Продовження буде...
Ще більше інформації –– і ми додавали сторінок, уводили нові рубрики й безкоштовні вкладки (Методичний банк, Збери колекцію, Педагогічна академія пані Софії).
Потім –– ще більше інтерактиву. Ми хотіли знати, для кого ми працюємо, чого від нас очікують. Так з'явилися анкети. Перші дві з половиною тисячі анкет ми перечитували всім видавництвом. Не вміщаючись у формат опитувальника, щедрі на слова педагоги писали на полях «лірику» –– лаяли нас, хвалили, висловлювали подяку.
Пам'ятаю лист вчительки-інваліда із селища Сніжне Донецької області. Вона обурювалася тематикою книжкових додатків, шкодувала про витрачені гроші, і тільки наприкінці листа, зі списку книг, що додавався, стало зрозуміло, що мова йде не про наші видання, а про інші, які вона передплачує разом з нашими. Я відповіла, роз'яснила, вклала разом з листом наш каталог і незабаром одержала відповідь. Від усього педколективу школи. Вони були вражені власне фактом надходження листа. І виявленою увагою до їхньої проблеми. І посилкою з каталогами, а особливо –– двома книжечками зі штампиком «редакторський екземпляр», які я дістала з нашої бібліотечки, тому що основний наклад вже закінчився.
З тих пір кожний, хто хоча б раз звернувся у видавництво, зробив замовлення або надіслав роботу до друку, одержує від нас індивідуальну розсилку з каталогами, вітаннями зі святами й у день народження. І в кожній аудиторії, де виступає наш редактор, у будь-якому регіоні завжди знайдеться така людина –– член Клубу видавничої групи «Основа» –– наш заочний друг, з довічним правом користування нашими знижками й програмами лояльності.
Більше виїздів. Дотепер не зрозуміло, як ми встигали випускати номери, якщо більшу частину часу перебували в поїздах й автобусах, обтяжені дорогоцінним вантажем –– ноутбуком, проектором, сумкою з каталогами, роздавальними матеріалами й подарунками. Найменшу частину багажу завжди займали бутерброди, особисті речі й косметичка.

Сьогодні, мабуть, на карті України, не знайдеш такого міста, у якому хоча б раз не побувала «Основа». Київ, Донецьк, Львів, Одеса, Херсон, Нікополь, Коломия, Харцизьк, Бердичів, Кіровоград, Черкаси, Житомир, Чернівці, Тернопіль, Вінниця, Івано-Франківськ, Ужгород, Мелітополь, Маріуполь, Бердянськ, Запоріжжя, Луганськ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Чернігів, Рівне, Луцьк...
Найцінніші для нас зустрічі –– наживо. Коли бачиш ваші очі, коли відчуваєш тепло ваших сердець.
У Львові були квіти й автографи, як для заїжджих артистів. Того ж дня залитим осіннім сонцем проспектом Шевченка прогулювалися, в однакових сірих пальтечках, Збруєв та Янковський. І я не знаю, чи були вони того дня щасливіші за нас.
Ми привозили з відряджень ваші короваї й пиріжки. Дитячі вироби й місцеві сувеніри. І, звичайно, ваші роботи –– на папері, на дискетах, на дисках. Ви вручали їх, хвилюючись і бентежачись: «А як має бути надруковано? Яким інтервалом?» І мені завжди хотілося вигукнути: «Та до чого тут інтервал! Головне, що ви пишете, що ви не втратили інтересу до своєї професії, що ви розвиваєтеся, учитеся, ростете, придумуєте нове! У вас блищать очі. І заради цього блиску в очах ми працюємо. І завдяки вашому інтересу ми існуємо».
Ще більше практичності
Так з'явилася євроскобка, що дозволяє не дірявити журнал, а підшивати його за «вушка». Так з'явилася мелована повнокольорова обкладинка «три чверті» –– не тільки для того, аби запобігти обтріпуванню, але й як прикраса журналу.
Виїзди редакторів у регіони перетворилися на Школу на колесах, виїзний Консалтинговий центр із широким спектром навчальних семінарів і тренінгів.
Проте найбільш інноваційним проектом, що вразив наших співвітчизників і закордонних колег, став журнал «Пані Вчителька». Журнал для душі, журнал, породжений дефіцитом щирості, любові, людяності в нашому житті, у якому робочий простір дедалі більше витісняє особисте.
Здається, ми успішно розвиваємося. Ми впевнено посіли своє місце на ринку педагогічної преси. Ми домоглися головного –– вашої довіри й визнання.
Але сьогодні, взявши до рук Каталог передплатних видань України на 2009 рік, що знаменує початок нової, сьомої для нас, передплатної кампанії, –– сьогодні я чомусь думаю не про це. Не про успіхи.
Проходять революції й кризи, міняються президенти, уряди, парламентські склади й міністри освіти, вирують виборчі кампанії, а школа продовжує працювати, а журнал продовжує виходити. І є в цьому якась незламна сталість –– запорука впевненості у завтрашньому дні.
«Основа», як і ви, дорогі вчителі, працює на продовження. Продовження –– у заданій циклічності випусків і тем: від серпневих конференцій –– до останнього дзвінка й випускних вечорів. Продовження –– у невичерпних джерелах учительської творчості. Продовження –– у тій дивній внутрішній силі, що змушує нас працювати всупереч утомі, ставити перед собою нові цілі (за якими завжди –– нові труднощі) і вперто шукати нових знань.
І поки ми хочемо більшого, поки ми коримося цьому внутрішньому імпульсу руху, я впевнена, я точно знаю ––
продовження буде...
Інна Гришина, директор видавничої групи «Основа»
P.S. На 2009 р. «Основа» запропонувала вчителям найкращі умови для передплати. Ціни на журнали видавничої групи «Основа», порівняно з аналогічними виданнями, нижче майже на 42 % (журнали) і майже на 38 % (журнал + бібліотека). До того ж за всіма індексами вам запропоновані варіанти пільгової підписки з додатковою знижкою.
Шукайте Каталог передплатних видань України на 2009 р. у найближчому поштовому відділенні. Або оформляйте редакційну підписку за тел. 8(057)731-96-35.
Залишайтеся з нами!
Залишайтеся з тими, хто вас підтримує.
Цифра:
У 2008 р. «Основа»
Зареєструвала на своєму сайті 5100 нових користувачів.
Відкрила 9 нових журналів
Організувала 68 виїзних заходів
Випустила 313 нових книг
Випустила 11 232 сторінки журналів, з яких 1622 сторінки –– безкоштовно
Зробила розсилку 23 тисячам чоловік
Одержала 6360 авторських матеріалів

























Відгуки
Залишити відгук