Психологічний лекторій для різних категорій сімей. Розлучення як соціально-психологічний феномен

01.02.2005 294 0

У дослідженнях виділені основні причини розлучень:

  •     зміцнення економічної заможності та соціальної рівноправності жінки;
  •     орієнтація при створенні сім’ї на особисте щастя, насамперед на взаємну подружню любов, підвищені вимоги до партнера, обраного по любові;
  •     недостатньо розвинене почуття обов’язку в одного із партнерів;
  •     руйнування сім’ї у випадку, коли любов приноситься в жертву випадковій зустрічі.

Важливою умовою дослідження є принцип нетотожності мотивів розлучення його причинам. Найчастіше виділяються наступні мотиви розлучень: відсутність спільних поглядів та інтересів (у тому числі й релігійні розбіжності), невідповідність (несумісність) характерів, порушення подружньої вірності, відсутність або втрата почуття любові, любов до іншого, легковажне відношення до подружніх обов’язків, погані відносини з батьками (втручання батьків та інших родичів), пияцтво (алкоголізм) члена подружжя, відсутність нормальних житлових умов, статева незадоволеність.

Під мотивом розлучення розуміється обґрунтування рішення про те, що потреби в шлюбі не можуть бути задоволені в даному шлюбі.
З психологічної точки зору розлучення — це зміна балансу сил, що підтримують і руйнують шлюб. До підтримуючих факторів можна віднести морально-психологічну і частково економічну зацікавленість одне в одному, задоволеність шлюбно-сімейними відносинами, а також соціальні норми, цінності, санкції. До факторів, що руйнують шлюб,— появи взаємного невдоволення та ворожості, антипатію, роздратування, ненависть. Зовнішні фактори також стимулюють розвиток і загострення внутрішньосімейних конфліктів (неприємності на роботі, протиріччя з родичами та сусідами тощо).

У. Гуд виділив чотири групи факторів розлучення:

  •     Імовірність зв’язку між соціальним походженням людини і її схильністю до розлучення. Як відомо, міське населення розводиться частіше, ніж жителі сільської місцевості.
  •     Різні типи соціального тиску на індивіда у зв’язку з розлученням. Наприклад, несхвалення шлюбу або розлучення родичами чи важливими для неї особами.
  •     Спосіб вибору шлюбних партнерів.
  •     Легкість або труднощі подружнього пристосування між людьми різного соціального походження.

Психолог А. Маслоу запропонував діалектичну модель процесу розлучення, що містить у собі сім стадій.
Емоційне розлучення — руйнування ілюзій у подружньому житті, почуття незадоволеності, відчуження подружжя, страх і розпач, спроби контролювати партнера, суперечки, прагнення уникнути проблем.
Час міркувань і розпачу перед розлученням. Цей період супроводжується болем і розпачем, злістю і страхом, суперечливістю почуттів і вчинків, найчастіше шоком, відчуттям порожнечі та хаосу. Роблять спроби зробити так, щоб усе було знову добре, повернути любов, одержати допомогу від
друзів, членів сім’ї.
Юридичне розлучення — оформлення розриву відносин відбувається на формальному рівні. На емоційному рівні подружжя або один із його членів може відчувати депресію, відокремлення, а поводження супроводжується суперечками, спробами самогубства, погрозами, прагненням
до переговорів.
Економічне розлучення може викликати в кого-небудь із членів подружжя сум’яття, шалений гнів і сум.
Встановлення балансу між батьківськими обов’язками та правом на опіку. Покинутий чоловік переживає самотність, полегшення, шукає поради в друзів і близьких.
Домогосподарки змушені повернутися на роботу, відчуваючи почуття нового і страх не впоратися із проблемами.
Час самодослідження і повернення до рівноваги після розлучення. Основна проблема цього періоду — самотність і суперечливі почуття, що супроводжують її: нерішучість, оптимізм, жаль, сум, цікавість, збудження.
Поводження знаходить нової спрямованості: починається пошук нових друзів, з’являється активність, стабілізується новий стиль життя і розпорядок дня для дітей, формуються нові обов’язки для всіх членів сім’ї.
Психологічне розлучення — на емоційному рівні — це готовність до дій, віра в себе, енергійність, незалежність. Пошук нових об’єктів для любові й готовність до тривалих відносин.
Тренінг «Сфера сім’ї» (розроблений А. В. Прутченковим)
«Сімейна педагогіка»
Сім’я — це практично завжди діти. Отут і починається маса проблем, пов’язаних з розумінням одне одного. У батьків питання про те, як слід виховувати свою дитину, а дитина думає про те, як би зробити так, щоб тебе розуміли батьки.
Багато неприємностей, роздратування і навіть горя виникає в сім’ї, якщо немає взаєморозуміння між батьками і дітьми.
Батьки поділяються на мікрогрупи по 5–6 чоловік. Батькам пропонується виробити зведення основних правил сімейного виховання. Сформулювати і записати чіткі та конкретні положення,
якими повинні керуватися батьки, бабусі та дідусі, а також тітки і дядьки, що беруть участь у вихованні дитини в сім’ї.
Кожен із батьків, що бере участь у тренінгу, має право вносити свої пропозиції, аргументуючи їхню необхідність, наводячи приклади зі «своєї практики» тощо. Але будь-яке рішення приймається спільним голосуванням. Той, чиїх пропозицій буде прийнято найбільше, оголошується «головним фахівцем із сімейного виховання».
Час на обговорення і прийняття зведення основних правил виховання — 10 хвилин.
Після етапу роботи в мікрогрупах, вислуховується представник кожної із них і складається спільне зведення правил, до якого входять положення, що зустрілися у зведеннях кожної мікрогрупи.

«Інструкція зі спілкування подружжя»
Людина, одружуючись, не одержує жодних інструкцій як поводитися в ролі члена подружжя.
Батькам пропонується скласти таку інструкцію зі спілкування подружжя.
Рекомендаці ї ведучому. Доцільно спочатку учасникам працювати індивідуально, а потім перейти до спільного обговорення.
Оцінка здійснюється за кількістю пропозицій учасника, які ввійшли до спільного тексту інструкції.
Психологічний коментар. Учасникам можна запропонувати складені ними правила порівняти з думкою С. Ф. Спічак, який склав «Заповіді сімейного життя»:

  •     Сім’я починається з «ми», будь більш вимогливий до себе.
  •     Не демонструй своєї переваги, будь простішим.
  •     Не дорікай; критикуючи, не звинувачуй і не принижуй.
  •     Поспішай повторити гарне; зробив гарну справу, поспішай зробити ще одну і не чекай винагороди.
  •     Будь терпимим, не поспішай вилити свій гнів, подумай, умій зрозуміти й вибачити члена подружжя.
  •     Я кщо впевнений, що винен член подружжя, то шукай причину в собі.
  •     Не давай порад, якщо тебе не просять.
  •     Роби першим крок назустріч, якщо виникає сварка або конфлікт, вибачай іншому члену подружжя дратівливість.
  •     Шукай у члені подружжя гарне, говори про його переваги.
  •     Смійся разом з людиною, а не над людиною.
  •     Не вірить той, хто сам бреше.
  •     Будь другом друзів члена подружжя.
  •     Вирішуй разом з людиною, а не замість людини.
  •     Не обвинувачуй — ти не прокурор.

  

«Сімейне благополуччя»
Л. М . Толстой стверджував, що всі щасливі сім’ї схожі одна на одну.
Учасникам пропонується сформулювати ознаки щасливої сім’ї.

Рекомендації ведучому. Спочатку необхідно дати час на обмірковування питання (до 5 хвилин), а потім ще 5 хвилин для роботи в малих групах (по 3–4 осіб). Після цього заслухуються представники груп і фіксуються їхні пропозиції до формули сімейного благополуччя на дошці.
Наприклад, А — домашній комфорт + Б — наявність дітей тощо.
Доцільно скласти узагальнену формулу, яка гарантує сімейне благополуччя, дозволяє радісно жити великим і дружним колективом, виховувати дітей.
Психологічний коментар. Подане завдання допомагає задуматися над зовнішніми життєвими обставинами, поміркувати над причинами сімейних проблем.
Можливі ускладнення в роботі пов’язані з тим, що багатьом учасникам важко усвідомити причини сімейного неблагополуччя, сварок і скандалів, які, на жаль, трапляються в сім’ї.

«Сімейне вогнище»
Є люди, які вважають, що сім’я зовсім необов’язкова, можна прожити своє життя й без неї. У поданому завданні вам необхідно обговорити цю точку зору.
Учасники діляться на пари. Перша людина в парі відіграє роль прихильника сімейного способу життя. Її завдання — переконати оточуючих у тому, що без сім’ї людина не може бути щасливою і здоровою. Вона не зможе нормально працювати, такі люди частіше хворіють і скоюють
злочини тощо. При цьому потрібні не тільки слова, але серйозні докази і аргументи, у тому числі на прикладі своєї сім’ї.
Друга людина в парі — прихильник самотнього способу життя. Її завдання — відповідаючи на всі докази і аргументи прихильника сімейних зв’язків,— відстояти свою точку зору. Також необхідні певні та переконливі доводи.
Час на один діалог — 3 хвилини. Потім вони міняються своїми ролями. Знову дається 3 хвилини.
Рекомендації ведучому. Підсумки підбивають самі партнери за результатами бесід.

«Сімейні труднощі»
Неприємності бувають практично в кожній сім’ї. Що це означає? Серйозна людина, задумавши одружитися, має підготуватися до цього серйозного кроку. Наприклад, заздалегідь уявивши можливі труднощі й продумавши заходи для їх усунення. Бажано це зробити ще до створення сім’ї.
Спробуйте з позиції свого сімейного досвіду сформулювати поради з проблеми:
«Які сімейні складнощі можуть зустрітися в сімейному житті?».
На першому етапі протягом 5 хвилин працюючи в парах, учасники повинні перелічити основні складнощі, з якими стикаються члени подружжя на самому початку. До числа цих ускладнень можна включати все, що заважає нормальному сімейному життю. Природно, що при складанні
цього переліку доцільно спиратися на свої уявлення.
На другому етапі протягом 3 хвилин кожен самостійно повинен проранжувати перелік ускладнень виходячи із особистих уявлень про ступінь «небезпеки» певного ускладнення для сімейного щастя. На третьому етапі уявлення порівнюються.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук