роботи, напрацювання, свідчення ефективної діяльності);
  • рефлексивне (містить матеріали й оцінювання (самооцінюван­ня) досягнень цілей, особливостей якості роботи з різними джерелами інформації, роздуми, відчуття, сприйняття);
  • проблемно зорієнтоване (містить матеріали, що відображають цілі, процес і результат розв’язання проблеми);
  • представницьке (готується як підтвердження майстерності за окремими напрямками самоосвіти. Містить кращі закін­чені роботи, фото, відеозаписи, матеріали на електронних носіях. Обов’язковим є письмовий аналіз.).

Молодим учителям можна розпочати зі створення портфоліо документації (робочого портфоліо). Воно демонструє професійний розвиток і зростання фахівця, містить усі матеріали від теми са­моосвіти до практичного застосування і результату.

Системна робота з портфоліо посилює ефективність діяльності шкільних методичних об’єднань учителів, які впливають на вибір самоосвітньої тематики, сприяють здійсненню інформаційного по­шуку, стимулюють учителя до гнучкої зміни професійного рівня, мотивують на співвідношення власних прагнень та інтересів інших людей і соціальних груп. Таким чином, створено педагогічний простір, що забезпечує нову якість освіти.

Яким би не було портфоліо за видом, це — сукупність ма­теріалів, структурованих певним чином. Великі блоки — розді­ли, в яких виділяємо рубрики, кількість і тематика, визначені конкретними умовами.

Класичне портфоліо становить такі розділи: «Автопортрет» («Професійний портрет»), «Колектор», «Робочі матеріали», «До­сягнення».

Учителі школи готують портфоліотеки та портфоліо-книжки, які мають розділи: «Інновації у професійній діяльності», «Творчий саморозвиток», «Участь у роботі педагогічних об’єднань», «Пошу­ково-дослідницька робота», «Публікації», «Авторські програми», «Творчі та навчальні досягнення учнів», «Узагальнення досвіду», «Навчально-методичне забезпечення педпроцесу», «Самоосвіта», «Позакласна робота» тощо.

Портфоліо обов’язково має зміст (перелік матеріалів). Форма надання матеріалів у розділах є довільною, у цьому підході про­демонстровано суб’єктний характер роботи з портфоліо. Кількість обов’язкових рубрик установлена окремо: вона має бути необхід­ною і достатньою для відображення особливостей портфоліо.

Ми користуємось алгоритмом роботи з портфоліо — від мо­тивації вчителя до презентативних і оцінювальних заходів.

Кожен вид портфоліо одночасно є формою, процесом організації і технологією роботи вчителя із методичними продуктами власної творчої, проектної, пізнавальної діяльності. Упевнені, що портфоліо вчителя є одним із засобів формування професійної компетентності, в першу чергу — компетентності щодо розв’язання проблем, пов’язаних із самоорганізацією, самореалізацією і самооцінюванням.

Механізм оцінювання портфоліо містить оцінювання процесу та характеру роботи над ним. Оцінюють окремі розділи, рубрики і презентації продукту діяльності. Головне в оцінюванні — взяти до уваги мету створення портфоліо.

ОЦІНЮВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ НА ПІДСТАВІ ПОРТФОЛІО

На власному досвіді ми знайшли підтвердження характеристикам ефективного портфоліо:

  • портфоліо чітко відображає прогнозовані результати, відзна­чені учителем у програмі самоосвіти, яких він, як очікуєть­ся, досягне;
  • портфоліо містить зразки робіт, виконаних протягом певного періоду і в певні відрізки часу;
  • портфоліо містить роботи, що демонструє технологічну ком­петентність учителя;
  • портфоліо містить матеріали, де оцінюють роботу вчителя адміністрація, учні, батьки, громадськість.

Таким чином, використання портфоліо як форми оцінюван­ня результативності самоосвітньої діяльності вчителя дало змогу зробити нам такі висновки:

  • робота з портфоліо стає однією із управлінських технологій, що підтримує компетентнісно зорієнтовний підхід у мето­дичній роботі;
  • портфоліо — перспективна форма демонстрування індивіду­альної спрямованості професійного саморозвитку і самоактуа­лізації педагога, що відповідає завданням модернізації освіти;
  • робота над портфоліо сприяє формуванню особистісного сти­лю діяльності, методичної культури, сучасного професійного мислення, підвищенню рівня критичності в самооцінюванні професійної діяльності;
  • управління педагогічною творчою взаємодією, забезпечення гласності, надання допомоги вчителю дозволяє цілеспрямо­вано здійснювати моніторинг індивідуальної траєкторії про­фесійного зростання кожного члена педколективу, створити повний банк результатів педагогічного процесу, з’ясувати цінний досвід для його подальшого становлення, бо надиха­ти особистість на творчу працю — найголовніший обов’язок керівника.

 

 

Матеріали взято з посібника Портфоліо педагога й учня