Сфера впливу: Емоційна.

Характер вправ:

  • вправи на усвідомлення, прийняття і вільне висловлення своїх почуттів;
  • методи арт терапії, лялькотерапії, рольові ігри тощо.

Вправи на знайомство «Самопрезентація»

Учасники сідають у коло. Школярам пропонується по черзі (по колу) повідомляти іншим членам групи таку інформацію:

  • ім’я;
  • основне захоплення;
  • дві найкращі риси свого характеру;
  • цікавий епізод або пам’ятна подія зі свого життя.

Ведучий та інші члени групи можуть ставити учаснику, який представляється, додаткові запитання.

Рекомендації. Норму постановки питань вводить ведучий особистим прикладом. Ставлячи запитання, ведучий демонструє учасникові зацікавленість в отриманні інформації, а також допомагає йому більш повно відкритися.

«Знайомство»

Немає більшої перешкоди до згуртування групи, ніж незнання імен її учасників. Тому пропонована вправа спрямована на запам’ятовування імен. Вправа виконується в колі. Усі учасники по черзі називають свої імена. Після завершення першого кола кожна людина називає спочатку ім’я учасника, що сидить ліворуч, потім ім’я того, хто сидить праворуч. Якщо він помилився, інші члени групи йому допомагають.

Рекомендації. Не слід перетворювати вправу на екзамен з перевірки пам’яті. Надалі процедуру можна ускладнити, наприклад пересадити членів групи, щоб у них змінилися сусіди.

«Автопортрет»

Учасники сідають у коло. Кожному школяру необхідно описати себе усно від імені третьої особи. Наприклад: Ніна — невисока дівчина 14 років. У неї темне волосся, зелені очі. Вона носить окуляри. Після короткого опису зовнішності необхідно перейти до опису рис характеру. Інші учасники групи можуть ставити запитання, спрямовані на уточнення деталей, але також
запитуючи про третю особу.

Рекомендації. Ведучому необхідно керувати процедурою самоопису й постановки запитань. Питання мають бути по суті, відбивати зацікавленість у людині й орієнтовані на отримання додаткової інформації.

«Представлення інших»

Учасники утворюють пари. Бажано, щоб члени пари не були знайомі один з одним. Після цього кожен учасник опитує свого партнера упродовж певного часу, намагаючись зібрати якнайбільше інформації про нього. Час обговорюється заздалегідь, але не більш ніж 10 хвилин. Після закінчення часу відбувається зміна ролей у парах.

Через 15–20 хвилин учасники повертаються в коло, і кожен представляє свого партнера, розповідаючи про те, що йому вдалося про нього дізнатися. Після закінчення учаснику, якого представляють, дається можливість виправити неточності, додати або пояснити деякі моменти, а також відповісти на запитання інших членів групи.

Рекомендації. Ведучому краще запропонувати учасникам варіанти запитань, які вони можуть використати в процесі збирання інформації. Наприклад:

  • Яким ім’ям ви волієте, щоб вас називали?
  • Яке у вас хобі?
  • Якби ви хотіли щось змінити в собі, то що б це було?
  • Що б ви хотіли повідомити про себе групі?
  • Чим би ви хотіли займатися в майбутньому?
  • Які риси характеру в людях вам не подобаються найбільше?

«Представлення однокласника»

Краще виконувати в групі, де його члени добре знають одне одного. Використовується з метою з’ясування взаємин між членами колективу.
Ведучий представляє першого учасника, наприклад: Юлія, і пропонує групі розповісти все, що вони знають про Юлію (де живе, чим захоплюється тощо). Юлія мовчки слухає, не перебиваючи. Свої виправлення й доповнення можна зробити пізніше. Якщо в групі виникає пауза, ведучий може стимулювати групу, запитуючи: «Це все, що ви знаєте про Юлію?». У разі виникнення тривалої паузи, яка демонструє, що членам групи більше нема чого розповісти, надається слово Юлії для доповнень і виправлень. Далі слово для представлення надається наступному по колу учасникові.

Рекомендації. Слід враховувати, що вправа висвітлює загальну емоційну атмосферу в групі й особливості взаємин між учасниками. Ведучому слід контролювати процедуру представлення, не даючи можливості висловлювати критичні й недоброзичливі описи.

«На крижині»

Стільці за кількістю учасників виставляються у ряд. Кожен учасник стає на окремий стілець.

Завдання — розміститися всією групою на найменшій кількості стільців (природно, стоячи). При цьому не можна сходити зі стільців на підлогу. Після того як учасники починають «накопичуватися» (як правило, на середніх стільцях), ведучий прибирає ті, що звільнилися. На останній стадії процедури ведучий може «стимулювати» процес, забираючи стілець з-під ноги того чи іншого учасника, якщо він другою ногою вже стоїть на загальних стільцях.

Рекомендації. Досить шумна процедура. Урешті-решт виходить складна композиція. Не слід довго утримувати учасників у цьому положенні. Навіть більше, ведучому необхідно контролювати процес «сходження» учасників зі стільців. Вправа спрямована на емоційну розрядку й розкріпачення учасників.

«Зберемося разом»

Учасники об’єднуються в невеликі групи по шість-вісім осіб. Ведучий пропонує найрізноманітніші завдання:

  • вишикуватися в ряд відповідно до алфавіту за першою літерою імені;
  • вишикуватися в ряд відповідно до алфавіту за останньою літерою імені (прізвища, за другою літерою тощо);
  • знайти власний спосіб побудови групи.

Рекомендації. Проаналізувати, яка група швидше реагує на завдання, яка група знайшла найцікавіший спосіб класифікації.

«Знайомство — представлення»

Запропонувати кожному учневі представити всім свою візитну картку — це може бути пісня, вірш, афоризм, девіз, малюнок, розповідь про себе тощо.

Рекомендації. Ведучий за необхідності просить учасників пояснити свій вибір і допомагає їм провести пояснювальну роботу.

«Заява»

Школяру необхідно заявити про себе: це може бути оголошення в газеті або усна реклама. Цікаво з’ясувати, що є основним: бажання допомогти комусь, одержати щось чи відчуття сьогодення: «Дивіться, хто прийшов!».

Рекомендації. Після закінчення виконання вправи ведучий аналізує роботи школярів, відзначає найкращі, цікавиться про те, з якими складностями зіштовхнулися учасники в процесі виконання запропонованого завдання.

«Самоаналіз»

Запропонувати підлітку скласти власну ієрархію самосприйняття — що найбільше хвилює в самому собі: стиль поводження, манера поводження, зовнішній вигляд, взаємини з людьми, ставлення людей, результати власної діяльності, свій внутрішній світ тощо.

Рекомендації. Отриману інформацію можна використати в подальшій індивідуальній роботі з підлітком.

«Лист самому собі»

Школяр пише лист самому собі про те, що він хотів би одержати.

Рекомендації. Зверніть увагу на те, що це за лист: прохання, порада, вилив радості або суму, згода, нагадування тощо.

«Інтерв’ю»

У кожного учня класу всі бажаючі по черзі беруть інтерв’ю, ставлячи такі запитання:

  • Який колір улюблений?
  • Які якості найбільше цінуються в людях?
  • Які плани на майбутнє?
  • Які книги більше подобаються?

Кожному учневі ставлять п’ять-сім запитань. Відповідати слід у будь-якому ступені відвертості.

Рекомендації. Отриману інформацію можна використати в подальшій індивідуальній роботі.

«Анкета»

Запропонувати школярам скласти біографію середнього представника класу, не обов’язково, щоб підлітки при цьому оперували серйозними визначеннями.

Рекомендації. Звернути увагу на обраний стиль автобіографії.

«Питання»

Запропонувати одному з учнів загадати одного із членів класного колективу, потім відповісти на запитання інших школярів про зовнішність (одяг, міміку та ін.). Їм необхідно з’ясувати, про кого йдеться. Гра повторюється кілька разів.

Рекомендації. Ведучому за необхідності слід допомагати учасникам у формуванні запитань.

«Самооцінка»

Усі учні по можливості сідають у коло. Після невеликої паузи кожен член класного колективу повинен розповісти про свої сильні сторони — про те, що він любить, що цінує і приймає в собі, про те, що дає йому почуття впевненості. Важливо, щоб при цьому учні не применшували своїх достоїнств, не іронізували над собою, щоб говорили прямо, без натяків. Ця вправа спрямована на розвиток уміння мислити про себе позитивно, тому, виконуючи її, необхідно уникати будь-яких висловлювань про свої недоліки.

Рекомендації. Ведучий і всі члени групи повинні стежити за цим і припиняти кожну спробу самокритики.

«Чарівний стілець»

Гра подібна до попередньої і полягає в тому, що учні називають достоїнства дитини, яка займає «чарівний стілець». Правила гри такі: той, хто зайняв стілець, постає перед однокласниками лише у своїх достоїнствах — «чарівний стілець» висвітлює лише позитивні якості; називати недоліки забороняється.

Рекомендації. Ведучий і всі члени групи повинні стежити за цим і припиняти кожну спробу самокритики.

«Запрошення до чаю»

Передаючи по колу чайну чашку, діти повідомляють, кого саме вони хотіли б запросити до чаю. Якщо кількість запрошених обмежується одним гостем, аргументують свій вибір — чому запрошують саме цього гостя? — і розповідають, про що збираються запитати в нього і що хотіли б йому сказати.

Рекомендації. Ведучому слід звернути увагу на вибір кожного учасника.

«Реклама»

Учасників об’єднують у кілька груп по три-чотири особи та пропонують зробити рекламу своєму класу, школі.

Рекомендації. Звернути увагу на те, що саме є змістом реклами: конкретний шкільний кабінет, учителі, діти, які вчаться в школі, класі, тощо.

«Безперервна розповідь»

Учасники сідають по колу. Ведучий пропонує скласти цікаву розповідь колективними зусиллями. Для цього він просить по черзі додавати до попереднього речення логічне продовження, що переходить у зв’язне оповідання. Після цього він називає перше речення і пропонує продовжити його.

Рекомендації. Оповідання може вийти фантастичним, але це має бути виправдано логікою гри.

«Міміка й жести»

Усі учні об’єднуються у дві команди. Ведучий пропонує згадати відомі прислів’я і приказки, після чого по одному представнику з кожної команди демонструють за допомогою міміки й жестів прислів’я або приказку, а решта школярів повинні відгадати їх.

Рекомендації. Ведучому необхідно записати на папері деякі прислів’я й приказки на випадок, якщо учням буде складно пригадати прислів’я або приказки.

«Друкарська машинка»

Усім учасникам роздають літери й розділові знаки. Ведучий пропонує яку-небудь фразу (прислів’я, рядок з вірша), і вона «друкується», тобто кожен учень плескає в долоні, показуючи свою літеру, свій розділовий знак. Усі разом відплескують паузи.

Рекомендації. Це гарна вправа на взаємозв’язок з оточуючими.

«Хто Я?»

Школярам пропонують відповістити на запитання «Хто Я?» двадцятьма словами.

Рекомендації. Аналізуючи відповіді, звертають увагу:

  • питання «Хто Я?» не повинно бути підмінене відповідями на питання «Який Я?»;
  • не потрібно перелічувати соціальні ролі — вони безликі;
  • в якому співвідношенні перебувають позитивні й негативні прояви особистості.

«Я»

Запропонувати учням написати твір з теми «Особисті риси, що визначають мій успіх».

При цьому важливо, щоб учні з розмаїття своїх достоїнств називали кілька найбільш значущих для них. Запропонувати згадати, які достоїнства були притаманними школяру в десять років, а які — в п’ять.

Рекомендації. Звернути увагу на те, що важливо пам’ятати себе в різні періоди часу й фіксувати зміни.

«Коло твого життя»

Перед школярем лежить аркуш паперу, на якому намальовано коло. Учневі дають інструкцію, в якій пропонують уявити, що коло — це зріз його життя, одного дня. Спочатку коло ділять пунктирними лініями на чотири умовні частини. У кожній чверті умовно — 6 годин. Учням пропонують показати схематично, відзначаючи на колі, скільки часу в них витрачається:

  • на сон;
  • на школу;
  • на друзів;
  • на виконання домашнього завдання;
  • на виконання домашніх доручень;
  • на все інше.

Рекомендації. Дивлячись на коло, доцільно запропонувати школярам відповісти на питання: Чи задоволені вони самі тим, як проходить їхній день? Що вони хотіли б змінити у своєму житті?

«Чиї фотографії?»

Ведучий заздалегідь готує дитячі фотографії учасників. Далі учасникам пропонується вгадати, кому належать фотографії.

Рекомендації. Необхідно дати можливість кожному висловити свою думку.