Зворотний зв’язок, або Луна в горах

Ми розглянули навички ефективної комунікації та те, як їх відсутність впливає на виникнення конфліктних ситуацій. Тепер згадаймо, що будь-який процес спілкування є обопільним, і поговоримо про процес передавання й отримання зворотного зв’язку учасниками спілкування.

 

Під час взаємодії з учнями й колегами обов’язковим є обмін цінностями, що відбувається під час діалогу, де з’ясовуються взаємні очікування й настанови, аналізується те, що відбувається, приймаються рішення.

 

Однією з умов цього діалогу є процес зворотного зв’язку, під яким ми розуміємо інформацію про те, як реципієнт (той, хто отримує інформацію) сприймає комунікатора (того, хто цю інформацію передає), як оцінює його поведінку та слова, тобто його реакцію на співрозмовника, опис не особистості людини, а взаємин із нею.

 

Зворотний зв’язок є необхідним для того, щоб поліпшити взаєморозуміння, а отже, і взаємодію в системі «педагог — дитина», «дитина — дитина» й «педагог — педагог». Він допоможе партнерам по спілкуванню зрозуміти, як сприймаються їх дії, учинки, емоційні прояви, чи адекватно сприймають оточуючі те, що людина транслює.

 

Ми часто обмежені прийнятними в соціумі нормами поведінки, тому в нашому менталітеті не закладені норми щирого транслювання нашого ставлення до когось або чогось. Це стосується як негативного, так і позитивного ставлення. Уважається, що краще сказати те, що від нас хочуть почути, для того щоб не зіпсувати взаємин або справити добре враження.

 

 

Для того щоб «правильно» виховувати, необхідно бути стриманим, чітко дотримуватися загальноприйнятих норм, не дозволяти собі емоційних сплесків і бурхливих проявів. Проте, не є таємницею, що тією або іншою мірою наші емоції прориваються назовні, і часто в досить різкій формі. Тоді спроба висловитися про свої відчуття сприймається як утискання, критика, упередженість.

 

За цих умов транслювання зворотного зв’язку набуває перекручених рис, що часто призводить до роз’єднаності, виникнення напружених ситуацій або навіть конфліктів.

 

Найконструктивнішою, на нашу думку, є ситуація, у якій усі учасники взаємодії намагаються відшукати загальний зміст тих понять, про які розмірковують. Намагаються прямо й відверто називати ті почуття й переживання, що відчувають щодо партнера по спілкуванню, у тій формі, що є доступною та зрозумілою іншій людині.

 

Нам важливо пам’ятати, що, по-перше, самому педагогові необхідно опанувати навички транслювання зворотного зв’язку — незалежно від того, ким є його реципієнт: колегою, представником адміністрації школи або вихованцем, а по-друге, йому необхідно вміти організовувати процес передавання зворотного зв’язку поміж вихованцями й навчити їх робити це ефективно.

 

Розглянемо два аспекти зворотного зв’язку, що є найважливішими в діяльності педагога:

  1. правила ефективного зворотного зв’язку;
  2. організація процесу зворотного зв’язку.

 

Правила ефективного зворотного зв’язку

 

Узагальнивши відомості про способи транслювання зворотного зв’язку в працях сучасних психологів, можна визначити алгоритм створення ситуації для ефективного транслювання зворотного зв’язку.

 

Насамперед відзначимо, що для зворотного зв’язку, як і для будь-якого процесу, є характерною певна динаміка, про яку потрібно пам’ятати.

 

Отже, для початку комунікаторові необхідно:

  • налаштуватися на спілкування з партнером;
  • перерозподілити увагу;
  • зрозуміти, у якому стані перебуває співрозмовник;
  • установити контакт, тобто створити ситуацію, у якій обидва партнери налаштовані на взаємодію й включені в спілкування (це може бути як поворот голови й кивок, так і запрошення до розмови).

 

На цьому етапі партнери визначають характер ситуації (професійний, особистий, інтимний, ігровий), що дозволяє створити єдине інформаційне поле. Потім — безпосереднє транслювання зворотного зв’язку, про принципи якої ми поговоримо згодом.

 

І, нарешті, вихід із контакту.

 

У ситуації прямого зворотного зв’язку (тобто безпосередньої реакції реципієнта на комунікатора) партнер по спілкуванню виходить із цієї ситуації з розумінням того, про що йшлося, і прийняттям вашої позиції. Це не свідчить про те, що він повинен бути в усьому з вами згодний, але він має усвідомлювати суть вашої позиції.

 

Організування процесу зворотного зв’язку

 

Для того щоб зворотний зв’язок реально поліпшував взаєморозуміння, необхідно дотримуватися деяких правил щодо його організації (транслювання).

 

У таблиці наведені ці правила й варіанти правильного й неправильного їх застосування.

 

Варіанти правильного й неправильного застосування правил зворотного зв’язку

 

Правила зворотного зв’язку

Так говорити не варто

А ось так — потрібно!

1

Результативність зворотного зв’язку буде набагато вищою, якщо говорити партнерові не про властивості його особистості, а про поведінкові прояви й реакції, що ви відстежили

«Ти якийсь неврівноважений, нервуєш повсякчас!»

«Мені здалося, ти був схвильований, коли відповідав урок»

2

Ефективніше говорити про свої спостереження, а не про висновки, яких ви дійшли в ході своїх міркувань

«Ти чого кричиш? Уважаєш, я несправедливо тебе оцінюю?»

«Ти зараз дуже голосно говориш»

3

Не варто оцінювати поведінку іншої людини, оскільки, по-перше, ваша шкала оцінювання вчинків не обов’язково є ідеальною, а по-друге, у зворотному зв’язку ви висловлюєте своє ставлення, а не інтерпретуєте поведінку іншої людини

«Тільки ледарі й дурні списують на контрольній»

«Мені неприємно бачити, як ти списуєш»

4

У зворотному зв’язку необхідно уникати таких узагальнювальних категорій: «Завжди…», «Ніколи…», «Ніхто…», «Нічого…» та ін. Краще використовувати висловлювання на зразок: «Більшою (меншою) мірою…» Оскільки твердження «Ніхто й ніколи» найчастіше є безпідставним, то такий зворотний зв’язок перетворюється на огульну критику. У такій фразі співрозмовник прочитає вашу пихатість, несправедливість і нерозуміння. Мета зворотного зв’язку не буде досягнута, а ваш співрозмовник почуватиметься скривдженим, на що він має повне право

«Ти ніколи не вмів пояснювати матеріал, знову ніхто нічого не зрозумів»

«Я вважаю, що ти пояснював надто складними фразами»

 

У зворотному зв’язку слід згадувати про ті ситуації й ту поведінку, що мали місце в цей момент або в недалекому минулому. Використання натяків на давні справи й події перетворить вашу спробу на спогади про колишні помилки, що може викликати тільки негативні емоції й не сприятиме конструктивному висновку

«Знову ти обзиваєшся! То вчора Петрика обізвав, то, пам’ятаєш, минулого тижня як зі мною розмовляв…»

«Зараз ти поводишся не зовсім коректно»

 

Зворотний зв’язок — це не порада про те, як потрібно або не потрібно поводитися, думати, ставитися до когось; це можливість поділитися з іншим своїми переживаннями, думками, почуттями

«Ти повинен ставитися до уроків серйозніше!»

«Можливо, Наступного разу варто більше часу приділити підготовці до твору»

 

У центральному посланні необхідно визначити те, що може бути важливим для партнера, те, що допоможе налагодити взаємодію, а не те, що дає розрядку комунікаторові. Зворотний зв’язок — це не можливість просто виплеснути емоції

«Я отут уже півгодини розповідаю!
Ти мене не слухаєш!
Як із тобою можна розмовляти?!»

«Для мене важливо, щоб ми вислухали одне одного»

 

Для того щоб у людини, яка приймає зворотний зв’язок, була можливість осмислити й зрозуміти інформацію, необхідно дозувати її; коли ж ні, то можна спричинити тільки хаос і збільшити непорозуміння між вами

Говорити відразу про багато аспектів взаємодії, особливо про ті, що є емоційно значущими для отримувача зворотного зв’язку,— це неефективно

Краще сказати досить стисло та про головне

 

Варто обрати час і місце транслювання зворотного зв’язку. Партнер повинен бути спроможним адекватно сприймати все, що йому намагаються сказати. Якщо він зайнятий іншими, важливими для нього, справами, думає про майбутню зустріч або про те, що має невдовзі статися,— це затьмарить його сприйняття, можливо, важливого для нього зворотного зв’язку

«Та абстрагуйся ти, я намагаюся тобі сказати…»

«Коли завершиш свої справи, дай мені знати. Мені хотілося б поговорити з тобою»

 

Дотримуйтеся балансу між позитивним і негативним оцінюванням. Починати варто з «хорошого». При цьому критика не повинна переважувати похвалу. Пам’ятайте: нещира або безпричинна похвала завдає більшої шкоди. Використання похвали як маніпуляції зазвичай розпізнається співрозмовником і загрожує втратою довіри

«Ти, звісно, молодець, але в тебе багато помилок, поганий почерк і складні формулювання»

«Ти дійсно написав цікавий твір. Проте над орфографією необхідно ще попрацювати»

 

І ще кілька важливих моментів. Транслювання зворотного зв’язку — серйозний фактор у взаєминах, що вимагає певної атмосфери, рівня довіри й поваги. Зворотний зв’язок доцільно пропонувати, а не нав’язувати. Партнер по спілкуванню має право від нього відмовитися — як у цей момент, так і взагалі. Набагато легше прийняти зворотний зв’язок, якщо він є припущенням, а не спробою змінити іншу людину, її поведінку, ставлення. Коли ж ні, зворотний зв’язок перетворюється на маніпулювання, тобто приховане керування іншою людиною, а не на прагнення досягти взаєморозуміння.

 

Зворотний зв’язок необхідно здійснювати не тільки за результатами виконання завдання, але й під час діяльності. Підтримуючи зворотний зв’язок під час діяльності, ми можемо впливати на цю діяльність. Якщо ж співрозмовник є недостатньо мотивованим під час діяльності, зворотний зв’язок мало чим зможе вплинути на результат.