Вправи для розвитку пам’яті та спостережливості для дорослих та дітей
«Де я?»
Ведучий пропонує всім учасникам заплющити очі й ставить кожному з них по черзі запитання, що стосується перебування тут і зараз.
Учасник, якому було поставлено запитання, відповідає на нього вголос. Інші учасники, кожен подумки, відзначають неточності відповіді. Пізніше, у процесі обговорення вправи в усіх буде можливість висловитися.
Запитання можуть бути приблизно такими:
- Скільки учнів знаходиться в цій кімнаті?
- Скільки вікон у цій кімнаті?
- Скільки ламп у цій кімнаті?
- Яка дверна ручка на вхідних дверях? (Описати)
- Якого кольору шпалери?
- У що одягнений сусід ліворуч?
- Яке взуття в сусіда праворуч?
Запитання можуть стосуватися особливостей кімнати, предметів, що розташовані в кімнаті, учасників, їхнього одягу та ін.
Рекомендації. Під час обговорення ведучий ще раз по черзі зачитує поставлені раніше запитання, даючи кожному учаснику можливість доповнити свою відповідь і усунути неточності.
«Іменники»
Учасники сідають у коло. Ведучий читає текст. Після цього пропонує школярам переказати текст колективно. Зліва направо діти по черзі повинні називати іменник, що точно відповідає кожному маленькому уривку тексту в його природному порядку. Причому кожен наступний називає іменник, названий до нього іншими гравцями, і далі додає свій.
Рекомендації. Ведучому необхідно стежити за тим, щоб учасники відтворили основну ідею тексту за допомогою іменників.
«Фото»
Школярі об’єднуються у дві команди. У кожної команди є заздалегідь підготовлені папір і олівець. Далі ведучий читає текст і попереджає членів команд, що вони повинні зосередити всю свою увагу і сприйняти з почутого тексту якнайбільше інформації. Кожна команда може зафіксувати на аркушу те, що члени команди разом можуть відновити по пам’яті. Потім учні обговорюють і порівнюють, яка команда відтворить більше тексту. Після цього кожній команді пропонується зробити малюнок до прослуханого тексту.
Рекомендації. Ведучому слід обов’язково проаналізувати активність учасників під час відтворення тексту.
«Класифікація»
Для виконання цієї вправи учасникам знадобляться ручка і папір. На дошці написаний перелік із десяти слів, наприклад: швець, горіхи, булка, селера, перукар, ножиці, банани, комарі, кореспонденція. Ведучий ставить перед школярами завдання класифікувати та згрупувати запропоновані слова за своїм вибором. Потім завдання ускладнюється: необхідно в одному реченні зв’язати між собою не менш ніж три слова з різних груп.
Рекомендації. Необхідно проаналізувати:
- чиї класифікації найбільш повні;
- чиї образні ряди найбільш виразні.
Слід відзначити, що вміння групувати предмети й асоціативне запам’ятовування, за даними психологів, допомагають поліпшити засвоєння інформації.
«Хто точніше?»
- Запропонувати школярам визначити на дотик із заплющеними очима предмети й матеріал, з яких зроблено ці предмети (як досліджувані предмети можна використати іграшки з гуми, пластмаси, дерева тощо).
- Таке саме завдання виконати, не торкаючись предмета пальцями, а використовуючи лише олівець.
- Визначити розмір предмета в сантиметрах.
- Запропонувати школяреві розкласти із заплющеними очима на столі 10–15 сірників, а потім взяти ті з них, порядковий номер яких назвуть.
- Можна запропонувати дитині визначити із заплющеними очима крупу.
- На столі підготувати монети різного достоїнства і запропонувати школяру із заплющеними очима визначити загальну суму монет.
- Повісити карту світу, підвести до неї учня із заплющеними очима і запропонувати йому показати указкою певний географічний об’єкт (материк, державу, океан та ін.).
- Із заплющеними очима виконати нескладну операцію, наприклад зібрати з конструктора певну фігуру.
«Секундомір»
Учитель пропонує дітям відчути тривалість секунди. Рахує до тридцяти, кожну секунду відзначаючи змахом руки. Потім пропонує кому-небудь із дітей показати, як він уловив темп лічби.
Трьом-чотирьом дітям дають заздалегідь підготовлені паперові стрічки (вирізані смужки з газети завдовжки 80 см і завширшки 3 см). За командою вчителя учні починають скочувати паперові стрічки з одночасним відліком секунд (подумки). Стрічки слід згортати щільно. Учитель стежить за правильністю відліку секунд.
Рекомендації. Можна провести вправу й по-іншому: запропонувати учням визначити, коли, на їхню думку, мине хвилина після слів учителя: «Хвилина пішла».
«За п’ять хвилин дізнаєшся чимало»
Гра дає дітям уявлення про те, що за короткий строк можна дізнатися чимало.
Перед дітьми стоїть годинник. Кожному учневі вчитель заздалегідь готує однакову невелику статтю, оповідання. Школярі читають запропонований матеріал рівно 5 хвилин. Далі один зі школярів розповідає найбільш істотне з того, що він дізнався за цей строк, інші його доповнюють. Останнім промовцем вважається учень, який зумів доповнити сказане всіма.
Рекомендації. Після того як учні виконали цю вправу, ведучому доцільно обговорити проблему економії часу.
«Скільки літер?»
Учням пропонують підрахувати кількість літер у реченні, прочитаному ведучим один-два рази. (У реченні має бути 25–40 літер.)
«Скільки часу минуло?»
- Учитель, дивлячись на годинник, дає сигнал і через 25 секунд — другий. Кожен повинен сказати, скільки часу, на його думку, минуло між сигналами, а вчитель повідомляє, хто точніше визначив час. Щоразу, змінюючи проміжок між сигналами, вчитель повторює вправу п’ять-шість разів.
- Учитель дає кожному учневі аркуш паперу, на якому написано, через скільки хвилин той повинен повернутися (від 3 до 10 хвилин). Учням не можна користуватися годинниками.
Всі школярі одночасно відходять від педагога й розходяться в різні боки. Після повернення віддають записку зі своїм прізвищем, а вчитель відзначає на ній час їхнього приходу.
Після цього оголошується, на скільки кожен учень виявився точним.
«Чи все ти побачив?»
Двоє учнів одержують картинки з різним змістом і протягом 3–5 хвилин розглядають їх, намагаючись якнайточніше запам’ятати все, що на них зображено. Після цього міняються картинками й по черзі ставлять один одному запитання про незначні деталі малюнка.
«Облік без запису»
Учитель нарізає багато геометричних фігур трьох-чотирьох видів і перемішує їх. Показуючи по одній, пропонує учням без записів підрахувати окремо кількість кожного виду фігур.
«Розстав за зростом»
Учням пропонується вишикувати за зростом присутніх у класі. Потім усі присутні вишиковуються і перевіряють, наскільки точно кожен з учнів розставив своїх однокласників.
Рекомендації. Доцільно розділити клас на групи по сім-десять учнів (наприклад, по рядах). Потім перевірити виконання завдання в кожній групі.
«Підкажи собі сам»
Учням пропонується запам’ятати 20 слів. При цьому їм дозволяється користуватися власною підказкою. На аркуші паперу учень може замалювати пропоноване для запам’ятовування слово. Однак не можна використовувати числа, літери, символи. Після закінчення переліку слів школярам пропонується відтворити пропоновані слова. Завдання ускладнюється тим, що для запам’ятовування пропонуються схожі пари слів: заєць — кролик; вогонь — пожежа тощо. Орієнтовний перелік слів: дощ, світло, людина, вікно, заєць, учитель, сонце, блискавка, книга, жарт, лампа, пожежа, дихання, кролик, завдання, підкова, детектив, розв’язання, магніт, посмішка.
Рекомендації. Ведучому слід особливо стежити за тим, щоб не порушувалася головна умова виконання завдання: не використовувалися числа, літери, символи.
«Слова»
Ведучий називає тему, до якої школярам потрібно підібрати іменник. Причому перший учень називає слово, другий повторює його і називає своє і т. д. Наприклад, тема «Дерева». Перший учень називає «береза», другий — «береза, каштан» і т. д.
«Рухова пам’ять»
Один із заздалегідь підготовлених учнів показує фізичні вправи в певній послідовності. Інші учні повинні якомога точніше відтворити послідовність рухів.
«Художник»
Учень, який добре малює, отримує папір і олівець. Йому пропонують протягом хвилини намалювати десять простих фігурок або десять предметів. Потім малюнки показують іншим учням і прибираються. Решті школярів пропонується намалювати предмети, які вони запам’ятали.
«Міста»
Гра, що розвиває не лише пам’ять школярів, але і їхнє мислення. Учні сидять у колі. Учитель називає яке-небудь місто, наприклад Харків. Перший з учасників гри повинен згадати назву міста на останню літеру названого міста, у цьому випадку це літера «В». Наприклад, він називає Владивосток, наступний повинен згадати назву міста на літеру «К» і т. д. Якщо хтось із учнів назвав слово, яке кінчається літерою, на яку немає жодної назви міста, або не може згадати назву міста, він вибуває з гри.
«Іменник + прикметник»
Школярі сидять у колі. Учитель називає який-небудь іменник, а учні по черзі називають по одному прикметнику до цього іменника. Якщо хтось із учнів не може підібрати прикметник або називає вже вимовлене слово, він вибуває з гри.
«Вербальна пам’ять»
Учням пропонують протягом 5 хвилин записати якнайбільше слів з однієї із запропонованих тем, наприклад, можна запропонувати теми «Школа», «Фізика», «Географія», «Музика», «Спорт» тощо.
Рекомендації. Слід враховувати, що кількість відтворених із запропонованих тем слів з віком збільшується.
«Обличчя і люди»
Учитель готує кілька фотографій з обличчями людей з іменами й прізвищами (їх можна вирізати з газет, журналів). На запам’ятовування учням дається півхвилини. Після цього ті самі фотографії, але в іншому порядку, знову пропонуються школярам, і вони повинні впізнати їх (назвати прізвище та ім’я).
«Запам’ятай предмет»
Усі учні по черзі кладуть на стіл по одному предмету. Завдання одного з гравців — запам’ятати, хто і що поклав, і повернути кожному його предмет.
«Передай думку іншими словами»
Як відомо, будь-яку фразу можна сказати іншими словами. У цій грі можна запропонувати учням сказати по-іншому, не повторивши жодного слова, але зберігаючи зміст, такі речення:
- Не все котові масниця.
- Белеет парус одинокий.
- Любиш кататися, люби й саночки возити.
Гра також спрямована на розвиток здібності легко оперувати словами, точно висловлюючи свої думки й передаючи думки інших.
«Тільки іменники»
Школярі сідають у коло. Їм зачитується будь-який навчальний текст. Потім пропонується переказати текст колективно. Зліва направо учні по черзі називають іменник, що найбільш точно відповідає кожному маленькому уривку тексту в природному порядку. Причому кожен наступний учень називає іменники, названі до нього іншими гравцями, і додає своє (це, безумовно, вимагає від учнів слухового запам’ятовування). Таким чином, учні повинні відтворити навчальний текст, його основну ідею за допомогою іменників.
«Постав запитання»
Учням зачитується навчальний текст. Потім кожен повинен скласти оригінальне запитання до прослуханого навчального тексту. Запитання, відповідь на яке показує досконалість оволодіння цим матеріалом, дає можливість побачити його з найбільш цікавого боку.