Досвід виховання ЗДО Актуально

Онлайн безпека, або Як у Швейцарії навчають дітей основ інформаційної безпеки

01.03.2020 391 0

Нещодавно кантон Цюріх випустив перший у світі набір навчальних матеріалів із безпеки і конфіденційності особистих даних для дитячих садків та школярів молодших класів. Проєкт має на меті навчити дітей відрізняти секрети, якими можна ділитися з іншими, від тих, що краще зберегти в таємниці. Головна мета програми: прищепити маленьким дітям розуміння їхнього права на недоторканність приватного життя.

Творці навчальної програми заявили, що розмова про конфіденційність із дітьми дуже важлива. Для авторів цей проєкт — перший крок у питанні про захист демократії, якої загрожують такі проблеми, пов’язані з доступністю персональних даних, як стеження і дезінформація.

Педагогам необхідно зробити так, аби ці вкрай складні питання були зрозумілі вже дітям молодшого віку. «Для початку ми повинні подумати про те, які секрети можуть бути у дітей цього віку. Можливо, хтось закоханий, а у когось проблеми вдома, хіба мало що може бути!» — каже Юрг Фрефель (Jürg Fraefel), директор Центру цифрового навчання при Цюріхському педагогічному університеті (PHZH).

Щоб розробити навчальний посібник з безпеки даних і конфіденційності, разом зібралися ілюстратори, дизайнери, звукоінженери, сценаристи і представники інших професій. Ключовим моментом і основним завданням фахівців було створення такого посібника, який міг би б навчити малюків розуміти сам сенс інформаційної конфіденційності та зацікавити їх предметом.

«Секрети допускаються»

 

Результат — посібник «Секрети допускаються» — орієнтований на дітей віком від чотирьох до дев’яти років, тобто діти з дитячих садків  і учні початкової школи . Під «секретами» розуміються особисті дані, які в наше століття інтернету повсюдно збираються смартфонами та іншими пристроями і осідають у соціальних мережах.

«На сьогодні діти починають використовувати Snapchat і Instagram уже у віці до дванадцяти років, що загалом суперечить офіційним призначеним для користувача угодами цих соціальних мереж», — зазначає Юрг Фрейфель. За його словами, навіть якщо діти не мають безпосереднього доступу до інтернету, то вони однаково наражаються на небезпеку, адже їхні «секрети» не так, так інакше, можуть потрапити в мережу. Отже, ще до того, як інтернет і онлайн-діяльність стануть частиною звичайного життя дітей та підлітків, вихователі повинні допомогти їм засвоїти правила користування інтернетом.

Глобальна проблема

Потреба в такій ранній освіті в області цифрової конфіденційності є глобальною. Згідно з дослідженням Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), третина користувачів інтернету в світі — це діти, а в Південній півкулі ця частка ще вище.

Збирання персональних даних з усіх аспектів життя користувачів забезпечує бізнес-компаніям як політичні, так і чисто комерційні переваги. Технології інтелектуального аналізу особистої інформації активно використовуються рекламодавцями, розробниками, маркетологами. Особиста конфіденційність стає розкішшю і прерогативою насамперед країн «першого», розвиненого світу.

Користувачі занадто сильно покладаються на інтернет-послуги і ненавмисно діляться в режимі онлайн дуже великою кількістю своїх даних, часом занадто особистих.

«Погані секрети»

За словами швейцарських експертів, розробити курс навчальних матеріалів, розрахований на 10–20 уроків, для дітей, ще не залучених до процесу користування соціальних мереж, виявилося непросто. Тому організатори намагалися якомога активніше використовувати реальні приклади з життя за межами соцмереж. Маленькі діти в першу чергу повинні були зрозуміти, що насправді означає «приватне життя». За допомогою посібника їм спробують показати, що деякі речі (наприклад, фотографія), за яку може бути соромно, є «поганими секретами».

Ділитися секретами

  

Дітям також показують увесь масштаб того, що у їхньому житті може вважатися приватною інформацією, або «секретами», починаючи від улюблених квітів і закінчуючи адресами та номерами телефонів, а також особистими страхами і бажаннями. Чи можна взагалі ними ділитися з іншими? Навіщо? Чому? «Твоя особиста інформація — це секрет. Щоразу, коли ти ділишся чимось особистим, ти хотів би довіряти тому, кому потраплять ці дані», — сказав Девід Гевін (David Gavin), експерт PHZH.

Після декількох підготовчих бесід учителя ознайомлюють дітей з інтернетом. Вони демонструють їм три ілюстрації: кімнату, ігровий майданчик та Інтернет, що являють особистий, наполовину публічний і повністю публічний простір. На цьому етапі багато дітей повинні мати уявлення про те, яка інформація і які секрети можуть бути розміщені онлайн.

Використання і розвиток інформаційних технологій

Восени 2019 року курс із інформаційної безпеки був інтегрований у навчальний курс для вчителів у Цюріху, поступово ставши частиною навчальної програми для дітей у цьому швейцарському кантоні (нагадаємо, за питання освіти в Швейцарії відповідають кантони, а не центр). «Секрети допускаються» — це тільки перша частина поточного проєкту, друга і третя частини будуть присвячені позитивному використанню та розвитку інформаційних технологій. Це дасть змогу учням розставити пріоритети в галузі безпеки, зберігаючи при цьому відкритість до нових технологій.

Цьогоріч проєкту «Секрети допускаються» було присуджено премію Global Privacy and Data Protection. Зовнішнє посилання («За глобальну конфіденційність і захист призначених для користувача даних»). Журі зазначило, що розроблення навчально-освітніх матеріалів не спрямоване на формування учнями поведінкових норм, але, швидше, допомагає їм сформувати правильне мислення.

Автор: Джейсон С. Х. Лью (Jason C.H. Liu), The Reporter

Джерело: https://bitly.su/tOrktcT

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

 

 

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук