Психологія Досвід виховання

Суїцид. Стереотипи, їхнє розуміння та факти

18.11.2019 204 0

Останнім часом у всьому світі спостерігають тенденцію до скоєння самогубств серед підлітків і навіть серед дітей молодших 12 років. Україна, на жаль, не виняток. Щороку в країні фіксують понад ста самогубств серед дітей, ще більше — «невдалих» спроб, або тих, що були кваліфіковані як нещасні випадки. Оцінити ж кількість дітей, які мають суїцидальні наміри, або близькі до їхнього формування напевно не візьметься ніхто, але досвідчений психолог та вчителі чи не кожного навчального закладу назвуть не одне прізвище дітей, які спричиняють у них тривогу.

Допомогти дитині не дійти до останньої межі можна. Найбільша проблема — вчасно її виявити. Першим кроком ефективного виявлення суїцидальних тенденцій є формування адекватного ставлення до цього явища та подолання помилкових думок, стереотипів щодо його розуміння.

Джерело: https://gdb.rferl.org/31B05E8A-64D6-4E34-9945-3AB419412979_w1200_r1_s.jpg

Розгляньмо найпоширеніші серед людей стереотипи й перевірені багаторічними науковими спостереженнями факти.

Стереотип. Більшість самогубств скоюються майже або зовсім без попередження.

Факт. Більшість людей подає попереджувальні сигнали про можливе самогубство у формі безпосередніх висловів, фізичних, тілесних ознак, емоційних реакцій або поведінкових проявів. Вони повідомляють про можливість вибору самогубства як засобу позбавлення від болю, напруження, збереження контролю або компенсації втрати. Такі сигнали часто звучать як волання про допомогу.

Стереотип.Не слід говорити про самогубство з людиною, схильною до нього, оскільки це може подати їй ідею про реалізацію цієї дії.

Факт. Розмова про самогубство не породжує і не збільшує ризику його здійснення, а, навпаки, знижує його. Найкращий засіб виявлення суїцидальних намірів — пряме запитання про них. Щира розмова щодо наявності в людини думок про самогубство є для неї джерелом полегшення, навіть одним із ключових моментів у відвертанні безпосередньої небезпеки самогубства. Уникання ж цієї теми в розмові може стати додатковою причиною для накладання на себе рук.

Стереотип. Якщо людина говорить про самогубство, то вона його не скоїть.

Факт.Люди, які накладають на себе руки, найчастіше перед цим прямо чи опосередковано повідомляють кому­небудь про свої наміри. Це стосується чотирьох з п’яти суїцидентів. Тому, якщо до вас звернулася така людина, ніколи не відмовляйтеся від розмови з нею, відверніть її від цього усіма можливими засобами і передусім покажіть, що глибоко зацікавлені життям цієї людини.

Стереотип. Суїцидальні спроби, що не призводять до смерті, є лише формою поведінки, спрямованої на привертання уваги до суїцидента.

Факт.Суїцидальні форми поведінки або «демонстративні» дії деяких людей є крайнім, останнім закликом або проханням про допомогу, що посилають іншим. Надання допомоги у розв’язанні проблем, налагодження контакту є ефективним методом запобігання суїцидальної поведінки.

  

Джерело: https://cdn.minval.az/2018/09/1819.jpg

Стереотип. Самогубець упевнено бажає померти.

Факт.Наміри більшості суїцидентів залишаються двоїстими аж до моменту настання смерті. Вони залишаються відкритими для допомоги з боку інших, навіть якщо вона нав’язується їм. Більшість осіб із суїцидальними тенденціями шукають способу продовження життя.

Стереотип.Ті, хто чинять самогубство, психічно хворі.

Факт.Справді, наявність психічного захворювання є фактором високого ризику самогубства, проте більшість суїцидентів не страждають жодними психічними захворюваннями. Для них суїцидна ситуація тимчасова, з якої вони не бачать іншого виходу, але його завжди можна знайти.

Стереотип. Якщо людина одного разу скоює суїцидальну спробу, то вона більше її не повторить.

Факт. Хоча більшість осіб, що скоюють суїцидальну спробу, зазвичай не доходять до самогубства, однак значна частина з них повторюють ці спроби. Так, частота самогубств в осіб, які раніше скоїли суїцидальні спроби, у 40 разів вища, ніж в іншої частини населення.

Стереотип. Зловживання алкоголем і наркотиками жодним чином не пов’язані із самогубствами.

Факт.Залежність від алкоголю й наркотиків є фактором ризику суїцидальної поведінки.

Стереотип.Самогубство є надзвичайно складним явищем, тому допомогти самогубцям можуть лише професіонали.

Факт.Справді, дослідження свідчать, що суїцид — складне явище, але розуміння й реагування на суїцидальну поведінку конкретної людини не вимагає глибоких знань у галузі психології або медицини. Потрібно лише звернути  увагу на те, що каже людина, сприйняти отриману інформацію серйозно, надати підтримку й звернутися за відповідною допомогою.

Стереотип.Якщо людина має схильність до самогубства, то вона залишиться в неї назавжди.

Факт.Більшість суїцидальних кризових станів є минущими й усуваються за умови надання відповідної допомоги. Однак якщо кризова ситуація триває, полегшення не настає, а допомогу не надають, то зберігається ризик суїцидальної спроби. Після отримання професійної допомоги людина найчастіше здатна поновити своє звичайне життя й діяльність.

Стереотип. Самогубство — явище, що успадковується.

Факт.Наявність певної генетичної основи не означає, що людині не можна надати реальної допомоги, адже йдеться про поведінку людини, яку важливо помітити, а після цього звернути на неї увагу лікарів або психологів.

Стереотип. Якщо не залишена записка, то не можна вважати самогубством те, що трапилося.

Факт.Лише четверта частина з усіх осіб, які скоїли самогубство, залишають записки.

  

Джерело: https://rivne1.tv/images/image/01,01_2019/%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8/60199370_1940889179349664_8990225539692232704_n.jpg

Щоб будь-кому не доводилося думати про наведені стереотипи чи упевнитися у фактах щодо суїциду, ну ж бо будемо уважними до психологічного стану навколишніх.

ВИСЛУХОВУЙТЕ — «Я чую тебе». Не намагайтеся втішити загальними словами типу: «Ну, все не так вже й погано», «Вам стане краще», «Не варто цього робити». Дайте людині можливість висловитися. Ставте питання та уважно вислуховуйте.

ОБГОВОРЮЙТЕ — відкрите обговорення планів і проблем позбавляє тривоги. Не бійтеся говорити про це. Більшість людей почувається незручно, говорячи про проблеми, а тим паче про самогубство, що виявляється в запереченні або уникненні гострих тем.

БУДЬТЕ УВАЖНИМИ до побічних показників. Кожне жартівливе згадування або загрозу самогубства слід сприймати серйозно.

СТАВТЕ ПИТАННЯ — узагальнюйте: «Таке враження, що ти насправді говориш...», «Більшість людей замислювалося про самогубство», «Ти коли­небудь думав, як скоїти його?». Якщо ви отримуєте відповідь, переходьте на конкретику. Допоможіть спірозмовникові щиро говорити й думати про свої наміри.

ПІДКРЕСЛІТЬ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР ПРОБЛЕМ — визнайте, що його почуття дуже сильні, проблеми складні, дізнайтеся, чим ви можете допомогти. Дізнайтеся, хто ще міг би допомогти в цій ситуації.

Автор  В. В. Войтко, ОІППО ім. В. Сухомлинського, м. Кропивницький

За матеріалами: ШКІЛЬНОМУ ПСИХОЛОГУ. УСЕ ДЛЯ РОБОТИ. № 7 (115) липень 2018 р.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук