Психоемоційний тип тренінгу. Вправи на розвиток міжособистісної чутливості та взаєморозуміння

«Сліпі та зрячі»

Ця вправа не лише розвиває навички взаєморозуміння між партнерами, але й дозволяє вийти на обговорення переживань, пов’язаних з відчуттям залежності й відповідальності.

Вправа виконується в групах з чотирьох-шести осіб. Із цієї групи вибирається один член, що виконуватиме роль «зрячого».

Решта учасників веденими «сліпими». Учасники вишиковуються в колону по одному на відстані не менше метра один від одного й беруться однією рукою за мотузку, протягнену вздовж колони. Після цього їм закриваються очі. Один кінець мотузки бере в руку «зрячий» учасник, який знаходиться на чолі колони. Його завдання — провести групу зазначеним ведучим маршрутом, не вимовляючи жодного слова. Ця мотузка є його єдиним засобом зв’язку зі «сліпими» й учасників одне з одним. Завдання «зрячого» учасника — проходячи маршрутом, вести за собою свою «сліпу» групу. Йому доводиться посмикувати мотузку вгору або вниз, вправо або вліво, указуючи тим самим напрямок руху людині, яка йде за ним. Та, у свою чергу, долаючи перешкоду або поворот, повинна вести за собою наступного учасника.

Рекомендації. Перед початком руху в кімнаті можна створити невеликий безлад (перевернути стільці, звалити до однієї купи різні речі тощо) для ускладнення маршруту просування групи.

«Сліпі» учасники можуть розмовляти один з одним, але це мало допомагає їм, тому що вони однаково не бачать перешкоду, тому не можуть як слід описати її. Доцільно міняти ролі учасників групи.

«Танець з аркушем»

Вправа виконується в парах. Кожній парі пропонується взяти по одному аркушу паперу, стати обличчям одне до одного і торкнутися головами чоло до чола. Аркуш паперу при цьому кладеться між чолами. Завдання кожної пари — рухатися по кімнаті, утримуючи свій аркуш чолами. Руки при цьому необхідно завести за спину. Учасникам не можна довго стояти на місці й не можна розмовляти. Парам необхідно знайти канали інтуїтивного розуміння партнера. Партнери, які впустили аркуш, повинні завмерти в тих позах, у яких вони перебуватимуть у той момент, коли їхній аркуш торкнеться підлоги, і повинні залишатися в них до закінчення загальної процедури, тобто до того моменту, коли залишиться одна пара.

Рекомендації. Для виконання вправи краще використати відповідну музику. У завданні є лазівка, яку не відразу помічають учасники. Завмерти потрібно лише в той момент, коли аркуш торкнеться підлоги. А поки він падає, можна встигнути прийняти більш зручну позу, хоча б випрямитися. Але іноді учасники так і стоять, чоло в чоло. На ці моменти слід звернути увагу в процесі обговорення.

«Домовся»

Учасники об’єднуються в трійки. Кожен гравець визначає свою роль. Перший гравець відіграє роль сліпої людини, яка, однак, чує і розмовляє. Другий — глуху, яка бачить і рухається.

Третій зображує людину, яка не рухається й не говорить, але бачить і чує. Потім ведучий повідомляє завдання: трійка повинна виробити загальне рішення, наприклад, домовитися про час і місце зустрічі, про список необхідних продуктів харчування тощо. З огляду на пропоновані ролі зробити це складно. А хто сказав, що зрозуміти інших людей — це завжди легко?

Рекомендації. Для повноти відчуттів запропонуйте учасникам зав’язати очі, затулити вуха, прив’язати себе до стола і т. ін. Після закінчення вправи проаналізувати, скільки часу знадобилося трійкам на вироблення загального рішення. Які відчуття випробовує людина, обділена певними можливостями спілкування? Як можна допомогти цим людям?

«Рукостискання на трьох»

Учасники об’єднуються в трійки. Кожній трійці пропонують придумати рукостискання, у якому бере участь відразу три особи. У цьому рукостисканні має бути використана лише одна рука кожного, і це має бути або ліва, або права рука.

Рекомендації. Спостерігати за виконанням завдання в трійках.

«Монолог»

Кожному учасникові пропонується підготувати невелике повідомлення з будь-якої обраної ним теми. На виступ дається 5 хвилин. Решта членів групи, тільки-но відчують зменшення свого інтересу до промовця, плескають у долоні.

Рекомендації. Далі слід провести обговорення. Чому плескали: що? (зміст), кому? (спрямованість), навіщо? (актуальність), чому? (саме ця інформація), як? (логіка, культура спілкування). Цю вправу можна виконувати як домашнє завдання.

«Твоя роль»

Ведучий роздає членам групи аркуші з позначенням тієї ролі, яку повинен грати учень під час обговорення. Ролі можуть бути такі: ерудит, критик, оратор, зануда, клоун та ін.

Рекомендації. Цікавить внутрішня позиція, внутрішнє ставлення до явища, яке потрібно продемонструвати школярам під час дискусії. Предметом обговорення може бути будь-який художній твір, подія реального життя.

«Ноєв ковчег»

Біблійна ситуація: рятуючись від всесвітнього потопу, на кораблі в Ноя опинилося сім пар чистих і сім пар нечистих тварин. Назви тварин чоловічої та жіночої статі (наприклад: «кобила», «жеребець», «голуб», «голубка», «свиня», «кабан» та ін.) пишуться на картках, які в цілковитій тиші роздаються учасникам.

Завдання. Використовуючи лише невербальні форми спілкування (і не показуючи картки з текстом один одному!) знайти свою пару.

Рекомендації. Інформація до міркування: хто відчував себе некомфортно й чому? Допомагали чи утруднювали спілкування невербальні канали передачі інформації в цій грі? Який ризик існує під час програвання описаної ситуації?

«Психологічний портрет»

Учасники заздалегідь готують фломастер або олівець і чистий аркуш паперу, розкреслений на кілька пронумерованих прямокутників. У кожному прямокутнику учасники повинні по порядку замалювати асоціативні тлумачення. Можуть бути запропоновані, наприклад, такі слова: відплата, робота, любов, смуток, жах, родина та ін. На кожний малюнок приділяється одна хвилина. Школярі повинні постаратися виразити, який зміст вони вкладають у кожне із запропонованих слів. Потім відбувається обмін малюнками із сусідом. Малюнки розглядаються, порівнюються зі своїми. Відзначається індивідуальний життєвий досвід, інтуїція і здоровий глузд художників.

Рекомендації. Слід врахувати, що:

  • якщо малюнки великі, конкретні та чіткі за змістом, то натура їх автора практична, надійна, ґрунтовна, але без фантазії, без оригінальності;
  • якщо малюнки у вигляді символів, алегорій — цій людині підвладна логіка думки, в неї чіткий розум, вона хазяїн своїх емоцій, але може бути трохи сухувата й педантична;
  • якщо в малюнках багато фантазії й оригінальності, то це свідчить про творчі здібності, але також і про труднощі існування у звичайному житті.

Школярам можна також запропонувати скласти психологічний портрет за малюнками свого сусіда.

«Ваш колір»

Заздалегідь підготувати квадрати різних кольорів: червоний, синій, жовтий і т. д. Запропонувати школярам вибрати один із квадратів. Якому кольору віддасть перевагу кожен зі старшокласників?

Рекомендації. Слід знати, що:

  • любителі синього кольору — зазвичай люди спокійні, задоволені своїм становищем;
  • любителі зеленого кольору — зазвичай люди наполегливі, суворі й серйозні;
  • любителі жовтогарячого кольору — люди активні, із жвавим, радісним, діяльним і натхненним самовідчуттям;
  • любителі жовтого кольору — як правило, люди веселі й товариські.

«Ляпка»

Приготувати папір, чорнило, пензлики. Ведучий бере маленький аркуш паперу, за допомогою пензлика капає на нього невелику крапельку чорнила. Потім у районі ляпки складає листок навпіл, проводить по ньому рукою, і коли аркуш розвернути, можна побачити дивний візерунок. Далі аркуш з ляпкою пускається по ряду. Завдання кожного члена групи — вивчити ваші та зроблені в такий спосіб ляпки інших учнів і написати під ними (або на звороті аркуша), що вона йому нагадує, які асоціації викликає. На кожному аркуші будуть наявні відповіді, що становлять переважну більшість.

Рекомендації. Слід врахувати, що:

  • ті учасники гри, які виявилися в більшості, належать до людей, які найкраще відчувають запити й вимоги оточуючих, вони добре адаптуються до навколишнього середовища, їх відносять до реалістів;
  • ті, хто виявився автором унікальних відповідей, найбільш незвичайних, нестандартних, які ні в кого не зустрічаються, певною мірою геніальні й талановиті.