Сучасний урок НУШ Досвід виховання

Знання як «стартовий капітал». Мої педагогічні знахідки.

07.06.2019 430 0

Педагогічні знахідки для мене — це не щось таке кришталеве й недосяжне. Це звичайні висновки  і конкретні плани дій після невдач або перед новою справою, яку необхідно розв’язати. Якщо  дорослий розуміє і поважає дітей, він здатен продукувати педагогічні знахідки впродовж життя.

Наприклад, проблема мотивації до навчання майже вічна. Батьківська лякалка «Вчися, дитинко, бо будеш двірником!» не спрацьовує. Дитина справді може знеохотитися вчитися і усвідомити через багато років, що  втратила незворотньо ще тодіііііііі — у якомусь там сьомому класі.

Така проблема постала і в моїх учнів. Саме в підлітком ставлення до навчання змінюється — і це нормально для такого віку. Але як мені, дорослій, не впасти в гріх моралізаторства? Як пояснити дітям зрозумілою мовою, що ти або розумнішаєш, або тупієш, тобто на місці не стоїш?

Рішення ухвалилося якось спонтанно. Я говорила про мрію. Не новий смартфон, а таку справжню — ВЕЛИКУ. Разом із дітьми ми з’ясували, що для  крутої мрії  потрібні... гроші. Чи йдеться про свій бізнес, чи про гарну роботу, чи про навколосвітню подорож, чи  про відкриття. Баз грошей мрія стає недосяжною. Тоді я запитала в учнів, чи знають вони, що таке стартовий капітал. Пояснила, що без цього ніяк. Ми разом шукали прості приклади й дійшли висновків, що капітал — це важливо. Я запитала, чи знають вони, де його взяти. Ідеї пропонували різні — від бабусиного спадку до кредиту в банку. Але зійшлися на думці, що півжиття зароблене віддавати не хочеться.

Настав час головного пояснення. Це звучало приблизно так. «Ваші знання, які ви «заробляєте» в школі, — це стартовий капітал. Ви маєте різні можливості. Приймемо знання за гроші, що становлять ваш стартовий капітал. Наприклад, у день хтось може «заробити» 100 грн, а хтось 20 грн. Мати різні можливості — це нормально. Але погано, коли хтось приходить на уроки і каже собі: «Навіщо мені аж сто гривень? А десять гривень? Мені достатньо десять копійок чи, наприклад, сім гривень». Але вся фішка в тому, що ти можеш заробити свій стартовий капітал тільки сьогодні, а витратити тільки в майбутньому. Тому не кажи собі: «Сьогодні я не хочу брати 100 грн, краще завтра візьму 200 грн». Такого не буває! Тільки сьогодні! Завтра сума згоряє. Бо найбільший стартовий капітал міститься всередині вас самих. Це ваші розум і знання. Аби не заздрити потім однокласникові з високими результатами ЗНО, якому можна вступати до будь-якого вишу. Він працював на такий результат багато років, отже накопичував капітал.

А потім ми рахуємо з учнями. Це займає час, але не важко. Ми додаємо всі робочі дні в навчальному році та множимо на роки навчання, що залишилися. Утворюється велика, просто гігантська сума знань у гривнях, якщо множимо на сто, але значно менша, якщо множимо на десять чи п’ять. І це працює! Принаймні, змушує замислитися тих, хто думає не робити ставку на знання.

Таку педагогічну знахідку я використовую для того, аби пояснити, які цінні знання. Бо запевнення у їхній безцінності не завше дієві.  Коли ж учні починають перебирати предмети — те любимо, а те ні, то я кажу, що всі предмети по-своєму роблять для мозку вправи. Навіть якщо знання не знадобляться в майбутньому, вони потрібні нам як тренажер для розвитку.

Серйозно ставлюся до проблеми перевантаження. Намагаюся допомагати, чим можу. Але іноді учні починають зловживати. Тоді я кажу, що їм і має бути важко, бо навчання — це тяжка праця, а якщо важко — ти на підйомі. Тому найкраще — це  уважність, ретельність і розуміння того, що і для кого вчиш. Далі буде легше.

Отака мотивація. Стовідсоткового влучання в ціль, мабуть, немає, але замислитися спонукає.

Автор: Наталка Свойкіна, м. Дрогобич,  практичний психолог

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук