НОВИНИ

23 липня 2013
Диски «Електронний конструктор уроку»: від економії часу — до творчості

Як завдяки ЕКУ виявляється творчість?

Як завдяки «Електронного конструктора уроку» зекономити час?

Є відповіді!

more
10 липня 2013
Лист до редакції

Хто заплаче?

   

Є таке просте перевірне питання для з’ясування цінності бізнесу з позиції клієнта: Хто заплаче, якщо ви помрете? Що втратять ці люди? Що саме з того, що ви робите, для них важливе?

 

Сьогодні ми отримали неофіційну інформацію з відділу передплати Укрпошти про те, що до цього моменту, за 3 тижні до завершення передплатної кампанії, кількість зібраних передплат за всіма виданнями Каталогу Укрпошти становить 13 % від минулого року. Не дивно, якщо врахувати, що до цього Укрпошта підвищила тарифи на 60 % і затримала початок передплатної кампанії. Ціна журналу стала недоступною для пересічного вчителя, а ті, хто був готовий передплатити, у жовтні не змогли знайти Каталог у поштових відділеннях.

 

Якщо врахувати зниження попередніх років і середній наклад педагогічного журналу у 2015 році — 1,5 тисячі штук, то 2016-го, маючи коефіцієнт 13 %, наклад цього журналу не перевищить і 200 штук. Видавці добре розуміють: 200 штук — це поза межею збитковості. Це смерть.

Хто заплаче, якщо з ринку піде спеціалізована педагогічна преса? Учителі. Саме вони завжди були нашими передплатниками, а не школи та організації. Саме вчителі своїми грошима, виділеними зі скромної зарплати, протягом 13 років голосували за існування журналів «Основи». Саме для них ми працювали — писали, вигадували, створювали, виступали, проводили безкоштовні інтернет-марафони. Саме до них виїжджали — за будь-якої погоди, у будь-якому напрямку, з важенними сумками, ущент набитими примірниками, ноутбуком і проектором.

Що втратять вчителі?

На перший погляд — нібито нічого. Вони будуть працювати, як завжди. Будуть писати свої розробки, адже їх не зупиниш. Будуть проходити атестації та перевірки, які ніхто для них так і не скасував. Проводитимуть уроки, заходи, класні і батьківські збори, гуртки та факультативи — всього й не перерахуєш. Оформлятимуть класи, перевірятимуть зошити, писатимуть звіти, заповнюватимуть журнали. По суті, нічого не зміниться.

І все-таки зміниться! На одну чудову можливість для вчителів стане менше — можливість професійно зростати і здійснювати самоосвіту, можливість публікуватися і обмінюватися досвідом з колегами, можливість черпати ідеї і натхнення із загального колективного джерела творчості, можливість підтримувати сучасний статус вчителя — людини, яка безперервно навчається сама та навчає вчитися інших.

Я завжди говорила, що питання передплати на фаховий журнал учителем — це питання його професійної самоповаги. Біда в тому, що у вчителів закінчилися гроші.

Всьому батьківському та педагогічному загалу мені хочеться голосно прокричати: «Освіту не мають фінансувати вчителі! Не покладайтеся на Їхні гроші або їхній безкоштовний ентузіазм! Допомагайте їм!»

До тих пір, поки йдеться про гроші на вікна, парти, комп'ютери і навіть мультимедійні дошки, кошти є. Тож, може, на часі вже ставити питання, на що їх витрачати? Повний комплект журналів з книжковими додатками на всю школу коштує менше, ніж одне пластикове вікно.

Марк Цукерберг відкриває свої школи. Де наші меценати? Може, замість фінансування помпезних свят до Дня вчителя краще попросити робочі матеріали — передплату, книги, програмові продукти для навчання?

Нещодавно ми зустрічалися з німецьким експертом у галузі навчального книговидання, який багато років пропрацював шкільним радником. Педагогічна преса в Німеччині існує як спосіб підтримування освіти в актуальному стані, для обговорення нагальних питань, новітніх методик, ідей, викликів сучасності.

У нас це є. А якщо не буде, то ми відкотимося назад, у глухі 90-ті, коли вчителеві доводилося думати тільки про хліб насущний. Але тоді будьмо чесними і закриймо всі ці розмови про високе, про рух України у світову спільноту, про побудову в нашій країні освітніх хабів, про розкріпачення вчительського духу і думки. Бідні вчителі не зможуть навчити нове покоління того, чого самі не бачили-не пробували у своєму житті — успіху, свободи, сміливості, зухвалості відкриттів і радості пізнання.

Шановні передплатники! Поки я пишу цю статтю, редактори «Основи» готують січневі випуски журналів.

Я впевнена, що і 2016 року, як і попередні 13 років, ми, як і раніше, будемо разом. Бо коли те, що ти робиш, — це справа твого життя, то зупинити це не зможуть жодні обставини.

З повагою, Інна Гришина, директор Видавничої групи «Основа»

Відгуки читачів

Вікторія Пилипенко 23.11.2015
Велике ДЯКУЮ за вашу роботу!!!!!!!!!
Світлана Стефанова 25.11.2015
Спасибі за прекрасні видання, ми - з вами!
Лариса 26.11.2015
Спасибо за преданность делу. После таких слов обязательно подпишусь!
Леся Васильчик 28.11.2015
Дякую за Вашу роботу! Тримайтеся! Ваші передплатники з Вами!

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 9067
 
Догори