Досвід виховання Творчість, ідеї

Я — вчитель, і тепер я в цьому впевнена! Мої педагогічні знахідки

17.10.2019 262 0

Часто ми уявляємо вчителя дорослою, суворою людиною в строгому костюмі й з тонами досвіду за плечима.

Мені вісімнадцять років, у довгому волоссі можна побачити декілька різнокольорових пасом, одягнена молодіжно, може, навіть трохи яскраво, а з досвіду в мене — аж 11 класів загальноосвітньої школи.

Але так, я вчитель… Майже… Я — студентка заочного відділення педагогічного університету.

Ось іду коридором маленької провінційної школи, серце шалено калатає в грудях, адже зараз мій перший у житті урок, який я маю провести. У руках несу підручник з української літератури і зошит, у якому до дрібниць прописані мої дії на уроці.

Ще хвилина — і я увійду до класу, де повинна буду привітатись і сказати досконало вивчену фразу: «Добрий ранок, 9-В! Я ваш новий учитель української мови й літератури».

Так, я не помилилась: 9-В клас, у якому навчаються діти лише на два-три роки молодші за мене. Клас, у якому я повинна бути не дівчиною-однолітком, а авторитетом і прикладом.

Я переступаю поріг і зустрічаю 30 «дітей тяжкого часу». Я добре знаю, куди прийшла, оскільки мене попередили, що це дуже складний клас і навіть побажали успіху.

У кабінеті всі голосно розмовляють і, звісно ж, не зважають на нового молодого вчителя. Мені доводиться підвищити голос для того, аби мене просто почули… Я прошу тиші в кабінеті, негайно. Тільки почувши голосне звертання, до якого ці учні звикли ще з початкової школи, на мене звертають увагу, і я, нарешті, можу розпочати урок.

Я кажу мою ідеально завчену фразу, але не бачу зацікавленості в очах учнів. У них я бачу лише безмежний сум і бажання, щоб урок швидше закінчився…

Саме так починається період складної роботи в школі та безсонних ночей над конспектами уроків. На кожен урок я намагаюсь придумати щось нове й цікаве…

І ось вже кінець навчального року. Через виснажливу роботу й намагання навести порядок на уроці я дуже схудла, я зневірилася, що цих дітей узагалі можливо чимось зацікавити. На жаль, я все ще не виконала те, що пообіцяла собі зробити ще у вересні: вогники все ще не запалені.

Урок літератури, на останніх партах голосно розмовляють хлопці, а я намагаюсь продиктувати конспект тим, хто все ж мене слухає. А що ж мені робити, якщо жодна людина в класі навіть не намагалася прочитати твір, який я задала. Так триває майже до кінця уроку, доки в моїй голові не з’являється чергова ідея, як замотивувати їх прочитати наступний твір.

Я повертаюсь до дошки, беру крейду і великими літерами пишу назву наступного програмового твору: «Інститутка». Потім знову повертаюсь до класу і голосно (так, щоб почули всі присутні) обіцяю тому, хто знайде у творі ім’я головної героїні, найвищий бал за урок.
Дзвінок сповіщає нас про те, що урок закінчився, і я виходжу з класу.

Минули вихідні. Я знову прийшла на урок до 9-В… У кабінеті бачу 30 зацікавлених учнів, які намагаються щось знайти. Здивовано дивлюсь на клас і не вірю своїм очам. Хлопчик за першою партою сповіщає мене про те, що всі хочуть високий бал і шукають ім’я героїні. Я вражена!!! Урок проходить чудово, оскільки клас хоча б має уявлення про зміст твору. Так вдало проходить ще один урок за цим твором.

Учні не просто продивились текст, а прочитали його, а деякі, особливо активні, декілька разів. І ось вже підсумковий урок, картина оцінок не може не тішити. Після виставлення тематичних оцінок, мені все ж доводиться сказати, що в героїні твору просто немає імені, бо це узагальнений образ. Діти засмутились, що не знайшли імені, але оцінкам зраділи всі, а я щаслива пішла додому.

  

Я ще не знаю, що через багато років зустріну учня з цього класу, який розповість, що пошуки імені інститутки були його найяскравішою згадкою про школу.

З часу мого першого уроку минуло 25 років. Я — вчитель. Тепер я точно в цьому впевнена. Не я зробила себе педагогом, а мої учні, які й сьогодні надихають мене своїми палаючими очима.

  

Автор: Компанієць Надія Геннадіївна, учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель, ЗОШ І-ІІІ ст. № 19 м. Чернігів.

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук