ЗДО Творчість, ідеї

Вивчаємо природу у дитячому садку: досліди, прогулянки, експерименти

22.11.2019 387 0

Природа залишає свій слід у душі дитини, оскільки вона всебічно впливає на її почуття. Радіти спонукають і яскраве сонце, і зелений листочок, і маленька комаха, і велика тварина. Усе нове цікавить дитину, тому вона намагається дізнатися про це якомога більше.

На заняттях я розповідаю малечі про те, що і рослини, і тварини — це живі істоти, які дихають, п’ють воду, ростуть, а найголовніше — відчувають біль, так само, як людина. Малюки співчувають і відчуття свої зберігають надовго, а якщо вони емоційно забарвлені — то й на все життя.

Правильне ставлення до живих істот, води, ґрунту, повітря виховується у спільній з дорослим діяльності, у грі. Така діяльність найбільш ефективна, якщо спонукає дітей до позитивних емоцій, якщо вони активно сприймають усе те, що говорить і робить вихователь. Виховання, на мою думку, не стане екологічним, якщо діти не зрозуміють: кімнатним рослинам потрібна вода, морській свинці — овочі та вода, а птахам узимку — зерна й насіння.

Ураховуючи вікові особливості дітей, моя робота будується за принципом «що бачу, те й пізнаю». Спільно з дітьми здійснюємо прогулянки до дерев, квітів, на галявину і до річки. Вітаємося з природою, дізнаємося, як у неї справи, слухаємо її настрій.

За допомогою красивої інструментальної музики в поєднанні зі звуками природи учимося відчувати красу, доброту.

Заняття будую за принципом відображення конкретної теми й образу. У центрі уваги цих занять — моральна поведінка дитини: Помилуйся, Порадій, Полюби, Не кривди, Допоможи, Не чіпай. Вирушаючи в подорож «на галявину» або «в ліс», мотивую дітей усміхатися, поважно ставитися до всього, з чим або з ким зустрінемося. Так приємно, коли бачиш, як у дитини загоряються очі добрим блиском! Такі заняття створюють передумови для розкриття емоційного потенціалу дитини, виховання елементарної екологічної свідомості.

  

Будь-яка дитина майже постійно перебуває у дослідницькому пошуку. Для неї нормальним природнім станом є рвати папір і дивитися, що з цього вийшло, спостерігати за рибками в акваріумі, вивчати поведінку птахів за вікном, проводити досліди з різними предметами. Моє завдання, як педагога: допомогти дитині у проведенні дослідів, зробити їх корисними, цікавими і безпечними для дослідника та його оточення.

Коли працювала над своєю педагогічною знахідкою, гортала багато різної літератури. І в одному із журналів натрапила на вислів В. О. Сухомлинського: «Вмійте відкрити перед дитиною в довкіллі щось яскраве, аби життя заграло перед дітьми усіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоказаним, щоб дитині захотілось знову і знову повертатися до того, про що вона дізналася». І мені захотілося побути дослідником разом із дітьми.

Зараз я працюю з дітьми старшого дошкільного віку. Ми досліджуємо предмети, явища природи, неживу природу: воду, пісок, каміння, повітря.

Плануючи та організовуючи дитячі експерименти, добирала потрібні матеріали, створювала проблемну ситуацію, визначала пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримувала визначеної тактики взаємодії з ними.

Провівши практичну роботу з дітьми, зробила висновок, що самостійна пошуково-дослідницька діяльність дошкільнят спонукає цікавитися природою та дбайливо ставитися до неї. А самостійні маленькі «відкриття» стають джерелом перших знань і тих радісних переживань, що часто запам’ятовуються на все життя.

Шановні читачі, ви можете завантажити презентацію «Вода знайома і загадкова», яку надала авторка статті.

  

  

Автор: Гавриліна Л. В., вихователь ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу № 35 «Вербиченька» Білоцерківської міської ради Київської області

Поділитися в Viber Залишити свій відгук