Твої перші уроки

06.02.2005 287 0

Отже, ти закінчив педагогічний навчальний заклад, отримав диплом, позитивно налаштований на плідну співпрацю як із учнями, так і з колегами та шкільною адміністрацією, і прагнеш передати дітям усе, чого тебе навчали впродовж 5—6 років. Яким буде твій перший урок? Чого ти зможеш навчити школярів — і зі свого предмета, і як особистість? Що очікує на тебе за дверима кабінету?

Формування позитивної мотивації, або Для чого учневі навчатися

Бажання навчатися виникає тоді, коли все або майже все вдається. З’являється особиста зацікавленість учня в здобутті знань.

В. Сухомлинський писав: «Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил, що народжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися».

Вплив успіху на ефективність навчання

Педагоги й психологи продовжують досліджувати вплив успіху на ефективність навчання. Відомий факт, коли в одному із класів однієї американської середньої школи з’явився психолог, щоб провести дослідження розумових здібностей дітей. Після відповідних тестів він оголосив імена тих, хто виявив найвищий «коефіцієнт інтелектуальності». При цьому він свідомо підробив висновки: серед тих, кого він назвав «найрозумнішими», більше половини насправді мали середні або невисокі розумові здібності.

Через рік, повернувшись до тієї самої школи, він виявив, що всі ті, кому він створив репутацію «найрозумніших», стали кращими учнями в класі. Проте, про його підробку ніхто не знав. Отже, репутація розумника створила зі слабких дітей інші образи, які спонукали їх із інтересом і старанням ставитися до навчання.

Кожний учитель може створювати на своїх уроках «ситуацію успіху», якщо він формує навчально-пізнавальну мотивацію учнів. «Ситуація успіху» — це сполучення умов, які забезпечують успіх, а сам успіх — результат такої ситуації.

Як підкріпити ситуацію успіху?

Безліч способів сказати учневі: «Дуже добре!»

  • Ти зараз на правильному шляху.
  • Пречудово!
  • У тебе це вийшло!
  • Правильно!
  • Це добре!
  • Супер!
  • Я пишаюся тим, як ти працював.
  • Ти робиш це дуже добре.
  • Це значно краще.
  • Гарна робота!
  • Я щасливий бачити цю роботу.
  • Ти робиш гарну роботу.
  • Ти близький до істини!
  • Мої вітання!
  • Це те, що треба!
  • Я знав, що ти зможеш це зробити.
  • Зараз ти це зрозумів.
  • Нарешті! Ти швидко вчишся.
  • Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.
  • Я не зумів б зробити краще.
  • Це правильний шлях.
  • День у день у тебе виходить краще.
  • Це спосіб!
  • Ти нічого не прогаяв!
  • Так тримати!
  • Надзвичайно!
  • Чудово!
  • Це найкраще!
  • Остаточно!
  • Сенсаційно!
  • Тепер нічого тебе не зупинить.
  • Це була першокласна робота. Чудово!
  • Ще краще!
  • Твій мозок попрацював на славу.
  • Відмінно!
  • Це видатний винахід.
  • Фантастика!
  • Здорово!
  • Ти робиш це красиво!
  • Як ти багато зробив! Розумник!
  • Ти дійсно це поліпшив.
  • Прегарно!
  • Вітаю!
  • Ти правий!
  • Тримати так!
  • Ти зробив це вчасно.
  • Мені подобається хід твоїх думок.
  • Я пишаюся тобою.
  • Дуже приємно вчити таких розумних дітей.
  • Велика тобі подяка.
  • Я не бачив нічого кращого за це.
  • Твоя робота принесла мені багато радості.
  • Молодчина!
  • Ол-райт — повний порядок!
  • Серйозний прорив!
  • Ось цього я ще не бачив.
  • Ти неперевершений сьогодні.
  • Це вже успіх!
  • Це твоя перемога.
  • Тепер ти відчуваєш свої можливості.
  • Ти справжній майстер.
  • Щиро радий за тебе.
  • Не можу передати свого захоплення.
  • Грандіозно!
  • Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.
  • Ти досягнеш успіху!

Способи організації початку уроку

  • Пропонується задача, що розв’язується тільки з опорою на життєвий досвід учнів, на їхню дотепність і кмітливість.
  • Дається задача на тренування пам’яті, спостережливість, пошук закономірностей — із матеріалу, який учні добре засвоїли.
  • На дошці записані рівняння і відповіді до них, серед яких є як правильні, так і неправильні. Пропонується їх перевірити.
  • На дошці записане розв’язання якоїсь вправи чи задачі з помилками, що є традиційними і часто зустрічаються. Пропонується перевірити кожний логічний хід розв’язання. Учитель прагне отримати найповніше обґрунтування критичних зауважень учнів.
  • Дається звичайна традиційна задача із традиційним розв’язанням. Пропонується знайти коротке, раціональне розв’язання.
  • На дошці — малюнок до складної задачі, методом «мозкового штурму» здійснюється пошук її розв’язання.
  • На столі в кожного учня лежить чистий аркуш паперу. Пояснивши тему уроку, учитель повідомляє, що наприкінці року з деяких питань, що розглядались на уроці, буде проведено перевірну роботу на 15 хвилин.
  • Урок починається з читання по реченню заданого для самостійного вивчення параграфа й колективного обговорення його змісту. Учні відповідями на запитання вчителя доводять глибину вивчення теми. Якщо виникають проблеми, то відповідають консультанти з цієї теми (консультантів, зазвичай двох учнів, учитель призначає на попередньому уроці).
  • На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть зрозуміти ключові моменти доведення найскладнішої для учнів теми і краще її запам’ятати.
  • Обговорюються різні засоби розв’язання задачі, що було задано на попередньому уроці. Така задача повинна бути незвичайною, цікавою, але водночас доступною для всіх учнів.
  • Якщо додому було задано написати твір-казку або скласти кросворд, то доцільно розпочинати урок із розглядання найвдаліших робіт.
  • Розв’язується деяка проблема, яка ще не обговорювалась у класі. Учні накреслюють план пошуку її розв’язання.

Організація домашньої самостійної роботи учня

  • Обсяг домашніх навчальних завдань не повинен перевищувати 1/4 того, що виконано на уроці.
  • Доцільно систематично озброювати учнів раціональними методами і прийомами домашньої роботи.
  • У розмові з батьками чітко визначайте їхню роль у наданні допомоги дітям під час підготовки ними домашніх завдань (не виконувати за них жодного завдання, забезпечувати належні санітарно-гігієнічні умови для навчальної роботи вдома, привчати дітей дотримуватися режиму дня, заохочувати їхню працю, рекомендувати раціональні методи й прийоми виконання навчальних завдань).
  • Домашні завдання мають бути чітко сплановані педагогом. Наприкінці уроку вчитель звертається до школярів із проханням розгорнути щоденники, подає в скороченому вигляді домашнє завдання на дошці, стежить, щоб усі зробили необхідні записи. Можна запропонувати учням (особливо в молодших і середніх класах) взаємоперевірку правильності таких записів.
  • Після цього варто присвятити кілька хвилин ознайомленню учнів із особливостями виконання домашньої роботи (розв’язати у класі аналогічну задачу, вправу — як своєрідний інструктаж до навчальної праці вдома).
  • Якщо можна, то слід забезпечувати диференційований підхід до визначення змісту й обсягу домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх запитів та інтересів.
  • Використовувати завдання творчого характеру, що приваблювали б учнів своєю новизною та цікавістю.
  • Не варто давати домашні завдання на післявихідні та післясвяткові дні.

Проблемні ситуації у навчанні

Багато вчителів-практиків у своїй діяльності стикалися із труднощами, обумовленими низькою мотивацією учнів на предмет здобуття нових знань, активністю в навчальній діяльності.

Це питання розв’язується за допомогою використання активних форм і методів навчання. Одним із ефективних засобів, що сприяють пізнавальній мотивації, є створення проблемних ситуацій у навчальному процесі.

Під проблемними ситуаціями в навчанні розуміється спланований, спеціально задуманий засіб, спрямований на пробудження інтересу в учнів до обговорюваної теми. Проблемна ситуація — ситуація, що породжує пізнавальну потребу внаслідок неможливості досягти мети за допомогою вже наявних знань і вироблених способів дії.

Основна мета створення проблемних ситуацій полягає в усвідомленні та розв’язанні цих ситуацій під час спільної діяльності учнів і вчителя, за умови оптимальної самостійності учнів і під загальним керівництвом учителя, а також в опануванні учнями під час такої діяльності знань і загальних принципів розв’язання проблемних завдань.

Проблемна ситуація — ситуація, що породжує пізнавальну потребу внаслідок неможливості досягти мети за допомогою вже наявних знань і вироблених способів дії.

Способи створення проблемних ситуацій:

  • спонукання учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів;
  • широке використання життєвих ситуацій і минулого досвіду;
  • пошук умов використання результату виконання проблемного завдання;
  • спонукання до аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та інших розумових операцій;
  • висування припущень;
  • ознайомлення з фактами, нібито непоясненими, тощо.

Етапи роботи із проблемними ситуаціями:

  • пошук або постановка проблеми;
  • її сприйняття учнями;
  • аналіз для виявлення протиріччя;
  • аналіз для виявлення знання або незнання;
  • висунення гіпотези як можливого розв’язання;
  • розв’язання як перевірка гіпотези;
  • повторна перевірка правильності отриманого результату.

Технологія розвивального навчання передбачає використання проблемних ситуацій на уроці щомиті: проблемна ситуація може передувати поясненню нового матеріалу, бути його складовою, містити його, бути частиною опитування, домашнього завдання, закріплення, контролю. Тому й називається проблемним викладанням, проблемним контролем, проблемним опитуванням.

Проблемність у навчанні допомагає підвищити якість навчання, збудити інтерес в учнів, поліпшити розуміння ними матеріалу, полегшити його запам’ятовування.

Типи проблемних ситуацій

  • Учні не знають способу розв’язання задачі (завдання), не можуть відповісти на проблемне запитання — немає знань. Це ситуації, що ґрунтуються на незнанні або недостатності знань у молодих педагогів для пояснення нового факту.
  • Школярі поставлені в нові умови розв’язання задачі (завдання, питання), недостатньо обізнані через брак нових знань, тобто потрапляють у ситуації, у яких отримані раніше знання застосовуються в нових умовах.
  • В учнів виникають протиріччя між теоретично можливим шляхом розв’язання завдання й практичною нездійсненністю обраного способу.
  • У школярів виникають протиріччя між практично досягнутим результатом виконання завдання й відсутністю знань для його теоретичного обґрунтування.

Під час розв’язання педагогічних питань, завдань, задач в учнів неодмінно виникає стан інтелектуального утруднення.

Перешкода для виникнення думок — це і є проблемна ситуація.

Ситуації можуть різнитися за ступенем самої проблемності.

Найвищий ступінь проблемності властивий такій навчальної ситуації, у якій людина сама:

  1. формулює проблему (завдання);
  2. знаходить її розв’язання;
  3. розв’язує її;
  4. контролює правильність цього розв’язання.

Проблемні ситуації засновані на активній пізнавальній діяльності учнів, яка полягає в пошуку та розв’язанні складних питань, що вимагають актуалізації знань, аналізу, уміння бачити за окремими фактами закономірність та ін. Проблемними ситуаціями на уроці можуть бути:

  • проблемні завдання з відсутніми, надлишковими, суперечливими даними, зі свідомо припущеними помилками;
  • пошук істини (способу, прийому, правила розв’язання);
  • різні точки зору на те саме питання;
  • протиріччя практичної діяльності.

Нагадаємо шляхи, якими вчитель може привести учнів до проблемної ситуації:

  • діалог, що спонукає,— це «екскаватор», що «викопує» проблему, питання, труднощі, тобто допомагає формулювати навчальне завдання;
  • навідний діалог: логічно вибудуваний ланцюжок завдань і запитань — «локомотив», що «рухається» до нового знання, способу дії;
  • застосування мотиваційних прийомів: «яскрава пляма» — повідомлення матеріалу, що інтригує (історичних фактів, легенд та ін.); демонстрація незрозумілих явищ (експеримент, наочність); «актуалізація» — виявлення змісту, значущості проблеми для учнів.

Основні умови використання проблемних ситуацій

З боку учнів:

  • нова тема («відкриття» нових знань);
  • уміння учнів використати раніше засвоєні знання й перенести їх у нову ситуацію;
  • уміння визначити сферу «незнання» у новому завданні;
  • активна пошукова діяльність.

З боку вчителя:

  • уміння планувати, створювати на уроці проблемні ситуації й управляти цим процесом;
  • формулювати проблемну ситуацію, що виникла, шляхом указівки учням на причини невиконання поставленого практичного навчального завдання або неможливості пояснити їм ті або інші продемонстровані факти.

Прийоми створення проблемної ситуації

Тип проблемної ситуації Тип протиріччя Прийоми створення проблемної ситуації
Із подивом Між двома (або більше) фактами Обночасно повідомити про суперечливі факти теорії
Зіштовхнути різні думки учнів питанням або практичною дією
Між уявленням учнів «із життєвого досвіду» і науковим фактом Активізувати набутий учнями досвід запитанням або практичним завданням із «пасткою».
Подати науковий факт у вигляді повідомлення, експеримента, презентації 
Із утрудненням Між необхідністю й неможливістю виконати завдання вчителя Дати практичне завдання, що неможливо виконати взагалі
Дати пактичне завдання, що не є подібним до попереднього 
Дати нездійсненне практичне завдання, подібне до попереднього.
Довести, що завдання учнями не виконане.

Продемонструємо це на прикладі фрагмента уроку математики в 3-му класі.

Тема. Одиниці маси. Тонна. Центнер

Мета уроку: розширити понятійну базу дітей про одиниці маси за рахунок уведення в неї нових елементів — тонни, центнера; установити співвідношення між всіма відомими одиницями виміру маси; розвивати в дітей уміння перетворювати великі одиниці виміру маси в дрібні й навпаки, уміння проводити розумові операції (аналіз, класифікацію, увагу, математичне мовлення); формувати систему цінностей, спрямовану на максимальний особистий внесок у колективну діяльність під час уроку; створити емоційно-позитивний комфорт на уроці (проблемна ситуація).

Методичний коментар

На етапі актуалізації знань учні під час успішного виконання завдання на перетворення відомих одиниць маси, натрапили на щось незрозуміле, нове, що сигналізує про те, що щось не так:

10 кг 100 г = … г;

162 кг 856 г = … г;

6000 г = … кг;

9576 г = … кг … г;

56 ц = … кг;

1 т = … кг.

Перед учителем постає завдання створити ситуацію, у якій діти виявлять невідоме. Це завдання розв’язується добиранням завдання з новим знанням.

У нашому прикладі — це нове знання одиниці виміру маси: центнер і тонна та спосіб їх перетворення на дрібніші одиниці виміру маси.

Проблемна ситуація стимулює дітей до самостійного пошуку способу розв’язання, адже щойно вони були такими успішними!

Серед способів розв’язання діти можуть обрати допомогу вчителя або звернутися до підручника. Завдання ж учителя полягає в тому, щоб спрямувати учнів на самостійне вивчення нового матеріалу за допомогою навчальної літератури. Тому доводиться торкнутися особистісних змістів (мотивів) дітей: «А хто б міг самостійно або в парі із сусідом по парті попрацювати з підручником і знайти там відповідь?». Діти, усі без винятку, захотіли самостійно знайти нову інформацію.

Відведений час для самостійного пошуку невідомого засвідчив, що учні успішно впоралися із поставленим завданням. Отже, було розв’язано проблемну ситуацію, а з її допомогою закріпилися вміння працювати самостійно із навчальним посібником, висувати власні ініціативи у вигляді прикладів та ін.

Важливо зазначити, що проблемна ситуація на уроці — це ще й розв’язання емоційно-позитивного комфорту в навчанні, з яким пов’язані інтерес і захопленість обговорюваною темою, проблемою.

Наведемо ще один приклад, де проблемна ситуація виникла під час виконання домашнього завдання.

Учитель традиційно формує домашнє завдання на тему, яку діти вивчали на уроці. Мета вчителя полягала в тому, щоб перевірити, як і хто з учнів класу опанував уміння та навички самостійного пошуку нових знань. Тому для створення проблемної ситуації, забігаючи наперед, поряд із завданням для закріплення в домашню роботу увійшли два математичних вирази з невідомим знанням (новою темою), способом дії.

На наступному уроці під час обговорення питання про виконання домашнього завдання з’ясувалося, що з усім завданням упоралися 80 % учнів. А на питання: «Як вам це вдалося?» діти відповіли, що впоралися самі, тому що погортали сторінки підручника вперед (60 %), допомогли батьки й старші брати, сестри (20 %).

У результаті спланованої проблемної ситуації вдалося з’ясувати, що в більшості дітей сформоване вміння самостійно опановувати нові знання, частина дітей працюють за допомогою дорослих, а в декількох це вміння поки не сформоване.

Висновок: за допомогою проблемних ситуацій розв’язуються багато педагогічних завдань.

Педагогічні завдання, що розв’язуються за допомогою проблемних ситуацій

  1. Самостійний пошук нової інформації.
  2. Самостійна робота з підручником.
  3. Опанування навички розв’язання завдання.
  4. Виховання активної особистості, формування ініціативності, відповідальності, здатності до співробітництва.
  5. Розвиток особистісних якостей.
  6. Міцність засвоєння знань, тому що шляхом пошуку розв’язання проблемної ситуації досягається повне розуміння матеріалу.
  7. Розв’язання проблеми психологічного комфорту на уроках.
Поділитися в Viber Залишити свій відгук