Формування інформаційного освітнього середовища: методичні вказівки

4.1. МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Інформаційне освітнє середовища — це система, в якій на інформаційному рівні задіяно та пов’язано між собою всіх учасників освітнього процесу: «адміністрація — вчителі — учні — батьки»:

  • під час формування інформаційного освітнього середовища необхідно розв’язати проблему змісту освіти на сучасному етапі, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємин учня, учителя й освітнього середовища;
  • інформаційне освітнє середовище містить технологічні, інформаційні й організаційні ресурси;
  • під час створення інформаційного освітнього середовища навчального закладу зростає значущість ІКТ-компетентності педагогів, які працюють за умов широкого застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому процесі школи.

Модель інформаційного простору може складатися з декількох рівнів:

  • на першому рівні наявні лише один або декілька комп’ютерів, не пов’язаних один з одним, усю базу даних встановлено на один комп’ютер і користувачі змінюються по черзі для роботи з нею. Це мінімальна, але досить дієва реалізація єдиного інформаційного простору, особливо для малих навчальних закладів;
  • другий рівень — Інтранет — внутрішня мережа, коли декілька комп’ютерів об’єднані в одну мережу. Вона складається з комп’ютерів, які стоять на столах у користувачів, загального сервера та спеціального програмного забезпечення для організації персонального доступу кожного учасника навчального процесу до єдиної інформаційної бази даних;
  • третій рівень функціонування інформаційного простору — Інтернет, а саме створення відкритого доступу для всіх учасників навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, розраховану на широке коло користувачів і службову інформацію для вузького кола учасників навчально-виховного процесу, з доступом через пароль.

Модель інформаційного простору містить три рівні.

Перший рівень:

  • наявність кабінету інформатики з сучасним обладнанням;
  • обладнання робочих місць адміністраторів;
  • обладнання робочих місць учителів;
  • наявність технічних засобів (телевізори, проектори, відеопрогравачі, відеокамера, DVD-програвачі, фотоапарати тощо);
  • наявність програмного забезпечення навчально-виховного процесу (відеотека школи).

Другий рівень: шкільна мережа «АС-школа».

Третій рівень:

  • під’єднання та доступ учнів, учителів, адміністрації до мережі Інтернет;
  • електронний щоденник (для батьків).

Реалізація моделі дозволяє реалізувати освітні потреби учасників навчально-виховного процесу.

Для вчителів:

  • електронний розклад уроків, електронний журнал учителя, електронний щоденник учня, онлайн-тестування учнів (конкурси, олімпіади);
  • розміщення планової та методичної інформації й обмін кращими методиками поміж учителями;
  • дистанційне навчання в режимі реального часу.

Для учнів:

  • дистанційне навчання в режимі реального часу;
  • доступ до потужної бази джерел інформації (бібліотеки, медіатеки й інших навчальних матеріалів) тощо;
  • сприяння підвищенню організації навчального процесу;
  • підвищення рівня навичок завдяки використанню інноваційних технологій;
  • розширення інформаційної бази наявних знань;
  • участь у конкурсах, олімпіадах;
  • підготовка до ЗНО;
  • створення портфоліо тощо.

Для школи:

  • можливість підвищувати авторитет (імідж) свого навчального закладу;
  • переведення школи на новий технологічний рівень, який відповідає сучасним вимогам школи нового покоління.

Для директора школи:

  • щоденне оперативне управління школою та навчальними процесами;
  • створення сайту школи;
  • участь у різноманітних заходах, організованих мережею, в межах яких школа може отримувати гранти тощо.

Для батьків:

  • всю інформацію на сайті постійно модерують, вона відповідає нормам етики ведення навчального процесу;
  • можливість отримання детальної інформації про успішність дитини;
  • проект сприяє покращенню діалогу між школою та батьками.

Для вирішення одного із основних завдань сучасного загальноосвітнього навчального закладу, підготовки випускників до життя в інформаційному суспільстві необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища.

4.2. МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД

Систему методичної роботи спрямовано на те, щоб навчити вчителя швидко адаптуватися в сучасних умовах, вчасно отримувати нові професійні знання та вміння, створювати умови для переходу на новий рівень професійної майстерності, навчити працювати по-новому.

Педагогічний колектив постійно повинен використовувати інноваційні технології в процесі навчання та виховання молоді. Але поряд із цим не слід відмовлятись від традицій, які дають позитивний результат.

В організації методичної роботи перевагу надано нетрадиційним методам, оскільки їх ґрунтовано на особистісно зорієнтованій моделі підготовки та підвищення кваліфікації кожного педагога, якій властиві творчість, динамізм, різноманітність.

Останнім часом у практиці роботи школи використовують нові форми проведення педагогічних рад і методичних семінарів:

  • педрада — захист ідей;
  • педрада-конференція;
  • педрада-диспут;
  • педрада — ділова гра;
  • методичний семінар на підставі творчих проблемних груп;
  • методичний семінар-дебати;
  • методичний семінар-тренінг.

Кожний методичний семінар і педагогічна рада — це співробітництво рівних, генератор та акумулятор ідей, колективний пошук, сходинки на вершину педагогічної майстерності, своєрідний індикатор позитивних і негативних процесів у житті школи.

Методичну роботу в школі побудовано на досягненнях на­уки, системи аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового, загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їхньої професійної компетенції та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Як варіант наводимо технологію розробляння проблеми. Проблема, над якою продовжує працювати педагогічний колектив школи: «Упровадження компетентнісно спрямованих педагогічних технологій для розвитку творчого потенціалу вчителів та учнів». Головною метою в методичній роботі школи є навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу, організація, удосконалення відповідної фахової освіти, згідно з чим і працювали методичні структури школи.

З метою якісної й ефективної організації, проведення систематичної колективної й індивідуальної методичної роботи з педа­гогічними кадрами в школі працюють методичні структури:

  • методична рада;
  • методичні комісії;
  • ШМК учителів початкових класів;
  • ШМК учителів словесності;
  • ШМК учителів іноземної мови;
  • ШМК учителів фізико-математичного циклу;
  • ШМК учителів природничого циклу та фізичного виховання;
  • ШМК учителів естетичного циклу та трудового навчання;
  • ШМК класних керівників.

Щороку проводимо предметні декади та тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, демонструють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу. Всі засідання методичних комісій мають відповідну структуру, де обговорюють, проводять, аналізують:

  • результати навчально-виховної роботи:
  • динаміку зростання (зниження) успішності учнів;
  • результати контрольних робіт (державної підсумкової атестації), навички читання;
  • діяльність членів методичних комісій щодо розвитку творчого потенціалу учнів, залучення їх до різних видів позаурочної діяльності;
  • аналіз стану викладання предметів;
  • стан виконання навчальних планів і програм;
  • інновації, їх ефективність;
  • апробацію електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних засобів;
  • стан реалізації принципу єдності навчання, виховання та розвитку особистості;
  • роботу факультативів, наукових товариств, гуртків;
  • стан позакласної роботи вчителів із предметів;
  • систему та результативність підвищення професійного рівня вчителів;
  • результати участі учнів в олімпіадах, конкурсах;
  • аналіз роботи за рік і перспективне планування.

Бібліотекар школи дбає про науково-методичне забезпечення роботи методичних комісій, знайомить учителів із новинками методичної та науково-педагогічної літератури, робить бібліотечно-бібліографічні огляди.

Організовано роботу резерву керівних кадрів, вчителів-наставників.

Систематично проводимо внутрішньошкільну методичну роботу:

  • самоосвіта педагогічних працівників;
  • атестація та творчі звіти педагогів;
  • курсова перепідготовка;
  • семінари-практикуми (районні та шкільні);
  • конкурс «Учитель року»;
  • творчі відрядження;
  • індивідуальні та групові консультації для учителів і батьків;
  • участь у роботі предметних декад;
  • випуск друкованої продукції з авторськими й інноваційними матеріалами з досвіду роботи педагогів;
  • підготовка учнів до участі у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін;
  • підготовка до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України в навчальному році;
  • участь учнів і вчителів у конкурсах, тренінгах, конференціях.

Усі засідання методичних комісій проводимо згідно з планом роботи. До засідань готуємо педагогічні виставки методичних напрацювань з певної теми, відкриті уроки з подальшим детальним аналізом та обговоренням.

 

 

Матеріали взято з посібника Науково-методична робота в школі