НУШ Психологія Досвід виховання

Допомога обдарованій дитині

29.10.2019 247 0

Творчість дитини стимулюють психологічна безпека, безоцінне прийняття її особистості, атмосфера відкритості, надання їй права на свободу і самостійність.

Наталі Роджерс

Так уже сталося, що вчителі, адміністрація школи, психолог активніше залучені до процесу впливу на проблемну дитину, а до обдарованих «руки не доходять». Скільки потенційних «зірочок» так ніхто і запалив. Робота з обдарованими дітьми копітка, захоплива та дуже делікатна. Тут потрібен особливий підхід для вибудови процесу, у якому задіяні  батьки, учителі, психолог і, звісно,  самі діти. Батькам відведено ключову роль як основному фактору впливу.

Що може школа? Найпростіше — в індивідуальному порядку або зібравши групу батьків, які виховують обдаровану дитину, провести за рекомендаціями психолога роз’яснювальну бесіду щодо вивчення унікальності обдарованих дітей, того, як уміти уникати проблем або їх вирішувати.

Джерело: chrome://global/skin/media/imagedoc-darknoise.png

►Особливості способу сприймання та поведінки обдарованих дітей

Більш чутливаі, зважаючи на свою дитячу відкритість, сприймає зовнішній світ дуже емоційно. Через свою несхожість з іншими, особливо коли це підкреслюють старші, така дитина може відчувати негативне ставлення до себе однолітків, бути ізольованою в класі, що може впливати на формування самооцінки.

Внутрішня потреба в удосконаленні. Дитина не заспокоїться, поки не досягне вищого рівня. Водночас в неї яскраво виражене відчуття незадоволеності, часто ставить перед собою завищену мету. Не маючи можливості її досягнути, вона починає переживати, звідси — відчуття власної неадекватності та низька самооцінка.

Дуже критична до себе та своїх досягнень, тому стає залежною від похвали та думки інших. Але з іншого боку, прагнення вдосконалення і є тією силою, що сприяє високим досягненням. Завдання дорослих: уміти підтримувати свою дитину.

Часто замислена й замкнена. Занурившись у роздуми, вона мало контактує з однолітками, що може спричинити у дитини відчуття помилково негативного ставлення з боку однолітків. Батьки можуть це частково компенсувати, заохочуючи дитину проводити дозвілля з друзями, однолітками, ходити в гості або запрошувати когось до себе.

Здебільшого невідповідність між фізичним та інтелектуальним розвитком. Обдаровані діти часто бажають спілкуватися з дітьми старшого віку. Вони інтелектуально випереджають своїх ровесників, але фізично іноді поступаються старшим. Вони не бажають бути лідерами серед однолітків, але й не можуть бути ватажками серед старших. Це може спричинити дисонанс у формуванні власного «я». Через свою природну допитливість та прагнення пізнання обдарована дитина нерідко монополізує увагу вчителів, вихователів, батьків та інших дорослих. Це спричиняє непорозуміння у стосунках з іншими дітьми, яких дратує прагнення такої уваги. Обдарована дитина часто з недостатньою терплячістю ставиться до дітей, які перебувають на іншому рівні інтелектуального розвитку. Завдання батьків: відкрити поняття самопізнання.

Інтелектуальне, інформаційне, фізіологічне перенавантаження. Обдаровані діти постійно задіяні в різноманітних конкурсах, олімпіадах, змаганнях. Вони опрацьовують величезну кількість інформації, багато працюють, що може призвести до фізичного й психологічного виснаження. В умовах напруженого та ненормованого режиму дня саме батькам слід ознайомити дитину з поняттям самоменеджменту. Основу самоменеджменту становить режим дня (тайм­менеджмент).

►Компоненти системи самоменеджменту

Самопізнання— виявляє можливість вивчити себе як особистість за допомогою методів і прийомів: самоаналізу; порівняння себе з іншими, позитивними людьми; сприйняття критики від товаришів і друзів; спостереження за собою нібито збоку; систематичного підбиття підсумків дня; оцінювання своїх дій; поступового вироблення об’єктивного ставлення до себе.

Самоорганізація— можливість домогтися максимального ефекту за найменших витрат енергії, часу, матеріалів; правильне використання часу з найбільшим результатом; чітке уявлення мети, сенсу, порядку виконання, пріоритетів діяльності.

Самовиховання— самопримушування до виконання позитивних дій, учинків, добрих справ чи самостримування до негативних.

Саморегуляція— самоконтроль у навчальній роботі, соціальний самоконтроль, здатність до вольових зусиль у власній діяльності.

►Основні правила самоменеджменту школяра

Постановка чіткої мети (чого я прагну).

Планування (тайм­менеджмент, або розпорядок дня, тижня, місяця, року).

Ухвалення рішень (мої пріоритети).

Реалізація та організація (я виконую і дотримую свій розпорядок дня).

Контроль (що я виконав, а що — ні та чому).

►Основні правила самоорганізації школяра

Тримати в чистоті, охайності своє робоче місце; попідруч завжди мати тільки те, що потрібно.

Сівши за стіл працювати, одразу братися до роботи, не відвертаючись на сторонні справи.

Виконувати сторонні справи тоді, коли виконані всі важливі.

Виконувати завдання в той день, коли їх одержано.

Працювати в темпі «жваво»: «Відстанеш годиною — не наздоженеш родиною».

Неодмінно доводити розпочате до повного завершення.

Не братися одразу за багато справ, бо «Хто багато зачинає, той мало закінчує».

Працювати з бажанням: «Була б охота, піде на лад всяка робота».

Планування власних справ вивільняє час!

  

Джерело: chrome://global/skin/media/imagedoc-darknoise.png

►Прості правила допомоги учителів у розвитку обдарованої дитини

Обдарованим дітям слід давати завдання складніше. Кожне наступне завдання має бути складнішим за попереднє і водночас посильним.

Ефективним є самостійне опрацювання нової теми.

Гуртки, студії, секції допомагають дитині розвинути природний потенціал. Змагання, конкурси теж корисні для того, аби реально оцінити свої сили, самовдосконалюватися, не зупинятися на досягнутому. Перемога в будь­якому змаганні — незамінний стимул для подальшої діяльності. Однак не можна зациклюватися на перемозі й потрібно вчити розумно переживати поразки.

Необхідно вчити й розвивати дитину відповідно до її здібностей. Пам’ятайте про те, що різні види дитячої обдарованості виявляються в різні вікові періоди. Рання обдарованість — це як випередження в зростанні: просто якась дитина дуже обігнала своїх однолітків. Потрібно бути готовим до того, що через декілька років вони її наздоженуть, а може, й переженуть, і її подальша кар’єра не буде такою блискучою, як навчання у школі.

Навчайте дітей того, що сучасній талановитій людині необхідно бути менеджером своїх ідей, уміти просувати їх на ринку послуг.

►Прості правила допомоги батьків у розвитку обдарованої дитини

Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче й чесно, серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.

Створіть вдома місце­«вітрину», де дитина могла б виставляти свої здобутки, роботи, і не сваріть її за безлад під час творчого процесу.

Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення. Ніколи не порівнюйте дитину та її здобутки з іншими дітьми та їхніми досягненнями. Порівнюйте її із собою минулою. Ніколи не карайте дитину приниженням. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

Надавайте дитині можливість виявляти турботу. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.

Привчайте дитину самостійно мислити. Допомагайте дитині будувати її плани та ухвалювати рішення. Спонукайте дитину вчитися розв’язувати проблеми самостійно. Ніколи не сваріть дитину за невміння й помилки. Хваліть дитину за ініціативу.

Показуйте дитині цікаві місця. Пробуджуйте уяву чи фантазію дитини.

Купуйте дитині книжки за її інтересами. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.

Уважно ставтеся до потреб дитини. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці. Цікавтеся не лише оцінками, а передовсім настроєм, подіями, тим, як дитина провела день у школі.

Допомагайте дитині бути особистістю.

Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд та здібності.

За матеріалами О. В. Мороз, Володимир-Волинський Центр позашкільної освіти, Волинська обл. «ШКІЛЬНОМУ ПСИХОЛОГУ. УСЕ ДЛЯ РОБОТИ» № 4 (100) квітень 2017 р.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук