Досвід виховання

Герої Крут — для нащадків взірець. Позакласний захід до дня пам’яті Героїв Крут

02.01.2020 3554 0

Джерело: https://images.unian.net/photos/2019_01/1548687934-2846.jpg?0.7899420659317762

Мета: розкрити причини трагедії під Крутами; виховувати повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.

Обладнання: символіка України, відеоролики.

Перебіг заходу

Звучить сумна мелодія.

1-й учень

Сьогодні в жорстокім нерівнім бою
Будується наша держава.
Ми боремось за незалежність свою
Й програти не маємо права.

2-й учень

Нелегко усім: і мені, і тобі,
І нашому всьому народу.
Здолаємо все, бо у цій боротьбі
Здобудемо власну свободу!

3-й учень

Згадаймо ж, як предки боролись колись,
В боях здобуваючи славу,
Як річеньки крові за волю лились,
За рідну Вкраїнську державу.

Виходить дівчина в образі матері-України зі свічкою в руках.

Дівчина

Чому схилилась у тузі верба?
За ким сумує на снігу калина?
То за героями полеглими журба,
Які життя віддали у важку хвилину…

Учитель. Сьогодні ми зібралися, щоб ушанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави. 29 січня Україна відзначає сумну дату, яка назавжди ввійшла в українську історію як День пам’яті героїв Крут.

Крути — невелика станція, розташована на Чернігівщині вздовж лінії Бахмач — Київ. Уже протягом майже століття вона є національним символом боротьби за свободу і незалежність України.

Автор

Виряджала мати сина під Крути із дому,
Розчесала йому кудрі понад головою...

Мати

Іди, іди, мій синочку! В бою не вагайся!
Як побореш воріженьків,
додому вертайся.

Син

Іду, іду, моя мати, чиню твою волю,
А ти, мамо, молись Богу,
щоб вернувсь додому.

Автор

Ждала, ждала мати сина,
під Крути ходила,
Поміж вбитими шукала
найменшого сина.
Як знайшла поміж тілами
голівоньку сина,
Положила на коліна — та й заголосила.

Мати

Люлі, люлі, мій синочку...
А я твоя мати.
Тебе вбили воріженьки!
Вороги прокляті!

Учитель. У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, які загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів — 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців — 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.
Крути — це один із найтрагічніших символів національного поступу українців до власної державності. Крути — це символ і віра. Крути — це безвихідь і бездумність.

1-й учень

Під Крутами бій, під Крутами кров...
Про давню трагедію згадую знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач...
І кулю у серце націлив палач.

2-й учень

Під Крутами юність, під Крутами сум.
Над життям юнацьким наруга і глум.

3-й учень

Під Крутами сльози, зітхання тяжке...
І як же це сталось, здатний хто на таке?
Стало каменем серце отут біля Крут,
І заповідь Божа затоптана в бруд.

4-й учень

А заповідь п’ята каже: «Не вбий!»
То хто ж породив тебе, кате людський?
Під Крутами вбивство, під Крутами гнів...
І все пам’ятаю через тисячі днів.

5-й учень

І пам’яті свічка горить не згаса,
І 300 сердець — наша гордість, краса.
Під Крутами квіти, «Реквієм», спів...
Пам’ятай, Україно, патріотів-синів!

Відеофільм «Пам’ятай про Крути».

1-й учень. 1917 року уряд більшовицької Росії розпочав війну проти Української Народної Республіки. У січні 1918 року до Києва почали наближатися три більшовицькі військові угрупування під командуванням колишнього полковника царської армії М. Муравйова.

2-й учень

Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
«На порох стерти, перебити!»
Іде на Київ Муравйов.

3-й учень

Полків його не зупинити,
Та рано тішитесь, кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!

4-й учень. Щоб відбити навалу ворожих військ і захистити Україну від інтервенції, 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під Бахмачем на Чернігівщині студенти-добровольці Українського народного університету, Київського університету імені Святого Володимира, учні старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії та невеликий загін Вільного Козацтва дали бій більшовицькій армії, яка наступала.

5-й учень. 300 студентів та школярів виступили проти 6-тисячного війська, яке складалося з петроградських та московських червоноармійців і матросів Балтійського флоту.

6-й учень. Бій тривав близько 5 годин. Українці відбили кілька атак, зазнавши значних втрат. Коли закінчилися набої, студенти відступили. Ті, кому не вдалося, були полонені. Комуністи, розлючені спротивом, знущалися над полоненими, а потім розстріляти їх, за іншими версіями — закололи багнетами.

7-й учень. Перед смертю учень 7-го класу Пипський першим почав співати гімн України, його підхопили інші… Тривалий час тіла студентів лежали непохованими.

8-й учень
Під скривавленим полем,
Під горбочком край Крут
Разом з подихом кволим
Ледь ворушиться ґрунт.
То закопано — юність,
То добито — стрільця,
Більшовицька безумність
І початок кінця!

Пісня «Балада про Крути» (муз. П. Дворського, сл. М. Бакая).

1-й учень. Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. За останніми дослідженнями, командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацького кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани не здійснилися через січневі події у Києві.

2-й учень. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після укладання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.

3-й учень. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулися громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав героїчним цей учинок київської молоді. Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях українців. Вона послуговує патріотичному вихованню в суспільстві як взірець самовідданості та героїзму.

Відео «Крути. Рабів до раю не пускають». Учні виходять зі свічками в руках.

1 -й учень. За різними даними, у бою загинуло від 27 до 140 захисників столиці.

2-й учень. З-поміж загиблих відомі прізвища лише 20.

Студенти Українського університету: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко.

3-й учень. Студенти Університету Св. Володимира: Олександр Попович, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андріїв.

4-й учень. Гімназисти та юнкери: Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (6-й клас), Микола Ганкевич (8-й клас), Григір Пінський, Іван Сорокевич (7-й клас), Павло Кольченко.

5-й учень. Усі вони загинули заради майбутнього своєї Батьківщини.

6-й учень. Батьківщини, у якій живеш ти!

Фільми «Невідома Україна», «Лист без конверта».

7-й учень

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять синів-українців
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
(Павло Тичина)

1-й учень
Ви за свободу гинули без скарги,
Серед потоків і руїн.
Вічна вам пам’ять,
Вічная вам слава
І наш доземний уклін.
Хвилина мовчання.

2-й учень
Між горами в лісі сумують смереки,
Шумлять молоді ясени,
В окопах глибоких, в могилах високих
Лежать України сини.

3-й учень
Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,
Нарвіть, юнаки, сон-трави,
Вони теж хотіли кохати і жити,
Були молодими, як ви.

4-й учень
Нелегко їм було у землю лягати
Тоді, як горіла вона,
І нині їм тяжко під нею лежати,
Хоч квітне вже волі весна.

5-й учень
Віддайте хвалу їм, віддайте їм шану
За муки, за кров пресвяту.
Любіть Україну, Вітчизну кохану —
Не тільки в піснях і цвіту.

6-й учень
Любіть і відгоньте від неї злі сили,
З якої б не йшли сторони,
Любіть її так, як повстанці любили,
І так бороніть, як вони.

7-й учень
Моя Україно, живи для краси,
Для слави, для щастя і долі.
Ніколи ні в кого хлібів не проси,
Будь вільна, як вітер у полі.

Учитель. Минуть роки, століття. Пам’ять про юнаків, які загинули під Крутами, не зникне вовік. Не має права зникнути. Адже без неї немає історії, немає народу, немає країни. Вона світитиме не тільки українцям, але й усім тим, хто готовий покласти своє життя заради ідеї.

О Боже наш добрий,
З високого неба
Молитву сьогодні
Заносим до Тебе
За тих, що боролись
При станції Крути,
За нашу державу
Із ворогом лютим,
Що в битві цій впали
В цю зиму криваву...
Прийми їх до себе!
Прийми в свою славу!

Автор: Л. І. Шелест, Маківський НВК, Дунаєвецький р-н, Хмельницька обл.
За матеріалами журналу «Класному керівнику. Усе для роботи»

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

 
 

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук