Сучасний урок НУШ Досвід виховання

Корнинський метод — погляд крізь століття

27.12.2019 2729 0

Джерело: http://vinnitsaok.com.ua/wp-content/uploads/2019/08/6-32.jpg

Пропонуємо читачам ознайомитися з методом взаємонавчання, запропонованим близька 100 років тому педагогом-новатором Олександром Григоровичем Рівіним. Метод отримав назву «корнинський» від назви смт Корнин Попільнянського району Житомирської області, де працював О. Г. Рівін. Корнинський метод ще називають «Оргдіалог», «Співдіалог», «Талгенізм» (талант + геній). Науково обґрунтував практичний досвід О. Г. Рівіна його учень Віталій Кузьмич Дяченко, який назвав цей метод «Колективний спосіб навчання (КСН) у парах змінного складу (ПЗС)».

Головним у Корнинському методі є діалог на рівні «учень — учень». За словами О. Г. Рівіна, «учень засвоює швидко й якісно те, що одразу ж застосовує у діяльності або передає іншому». Учні працюють у парах, склад яких упродовж уроку постійно змінюється: кожен по черзі працює з рештою учнів групи, кожен при цьому чогось навчає і чогось у кожного навчається.

У парах змінного складу можна вивчати новий матеріал, повторювати, закріплювати й узагальнювати вивчене.

За методикою Рівіна можна проводити опрацювання тексту, взаємні диктанти, взаємний обмін завданнями тощо.

Ця форма роботи цікава школярам. Вони дійсно працюють усі 45 хвилин, самі організовують і контролюють хід роботи та її результат. Вони навчаються спілкуватися, набувають таких якостей, як самостійність, повага до партнерів, толерантність, наполегливість, уміння переконувати, пояснювати, дослухатися до партнера.

Розгляньмо методику О. Г. Рівіна «Опрацювання тексту за абзацами»

Ця методика одночасно є найпростішою і найскладнішою. Найпростішою, тому що кожен учень, опрацьовуючи текст, складає простий план. Складність полягає в тому, що школяр опрацьовує текст не самостійно і не просто в парі, а працюючи зі школярами по черзі. Якщо перший абзац (приблизно 5–12 рядків) він опрацьовує з одним учнем, то другий абзац (приблизно такого самого обсягу) він уже вивчає з другим, третій — з третім і т. ін.

Кожен учень працює зі своїм текстом. Текст поділяють на кілька частин.

Учень обирає першу пару. Хтось з учнів пари читає перший абзац свого тексту, а потім удвох вони аналізують його:

  • Про що йдеться в цьому абзаці?
  • Який заголовок можна дібрати до тексту?
  • Чому, на твою думку, цей заголовок виражає зміст абзацу?
  • Чи можливо дібрати більш влучний заголовок?

У зошит записують дібраний заголовок. (Учні, добираючи заголовок, інколи декілька разів перечитують текст, сперечаються, відкидають один заголовок і шукають інший, добирають найвлучніше формулювання заголовка.)

Потім наступний учень читає перший абзац свого тексту, добирає до нього заголовок і записує його. На цьому пара розпадається, кожен знаходить собі нового партнера.

Як працювати з іншим партнером? Спочатку запитують: «Слухати чи розповідати?». Якщо партнер відповідає: «Слухати», то інший учень має покласти книгу посередині й розповісти те, що відпрацював із першим партнером. Якщо щось забулося, можна відтворити необхідну інформацію за книгою. Після цього учень запитує: «Запитання є?». Якщо ні, то читає вголос другий абзац. Обговорюють, добирають найвлучніший заголовок.

Якщо партнер, над чиїм текстом працювали згоден, то його сусід записує заголовок у його зошит. Після цього переходять до такої самої роботи за текстом партнера. Закінчивши роботу над другим абзацом, розходяться і починають працювати з третім партнером за тим самим алгоритмом.

Порядок вивчення тексту (за методом О. Г. Рівіна)

1. Отримай текст. Запиши назву тексту до зошита.

2. Знайди партнера з іншим текстом. Запиши прізвище партнера на полі свого зошита. Домовтеся з ним про послідовність роботи.

3. Вивчи уривок власного тексту.

1) Прочитай партнеру один абзац уголос. Дай відповідь на запитання: про що чи про кого йдеться в цьому абзаці?
2) Знайди та поясни незрозумілі слова. Які слова ти вважаєш головними? Поясни їх.
3) Дай відповіді на запитання: що йдеться про дійових осіб чи події в абзаці? Яка головна думка цієї частини?
4) Обговори з партнером можливі варіанти заголовка абзацу. Запиши до зошита найбільш вдалий заголовок.

4. Допоможи партнерові вивчити його текст.

1) Працюй над новим абзацом тексту партнера так, як зазначено у пункті 3.
2) Подякуй партнерові за спільну працю.

5. Вивчи з новим партнером наступний фрагмент свого тексту.

1) Знайди іншого партнера. Запиши його прізвище, домовтеся з ним про порядок роботи.
2) Назви партнерові тему свого тексту і перекажи зміст вивчених абзаців, відповідаючи на запитання: про що чи про кого тут ідеться? Що саме про це йдеться? Що відбувається?
3) Працюй над наступним абзацом.
4) Допоможи партнерові: вислухай вивчені ним частини тексту, а потім працюй за пунктами над новим абзацом партнера.

6. Закінчивши роботу над своїм текстом, підготуйся до виступу в малій групі за цією темою.

Зазначимо, що учні під час вивчення тексту читають визначену (невелику) частину тексту. Як визначену частину тексту можна брати не абзац, а навіть речення чи слово.

Ознайомимося з прикладом застосування корнинського методу.

Алгоритм роботи за методикою Рівіна на уроці позакласного читання

Благодир С. В., учитель початкових класів першої категорії, Корнинська філія І–ІІ ст. Корнинського НВК.

Тема. Твори В. Сухомлинського для дітей.

Перед уроками об’єднують учнів у 3 групи по 6 учнів у кожній. (Обʼєднувати у групи можна за кольорами (червоні, сині, жовті), тваринами (звірі, птахи, комахи), рослинами (дерева, кущі, трави), порами року (весна, зима, осінь) тощо.)

Кожна група має свою загальну назву (наприклад, червоні). А для роботи в парах змінного складу кожна дитина має бейджик із певною позначкою, наприклад, «червоний квадрат», «червоний ромб», «червоний прямокутник» тощо. Учні займають свої місця за партами.

Учитель заздалегідь підготував тексти:

«Як здивувався Мурко»
«Мокра і суха сорочки»
«Микола, Вітя і цуцик»
«Старий пень»
«Без соловейка»
«Смажена курка»

Учням роздають навчальні тексти.

Кожен учень переглядає свій текст, щоб отримати про нього загальне уявлення. Діти обєднуються у пари (наприклад, «□» та «◊»), домовляються між собою, хто починає першим. Перший учень (наприклад, «□») читає вголос перший абзац свого тексту. Пара обговорює прочитане й дає йому назву. Її записує партнер (наприклад, «◊») у картці першого учня, а в графі «Пара» позначає знак свого бейджика (див. додаток ).

Потім учень «◊» читає вголос свій перший абзац тексту. Пара обговорює і дає йому назву. Перший учень «□» записує її в картку учня «◊».

Після цього учні змінюють свої пари. Учень «□» тепер працює з учнем «о». Ніхто не знає змісту тексту партнера. Тому учень «□» спочатку переказує учневі «о» перший абзац свого тексту, а тільки потім читає другий абзац. Учні обговорюють текст абзаца, дають йому назву і записують у картку. Тепер учень «ᴏ» переказує зміст свого першого абзацу і читає другий.

Процедура повторюється стільки разів, скільки у тексті абзаців. Той, у кого всі абзаци вже отримали заголовок, переказує за складеним планом свій текст.

Після цього учень може вивчати в тій самій формі інший текст.

Перед тим як розпочати роботу за таким алгоритмом, учні ознайомлюються з інструкцією, яка і в подальшому є в них перед очима (наприклад, на дошці, на стенді).

Інструкція для учня

1. Прочитай текст.
2. Запиши назву тексту в своїй картці.
3. Обговори з напарником, хто буде першим, а хто — другим.
4. Прочитай уголос перший абзац. Напарник стежить, поки ти читаєш.
5. Обговоріть у парі прочитане і дайте тексту заголовок.
6. Напарник записує назву абзацу в твою картку й ставить знак свого бейжика.
7. Уважно вислухай свого напарника (тепер він читає свцй текст), допоможи назвати його абзац і запиши назву в його картку.
8. Подякуй напарникові і склади іншу пару.
9. Продовжуй роботу в новій парі, починаючи з пункту 3.
10. Перекажи свій текст за складеним планом.

Для того щоб уникнути деяких труднощів цієї методики, пропоную спростити принцип роботи над текстом.

Учні в групі з непарними номерами (1, 3, і 5) отримують один текст, а з парними (2, 4 і 6) — інший. Текст ділять на три логічно завершені частини. Алгоритм роботи зберігається, діти працюють за інструкцією. Учні за межі групи не виходять.

Створивши нову пару, учні, переказавши перший абзац тексту, читають другий абзац. А створивши третю пару, учень переказує вже дві частини свого тексту й читає третю. Закінчивши роботу і склавши план, кожен учень у групі переказує свій текст.

Після цього учень може розпочинати вивчати інший текст.

ДОДАТОК

Приклад картки

Назва тексту Пара
     
     
     

 

Назва тексту Пара
     
     
     

 
Далі буде.

Докладніше про сутність Корнинського методу і його творче впровадження в освітній процес педагогами Корнинського НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія» Корнинської селищної ради Попільнянського району та ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 м. Новоград-Волинського Житомирської області читайте у журналі «Управління школою» № 25–27 (2019).

Автори-укладачі:
А. Г. Стельмах, методист лабораторії упровадження інноваційних технологій КЗ «Житомирський ОІППО» ЖОР;
Г. Й. Опанасюк, заступник директора Корнинського НВК з навчально-виховної роботи, член обласної творчої групи;
Л. В. Мигловець, заступник директора Корнинського НВК з навчальної роботи;
О. В. Гаврилко, учитель початкових класів Корнинського НВК, член творчої групи НВК
За матеріалами журналу «Управління школою» № 25–27 (2019).

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/



 

Поділитися в Viber Залишити свій відгук