Слухати чи чути: прийоми ефективного слухання

Уміння вислухати й почути те, що намагається сказати нам співрозмовник,— одна з визначальних умов неконфліктних взаємин.
Ви, безумовно, неодноразово помічали, що під час спілкування відволікаєтеся на свої думки, порівнюючи те, що вам говорять, із власним досвідом і поглядами. Виникли асоціації — і от ви вже втратили основну думку співрозмовника. А може, уже замислилися над тим, що відповісти, як продовжити тему,— і вам доводиться просити його повторити сказане. Така ситуація можлива й у професійному спілкуванні: під час тренінгового заняття, педагогічної наради, спілкування з вихованцями або колегами.
Тому ми маємо опанувати вміння слухати, а також навчити цього наших вихованців. Допоможуть у цьому спеціальні психологічні прийоми.

Невербальні прийоми слухання
Передусім, це «Слухання мовчки» — поза очікування, нахилена до співрозмовника голова, уважний вираз обличчя, кивання головою на знак готовності слухати далі, «еге-підтакування».
Його можна використовувати під час будь-якої розмови. Цей прийом є незамінним у спілкуванні з людиною, яка потребує схвалення й підтримки, хоче, щоб її вислухали й дозволили висловитися.
Але зрозуміло, що увага слухача є дуже важливою для будь-якого співрозмовника.
Можна виконати невелику вправу з метою відпрацьовування цього прийому.

Вправа
Інструкція: «Об’єднайтеся в пари й сядьте так, щоб вам було зручно розмовляти одне з одним. Один із вас розповідатиме якусь невеличку історію з життя, а другий — використовуватиме прийом слухання мовчки».

Аналізування

  • Заважала чи допомагала вам поведінка партнера по спілкуванню?

Ще один невербальний прийом «Віддзеркалення» — точне відтворення пози, міміки, інтонації та інших невербальних проявів співрозмовника з метою краще відчути його стан і вплинути на цей стан. Цей прийом взаємопов’язаний із таким поняттям, як емпатія. З одного боку, це пізнання людиною внутрішнього світу інших людей. З другого боку, це емоційна чуйність людини до переживань іншої. Опанування цього прийому допомагає побудувати діалог, спираючись на стан співрозмовника.
Приклади карток із можливими уточнювальними запитаннями

Твердження

Уточнювальні запитання

«Директор школи знову зробив мені вчора зауваження в присутності всіх, а я — староста класу, мені не потрібно пояснювати мої обов’язки.

Набридло, пора все це завершувати»

«Яке саме зауваження зробив директор?»;

«А в чому саме полягають ваші обов’язки?»;

«Що ви маєте на увазі, говорячи «усе це» завершувати?»

«Чому всі дівчинки в класі передражнюють мене? Начебто я нікого не кривджу, даю списувати! Мене все це бісить! Так і хочеться щось таке їм зробити»

«Як і хто саме тебе передражнює?»;

«Як часто це відбувається?»;

«Що саме тобі хочеться зробити?»

Вправа
Інструкція: «Вам необхідно об’єднатися в пари. Знайдіть у кімнаті (класі) місце, де б вам ніхто не заважав і було зручно рухатися. Визначте, хто в парі буде учасником № 1, а хто — № 2.
Коли почне грати музика, усі учасники під № 1 почнуть відстежувати свій внутрішній стан, максимально його конкретизувати, а потім намагатимуться передати у своїх рухах. У цей час учасник № 2 у кожній парі намагатиметься максимально підлаштуватися під рухи партнера, повторити їх і зрозуміти свої відчуття від цих рухів. П ісля цього учасники повідомляють одне одному про свої враження й відчуття і міняються ролями».

Аналізування

  • Які відчуття виникли під час вправи?
  • Чи вдалося вам відчути стан іншої людини?
  • Що допомагало? Що заважало?

Для вправи краще обрати спокійну, але досить ритмічну музику. До такої вправи група повинна бути підготовленою: учасники — не просто знайомі, але довіряють одне одному. Налаштуйте учасників на відчування себе й іншої людини, розповідайте про важливість уміння це робити. Запитайте, що таке «розуміти стан іншої людини».

