Досвід виховання ЗДО Творчість, ідеї

Супер герої завжди поруч. Мої педагогічні знахідки

24.10.2019 80 0

Кожний день, проведений поруч із дітьми, не схожий на попередній. Обізнаність нинішнього покоління у цифровому світі інколи лякає: як нам до них далеко з одного боку, а з іншого чітко розумієш: діти — наші вчителі, а не навпаки. Щоднядня нова сучасна іграшка, новий освоєний, пройдений етап комп’ютерної гри. Та нічого скаржитися, варто шукати нові напрями руху у лабіринтах навчання. Сучасні діти… Наскільки вони обізнані в ІКТ, настільки вони віддалені від звичайної книги! Цей кладязь інформації мало приваблює дітлахів красою ілюстрацій, художнім словом, у якому криються ключові заповіді життя. І прості умовляння послухати, роздивитися працюють ненадовго. Як же «зачепити» дитячу душу, подружити їх зі словом..? Ну вихід повинен же бути! Це може бути щось дитяче, близьке? ДЕТЕКТИВИ! А чому б і ні ?

Детективи допоможуть мені зацікавити, подружити малюків і книгу! А детективами будуть самі діти. А разом, уявіть, ми будемо не слухати, а складати казки, проводячи в них власні розслідування, розпутувати складні ситуації, допомагати казковим героям. Перш за все у моїй авантюрі слід було використати щось неординарне, що зацікавить дитину. ІЛЮСТРАЦІЯ до казки! Та ще й з проблемним сюжетом! «Ось що мені потрібно!» — подумала я, і почався процес виготовлення. Добирала предметні малюнки, придумувала прихований у них сюжет. І та-а-ак, залишилось спробувати власну технологію на практиці. І назвала я її «Віконечко допомоги». Чому саме так, дізнаєтесь пізніше. Суть її полягає в тому, що дітям пропонувалася закодована в малюнках казка з проблемним сюжетом. Чому з проблемним, ви вже зрозуміли, бо діти за своєю природою винахідники, досліджувачі в «масках» супергероїв, бетменів, леді Бак, супер Котів та інших. Вони злегкістю входять в образи, проходять рівні. Труднощі їх навпаки спонукають до дій. А мені як педагогові це й потрібно: пробудити дитячу фантазію та активувати їхнє мовлення. Отже процес мовленнєво-творчої діяльності стартував.

Алгоритм спільної діяльності

1-й крок: розглядання малюнка.

2-й крок: помічаємо, в чому полягає проблема у майбутній казочці. Це теж виражено на малюнкові. Разом, як справжні детективи, аналізуємо зображення: міміку, пози, жести, кольори.

3-й крок: «заглядаємо у віконечко допомоги», де міститься додаткова інформація: речі, казкові герої, словом, те, що знадобиться нам у нашому детективному розслідуванні.

4-й крок: шляхи розгортання подій теж на картині у вигляді предметних малюнків, але дітям слід здогадатися, як саме, чим це може допомогти. Мета цього етапу: розбудити дитячу фантазію; використати свій життєвий досвід, склавши всі деталі в один ланцюжок.

Чим же закінчилась моя авантюра, дізнаєтесь, якщо самі спробуєте поринути у технологію «Віконечко допомоги».

А для нетерплячих анотація — до тієї самої дитячої детективної історії.

Діти припинили читати і навіть розглядати книжечки. І все через те, що злий Карабас-Барабас знищив у них усі кольори. Вирішили герої однієї з книжок їх повернути. На своєму шляху вони зустрічають Хмаринку, Курчаток, Капустинку, Братиків-помідорчиків, сестричок Лисичок, які допомагають у біді. (Як саме? Ми придумали з дітьми те, що вони дарують свої улюблені кольори: хмаринка — синій, курчатка — жовтий, капустина — зелений, помідори — червоний, а лисички —оранжевий.)

Ось так ми, побувавши детективами, училися складати власні казки, тим самим, пробуджуючи в собі любов до художнього слова. Я не оговорилась, саме пробуджуючи, бо казочки, забавлянки, колисаночки із самого народження у нашому серці.

Автор: Ольга Андріївна Погулич

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

 
 

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук