Сучасний урок Досвід виховання Творчість, ідеї

Учительські мандри, або використання країнознавчих матеріалів на уроках історії та географії. Мої педагогічні знахідки

12.08.2019 845 0

Зв’язок із життям, формування компетентностей — це актуальне і водночас постійне завдання шкільної освіти. А як його втілити, якщо ти вчитель історії, а твій учительський погляд здебільшого спрямований у минуле?

Добре, що волею педагогічної долі мені довелося викладати ще й географію. Існує думка, що історія є географією в часі, а географія — історією в просторі. На перетині багатьох наук, зокрема, історії та географії стоїть така синтетична наукова дисципліна як країнознавство. Вона узагальнює дані про політичну, економічну, соціальну, культурологічну сфери життєдіяльності суспільства, світу, окремих регіонів, держав та країн.

У цьому зв’язку мені як учителю стало в пригоді особисте захоплення подорожами. Країнознавчі фото з 26 країн Європи, розповіді екскурсоводів, цікаві факти з додаткових джерел, особисті враження від подорожей — усе це я намагаюся використати в навчальному процесі. Як? Ось про це і буде моє есе.

Фото-матеріали з подорожей. У курсі викладання історії та географії зустрічаємо спільні теми: вивчення окремих держав, «Великі географічні відкриття»; «Політичні режими», тому фото з видами столиць, окремих тематичних об’єктів допомагають візуалізувати уявлення про вивчене в курсі викладання обох дисциплін.

Фотографії культурних пам’яток: палаців, скульптур, художніх полотен — від Рембранта до Ван Гога — використовую як наочність під час вивчення тем, присвячених культурі або рекреаційним ресурсам певної країни.

Як кожен турист маю безліч світлин із видами природних ландшафтів. Види Скандинавського півострова, Балканських гір, Женевського озера, Адріатичного моря… Чому б ними не скористатися під час вивчення природних умов чи особливостей господарства окремих країн?

Кожна світлина, що ілюструє різні сфери життя іншої країни чи регіону, може бути інформативною. Галузі господарства, види транспорту, об’єкти інфраструктури — корисним може стати все. Ми обрали європейський вектор розвитку, тому учням буде цікавим побачити «як там у них».
Версаль, Колізей, Ватикан, рейхстаг у Берліні, палац Чаушеску в Бухаресті, античні руїни… Згадую, знову мандрую подумки, водночас ілюструю, унаочнюю, доповнюю, навчаю.

Розповіді екскурсоводів. Ця інформація теж є корисною. Так, на уроці всесвітньої історії у 8-му класі з теми «Венеційська республіка» розповідаю, що на чолі республіки стояв дож, якого обирали довічно, згадую розповідь екскурсовода з Венеції на площі Марка Поло:

«Один із дожів, який дожив до шанованого віку, на засіданнях дуже часто засинав та іноді падав з високого трону. Його піднімали, знову саджали на трон, а він знову падав. Тоді турботливі піддані обклали його трон м’якими подушками. Відтепер, у разі падіння дожа на засіданнях, вони вже не так хвилювалися за його здоров’я».

Цікаві факти. Доповнюю навчальний матеріал і цікавими фактами, пов’язаними з розвитком країн. На кшталт того, що Німеччина першою в світі перейшла на літній час 1916 року, що кожен третій пивоварний завод у світі — німецький; в Італії відсутні дитячі будинки й тварини-безхатьки, а Швеція — світовий рекордсмен з кількості жінок у парламенті (42 %).

Особисті враження. Уважаю, що цінними є і мої особисті враження від ставлення європейців до природи, до сортування сміття, до відпочинку, навіть до моди. Цікавим є порівняння європейських цін з українськими, спостереження за менталітетом європейців у різних країнах, за парламентськими традиціями тощо.

Слід пам’ятати, що використання туристичних напрацювань на уроці потребують певних методичних рекомендацій:

  • фото-матеріали повинні бути доречними, не обтяжливими, із дотриманням рекомендацій щодо створення і використання мультимедійних презентацій;
  • матеріали повинні бути додатковим, а не головним джерелом інформації;
  • усі матеріали мають на меті доповнювати змістовну частину уроку;
  • усі матеріали мають бути інформативними, тобто повинні не лише ілюструвати, але й доповнювати, поглиблювати знання з теми.

Тобто, головні принципи роботи «вчителя-мандрівника» — це інформативність, доречність, змістовність.

Як писав К. Паустовський: «Пізнання і мандри невіддільні. Це неодмінна риса всіх мандрівників: збагачувати людину величністю і різноманітністю знань».

Дозволю собі перефразувати, що нерозривними є пізнання і мандри вчителя. Він і під час відпустки залишається педагогом. Мандруючи світом, отримуючи нову інформацію, він міркує: «А чи можу я це використати у своїй роботі? А як цікаво це можна подати учням?»

Позитивні враження вчителя мають спонукати й учнів до активного пізнання рідної України, Європи, світу. Головне — щоб вони мандрували, пізнавали щось нове, збагачувались знаннями, враженнями, але завжди поверталися на рідну Батьківщину.

Автор: Савицька А. В., учитель історії та географії Славутицької ЗОШ І–ІІІ ст. № 3 Київської обл.

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук