Сучасний урок Творчість, ідеї

Проблемне навчання актуальне завжди!!! Мої педагогічні знахідки

14.11.2019 145 0

Суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін у всіх сферах діяльності. Тому очевидна моя зацікавленість використанням проблемного навчання на уроках словесності, що є підставою для творчого розвитку дітей, дає змогу звільнитись від однотипності традиційного навчання і розробляти нові ідеї, які дають можливість розв’язувати цікаві та складні педагогічні проблеми.

Саме таке навчання передбачає не запам’ятовування готових істин, а роздум, аналіз, самостійне розв’язання різноманітних проблемних ситуацій.

На уроці я створюю такі ситуації, що змушують школяра, зважаючи на здобуті знання, самостійно шукати розв’язання. Але такі ситуації не виникають самі, а стають результатом дидактичної майстерності вчителя. І майстерність полягає в тому, щоб проблема являла собою якусь життєву ситуацію, привернула увагу учнів, зверталась до їхнього інтересів та досвіду.

У кожній проблемі, ситуації, задачі повинно бути щось невідоме. Найбільш суттєвою рисою проблемного знання є не постановка запитань, як уважає більшість учителів, а створення навчальних проблемних ситуацій. Педагог тут виступає як сценарист, режисер і вихователь.

Головна особливість проблемного навчання на моїх уроках  пошукова, дослідна діяльність учнів. При цьому знання не даються в готовому вигляді, а ставиться проблема для самостійного розв’язання.

  

Найчастіше я використовую компоненти проблемного навчання саме на етапі мотивації навчального заняття, коли в учнів формується пізнавальний інтерес та чітке усвідомлення того, що очікувати від уроку:

  • «Здивуй!» (подача цікавого факту, події, неоднозначного епіграфа);
  • «Фантастична добавка» (перенесення реального або літературного героя в часі);
  • «Кросворд» (розгадати, заповнити, визначити ключове слово або створити самому);
  • «Картинна галерея» (на основі кількох картин або однотипних зображень знайти і визначити спільну ознаку);
  • «Асоціації» (опрацювання нових слів у творі за допомогою асоціацій);
  • «Інтелектуальна розминка» (два-три складні запитання для з’ясування нових понять),
  • «Так — ні» (універсальна вправа, що навчає систематизувати вже відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі поняття, уважно слухати й аналізувати питання);
  • «Вірю — не вірю» (учні погоджуються або заперечують запропоноване твердження);
  • «Знайди помилку» (учитель навмисне припускається помилки, яку необхідно виявити: спотворює інформацію, послідовність викладення, героям приписує чужі думки і вчинки);
  • «Бліц-опитування  ланцюжком» (кожен учень ставить питання сусідові по парті, даючи кілька секунд на відповідь).

  

Під час роботи з текстовим матеріалом я використовую такі методичні прийоми, як:

  • «Шерлок Холмс», де учням пропоную швидко прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом;
  • «Шпаргалка», «Мовник», «Місткий кошик», «Павучки», «Понятійний диктант»  під час вивчення основних понять;
  • «Асоціативні схеми», «Ґронування», «Моя презентація»  під час вивчення нової теми для розвитку асоціативного мислення.

Підсумовуючи вивчене, учням пропонують створити образ певного мовного поняття.

Інший приклад, урок позакласного читання в 9-му класі. Тема — «Тарас Шевченко “Назар Стодоля”». Використовую «Мозковий штурм».

Відтворити ланцюжок думок. Визначити життєве кредо героїв твору (групова робота). Приклад завдання:

Кичатий: «Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем». «Рівніш згладиш, тісніш ляжеш».

Гнат: «Чарка горілки козаку миліша усіх жінок на світі». «Вольному воля, а спасенному рай».

Кобзар: «Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать».

Назар: «Ми поїдемо туди, де нема і не буде ні полковника, ні батька твого, де тільки одна воля, одна воля та щастя». «Коли прощають люди, то бог милостивіший за нас».

Стеха: «Чи мало що люди обіцяють, коли їм припаде нужда?»

Така методика заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Вона орієнтується не на запам’ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв’язання.

  

У своїй класичній для дидактики роботі «Проблемне навчання» І. Я. Лернер  ставив питання, чи не є проблемне навчання черговою педагогічною модою. Але на це питання відповіли роки: і сьогодні воно є важливим і актуальним для педагогів-практиків та науковців.

Автор: Пилипенко Людмила Дмитрівна, учитель української мови, літератури, зарубіжної літератури та українознавства, учитель-методист Енергодарського навчально-виховного комплексу № 1 Енергодарської міської ради Запорізької області.

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук