Сучасний урок

Зацікавити навчанням або як я проводжу реформу освіти

06.07.2019 426 0

Хочеш змінити світ — почни із себе.
Махатма Ганді

Одна з основних причин, чому в державі виникла нагальна потреба реформувати освіту — відсутність в учнів бажання навчатися. Часто ми чуємо і читаємо думки спеціалістів та сторонніх до освіти людей, що учнів слід заохотити, розважити, захопити на уроці так, аби вони захотіли вчитися. Нас закликають практично перетворювати уроки на шоу-програми. Уважаю, що це не є розв’язанням проблеми. Перетворивши уроки на розваги, ми відучуємо дітей працювати, напружуватись для досягнення результату. А результат, отриманий без докладання зусиль, не приносить задоволення і втрачає свою цінність.

Щоб ухвалити правильне рішення, слід у першу чергу вияснити, що подобається учням. Аби зрозуміти, згадаймо, що подобалось нам у їхні роки? Які предмети ми любили в школі найбільше? Яких учителів згадуємо сьогодні з удячністю? Звісно всі любили ті предмети, що знали найкраще, і тих учителів, у кого отримували гарні оцінки. Але й оцінка мала бути справедливою, заслуженою.

Лише тоді можна було почуватися успішним. Тобто — учні найбільше люблять тих учителів, які створюють для них ситуацію успіху. І саме це відчуття дає справжнє задоволення від навчання.

Говорячи про зацікавленість, зазвичай розглядають два значення цього терміна.

1. Зацікавити перспективою, показати важливість і корисність певного матеріалу в майбутньому житті та професії, вписати певну інформацію в цілісну картину Всесвіту.

2. Зацікавити, захопити процесом, що відбувається просто зараз, поринути у нього, стати учасником, відчути відповідальність, знайти для себе щось цікаве. «Розфарбувати урок яскравими кольорами» — урізноманітнити методи і способи навчання.

Спробую розповісти, як можна подолати проблему і змусити учня бути активним на уроці, не захоплюючись надмірно іграми і не витрачаючи надмірних зусиль на підготовку до таких уроків.

Організація навчання

Я працюю з дорослими дітьми (16–18 років), таких важко зацікавити навіть грою. Одним з чинників, що змушують їх зосередитися, виконуючи завдання є перемога, в змаганні та відповідальність за іншого. Добре зарекомендувалася колективна робота, про яку багато вже сказано і написано. Перевага її ще й у тому, що в малій групі створюється така собі кулуарна атмосфера, учні легше розкриваються в маленькому колективі, не соромляться висловлювати свої думки. Якщо при цьому запровадити ще невелике змагання між різними командами, то всі учасники стають значно активнішими. Я використовую роботу в малих групах на різних етапах уроку. Для цього столи в аудиторії розставлено відповідно.

Оскільки реформування освіти передбачає в першу чергу формування компетенцій, то і для прикладу створимо конструкцію компетентнісно-зорієнтованого уроку.

Блок «вхід» — мобілізаційний етап уроку

На цьому етапі учні та викладач повинні налаштуватись на урок, заспокоїтися після перерви і зосередитися.

1. Часто на початку уроку учні 2–3 хвилини слухають музику, переглядають відео.

Або живі звуки природи без музики.

https://www.youtube.com/watch?v=0r9iEuDCnrw

У цей час дехто ще тільки-но прийшов з їдальні, викладачеві не потрібно зайвий раз робити зауваження. Учитель може заповнити журнал, відмітити відсутніх. Це відео можна також увімкнути всередині й наприкінці уроку (особливо в момент, коли здають аркуші з виконаними завданнями).

2. Учні вибирають з-поміж епіграфів на дошці той, що найбільше сподобався, і коментують чому саме. Це розвиває мислення, уміння доносити свою думку і налаштовує на роботу.

Наприклад, перелік епіграфів до уроку — аналізу контрольної роботи.

  • Найкраща помилка та, якої припускаються під час навчання. Григорій Сковорода
  • Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове. Алтберт Ейнштейн
  • Те, що незрозуміло, потрібно з’ясувати. Конфуцій
  • Немає нічого небезпечнішого для нової істини, як стара помилка. Йоганн Вольфґанґ Ґете
  • Найбільша помилка — вважати, що ти ніколи не помиляєшся. Томас Карлейль
  • Щоб уникати помилок, необхідно набувати досвіду. Щоб набувати досвіду, слід припускатися помилок. Лоуренс Джонстон Пітер
  • Той, хто помилився на першому ґудзику, не зможе застебнути камзола. Йоганн Вольфґанґ Ґете
  • Ніколи не помиляється той, хто нічого не робить. Теодор Рузвельт
  • Якщо не припускатися помилок, припиниш удосконалюватися. Джордж Мартін
  • Помилка дає можливість почати все спочатку, тільки більш розумно. Генрі Форд

3. Демонструю фото вдалих і невдалих зачісок, фарбування, стрижки, укладки й цікавлюсь, чи подобається і чому? Учні вчаться помічати недоліки, критично ставитися до роботи та розуміють важливість цієї теми, тобто створюється реальна мотивація.

4. Цілепокладання. Формулювання мети і проміжної мети уроку дуже важливі. Учні мають розуміти, що вони сьогодні робитимуть і навіщо. Можна анонсувати гру чи змагання.

Етап реалізації

Блок «Контроль»

На цьому етапі традиційно повторюємо вивчене, тобто те, що необхідне для засвоєння наступного матеріалу.

Для повторення та оцінювання найчастіше використовую такі форми роботи.

  • Письмове опитування з наступним коментуванням і оцінюванням усією групою.

Учні отримують завдання описати одне питання з вивченого матеріалу. Варіантів пропоную від 3 до 6. Час на роботу обмежений. За 5–7 хвилин аркуші здають. Зачитую відповіді, не зазначаючи прізвищ. Учні колективно аналізують відповіді та виставляють оцінки. Так перевіряємо по 1–3 роботи кожного варіанта. Можна доручити аналіз комусь із учнів. Можна оцінити і його роботу. Учні вільно коментують написане, не боячись образити товариша, бо не знають, чию роботу оцінюють.

  • Фронтальне опитування на оцінку.

Це загальновідомий метод. Але коли питань і учнів багато, то опитати й оцінити всіх неможливо. Тому зазвичай я призначаю асистента з-поміж учнів, який записує всі результати у заздалегідь підготовлену відомість. Він стежить за висновком викладача на кожну відповідь і нотує: правильно, неправильно, не зовсім точно.

Питання ставлю у швидкому темпі. Оцінюю тих, хто відповідав 4 і більше разів. Тим, хто відповідав менше 4 разів, отримані бали будуть додані під час наступного опитування. Можна організувати змагання між групами — хто отримає більше балів.

На відміну від традиційного опитування, коли один відповідає, а решта слухають (або читають, заглядають у ґаджети, у вікно, розмовляють чи мріють про своє), такий спосіб дає змогу активізувати всіх учнів, бо до процесу залучені всі.

Блок «Теорія»

Введення, пояснення та закріплення нового матеріалу.

Одна з проблем викладання в ПТНЗ — недостатня кількість підручників (чи взагалі їхня відсутність), що відповідають Держстандарту ПТО. Звісно, джерелом інформації є інтернет, але знайти щось корисне, українською мовою, викладене без помилок, часто є надскладним завданням для учня. Тому складання короткого конспекту є необхідною умовою успішного навчання. У разі використання традиційної методики «пояснила — записали» помітила, що деякі учні нудьгують під час пояснення і лише слово «запишіть» повертає їх до реальності. У групі 30 учнів з різним рівнем розвитку і різним сприйняттям — хтось зрозуміє пояснення з пів слова, комусь тільки після «розжовування» стає зрозуміло.

Для пояснення вже давно розробила конспекти та завдання, інформацію розміщую на власному сайті. Використовую їх у різний спосіб.

  • Іноді учням роздаю лише завдання (записати визначення, заповнити таблицю і т. ін.), пояснюю матеріал поетапно, часто використовуючи мультимедійну презентацію. Прослухавши пояснення, учні самі формують відповідь та записують у конспект. Це змушує їх бути уважними під час пояснення.
  • Роздаю завдання і конспект, у якому учні самостійно знаходять відповіді та записують у зошит. Записуючи відповіді, учні опрацьовують матеріал, обов’язково його перечитують та аналізують. Завдання складено так, що в конспект буде записано найголовніше. Працюючи в групі, сильні учні допомагають слабшим.
  • Конспекти окремих питань учні складають у вигляді інтелектуальних концептуальних та мнемонічних схем. Відмінність у тому, що концептуальна схема містить короткі тези, теоретичні відомості у їхньому взаємозв’язку. Мнемонічна схема сприяє запам’ятовуванню, використовуючи, окрім слів, також знаки і символи.
  • Для пояснення окремих простих тем зокрема «Історія перукарського мистецтва», «Сучасні техніки фарбування волосся», «Сучасні модельні стрижки», використовую метод проектів. Кожна група готує проект з певного питання. У групі призначаю лідера. Учні самостійно розподіляють обов’язки між собою, шукають інформацію, готують презентації й повідомлення. Оцінюю одночасно всю групу. Наприклад, на 6 учнів — від 40 до 65 балів. Для командира оцінка найвища — 8–12 балів, яку озвучую, а решту команда ділить між собою, відповідно до внеску кожного в спільну роботу.

Блок «Практика»

Суть компетентнісного навчання в тому, аби учень не просто засвоїв теорію, а навчився застосовувати її для розв’язання певних задач. Тому блок «Практика» — один з найважливіших етапів уроку. На цьому етапі використовую фронтальну роботу та роботу в групах.

1. Вправа «Кошик завдань».

Учні по черзі витягують з кошика питання, записані на картках, і дають короткі відповіді.

2. Вправа «Правильно — неправильно».

Зачитую твердження, а учні «голосують» картками: зелена — правильно, червона — неправильно. Фрази дублюються в презентації на дошці. Часто використовую для цього речення з контрольних робіт учнів.

3. Вправа «Знайди відповідність».

Наприклад, завдання: за кодом фарби визначити колір. Код фарби — колір фарби.

1 9/34 А. Світлий блондин попелясто-золотистий
2 9/7 Б. Блондин золотисто-мідний
3 9/44 В. Блондин бежевий
4 7/1 Г. Шатен коричнево- попелястий
5 10/13 Д. Світлорусий із золотистим відтінком
6 4/71 Є. Блондин мідний інтенсивний

4. Навмисна помилка.

На дошці записую задачі з помилкою. Учні читають завдання, знаходять помилки і виправляють їх.

5. Ділова гра «Обслужи клієнта» (робота в групах).

Обираю з групи ученицю з пофарбованим і значно відрослим після фарбування волоссям, пропоную кожній групі учнів порекомендувати їй колір, користуючись картою фарб, і записати формули фарбування.

6. Вправа «Що пішло не так…» (робота в групах).

Кожна група учнів отримує картку з проблемою, шукає причини виникнення та способи усунення.

7. Ситуаційні задачі.

Ці вправи виконуємо під час вивчення теми «Державні санітарні правила та норми для перукарень» з предмета «Основи санітарії». Конспектувати правила не потрібно, адже вони доступні в Інтернеті. Кожен учень має роздруковані. Тому пропоную дітям розглянути ситуації, що могли б виникнути під час роботи в перукарні, та знайти правильний вихід із них. Відповідь слід обґрунтувати, посилаючись на статтю санітарних правил.

Наприклад:

— Одна з майстринь відмовляється дезінфікувати свої фірмові ножиці, тому що вони від тривалого замочування можуть затуплюватись і пошкоджуватись.

Що можна порадити майстрові в цьому випадку?

Що про це зазначено в санітарних правилах?

— Валентина Іванівна вирішила покрити ковроліном підлогу в залі очікування та підсобці своєї перукарні для створення домашнього затишку.

Чи правильне це рішення?

8. Складання тестів.

Учні складають певну кількість тестів із вивченої теми (індивідуально або у групах). Тести мають бути достатньо складними і різноманітними, варіанти відповідей схожими на правдиві. Можна провести змагання між групами на більшу кількість правильно складених тестів за визначений проміжок часу.

9. Змагання між командами.

За визначений проміжок часу команди мають написати якомога більше правил техніки безпеки під час виконання певної роботи.

10. Мейкерство.

Саме поняття походить з англійської та означає «створювати». Для багатьох уроки праці — це улюблений шкільний предмет. Учні із задоволенням щось майструють власноруч. Скористатися цим прийомом можна на уроках матеріалознавства, виготовивши мило; на уроках перукарської справи — пастижерний виріб чи прикрасу до зачіски; на уроках спеціального малювання — листівку.

Блок «Рефлексія»

Підбиття підсумків — дуже важливий етап уроку. Саме під час нього висвітлюється зміст виконаної роботи, встановлюється зв’язок між вивченим і тим, що може знадобитися учням у майбутньому.

Важливо враховувати думку учнів, адже ми вчимо не заради виконання програми, а заради здобуття знань і умінь самими учнями. Зворотній зв’язок або фідбек — це врахування думки учня в навчальному процесі. Викладач запитує: у яких питаннях учні хотіли б розібратись детальніше, що варто розглянути ще раз, що змінити в навчальному процесі. Відповідно до побажань він учнів окреслює подальшу роботу, вибирає відповідні вправи та завдання.

Для цього прийому часто використовую універсальний індикатор, що складається з трьох картонних кіл з різнокольоровими смайлами. Мітками є кольорові защіпки, які учні кріплять до індикатора відповідно до власної думки або відчуття.

  

Опитування можна проводити на різних етапах уроку. Індикатор може визначати рівень:

  • готовності учнів групи до уроку;
  • засвоєння групою теми;
  • зацікавлення темою;
  • загального настрою групи;
  • відчуття.

Учні мають зробити самоаналіз знань чи почуттів (відповідно до інструкції викладача). Вибрати мітку та приєднати до смайлика, що відповідає обраній відповіді.

  1. Я готовий до уроку, готовий відповідати.
2. Я добре зрозумів тему.
3. Ця тема мені цікава.
4. Я почуваюсь радісно, впевнено.
5. Я щасливий
  1. Я готувався, але половину вже забув.
2. Я маю невеликі сумніви щодо своїх знань, зрозумів лише частково тему.
3. Мені байдужа ця тема, не розумію, навіщо мені це знати.
4. Я почуваюся спокійно, мене нічого не турбує і не радує.
5. Я майже щасливий, але не цілком і не завжди
  1. Я не готовий до уроку, не готовий відповідати.
2. Я не зрозумів нічого з теми.
3. Упевнений, що мені ця тема не знадобиться.
4. У мене нема настрою, почуваюсь сумно.
5. Почуваюся нещасним

Домашнє задоволення.

На відміну від домашнього завдання не є обов’язковим для учня. Його виконують за бажанням. Наприклад: скласти синквейн, ессе, зробити малюнок.

Залік з теми

Традиційно вивчення теми закінчується контрольною роботою. Зазвичай під час письмових залікових робіт учитель має стежити, щоб не було списувань, а потім багато часу перевіряти роботи. Уникнути цих неприємностей можна, провівши усний залік. Для цього в кожній групі з 6-ти учнів обираю лідера, який успішно вчиться. Ці асистенти приймають залік у кожного учня своєї підгрупи. Перелік питань до заліку учні мають заздалегідь. Після закінчення викладач отримує відомість з виставленими оцінками та опитує 1–2 учнів з кожної підгрупи. Якщо оцінки збігаються, їх виставляють у журнал, а якщо ні, то з кожного учня певної групи знімають чи додають 1–2 бали, відповідно до результату опитування.

Таким чином учні повторюють матеріал, коригуючи свої знання, вчаться аналізувати та оцінювати, відчуваючи відповідальність не тільки за себе, але й одне за одного. Оцінку з теми завжди можна перескласти відповідно до вимог.

Урок не має бути суцільною розвагою, але і не має бути рутинною роботою, виснажуючи учня і викладача. Не варто використовувати всі наведені методи одночасно і постійно, але можна кожен урок урізноманітнити хоч одним із наведених варіантів роботи. І це обов’язково зацікавить учнів, заохотить навчатися.

Автор: Іськович Р. Р., викладач спецдисциплін у групах підготовки перукарів Рівненського професійного ліцею

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук