Позавікова діагностика мотивації школярів

У сучасному мінливому, динамічному світі на першому плані не просте навчання учня предметних знань, умінь, навичок (деякі з яких можуть виявитися або застарілими, або незатребуваними), а особистість учня як майбутнього активного діяча, який забезпечуватиме суспільний прогрес, збереження й розвиток життя на Землі. Саме індивідуальність та особистість людини із властивими їй характеристиками є результатом освітнього процесу.

Виховання особистості полягає насамперед у розвитку системи її потреб і мотивів. Характер мотивації навчання й особливості особистості є, по суті, показником якості навчання.

Фактор мотивації для успішного навчання є сильнішим, аніж фактор інтелекту. Усвідомлення високої значущості мотиву навчання для успішного навчання сприяло виокремленню принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу.

Методика діагностики структури навчальної мотивації

З-поміж різноманітних мотивів навчання виокремлюють, зокрема, зовнішні та внутрішні мотиви.

Психолог Л. М. Фридман так характеризує їх відмінність: «Якщо мотиви, що спонукають цю діяльність, не пов’язані з нею, то їх називають зовнішніми щодо цієї діяльності; якщо ж мотиви безпосередньо пов’язані із самою діяльністю, то їх називають внутрішніми».

Мотив є внутрішнім, якщо він збігається з метою діяльності. Тобто за умов навчальної діяльності опанування змісту навчального предмета є водночас і мотивом, і метою. Внутрішні мотиви пов’язані з пізнавальною потребою суб’єкта, задоволенням, яке він отримує від процесу пізнання. Опанування навчального матеріалу є метою навчання, що в цьому випадку набуває характеру навчальної діяльності. Учень безпосередньо бере участь у процесі пізнання, отримуючи емоційне задоволення.

Домінування внутрішньої мотивації характеризується проявом власної активності учня в процесі навчальної діяльності. Зовні мотивованою навчальна діяльність стає за умови, що опанування змісту навчального предмета є не метою, а засобом досягнення іншої мети. Це може бути отримання гарної оцінки (атестата, диплома), стипендії, похвали, визнання товаришів, підпорядкування вимозі вчителя та ін. За умови зовнішньої мотивації знання не є метою навчання, учень відчужений від процесу пізнання. Досліджувані предмети для учня не є внутрішньо прийнятими, внутрішньо вмотивованими, а зміст навчальних предметів не стає особистісною цінністю.

Учитель, викладач, зацікавлений у підвищенні ефективності своєї діяльності, звісно, звертає увагу на мотивацію навчання й прагне до її активізації та підтримання на високому рівні, але водночас він позбавлений методичного інструментарію, що дає змогу визначити наявний рівень мотивації учнів та її динаміку під час використання різних форм, методів навчання, добирання змісту предмета.

У зв’язку із цим розроблено методику діагностики спрямованості мотивації вивчення предмета, яку можна використовувати в навчальному процесі як підґрунтя для підвищення ефективності навчання.

Мета методики — виявити спрямованість і рівень розвитку внутрішньої мотивації навчальної діяльності учнів під час вивчення ними конкретних предметів.

Загальна характеристика методики

Методика складається з 20 суджень і запропонованих варіантів відповіді. Відповіді у вигляді плюсів і мінусів занотовують або на спеціальному бланку, або на звичайному аркуші паперу навпроти порядкового номера судження. Обробляють результати відповідно до ключа. Методику можна використовувати, працюючи з усіма категоріями учнів, здатними до самоаналізу й самозвітування, починаючи приблизно з 12-річного віку.

Зміст тесту-опитувальника

Інструкція

Пропонуємо вам узяти участь у дослідженні, спрямованому на підвищення ефективності навчання. Прочитайте кожне висловлення та продемонструйте власне ставлення до досліджуваного предмета, проставивши навпроти номера висловлення свою відповідь, використовуючи для цього такі позначення:

  • правильно (+ +);
  • мабуть, правильно (+);
  • мабуть, неправильно (–);
  • неправильно (– –).

Пам’ятайте, що якість наших рекомендацій залежатиме від щирості й точності ваших відповідей.

Дякуємо за участь в опитуванні!

Запитання тесту-опитувальника

  1. Вивчення цього предмета допоможе мені дізнатися багато важливого для себе, виявити свої здібності.
  2. Досліджуваний предмет мене цікавить, і я хочу опанувати його якнайкраще.
  3. У вивченні цього предмета мені вистачає тих знань, які я здобуваю на заняттях.
  4. Навчальні завдання з цього предмета мені нецікаві, я їх виконую тому, що цього вимагає вчитель (викладач).
  5. Труднощі, що виникають під час вивчення цього предмета, роблять його для мене ще захопливішим та цікавішим.
  6. Під час вивчення цього предмета крім підручників і рекомендованої літератури самостійно читаю додаткову літературу.
  7. Уважаю, що складні теоретичні питання з цього предмета можна було б не вивчати.
  8. Якщо щось із цього предмета незрозуміло, намагаюся розібратися й дійти до суті.
  9. На заняттях із цього предмета часто відчуваю, що зовсім не хочеться вчитися.
  10.  Активно працюю й виконую завдання тільки під контролем учителя (викладача).
  11. Матеріал, досліджуваний із цього предмета, захопливо обговорюю у вільний час (на перерві, вдома) зі своїми однокласниками (друзями).
  12. Намагаюся самостійно виконувати завдання з цього предмета, уникаючи підказок і допомоги.
  13. За можливості намагаюся списати в товаришів або прошу когось виконати завдання замість мене.
  14. Уважаю, що всі знання з цього предмета є цінними, тому за можливості потрібно знати з цього предмета якнайбільше.
  15. Оцінка з цього предмета для мене є важливішою, аніж знання.
  16. Якщо я погано підготовлений до уроку, то не засмучуюся й не переймаюся.
  17. Мої інтереси та захоплення у вільний час пов’язані з цим предметом.
  18. Цей предмет мені складно зрозуміти, тому доводиться примушувати себе виконувати навчальні завдання.
  19. Якщо через хворобу або з інших причин я пропускаю уроки з цього предмета, то засмучуюся.
  20. За можливості я виключив би цей предмет із розкладу (навчального плану).

Обробляння результатів

Показники опитувальника підраховують відповідно до ключа, де «так» означає позитивні відповіді (правильно; мабуть, правильно), а «ні» — негативні (мабуть, неправильно; неправильно).

Ключ

Так

1, 2, 5, 6, 8, 11, 12, 14, 17, 19

Ні

3, 4, 7, 9, 10, 13, 15, 16, 18, 20

За кожний збіг із ключем нараховують 1 бал.

Чим вищим є сумарний бал, тим вище показник внутрішньої мотивації вивчення предмета.

За низьких сумарних балів домінує зовнішня мотивація вивчення предмета.

Аналізування результатів

Отриманий після обробляння відповідей результат розшифровують у такий спосіб:

  • 0—10 балів — зовнішня мотивація;
  • 11—20 балів — внутрішня мотивація.

Для визначення рівня внутрішньої мотивації також можна використати такі нормативні межі:

  • 0—5 балів — низький рівень внутрішньої мотивації;
  • 6—14 балів — середній рівень внутрішньої мотивації;
  • 15—20 балів — високий рівень внутрішньої мотивації.

Упровадження та практичне використання

Запропоновану методику можна використовувати для такого:

  • з’ясування причин неуспішності учнів;
  • виявлення категорій учнів залежно від спрямованості мотивації вивчення предмета (з домінуванням зовнішньої мотивації, з домінуванням внутрішньої мотивації й середнього типу);
  • забезпечення психологічного супроводу учнів у процесі навчання;
  • дослідження ефективності викладання навчальних дисциплін і пошуку резервів вдосконалення цього викладання.

Результати дослідження можна розглядати як показник:

  • ефективності (якості) застосовуваної вчителем методики (технології) навчання (порівняння результатів дослідження мотивації в контрольних і експериментальних класах);
  • здатності вчителя активізувати мотиваційну сферу учнів (що можна враховувати під час проведення атестації, конкурсів педагогічної майстерності);
  • підвищення ефективності педагогічної діяльності й удосконалення педагогічної майстерності.

Самооцінювання мотиваційних станів школяра (за О. С. Гребенюк)

Інструкція

На горизонтальних лініях відбиті п’ятихвилинні інтервали уроку. Кожна лінія характеризує твій стан. Наприклад, на першій лінії ти повинен зазначити, скільки часу витрачаєш на те, щоб включитися в хід уроку. Для цього на відповідній лінії обведи кількість хвилин, які ти зазвичай витрачаєш на це.

 

Обробляння результатів

За всіма шкалами підраховують часові витрати учнів на запропоновані ситуації. Потім складають графічний профіль похвилинної ефективності уроку.

Методика «Незавершені речення» (за Ж. Нюттеном та О . Б. Орловим)

Ця методика розрахована на будь-які вікові категорії школярів.

Завершіть наведені далі речення.

  1. Як на мене, гарний учень — це той, хто…
  2. На мою думку, поганий учень — це той, хто…
  3. Найбільше мені подобається, коли вчитель…
  4. Найбільше я не люблю, коли вчитель…
  5. Школа подобається мені завдяки тому, що…
  6. Я не люблю школу через те, що…
  7. Мені радісно, коли в школі…
  8. Я боюся, коли в школі…
  9. Я не хотів би, щоб у школі…
  10. Коли я був маленьким, уважав, що в школі…
  11. Якщо я неуважний на уроці, то…
  12. Коли я не розумію щось на уроці, то…
  13. Якщо я чогось не розумію під час виконання домашнього завдання, то…
  14. Я завжди можу перевірити, чи правильно…
  15. Я ніколи не можу визначити, чи правильно…
  16. Якщо мені щось потрібно запам’ятати, то…
  17. Мені завжди цікаво, коли на уроці…
  18. Мені завжди не цікаво, коли на уроках…
  19. Я хотів би, щоб у школі завжди…

Обробивши отримані відповіді, можна зробити висновки щодо пріоритетів, прагнень і мотивів навчальної діяльності учнів.