Тренінг командоутворення в школі

04.07.2016 1141 0

Школа — місце, де дитина проводить значний період свого життя й більшу частину світлої пори доби. Коли діти вперше приходять до школи, вони очікують від неї чогось нового й невідомого. Вона, з одного боку, лякає, з другого — вабить. Завдання педагогічного складу — зробити життя дітей будь-якого віку в школі захопливим, позитивно спрямованим і цікавим.

На жаль, у шкільному середовищі під «навчальною групою» найчастіше розуміють певну формальну групу, основною метою якої є відвідування навчальних заходів і отримання гарних оцінок. У цьому випадку постає питання: заради чого дитина ходить до школи? Чи відвідує учень її «для галочки», задля оцінки або свідомо, для здобуття необхідної освіти?

Зацікавленість учня в навчальному процесі значною мірою залежить від ставлення до нього всього класу. Поширення позитивних і негативних тенденцій — від ступеня розвитку комунікативних зв’язків усередині шкільного колективу. Відповідальність за своє майбутнє — від усвідомленості перспектив, що відкриває перед дитиною школа. Дитина повинна розуміти, навіщо вона вчиться й чого може очікувати від цього навчального закладу.

Створити необхідні настанови, підвищити й закріпити навчальну мотивацію, допомогти учневі знайти своє місце в колективі й, нарешті, сприяти створенню самого колективу, який бажає вчитися, і вчитися в конкретному навчальному закладі, можливо за допомогою тренінгу командоутворення (ТК).

Тренінги командоутворення можна умовно розподілити на кілька основних видів:

  • інформаційні;
  • поведінкові;
  • визначення самосвідомості й особистісної ідентифікації.

Піраміда тренінгів командоутворення за рівнями

Інформаційні тренінги командоутворення. Цей вид тренінгів командоутворення спрямований на знайомство вихованців та інформування їх про правила поведінки в групі, у якій вони перебувають. Основною метою таких тренінгів є визначення меж взаємодії представників групи. Для них з’ясовується основна мета, заради якої вони зібралися, декларуються правила взаємодії й пропонуються завдання для визначення цих правил. Основні запитання, на які відповідає тренер: «Де?», «Коли?», «Навіщо?», «За якими правилами?»

Прикладом такого тренінгу може бути організування роботи тимчасової редколегії для одноразового створення «Журналу випускника». Тренер збирає вихованців, які виявили бажання спробувати свої сили у підготовці випуску журналу. Він пояснює їм мету, установлює термін виконання цієї роботи. П ерш ніж відповідати на подальші запитання, тренер пропонує учасникам колективно розв’язати ситуативне завдання, спрямоване на з’ясування норм створення журналу. Під час роботи над завданням тренер спостерігає за дискусією вихованців і приймає рішення щодо того, хто яку посаду обійматиме в редколегії. П ісля завершення дискусії він відповідає на запитання, інформує вихованців про їх посади й про функції, що вони виконуватимуть.

Поведінкові тренінги командоутворення. Їх можна вважати продовженням або поглибленням інформаційних тренінгів командоутворення. Завдання тренера — не просто поінформувати учасників про правила, мету й межі взаємодії, не тільки пояснити їх, але й обіграти правильні стратегії поведінки в командному середовищі. Основні питання, на які відповідає тренер: «Що робити?», «Як?», «У який спосіб?» Він допомагає учасникам вибудувати адекватну модель поведінки одне з одним.

Під час інформаційного тренінгу (приклад із редколегією) тренер тільки інформує вихованців про те, хто яку функцію виконуватиме і якою буде його роль у створенні журналу. П ід час поведінкового тренінгу тренер не тільки роз’яснює вихованцям, що та як робити, але й допомагає програти найважливіші моменти, на які потрібно звернути увагу під час створення журналу. Наприклад, він може запропонувати рольову гру й створити міні-журнал «тут і зараз», у межах навчального тренінгу; або запропонувати уявити найскладніші ситуації, у які вони можуть потрапити, і хто (що) тоді зможе їм допомогти або завадити. Р обота тренера буде спрямована на створення моделі ефективної взаємодії вихованців усередині групи, на ті поведінкові зразки, що вони використовуватимуть під час взаємодії одне з одним та з оточуючими (учителями, батьками, іншими учнями та ін.).

Тренінги командоутворення, спрямовані на визначення самосвідомості й самоідентифікування кожного окремого члена групи й усієї групи загалом, є логічним продовженням, ускладненням двох попередніх видів. Їх ефективно застосовувати для розв’язання таких завдань: актуалізація навчальної мотивації вихованців, усвідомлення ними цінності навчального закладу, а також свого місця й ролі в колективі, формування позиції лідерів та ін.

Основні питання, з якими працює тренер: «Чому?», «Заради чого?», «Що є цінним у цій ситуації?», «Ким я є?», «Що для мене означає ця група?» Робота тренера тут відбувається на рівні ціннісних орієнтацій і самоідентифікування вихованців. Подібний тренінг не має на меті програвання поведінкових моделей адекватної поведінки в якійсь ситуації (ці моделі не є первинними). Важливо актуалізувати світоглядний рівень кожного учня й усвідомлення цінності колективного існування для досягнення спільної мети — саморозвитку й самоактуалізації.

Для вдалого проведення таких тренінгів дуже важливо дотримуватися підходу, орієнтованого на розв’язання проблем. Проблемно орієнтований підхід допомагає помітити те, що потребує коригування й виправлення, орієнтований на розв’язання — виробити конструктивний шлях взаємодії, визначити перспективи та сформулювати мету.

Наведемо приклад тренінгу командоутворення третього виду. Після завершення такого тренінгу учасник (учень) має знати:

  • ім’я кожного з його однокласників, які були присутніми на цьому тренінгу;
  • мету, завдання, що пов’язані з подальшим навчанням у школі (свої й кожного з його однокласників);
  • якими є ролі під час групової взаємодії, переваги й недоліки цих ролей;
  • стратегію успішного навчання в школі.

На матеріалах тренінгу учасник повинен навчитися:

  • відстежувати, у якій рольовій позиції в групі він перебуває;
  • виробляти стратегію успішного навчання в школі (зокрема — за допомогою комунікативної взаємодії в навчальній групі);
  • рефлексувати комунікативні й особистісні процеси, що відбуваються в групі.

У групі учасники мають набути навичок комунікативної взаємодії, пов’язаної з навчальним процесом. Крім того, учні повинні усвідомлювати можливість і реальність зміни й перетворень ситуації у колективі класу, кожний має відповідати за те, що відбувається з ним і з його однокласниками.

Програма тренінгу

Після проведення тренінгу бажано надати класу психологічної підтримки з актуальних тем, що будуть виявлені завдяки тренінгу.

Загальний час проведення тренінгу: 3 години 40 хвилин (без перерв).

Етап «Знайомство»

Час проведення цього етапу тренінгу: 1 година.

«Збирання очікувань»

Мета: збирання інформації.

Час: 10 хвилин.

По колу кожний з учасників висловлює свої очікування від тренінгу.

«Снігова куля»

Мета: знайомство учасників між собою й тренера з вихованцями; збирання інформації (за самохарактеристиками учасників).

Час: 10 хвилин.

Кожний з учасників по колу повторює імена попередніх учасників і наприкінці — своє, додаючи до нього прикметник. Наприклад: «Івасик млявий, Сашко кмітливий, а М арійка мила…»

Останній учасник повторює імена всіх попередніх (із прикметниками) та називає своє ім’я й характеристику.

«Міняються ті, хто….»

Мета: підсилити групову динаміку; поміняти місцями учасників перед наступним завданням.

Час: 5 хвилин.

Учасники сидять на стільцях по колу. Тренер пропонує одному з учасників (за бажанням) вийти в центр кола (тепер він — ведучий). Два стільці прибирають. Ведучий, наприклад, говорить:

«Міняються місцями ті, хто люблять ананаси». Учасники повинні швидко помінятися місцями. Той, хто залишився без стільця, стає наступним ведучим.

«Я плюс ти навпаки»

Мета: детальне знайомство учасників одне з одним; діагностування позиції ведучого й веденого в підгрупах.

Час: 30 хвилин.

Учасники тренінгу об’єднуються у пари. Упродовж 3—5 хвилин кожний розповідає партнерові про значущі моменти свого життя. Далі всі учасники об’єднуються в спільне коло. Двоє охочих виходять у центр кола й розповідають одне про одного, міняючись місцями. Н априклад: «Марійка сидить на стільці, Сашко стоїть у неї за спиною й розповідає про М арійку від першої особи».

«Міні-шерінг»

Мета: емоційне реагування; первинне аналізування рольових позицій (ведучий/ведений).

Час: 5 хвилин.

Проводиться у довільному режимі.

(Перерва — 10 хвилин.)

Етап «Основний блок»

Частина 1

Час проведення цієї частини тренінгу: 1 година 10 хвилин.

«Ручки»

Мета: посилення динаміки групи після перерви; вироблення стратегій командної взаємодії; пошук класом стратегії індивідуальної взаємодії в колективі; тілесно-непряме відчуття одне одного.

Час: 15 хвилин.

Учасники тренінгу об’єднуються у пари, беруть до рук ручки (по 2 ручки на кожну пару). Утримуючи ручки тільки вказівними пальцями, слід одночасно сісти й одночасно підвестися, не упустивши ручки. Потім цю саму вправу учасники виконують у трійках (ручок — по 3 на кожну трійку). На наступному етапі цю вправу виконує весь клас (кількість ручок відповідає кількості учасників).

«Індивідуальне завдання»

Мета: фокусування на особистій меті, що пов’язана з навчанням у школі.

Час: 10 хвилин.

Кожного з учасників тренінгу просять написати твір на тему «Що буде результатом здобуття мною освіти у школі?»

«Робота в малих групах»

Мета: з’ясувати мету однокласників і розповісти про свою мету, що пов’язана з навчанням у школі.

Час: 20 хвилин.

Учасники тренінгу об’єднуються в малі групи по 5 осіб і діляться своїми міркуваннями на тему попереднього завдання. Крім того, їм необхідно виокремити значущу для кожного мету навчання, а також спільну мету для всіх у малій групі.

«Шерінг для всіх»

Мета: сфокусуватися на спільності мети; скласти загальний список, де зазначено мету (результати) навчання у школі для цієї навчальної групи; емоційне реагування.

Час: 15 хвилин.

Одна людина із групи називає й обґрунтовує кожну визначену нею мету. Кожний наступний учасник, який виступатиме, не повторює того, що було названо: його виступ — це доповнення.

Результат шерінга: загальний список, де зазначено мету (результати) навчання в школі цієї навчальної групи загалом.

(Перерва — 20 хвилин.)

Частина 2

Час проведення цієї частини тренінгу: 1 година 30 хвилин.

«Убрід із заплющеними очима»

Мета: вироблення стратегій командної взаємодії; урегулювання цільових і ціннісних взаємин; виявлення лідерів класу, цінності командних взаємин.

Час: 30 хвилин.

П р и м і т к а . Тренер готує вправу заздалегідь. Н а підлогу вздовж кімнати (бажано — великої, найкраще — актової або спортивної зали) на відстані 3—4 м одна від одної наклеюють 4 паперові смужки (обмежники); між ними на відстані кроку в довільній послідовності наклеюють аркуші паперу формату А4. Вихованців просять розрахуватися на перший-другий-третій: у такий спосіб формуються 3 команди. Команди вишиковуються у колони й займають місця з одного боку кімнати (зали) між лініями-обмежниками: команда № 1 — між лініями 1 і 2, команда № 2 — між лініями 2 і 3, команда № 3 — між лініями 3 і 4.

Інструкція: «Команди повинні подолати відстань (перейти кожна своє «болото»), рукаючись тільки по «купинах» — аркушах паперу формату А4 й не заступаючи обмежники. Гравці команди № 1 пересуваються стрибками й підказують гравцям із команди № 3, куди та як потрібно рухатись. Учасники команди № 2 переступають по «купинах», лічачи вголос: «Один, два, три, чотири — крок». Гравці команди № 3 заплющують очі й пересуваються мовчки, керуючись підказками учасників із команди № 1. Якщо хоча б один учасник «оступиться» з «купини», усі три команди повертаються назад і починають все спочатку. Якщо порушуються інші правила (гравці команди № 3 підглядатимуть, гравці команди № 2 лічитимуть мовчки та ін.), клас також повертається назад і починає все спочатку. Завдання вважається виконаним, якщо гравці всіх трьох команд опиняться на протилежному боці класу (зали)».

«Шерінг»

Мета: емоційне реагування; з’ясування взаємин; визначення оптимальних стратегій взаємодії в групі; фокусування на темі «команда» — перехід до теми «моя роль у командній роботі».

Час: 10 хвилин.

Аналізування

  • Як це відбувалося?
  • Що і як удалося/не вдалося?
  • Що допомагало/заважало досягненню мети?
  • Як це — бути командою?
  • Що готові взяти з набутого досвіду в наступну вправу, навчання, подальше життя?

«Мозковий штурм»

Тема: «Ідеальний староста».

Мета: визначення якостей ідеального старости; актуалізація теми взаємопідтримки, ролі старости в колективі; актуалізація знань, умінь і навичок, набутих під час виконання попередніх вправ; відпрацьовування навичок роботи в групі; завершення самостійної групової роботи; діагностування розподілу ролей у групі; виявлення потенційного лідера.

Час: 20 хвилин.

Без пояснення, що таке «мозковий штурм», тренер повідомляє стислий план його проведення.

1. Оголошує основні правила:

  • не критикувати;
  • висувати фантастичні ідеї, не замислюючись про наслідки;
  • розвивати ідеї, що пролунали;
  • пропонувати якнайбільше варіантів — чим більше ідей, тим краще;
  • розмірковувати вголос.

2. Пропонує розподілити ролі: «секретаря», «тайм-менеджера», «ведучого» й «генераторів ідей».

3. Пропонує план роботи з інформацією в «мозковому штурмі»:

  • орієнтування в завданні (уточнення кожної спільної мети, умов, наявних ресурсів);
  • збирання інформації (пропонувати ідеї, поки працює фантазія);
  • оцінювання результату (структурування думок і пропозицій);
  • підбиття підсумків дискусії (думки про результат, оцінювання особистої задоволеності й змістовної продуктивності).

Останній пункт тренер проводить у межах обговорення.

Тренер не бере участі в дискусії.

Подання результатів роботи групи

Мета: подати результати; сфокусуватися на цінності групової роботи.

Час: 10 хвилин.

Один-двоє представників від групи подають результати роботи, решта — доповнюють. Тренер ставить запитання — коригувальні й ті, що «поглиблюють думку».

Процедура обрання старости

Мета: актуалізація вибору; легітимність обрання старости.

Час: 10 хвилин.

Тренер пропонує кожному з учасників на папірці записати по три прізвища учнів, кожний з яких міг би стати старостою. Тренер самостійно підраховує голоси на дошці (у присутності гравців).

Етап «Підсумок дня»

«Свічка»

Мета: згадати основні теми й важливі моменти тренінгу, подумати про значущість здобутків; поговорити про перспективи; обговорити, як застосувати набутий під час тренінгу досвід у реальних умовах.

Час: 10 хвилин.

Обговорення проводиться у вільному режимі.

Висновок. Як свідчить статистика останніх років, щорічно знижується мотивація учнів до навчальної діяльності. У навчальних групах побутує думка, що освіта є не таким вже й важливим елементом життя. І ндивідуальна робота з учнями з метою підвищити рівень їх умотивованості справді є важливою, але реальний ефект дає робота з колективним уявленням про навчання та його актуальність в сучасному житті. І це є однією з найважливіших тем тренінгу командоутворення.

Кожний з учасників тренінгу командоутворення повинен відповісти на такі запитання:

  • Навіщо він учиться?
  • Що він прагне отримати від школи й від освіти?
  • Що може дати йому школа й що він може дати школі?
  • Що означає — бути учнем?

Цінність командної роботи полягає в тому, що під час тренінгу всі ці запитання з’ясовуються як індивідуально для кожного, так і для всього колективу загалом.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук