Репетиторство як явище. Вимоги до педагога-репетитора

02.08.2016 93 0

Репетитор повинен мати належну фахову підготовку. Він не просто проходить курс педагогічної підготовки в університеті, складає відповідні заліки й іспити, а належно готується до виконання складної і відповідальної педагогічної праці. Репетиторами не народжуються, ними стають у процесі особистісного зростання.

Репетитор повинен мати глибоку та широку ерудицію в конкретній науковій галузі, що відповідає навчальним предметам, які він викладає. Знання новітніх досягнень є обов’язковим.

Репетитор має належну психологічну, педагогічну, методичну, дослідницьку підготовку. Він володіє новітніми енергоінформаційними знаннями та прийомами збереження енергії учня, засобами невербального спілкування, має розвинену емпатію й інтуїцію.

Педагог-репетитор володіє новітніми методиками управління мисленнєвою діяльністю учнів, що ґрунтуються на останніх досягненнях науки про мозок. Зокрема, він повинен навчити своїх учнів складати опорні конспекти, карти інтелекту і пам’яті. Він повинен уміти визначати тип інтелекту, завантаженість півкуль головного мозку, тип нервової системи й особливості сприймання, обробки та засвоєння інформації.

Йому варто розібратися в найновіших методиках організації самостійної праці школярів, розробити систему завдань, що потребують застосування самостійних досліджень для розуміння та засвоєння відповідних знань. Великого значення набуває розробка системи алгоритмів розумової діяльності та тестів для перевірки її ефективності. Особливої уваги педагога потребує формування дослідницьких умінь і навичок учнів відповідно до особливостей предмета.

Педагог повинен керуватися оптимістичною концепцією: кожен учень має належний інтелектуальний потенціал, систематична та науково організована праця допоможе його розвинути.

Особливого значення для педагога-репетитора набуває володіння сугестивними вміннями та навичками. Сугестивний вплив — це емоційне навіювання у стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування інформації. Сильний сугестивний вплив наближається до гіпнозу, що заборонений у педагогічній практиці. А легке навіювання, коли підсвідомість учня довірливо відкривається для активного сприйняття інформації, це саме той рівень, на якому має працювати педагог-репетитор. У цій ролі педагог-репетитор нагадує психотерапевта, який навіює учневі найкращу стратегію поведінки.

Сугестія передбачає комплексне використання вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів. Вона об’єднує педагога з учнем і стосується обох. Для педагога необхідні:

• авторитет, широка ерудиція, високі особистісні якості, сила переконання тощо;

• інфантилізація, тобто вміння пристосуватися до учня, створення середовища довіри, коли учень цілковито довіряє та ніби довіряє свою долю вчителеві;

• двоплановість при викладі навчального матеріалу: кожне слово, що несе самостійне смислове навантаження, супроводжується відповідною інтонацією, жестом, мімікою тощо.

Для учня необхідні:

• віра у здійсненність намірів;

• постійне позитивне емоційне підкріплення зрушень і успіхів;

• укріплення думки про безмежні можливості власного інтелекту;

• демонстрація швидкого поступу у вивченні навчальної дисципліни тощо.

Сила сугестивного впливу, як і сила репетиторства в цілому, зростає, тому що педагог працює з одним учнем, реалізує індивідуальне навчання. Висока ефективність сугестивного спілкування поєднується з яскраво вираженими психотерапевтичним, психогігієнічним і психопрофілактичним ефектами.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук