НУШ Досвід виховання

Співпраця на засадах партнерства. Цікаві батьківські збори.

05.03.2020 5125 0

Джерело: https://kashalot.com/club/post-11289599/

Педагогіка партнерства, орієнтація на учня, виховання на цінностях — саме ці складові концепції Нової української школи спрямовані на те, аби побудувати довіру між школою, дітьми, батьками та суспільством.

Сьогодні понад 65 % молодих батьків, народжуючи дітей, не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім’ї; 20 % — керуються досвідом народної педагогіки, тобто виховують власних дітей так, як їх самих виховували батьки. І лише 15 % мають належні психолого-педагогічні знання, обізнані з науково-педагогічною літературою.

Ефективну допомогу сім’ї для розв’язання таких проблем має надати школа. На першому плані мають бути взаємодія школи, вчителя із сім’єю, спільна робота вчителя і батьків, зумовлена спільністю мети виховання дітей. Сфера спілкування вчителя з батьками учнів особливо заслуговує на увагу.

Де зазвичай зустрічаються батьки з учителями? Так, на батьківських зборах. Саме там прийнято аналізувати шкільне життя учнів. Але часто на зборах батьки чують сухі доповіді, проблеми або докори.Вони говорять, що за рік на класних батьківських зборах і слова не почули про свою дитину. Є сумлінні батьки, які ходять на всі збори, але чують там тільки про проблеми й тільки про чужих дітей. Тож головна мета змін  спілкування батьків із закладом освіти в контексті шкільного життя їхньої дитини.

Як же такі нудні зустрічі перетворити на цікаві та корисні? Для цього потрібно змінювати саму форму проведення зустрічей та їхній зміст, аби була можливість поговорити — про дітей, клас, школу, про свої, батьківські, проблеми. Але так, щоб батьки спілкувались між собою не обуреннями, вимогами та скаргами,  а співпрацювали в позитивному руслі.

 Як же спонукати батьків на спілкування одне з одним? Пропоную проводити батьківські збори, використовуючи цікаві методи роботи з батьками. Також пропоную вправи, що можна проводити і під час спільної зустрічі батьків та дітей, і почергово: спочатку з учнями, а потім — із батьками. Додаю презентацію до проведення батьківських зборів, використовуючи зазначені методи роботи. Тема батьківських зборів — «Співпраця на засадах партнерства».

Методи роботи

Вправа «Картинна галерея»

Мета: створення позитивної комфортної атмосфери.

Потрібно заздалегідь попросити дітей намалювати малюнки на якусь тематику (наприклад: «Моя сім’я», «Мої канікули», «Моя улюблена справа», «Моя улюблена страва», «Мій стиль одягу»). На дошці — виставка малюнків. Батькам пропонують упізнати малюнки своєї дитини, поділитися враженнями, пояснивши свій вибір.

Вправа «Капелюх запитань» (або «Скринька запитань», або «Конверт запитань» тощо).

Ідея «капелюха запитань» полягає в тому, що батьки складають одне одному запитання-записки, кладуть їх у капелюх, коробочку чи конверт, потім витягують — кому яка дістанеться. Як відповідати — радяться парами (хоча, нагадуємо, трійки стабільніше: якщо раптом «коса найде на камінь», то тут потрібний третій). Щоб усе йшло добре, бажано дотримувати соціоігрової режисури — давати завдання маленькими кроками: «Розберіть аркуші. Готово? Тоді приготуйте ручки. Тепер покладіть записку в капелюх (конверт, скриньку тощо)». І так далі.

Типи запитань — класичні.

Перший тип — запитання формальне. Воно — на взаємну перевірку батьками свого знання шкільного життя та порядків: «Коли востаннє був диктант?», «Коли ваша дитина була черговою в класі?», «Скільки..?», «Де..?», «Куди..?» тощо.

Із другим типомзапитань учителеві краще не поспішати. Коли майже всі батьки пройдуться класом до першої парти, аби покласти свої записки в капелюх, — ось тоді можна пояснювати друге запитання. Його потрібно побудувати за такою конструкцією: «На мою думку… А ви як уважаєте?».

Третій тип — «Я не знаю»:«Я не знаю, як мені вкласти сина вчасно спати», «Я не знаю, як зробити так, аби менше часу проводив біля комп’ютера», «Я не знаю, як  змусити дитину вчасно сісти за уроки» тощо.

Коментар.Ще раз нагадую, якщо вчитель усе  зведе в одне завдання (зараз, мовляв, ви візьмете, потім напишете, а після покладете і почнете відповідати), то в результаті всі будуть сидіти, склавши руки. Якщо ж просуватися маленькими кроками, то батьки пожвавішають. Головне для вчителя — запастися співчуттям, терпінням і мужністю їх не перебивати.

«Капелюх запитань» зручний тим, що батьки бачать: до істини може бути допущено кожного. Цим вони і керуються. Узагалі більшість соціоігрових вигадок можуть допомогти батькам якось згуртуватись, порозумітися одне з одним, і з учителем. А в результаті — виграють діти!

Вправа «Чий аркуш?»

Майже кожний класний керівник — ще й предметник. І йому, як правило, доводиться перевіряти зошити зі свого предмета, або хоча б контрольні роботи.

Уявіть, приходить учитель на батьківські збори і викладає на свій стіл аркуші зі шкільних зошитів (краще старих).

Завдання батькам:по почерку з’ясувати, де аркуш свого сина або доньки.

Тут потрібні певні режисерські коментарі. Усі аркуші вчителеві слід заздалегідь пронумерувати і скласти для себе їхнє розшифрування, аби оперативніше допомагати батькам розв’язувати суперечливі питання.

Аркуші зі старих зошитів краще вибирати, де найменше (або навіть немає) помилок. Інакше деяким батькам буде здаватися, що вікторину створено для того, щоб осоромити їхню дитину.

Вправа «Проблемні ситуації»

Групам пропонують малюнки з проблемними ситуаціями, на яких «дії чи поведінка дітей, які шкодять їм самим та оточуючим». Їх потрібно прокоментувати і дати пораду батькам тих дітей.

Малюнок 1. Дитина ввімкнула в кімнаті всі освітлювальні прибори.

Малюнок 2. Маленький хлопчик набрав повну ванну води й пускає кораблики.

Малюнок 3. Діти вирізають ножем на дереві якісь малюнки.

Малюнок 4. Донька йде парком з татом і кидає обгортку від цукерки на землю.

Малюнок 5. Діти кидають камінці у гнізда птахів.

Малюнок 6. Дитина запізнюється до школи або на уроки.

Коментар.Проблемні ситуації можуть різнитися, можна придумати самим, або вчитель був свідком цих ситуацій. Можна замінити малюнки, написавши ситуації на аркушах паперу.

Вправа «Слова вдячності (бліцопитування)»

Суть цієї форми роботи полягає в тому, що її можна проводити і під час спільної зустрічі батьків та дітей, і почергово — спочатку з учнями, а потім із батьками, знайомлячи їх із відповідями для зіставлення, порівняння й ознайомлення.

Для дітей

Завдання № 1. Швидко подумати і продовжити таке речення: «Я поважаю батьків за те, що...».

Завдання № 2. Продовжити речення: «Я люблю своїх батьків, бо...».

Для батьків (1-й варіант)

Завдання № 1. Швидко подумати і продовжити таке речення: «Я поважаю батьків за те, що...».

Завдання № 2. Продовжити речення: «Я люблю своїх батьків, бо...».

Для батьків (2-й варіант)

Завдання № 1. Швидко подумати і продовжити таке речення: «Мене поважає дитина як батька (матір) за те, що...».

Завдання № 2. Продовжити речення: «Мене любить дитина як свого батька (свою матір), бо...».

Сімейна гра «Чи знаю я тебе?»

Умови проведення гри аналогічні до бліцопитування.

Діти і батьки відповідають на всі запитання письмово, а потім звіряють записане. Якщо відповіді батьків і дітей збігаються, то дуже добре. Якщо ні — є над чим замислитися.

Перевіримо, наскільки батьки знають своїх дітей.

1. Що проситиме ваша дитина того дня, коли їй ні в чому не буде відмовлено? (Дозволено написати два бажання.)

2. Чим ваша дитина, отримавши повну свободу, почне займатися насамперед? (Дозволено зазначити дві улюблені справи.)

3. Чи знаєте ви друзів ваших дітей? Назвіть імена або прізвища трьох найближчих.

4. Який предмет у школі для вашої дитини найцікавіший? (Дозволено назвати два предмети.)

Перевіримо, наскільки діти знають своїх батьків.

1. Якого кольору очі у твоєї мами? батька?

2.  Який улюблений колір мами? батька? (Зазначати по два кольори.)

3. Яка найулюбленіша квітка твоєї мами?

4. Яку пісню любить слухати мама? батько?

5. Чи можеш ти відразу, нікуди не глянувши, назвати дати народження батьків? Запишіть ці дати.

Подарунки батькам

Кожен із батьків напам’ять отримує малюнок сонечка, в центрі якого — фотографія власної дитини. На кожному промінчику — відповіді на запитання: «За що мене варто любити й поважати?»

Вправа «Рука допомоги»

Проблемна ситуація в школі або вдома. Як зарадити? Методом «мозкового штурму» чи роботою в групах батьки разом знаходять варіанти, пропозиції, шляхи  розв’язання цієї проблеми.

1. Дитина не хоче вчити уроки.

2. Учень завжди запізнюється на уроки або до школи.

3. Дитина запальна і не може стримувати негативні емоції.

4. Дитина замкнена і нічого не розповідає дорослим.

5. Дитина постійно грає в комп’ютерні  ігри.

Інтерактивна гра «Незакінчене речення»

Батькам у групах пропонують утворити логічно закінчені вирази, дібравши потрібну кінцівку із-поміж запропонованих.

Дитину постійно критикують вона вчиться ненавидіти
Дитину постійно хвалять вона стає замкнутою
Дитину постійно висміюють вона вчиться бути вдячною
Дитину підтримують вона вчиться цінувати себе
Дитина зростає в докорах вона вчиться жити з почуттям провини
Дитина зростає в терпимості вона вчиться розуміти інших
Дитина зростає в чесності вона вчиться бути справедливою
Дитина зростає в безпеці вона вчиться вірити в людей
Дитина живе у ворожнечі вона вчиться бути агресивною
Дитина живе в розумінні та дружелюбності вона вчиться знаходити любов у цьому світі

Вправа «Чим я можу допомогти?»

Батькам необхідно визначити форми роботи, алгоритми роботи дорослого в житті дитини для стійкого розвитку і наклеїти їх на планету. (Кожна форма чи алгоритм допомагає дитині формувати основні життєві цінності.)      

                           

Виховний сюжет «Батькове каяття»

Хочу запропонувати вашій увазі оповідання відомої журналістки Лівінґстон Ларнед. (Розповідь супроводжує музична фонограма.)

Батькове каяття

Послухай, синку… Кажу тобі це, коли ти спиш. Ось я увійшов до твоєї кімнати. Кілька хвилин тому, коли я сидів у бібліотеці та читав, мене наскрізь пройняли докори сумління. Сповнений почуття провини, підійшов я до твого ліжка.

Мене не полишали думки про мою поведінку: я зірвав на тобі свій поганий настрій, робив тобі зауваження, коли  ти зранку збирався до школи або коли вчора ввечері, замість помитися, лише обтер обличчя рушником та ще забув почистити черевики. Так само нагримав на тебе, коли ти впустив щось на підлогу.

За сніданком я теж до тебе прискіпувався. Ти пролив чай, ти занадто швидко ковтав їжу, ти оперся ліктями об стіл. Занадто намастив масло на хліб. А коли ти бавився, я саме зібрався виходити з хати: за кілька хвилин мав бути потяг. Ти обернувся, помахав мені ручкою та гукнув: «До побачення, татку!»

А я у відповідь тільки насупив брови і сказав: «Випрями спину»…

Усе знову почалося ввечері, коли я повернувся з роботи. Ти саме бавився, колінкуючи по землі. Побачивши дірку у твоїх штанях, я присоромив тебе у присутності твоїх друзів і наказав негайно йти додому. «Речі коштують грошей, — сказав я, — якби ти сам їх заробляв, то знав би, як їх шанувати!»  

А пам’ятаєш, як несміливо ти ввійшов до зали? Ти не міг підвести очей, ти боявся мене після того, як я влаштував тобі «виховний момент» перед друзями. Я зиркнув на тебе поверх газети, невдоволений твоїм невчасним вторгненням. Ти зупинився у дверях, не знаючи, що робити далі. «Чого тобі потрібно?» — запитав я суворо.

Ти нічого не відповів. Ти підбіг до мене, закинув рученята мені на шию і поцілував мене, міцно-міцно обійнявши, з любов’ю, якою Бог наділив твоє маленьке серце і яка, навіть коли не знаходить взаємності, ніколи не в’яне. Потім ти пішов до своєї кімнати, дрібцюючи по сходах.

І тоді, синку, газета вислизнула з моїх рук на підлогу, мене охопили неприємні відчуття. Що зі мною діється? Це вже перетворюється у звичку — вишукувати провини, робити зауваження.

Мене охопив жах. Що зі мною зробила звичка? Звичка прискіпуватися. Такою була моя нагорода тобі за те, що ти маленький хлопчик. У тобі так багато здорового, чудового, справжнього. Твоє маленьке серце велике, наче світанок над землею. Це виплеснулося в твоєму стихійному пориві, коли ти кинувся до мене, щоб поцілувати перед сном. Ніщо інше не має сьогодні значення, сину. Я прийшов до твого ліжка та в темряві, присоромлений, став перед тобою навколішки.

Дійсно, ця ситуація змушує переглянути деякі власні підходи до виховання. Як ви вважаєте, наскільки вона типова?(Думки й висновки батьків.)

- А чи достатньо ви приділяєте уваги своїм дітям? Яких принципів виховання дотримуєте?

Автор: Тимченко О. І., практичний психолог Петрівського НВК Красноградського району, Харківської області

Інтернет-джерела:

1. В. В. Мороз,заступник директора з виховної роботи Васильківської ЗОШ I–III ступенів № 6, Київська обл. «Як батьківські збори перетворити на збори батьків» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://journal.osnova.com.ua/article/45333

2. Розробка батьківських зборів. Тема «До доброї справи залучаємося разом». [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&ved=2ahUKEwiUvYCPxK_iAhUNl4sKHermDukQFjACegQIBRAC&url=http%3A%2F%2Fesd.org.ua%2Fsites%2Fesd.org.ua%2Ffiles%2Fmodel_description.docx&usg=AOvVaw2e_K916jGnNPuqWSD2HrY1

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук