Сучасний урок ІКТ. Іновації

Слово — срібло, або просто лампа. Ідеї для цікавого уроку. Мої педагогічні знахідки.

23.08.2019 372 0

Якщо маєш лимон, приготуй з нього лимонад.
Дейл Карнегі

Весна. Чудова пора року. Нарешті можна прокинутися не в темряві від галасу будильника, а від сонячного променю, що зазирнув у вікно. У чудовому настрої я вийшла з дому. Перший урок — у моєму десятому класі (перший курс коледжу), улюблена тема...

Звісно, парасолька залишилася вдома. У двері коледжу зайшла, намокнувши під зливою. Словом, я втратила голос. Узагалі. Та хіба це проблема для викладача?

Науковий пікнік

Піднімаюсь сходами на п’ятий поверх і розмірковую про варіанти. Можна дати дітям контрольну роботу. Можна запропонувати для перегляду навчальні відео. Самостійне вивчення матеріалу за підручником (до речі, зовсім непоганим) також ніхто не відміняв. Здоров’язбережувальні технології — це наше все.

Заходжу в аудиторію. (Організаційна частина — 2–3 хвилини.) Пригадую фільми і мовчки вітаюсь на східний манер. Підхоплюють. Вмикаю «сурдопереклад», пояснюю проблему з голосом. Співчувають. Беру фломастер і пишу на дошці слово «Тема».

Тепер потрібно записати назву теми і зазначити сторінку підручника. Далі — лише підтримувати дисципліну і дати домашнє завдання.

Замість цього беру до рук звичайну лампу розжарювання і піднімаю вгору. Деякі обличчя байдужі, деякі зацікавлені, хтось навіть жартує вголос (треба ж перевірити, як це я мовчки відреагую). Нарешті, хтось підводить руку: «А що там написано? Яка потужність?»

Запрошую до дошки, вручаю лампу. І ось на дошці з’являється слово «Дано», вже записані потужність і напруга. Коротка дискусія (майже без моєї участі). Діти самі вирішують, що знаходитимуть опір спіралі розжарювання. Вже за п’ять хвилин задачка розв’язана, бо саме цю тему розглядали попереднього уроку. (Повторення матеріалу.)

Мовчки беру мультиметр і пропоную учням. На лабораторній роботі всі навчилися ним користуватися, тому охочих багато. Той, кому пощастило, гордо вимірює опір і... отримує «абсурдний результат». Він майже в 11 разів менший, ніж на дошці!
В аудиторії точиться бурна дискусія. Байдужих не залишилося. Хто припустився помилки? Ретельна перевірка дає несподіваний результат: мають рацію обидва.

Науковий пікнік

Нарешті, всі повертаються до мене: «Як це? Чому?» Посміхаюся: «питання не до мене». Жестами вказую на голову, підручник і телефон — всім цим можна користуватися! Я навіть перевірила, що Wi-Fi працює, бо не у всіх є мобільний інтернет.

Цікаво, що пошук в Інтернеті дав найгірший результат, бо саме голова має сформулювати правильні запитання, а це найскладніше. «А зателефонувати другові?» — «Не цього разу!» (Іншого разу буде і така можливість.)

Вільний обмін думками не заборонений, але очікуваний галас не зчинився, бо всі були зайняти пошуками відповіді.
А ось і перша правильна ідея: «Ми ж вимірювали опір вимкненої лампи!» Тепер справа пішла жвавіше. І нарешті під диктовку я записую на дошці тему уроку: «Залежність опору металів від температури».

Усе, як я планувала: діти спокійно конспектують підручник, причому самі обрали потрібний параграф. Трохи обурююся: я їм не потрібна! Цілих п’ять хвилин працюють самі! Відпочиваю. Мені стає нудно. Звертаю увагу на задачу, й досі записану на дошці. Що з нею робити? Хтось пропонує: «Нумо знайдемо температуру лампи!» Пригадуємо, що спіраль виготовлена з вольфраму, розраховуємо температуру. Знов дозволяю знайти відповідь в мережі Інтернет і порівняти з нашим результатом. Майже збігається!

Ніколи не думала, що простий фізичний факт: «з підвищенням температури опір металів збільшується» може спонукати моїх учнів до стількох емоцій... Жоден з них навіть не використав телефон «за призначенням», тобто для гри.

  

Фестиваль науки

  

Центр «Гармонія»

Отже, студентське самокерування. Довіряю самим обрати задачі для розв’язання в класі та для домашнього завдання. Мабуть, даремно... Я б задала простіші...

Нарешті прощаємося, знову на східний манер.

Ви запитаєте: «А що я робила на цьому уроці?» Відповім: «Та майже нічого. Просто отримувала задоволення».

У моєму дитинстві був чудовий мультфільм — «Навколо світу за 80 днів». Його головний герой — креативний та винахідливий Філіас Фог — одного разу сказав:

Используй то, что под рукою,
и не ищи себе другое.

Не втрималася від того, аби зробити такий собі авторизований переклад:

Ти викладач? Тоді стає
тобі в нагоді все, що є!

З того часу минуло вже кілька років. Я вилікувала горло, але щоразу навесні проводжу такий самий «мовчазний» урок.
А якщо взяти дві лампочки? Це вже буде вже зовсім інша історія. І не тільки моя, а у першу чергу — моїх студентів. «Наукові пікніки», «Пересувна виставка цікавої науки», фестивалі в форматі «Наука на сцені», ярмарок професій… Вже можна було б відпочити, але діти не дають змоги мені нудьгувати. До речі, після поїздки у дитячий реабілітаційний центр «Гармонія» у них виникла свіженька ідея і довелося робити нову установку. Тепер там уже п’ять лампочок…

Автор: Годована Н. Б., викладачка Харківського коледжу Державного університету телекомунікацій, звання спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

Поділитися в Viber Залишити свій відгук