Вербальні прийоми слухання
«Уточнювальні запитання» — звертання до співрозмовника із проханням доповнити, роз’яснити щось із того, що він говорив, щоб точніше зрозуміти його. Цей прийом дозволяє уникнути інтерпретацій і допомагає як слухачеві, так і мовцеві точно зрозуміти одне одного.

Вправа
Інструкція: «Учасники об’єднуються в пари. Один із партнерів отримує картку, на якій описана якась ситуація: він повинен її озвучити. Другий учасник пари, використовуючи прийом уточнень, спробує повністю з’ясувати ситуацію».

Аналізування

  • Як саме прийом уточнення допоміг вам?
  • Яких складнощів ви зазнали?

Під час використання цього прийому помилок припускаються найчастіше. Найпоширеніша з них — розвиток ідеї й відгадування слів співрозмовника завдяки власним розмірковуванням на цю тему. Так, наприклад, на висловлювання: «Мій син жахливо поводиться»,— уточнювальним буде запитання: «Як ви розумієте слова «жахливо поводиться»?» (а не: «Що ви плануєте робити із цим?»). Будьте уважними, відпрацьовуючи й використовуючи уточнення.

Наступний прийом «Парафраз» — перефразовування й повернення співрозмовникові основної думки його висловлювання з метою з’ясування, чи правильно ви його зрозуміли. Н айчастіше починається зі слів: «Чи правильно я тебе зрозумів, що…»
Цей прийом є центральним і одним із найскладніших з-поміж прийомів ефективної комунікації, тому він вимагає ретельного відпрацьовування.

Вправа
Інструкція: «Об’єднайтеся, будь ласка, у дві команди. Упродовж 10 хвилин ви розмірковуватимете на тему «Легалізація наркотичних речовин в Україні». П ри цьому завдання першої команди — сформулювати аргументи на захист легалізації, а завдання другої — спростувати ці аргументи. Після того як команди сформулюють свою точку зору, вони сидячи утворюють дві лінії — одна напроти одної.
Розпочинається конференція з обговорення проблеми «Наркотики в Україні». Учасникам необхідно з’ясувати думку один одного — вислухати й домогтися розуміння своїх тез слухачами. Перший учасник висловлює один з аргументів своєї команди. Перший учасник із другої команди, використовуючи прийом парафрази, домагається того, щоб оратор погодився: «Так, ти мене правильно зрозумів». П отім сам висоловлює свій аргумент, а другий учасник із протилежної команди вправляється у використанні прийому парафрази. І так доти, поки всі учасники «конференції» не висловляться».

Аналізування

  • Які відчуття викликала у вас ця вправа?
  • Що виявилося найскладнішим?
  • Що допомагало під час бесіди?

Ведучий постійно контролює правильність використання парафрази та коригує, але тільки тоді, коли учасник самостійно не знаходить для цього ресурсів.
Також можна виконати кілька вправ на комплексне відпрацьовування навичок слухання.

Вправа
Інструкція: «Хто хотів би випробувати себе в ролі ведучого групи? Твоє завдання зараз — використовуючи всі знання про прийоми ефективного слухання, керувати прийняттям групового рішення на тему «Що з’явилося раніше: курка чи яйце?» упродовж 20 хвилин».

Аналізування
Запитання ведучому:

  • Які почуття виникли під час вправи?
  • Спробуй проаналізувати й оцінити, наскільки тобі вдалося використати прийоми правильного слухання.
  • Як це вплинуло на прийняття рішення групою?
  • Що виявилося складним?
  • Що вдалося краще й легше?

Запитання групі:

  • Які почуття викликав перебіг процесу прийняття рішення?
  • Завдяки чому ви почувалися комфортно?
  • Що заважало, створювало напруження?
  • Що можна побажати ведучому та всім учасникам щодо використання прийомів ефективного слухання?

Зазначимо, що під час вправи учасникам необхідно дійти одностайного рішення із зазначеної проблеми (тему, до речі, можна обрати будь-яку тему — наприклад, актуальну для вашого класу). Тобто із рішенням повинен погодитися кожний з учасників, а не більшість.