Створюючи атмосферу творчості в педагогічному колективі ДНЗ, необхідно забезпечити сприятливі умови, за яких у кожному педагогові бачать особистість, поважають його вибір, спонукають аргументувати, пропонувати, аналізувати, надають можливість стати архітекторами власного професійного життя. За словами Г. Товстоногова, «… необхідно створювати найбільш сприятливі умови, щоб частіше прокидалось натхнення». Тож завдання вихователя-методиста і завідувача — допомогти кожному педагогові знайти в собі сили і нереалізовані можливості для підвищення своєї професійної майстерності.

Підвищення якості дошкільної освіти перебуває в прямій залежності від рівня професійної компетентності педагогічних кадрів. За сучасних умов реформування освіти радикально змінюється статус педагога, його освітні функції, відповідно змінюються вимоги до його професійно-педагогічної компетентності, рівня його професіоналізму. На сьогодні ми відзначаємо затребуваність педагога творчого, компетентного, здатного до розвитку свого особистісного потенціалу в сучасній системі дошкільної освіти. Успіх роботи дошкільного навчального закладу багато в чому залежить від творчої активності педагогів, від їх професійної зрілості.

Позитивні зміни в системі дошкільної освіти, підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогічних кадрів стають одним із головних завдань з модернізації системи освіти.

Система методичної роботи в ДНЗ має бути спрямована на створення професійно-особистісної зони успіху кожного педагога, підвищення рівня мотивації до саморозвитку і творчості за використання таких факторів:

  • облік результатів діагностики професійних та індивідуально-психологічних особливостей педагогів;
  • індивідуалізація стосунків із колегами;
  • диференціація взаємодії різних груп педагогічного колективу;
  • орієнтування на позитивні можливості особистості педагога;
  • особистий приклад керівника.

Сьогодні пропоновано багато різноманітних форм роботи з педагогічними кадрами в дошкільному навчальному закладі. Серед них ми виділяємо як традиційні, так і новітні. З традиційних використовуємо: тренінги, семінари-практикуми, педагогічні гостинні, КВК, педагогічний ринг, круглі столи, педагогічні ситуації.

З новітніх — ділову гру, союз однодумців, майстер-клас, коучинг-сесію, квік-налаштування, кейс-метод, виставки-ярмарки, творчі години.

Інтерактивні форми роботи з педагогами є найбільш ефективною формою в процесі підготовки до педагогічної ради та до розробки нових технологій у навчанні і вихованні дошкільників. Основним напрямком інтерактивних форм є активізація педагогів, розвиток їх креативного мислення, нестандартний вихід із проблемних ситуацій.

Щорічно, плануючи методичну роботу з педагогами свого закладу, вихователь-методист використовує такі відомі форми роботи, які широко впроваджуються в практику ДНЗ:

  • Групові (педагогічні ради, семінари, практикуми, методичні об’єднання, творчі групи, робота за єдиними методичними темами, ділові ігри та ін.) та індивідуальні (самоосвіта, індивідуальні консультації, співбесіди, наставництво тощо).
  • Відкритий показ. Заняття з подальшим обговоренням побаченого як форма навчання педагогів і розповсюдження передового досвіду.
  • Семінар-практикум, методичне об’єднання. Проводяться для більш глибокого і систематичного вивчення проблем педагогіки, психології, методики. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами з практики, показом окремих прийомів і способів роботи. У ході семінару, методичного об’єднання вдосконалюється професійна майстерність педагогів, у певному виді діяльності, розвивається творчість і фантазія.

До річного плану роботи дитячого закладу обов’язково вносять семінари, методичні об’єднання, семінари-практикуми, які залишаються найбільш ефективною формою підвищення кваліфікації вихователів. На початку навчального року керівник складає детальний план семінару, методичного об’єднання, який може складатися з одного або декількох занять. На першому занятті можна запропонувати доповнити цей план конкретними запитаннями, на які вихователі хотіли б дістати відповідь. Семінар може бути постійно дієвим і тимчасовим (наприклад: протягом навчального року організується вивчення нової програми або технології).

Керівником семінару може бути завідувач, методист або запрошені спеціалісти. У його проведенні беруть участь вихователі та інші працівники дитячого закладу. Семінар може складатись із декількох занять, на яких поєднується обговорення питань теорії, проблем практики, ознайомлення з новелами літератури і передовим досвідом.

Семінар-практикум відрізняється передбачає виконання практичних завдань, спостереження за роботою колег із подальшим обговоренням. Наприклад, на занятті з ікебани педагоги під керівництвом спеціаліста вчаться мистецтва складати букети. Це вміння надалі застосовується в прикрашанні групової кімнати і в роботі з дітьми.

У ході семінару-практикуму передбачається можливість обговорення різноманітних точок зору, дискусії, створення проблемних ситуацій, які дозволяють наприкінці роботи виробити єдину позицію щодо розглянутого питання. Важливо, щоб підсумки семінару були оформлені під наглядом керівника.

Дедалі частіше порушується питання про потребу освіти батьків, особливо молодих мам, щодо методів особистісно орієнтованого спілкування з малюком, тому організація семінару-практикуму для батьків є важливою формою роботи. До його проведення залучаються різні спеціалісти. Можна влаштувати вечір ігор дітей і дорослих, а керівник семінару буде уважним спостерігачем і порадником. Про свої спостереження він розкаже батькам на наступному занятті і надасть конкретні рекомендації, поради щодо методів індивідуального спілкування з дитиною. Така робота буде корисною і для батьків, і для дітей, і для дошкільного закладу, авторитет якого зросте в очах батьків.

Важливе питання — місце проведення семінару. Це може бути методичний кабінет, групова кімната, музей, виставкова зала тощо залежно від тих завдань, які мають розв’язувати учасники семінару.

Якщо семінар розрахований на декілька занять, необхідно підготувати пам’ятку його учасникам. У ній слід зазначити тему, місце і порядок проведення кожного заняття, перелік питань, список літератури, з якою корисно ознайомитись. Важливо продумати способи залучення до обговорення теми всіх учасників семінару. Для цього використовують перфокарти, розглядають протилежні точки зору, опрацьовують нормативні документи, застосовують методи ігрового моделювання тощо. За підсумками семінару можна оформити виставку робіт педагогів.

  • Дискусія. Розглядання, дослідження, обговорення проблемного питання. Кожен має висловити свою думку, вчитися відстоювати її, довести свою точку зору.
  • Творчі групи. Виникли в результаті пошуку нових, більш ефективних форм методичної роботи. Створюються добровільно, коли необхідно вивчити передовий досвід, нову методику або розробити перспективну ідею. Об’єднуються декілька педагогів з урахуванням психологічної сумісності, творчих інтересів. У групі можуть бути один або два лідери, які беруть на себе розв’язання організаційних питань. Кожен член групи самостійно вивчає закріплене за ним питання, готує коротку інформацію. Потім усі обмінюються думками, дискутують, пропонують варіанти, впроваджують у практику своєї роботи. Організують взаємовідвідування занять, обговорення найкращих прийомів і методів. За потреби здійснюють спільне вивчення додаткової літератури. Головну увагу приділяють пошуковій, дослідницькій діяльності. Спільне творче опанування нового відбувається в три-чотири рази швидше, ніж іншими засобами.
  • «Круглий стіл». Під час обговорення будь-яких питань виховання і навчання дошкільників розміщення учасників по колу дозволяє поставити всіх у рівне становище, забезпечити взаємодію. Організатор «круглого столу» продумує питання до обговорення.
  • «Брифінг». Це зустріч, на якій коротко викладається позиція щодо одного з нагальних питань. Її може проводити керівник або спеціаліст, який заздалегідь готується до відповіді на запитання з означеної теми і дозволяє максимально активізувати вихователів. Утворюється дві команди: одна ставить запитання, друга відповідає. Організатор ставить запитання, педагоги відповідають.
  • «Художня скринька». Скринька, залежно від педагогічних завдань, може містити репродукції творів зображувального мистецтва, фотографії, малюнки предметів, тварин, явищ природи, схеми, знаки (будь-яку необхідну інформацію). Ефективний спосіб привернення уваги дітей. Матеріали скриньки можуть бути основою виставки.
  • «Творча вітальня». Форма організації взаємодії педагогів відповідно до їхніх інтересів і вподобань. Створює атмосферу вільного, невимушеного спілкування.
  • Огляд-конкурс. Спосіб перевірки професійних знань, умінь, навичок, педагогічної ерудиції. Демонстрування та оцінювання творчих досягнень педагогів. Передбачає можливість оцінювати результати шляхом порівняння своїх здібностей зі здібностями інших.
  • Тематичні виставки. Презентація наочних матеріалів: малюнків, виробів, літератури, посібників сприяє збагаченню знань, є змістовною формою обміну досвідом педагогів.
  • «Музичний салон». Одна з форм естетичного розвитку, духовного спілкування педагогів, дітей і батьків, збереження найкращих народних традицій, звичаїв. Прийом формування сприятливого мікроклімату в колективі.