Репетиторство як явище. Поради батькам

Репетиторство — широко розповсюджена практика. Репетиторів наймають, щоб підготуватися до вступу до вищих навчальних закладів, підвищити свій професійний рівень, набути нових навичок і для багатьох інших цілей.

Репетиторство відрізняється від звичайного навчання у класі індивідуальним підходом і високим рівнем взаємодії репетитора з учнем. Саме це й забезпечує належний рівень засвоєння знань.

Репетитор — високооплачувана професія. Репетиторами часто намагаються стати люди, чия кваліфікація сумнівна. Тому до найму репетитора треба поставитися вельми відповідально.

Сьогодні професійні репетитори об’єднуються в асоціації, куди непрофесійні педагоги потрапити не мають можливості. При таких асоціаціях функціонують агентства. Наймати репетитора через агентство надійніше. Проте це не завжди так.

Багато агентств у гонитві за прибутком поверхнево перевіряють професійний рівень репетиторів. Отже, незайвим буде поцікавитися і репутацією самого агентства. Тим часом багато хороших репетиторів розміщують свої оголошення в газетах, на дошках оголошень, в Інтернеті. В Інтернеті ці оголошення часто супроводжуються докладним резюме. На пошук репетитора за оголошенням може піти більше часу, ніж під час звернення до послуг агентства, але це дозволить вам заощадити гроші й обрати кандидата, який видався вам найбільш гідним.

Репетитор обов’язково повинен мати педагогічну освіту. Жодна інша освіта (психологічна, інженерна, економічна тощо) не дає гарантії, що репетитор справді розуміє закони едукації та зможе розвинути, виховати і навчити вашу дитину без шкоди для її здоров’я.

Репетитор обов’язково повинен мати досвід роботи з дітьми і підлітками певного віку. Репетиторові необхідні також позитивні рекомендації від батьків та учнів, з якими він працював. Рекомендації шкільних педагогів, друзів і знайомих є деякою гарантією. Хороших репетиторів зазвичай передають «із рук у руки». Тільки врахуйте, що добрі результати роботи з дітьми ваших знайомих, необов’язково підійдуть і вам.

Наукове звання для репетитора нічого не означає, якщо це не наукове звання в царині педагогіки.

Але люди з ученими ступенями і званнями — відмінні професіонали і, вдаючись до їхніх послуг, ви ризикуєте найменше.

Вартість послуг репетитора залежить від його кваліфікації та предмета, що викладається. Про середню вартість послуги ви зможете дізнатися, проглянувши оголошення різних репетиторів. Побоюйтеся дуже низьких цін — їхні автори, швидше за все, сподіваються, що ви через економію заплющите очі на їхню низьку кваліфікацію. Але і до дуже високих цін ставтеся з підозрою — можливо, їхні автори просто втратили совість і витягають гроші, прикриваючись науковим званням, великим досвідом роботи тощо.

Якщо репетитор не взаємодіє з вами у процесі навчання: не відповідає на ваші питання, не роз’яснює незрозумілі місця тощо, то вам варто змінити репетитора, оскільки рівень навчання в цьому випадку не буде вищим від навчання у класі, але при цьому ви платите за послуги значно більше. Регулярно обговорюйте з вашою дитиною особливості праці репетитора, цікавтеся її успіхами та прогресом у навчанні.

За неофіційною статистикою, середній одинадцятикласник щотижня відвідує одного-двох репетиторів замість підготовчих курсів або разом із ними. Мінімальна оплата — від 50–60 гривень за годину. І далеко не завжди ці значні витрати забезпечують бажаний результат. Як знайти такого репетитора, який справді допоможе майбутньому студентові?

Вчиться ваш учень непогано. Але вам потрібні не просто знання, а додаткові гарантії вступу. Отже, доведеться звернутися до педагога з того університету, куди зібрався вступати підліток. Коштувати це буде дуже дорого, не дивлячись на те що заняття не завжди будуть індивідуальними.

Як правило, інститутський репетитор збирає групу з 3–4 осіб. Якість занять нерідко невисока: переказ методички для вступників, розв’язання торішніх завдань, не завжди комфортна атмосфера, великі обсяги домашніх завдань. Проте вступник зрозуміє, який рівень знань потрібний йому для навчання в обраному закладі. А головне — забезпечить собі допомогу на іспиті. Саме за це, а не тільки за знання, батьки готові платили гроші. Насправді оплачується корупційна схема, а не знання. Ваша дитина не стільки збагачується знаннями, скільки навчається грати в дорослі ігри.

Для гарантованого вступу необов’язково займатися довго. Можна звернутися до інститутського репетитора за місяць–два до вступних іспитів. Короткотерміновий курс коштуватиме, природно, дорожче, зате ви збережете час. Шукати викладачів із гарантією краще через хороших знайомих.

Можна звернутися за інформацією до першокурсників: у приватній бесіді вони назвуть вам прізвища «потрібних» педагогів.

Якщо знання випускника з профільних предметів, м’яко кажучи, недостатні, то знадобляться індивідуальні консультації, щоб ліквідувати прогалини. Адже навіть якщо випускник вступить до ВНЗ, навчатися він там не зможе без належної шкільної бази. Саме для забезпечення належної бази найбільше потрібен репетитор. Тут допоможе викладач, який уміє зрозуміло пояснювати, організувати пізнавальну працю, підбадьорити, захопити своїм предметом.

Звичайно, опанувати предмет за місяць–два нікому не вдається. Потрібні роки. Досвідчені репетитори дають поштовх. Додатковим ефектом занять із репетитором стануть не тільки гарні оцінки, рівень підготовки, достатній для подолання вступних іспитів, але і зацікавленість предметом. Потім прийдуть і перемоги в конкурсах, на олімпіадах, що дозволить призерові вступити до університету на пільгових умовах, без іспитів.

Якщо вашій дитині з достатнім рівнем знань доведеться складати тести ЗНО, то її необхідно, як кажуть, «видресирувати на тести». Сьогодні цю науку краще освоїли шкільні вчителі. Нудний тренінг, зате недорогий і досить короткий — 3–4 місяці. Окрема історія — психологічні проблеми учня — невпевненість у собі, ледачкуватість, давня звичка до невдач. Хороший педагог-репетитор часто розпочинає з підвищення самооцінки. Для розв’язання цієї та інших психологічних проблем краще найняти репетитора, який нікуди не поспішає.

Приміром, сусідку, учительку-пенсіонерку, терплячу і трохи повільну. Вона буде розмовляти з дитиною про життя, пити чай, не поглядаючи на годинник, вести заняття так, щоб учень відчував себе розумним, здібним і успішним.

Але найголовніше — сім’я. Якщо батьки вірять у своїх дітей, бачать їхній потенціал — діти стараються, розв’язують проблеми, а не ховаються від них. Під час першої бесіди з майбутнім репетитором у батьків два завдання.

Перше — переконатися якщо не в компетентності педагога (не всі батьки зможуть зрозуміти, наскільки педагог знає і любить свій предмет), то хоч б у його безпеці для дитини. Манера спілкування, зовнішній вигляд, інтер’єр квартири дадуть підстави для роздумів. Бійтеся викладачів, які наполегливо рекламують свої послуги і гарантії успіху. Друге завдання — поставити перед педагогом конкретну мету та розповісти йому про особливості дитини. Ймовірно, ви не зможете охарактеризувати рівень знань свого учня, зате попередите репетитора, що йому доведеться мати справу із замкнутим або товариським, відповідальним або легковажним, ледачим або трудолюбним, азартним або обережним підлітком.

Хороший знак, якщо перш ніж домовлятися про терміни, ціну, кількість занять, мінімальний період, необхідний для досягнення мети, репетитор виявляє бажання поговорити з учнем, протестувати його, поглянути на його шкільні зошити. А потім критикує не тільки погану роботу своїх колег (нічого не навчили, всі, крім мене, нікуди не годяться!), але й про сильні сторони підготовки школяра: знання основ, уміння міркувати, розуміння логіки, цікавий підхід до розв’язання завдань, володіння додатковою інформацією тощо.

Ви повинні завжди бути в курсі подій, знати, як просуваються заняття. Залиште викладачеві всі свої координати, щоб він міг оперативно повідомити вам, якщо учень пропустив заняття або запізнився. Ваша дитина схильна ухилятися від виконання своїх обов’язків? Попередьте репетитора, що всі скасування і перенесення занять ітимуть тільки від вас.

Переконайтеся, що у вашої дитини є все необхідне: допомога, підручники, матеріали, рекомендовані викладачем. І прагніть ненав’язливо контролювати домашні завдання. Різні викладачі дотримуються різної політики. Є такі, хто багато задає і вимогливо питає. Інші намагаються більше працювати на заняттях, зменшуючи обсяги домашніх завдань.

Бувають домашні завдання — тренінги для закріплення пройденого. Бувають на випередження: самостійно прочитати, розібратися, пригадати. З’ясуйте, яким домашнім завданням віддає перевагу ваш репетитор, і стежте, щоб дитина їх виконувала.

Якщо ви бачите, що ваш учень не вчиться вдома самостійно, не лайтеся, не дорікайте йому (ми такі гроші витрачаємо, а ти!). Почуваючись винним або скривдженим, наша нероба тим більше не сяде за уроки. Обговоріть проблему з репетитором. Негайно. Відповідальні викладачі і вилають, коли треба, і підбадьорять. Учні їм довіряють більше. Якщо проблема виникла, краще домовлятися про додаткові заняття, під час яких дитина вчитиметься працювати самостійно — під наглядом викладача.

Можливо, проблема полягає в непосильних обсягах завдань. Маленькі, легкі вправи невпевнена в собі дитина спробує виконати, а до складних, хитромудрих — навіть не підступить. А буває, що проблема у формі запису: те, що написав викладач, виглядає вагомішим і зрозумілішим, ніж власноручні карлючки.

Одні діти віддають перевагу творчим роботам. Інші люблять повторювати. Хтось запам’ятовує хід розв’язання задач за формою запису. Комусь досить прочитати і зрозуміти, зробивши позначки прямо в підручнику. Зробіть оптимальні кроки, спробуйте різні варіанти.

Буває, дитина старається, але впоратися з домашніми завданнями репетитора не може. Це може свідчити про більш глибокі прогалини в її знаннях, уміннях, ніж передбачалося. Треба зробити глибшу діагностику, і якщо виявиться, що проблема в інтелектуальній здатності учня, зробити відповідні корективи в підготовці.

Обговорюйте з учнем, наскільки його влаштовують уроки з репетитором. Чи подобаються йому, чи відчуває він користь від занять. Якщо викладач допоміг синові сусідки, це ще не означає, що він зуміє допомогти вам. Те, що дратує, заважає працювати одному підліткові, іншому, навпаки, може піти на користь. Надайте самому школяреві право вирішувати: припинити чи продовжувати заняття. Хоча з’ясувати причину, звичайно, варто. Адже, відмовляючись від послуг одного репетитора, ви стикаєтеся з необхідністю шукати іншого.

Правда, тепер ви краще знатимете, який викладач вам не підходить. Шкільні оцінки не завжди слугують показником ефективності занять із репетитором — можуть не співпадати програми, критерії. Хоча, як правило, оцінки у школі стають кращими. Грошове питання дражливе. Хто повинен давати гроші викладачеві? Як часто? Деякі діти соромляться вручати викладачеві гонорар. Деяким просто небезпечно довіряти великі суми. Звільніть дитину від зайвих проблем. Платіть самі. Завжди можна «випадково» опинитися недалеко від місця занять або домовитися з педагогом про передоплату.

У нашій традиції прийнято поздоровляти вчителів зі святами. А репетиторів? Загалом, теж.

Особливо, якщо ви задоволені роботою. Листівка, скромний букет, коробочка цукерок. Під Новий рік, на 8 Березня. Символічний знак уваги. Усе-таки, крім ділових, цінуються й особисті стосунки.

Часто після всіх іспитів учень і викладач роками передзвонюються, зустрічаються як друзі, як люди, захоплені однією справою. Буває, допомога репетитора потрібна і в університеті. Хороший шкільний викладач цілком спроможний ефективно допомогти студентові підготуватися до семінару, до сесії, ліквідувати «хвости».

Репетитор виникає в житті вашої дитини не тільки як наслідок слабкості державної освіти. Це той самий індивідуальний підхід, індивідуальна освітня траєкторія особи, про яку мріють у школі, але яку може забезпечити поки тільки сім’я. Не можемо не звернути увагу на шахрайство у сфері освіти. У період кризи з’явилося багато викладачів, які пропонують свої педагогічні послуги.

Одна реклама привабливіша за іншу: «Англійська — за 3 місяці», «Навчу думати на мові (стажувався в США)», «Викладач вищої категорії. Перший урок — безкоштовно». Що робити замовникам? Вихід один: тверезо оцінювати мету і ситуацію, розплющеними очима дивитися на викладача, грамотно зробити вибір.

Як не потрапити в пастку шахрая? Особливо уважно треба ставитися до оголошень. Сайти, що пропускають спам, тобто публікацію оголошення одного і того ж автора в різних варіаціях по декілька разів на день, краще проігнорувати відразу. В Інтернеті навіть розміщена порада: перед дзвінком обраному викладачеві-репетитору наберіть у рядку пошуку сайту такі слова, як «шахрай», «шарлатан» тощо. Можна дізнатися багато нового.

Створити собі рекламу з безліччю яскравих картинок, підробити листування з учнями, навіть купити диплом — зараз не проблема. Але, на жаль, є тільки один 100 %-й спосіб зрозуміти, хто перед вами — відвідати урок репетитора. Але інколи і цього недостатньо. І ще одна порада: не купуйтеся на перший «безкоштовний» урок. Це може бути гарно зрежисована вистава. Не платіть наперед.Платіть лише за виконану роботу.