Мозковий штурм «Охорона навколишнього середовища» (8–9 клас)

Мета: виховувати дбайливе ставлення до природи, свідоме ставлення до проблем екологічного характеру.

Метод «мозковий штурм» (або брейнстормінг) запропонований А. Осборном і призначений для продукування ідей або рішень під час роботи в групі. Основні правила проведення «мозкового штурму»:

  • до групи входить 5–7 учнів, бажано різного ступеня підготовленості з предмета. Усі учасники сидять по колу або за круглим столом;
  • в групі існує «заборона критики», тобто чужу ідею не можна переривати, критикувати, можна лише похвалити, розвинути її або запропонувати свою;
  • всі висловлені ідеї фіксують без вказівки авторства;
  • зібрані в результаті роботи групи ідеї пропонують для загального обговорення для вибору найбільш цінних ідей.

Мозковий штурм містить три основні фази:

  • Вступна фаза. Повідомлення правил діяльності, визначення проблеми, що вимагає рішення. Обов’язкова умова — грамотність ведучого, який лаконічно і доступно пояснює умови діяльності.
  • Основна фаза. Вільне висловлення ідей. Обов’язкові умови — активна позиція ведучого, який, не пригнічуючи учасників, стимулює їхню активність; присутність спостерігача, який фіксує всі ідеї та висловлювання учасників.
  • Заключна фаза. Підбиття підсумків. Зібрані ідеї передають фахівцям, які займаються проблемою, для відбору найбільш цінних.

Брейнштурм може завершитися вибором експертних груп, яка підготує огляд висловлених ідей і сформулює остаточне рішення.

Синектика — метод колективної творчої діяльності, що передбачає сім основних кроків:

1-й крок. Початкова постановка проблеми.

2-й крок. Аналіз проблеми і повідомлення необхідної первинної інформації компетентною особою (педагогом, підготовленим членом групи, спеціально запрошеним особою).

3-й крок. З’ясування можливостей вирішення проблеми. Члени групи пропонують всілякі шляхи вирішення проблеми. Педагог і експерт при цьому детально коментують з пропозиції, пояснюючи, чому вони не підходять. Випадкове рішення проблеми шляхом вдалих здогадок можливо вже на цьому ступені.

4-й крок. Переформулювання проблеми. Кожен член групи працює самостійно, виходячи з власного розуміння поставленої проблеми.

5-й крок. Спільний вибір одного з варіантів переформулювання проблеми (первинне формулювання тимчасово відкладається).

6-й крок. Висування образних аналогій. Педагог спонукає групу до пошуку яскравих, образних аналогій, присутніх у проблемній ситуації. Цей етап — ключовий для синектики. Використовують особистісні, символічні і фантастичні аналогії («Уяви, що б ти відчував, якби опинився на місці цієї людини?»)

7-й крок. Підгонка намічених групою підходів до вирішення проблеми або готових рішень до вимог, висунутих у постановці проблеми.

Значення цього методу, з точки зору психологів, насамперед пов’язано з розвитком таких якостей розуму, як самостійність, критичність, гнучкість. Також треба врахувати, що поставлений в такі умови учень розвиває свої мовні здібності, вчиться аргументувати свої пропозиції.

Ця методика добре відома і вже кілька десятиліть успішно застосовувана в різних сферах людської життєдіяльності, де потрібно знайти неординарне рішення будь-якої складної проблеми. Мова йде при цьому як про деякі технологічні рішення, так і про організаційні, винахідницькі та ін.

Для розвитку групи важливу роль відіграє процес прийняття групового рішення. У разі грамотної педагогічної організації він містить чотири стадії:

  1. Констатація фактів, постановка проблеми, збір даних з того чи іншого питання. На цьому етапі важливо обмежитися збором фактів і уникати їх оцінювання.
  2. Оцінка фактів. Учасники мають право говорити все, що вони думають про зібрані дані. Керівник зборів реєструє висловлювані думки.
  3. Пошук рішення. На цьому етапі можна використовувати методи мозкового штурму і синектики.
  4. Прийняття рішення. Варіанти вирішення, отримані на третій стадії групової роботи, зіставляють з діагнозом, установленим на другому етапі. Деякі рішення відкидають, інші — об’єднують, що спричиняє вироблення остаточного рішення.

Пропонуємо мозковий штурм присвятити екологічним проблемам.

Попередня робота:

1. Учні самостійно знайомляться з екологічною літературою. (Місця вигулу собак заражені гельмінтами, собаки можуть покусати громадян і дітей. Вигул повинен здійснюватися в строго відведених місцях).

Учасникам пропонують провести «утилізацію» різних предметів побуту. Вони повинні розповісти, з яких матеріалів були зроблені речі, і як правильно провести утилізацію відходів: холодильника, дивана, серванта, телевізора і взуття. Утилізацію можна проводити в декілька способів:

  • спалювання (тільки для натуральних матеріалів — тканин, деревини);
  • вторинна сировина (метали, склотара);
  • поховання (для всіх пластмас, гуми та ін.)
  • Скласти приблизну карту місць забруднень у районі школи.

Умовні позначення, які обов’язково повинні бути на карті:

  • місця забруднення побутовим сміттям (організовані);
  • вигул собак;
  • забруднення повітря транспортом, підприємством;
  • місця забруднення побутовим сміттям (неорганізовані).

Оцінювання відповідей можна проводити за п’ятибальною шкалою.

5 балів — відповідь розгорнута, повна і близька до правильної;

4 бали — відповідь недостатньо обґрунтована;

3 бали — правильний напрямок думки, але немає доказовості і обґрунтованості;

2 бали — відповідь сформульована, але неправильна;

1 бал — відповідь є, але складно назвати її зв’язною.

Журі виставляє бали після кожного завдання і підбиває підсумки.

Заключення

У заключному слові педагог акцентує увагу на тому, що відповіді на багато питань легше було давати в результаті групового обговорення.

 

 

Матеріали взято з посібника Тренінги та практикуми для учнів та вчителів. Соціальному педагогу та психологу школи