НУШ Досвід виховання ЗДО

Клуб «Весела сімейка». Програма ефективної взаємодії батьків та дітей

29.05.2019 346 0

Дитина — це дзеркало дорослого. Дорослі відіграють провідну роль у розвитку особистості дитини, навчають її правил поведінки, що організовують її у повсякденних справах, налаштовують на позитивні вчинки. Тому саме дорослі мають розуміти важливість правильного та ненасильницького виховання дитини.
Пропонована програма є своєрідною психолого-педагогічною підказкою для батьків у процесі виховання дитини. Вона спрямована на профілактику агресивної поведінки батьків, у ставленні до дитини, а також на профілактику неефективних сценаріїв взаємодії у дитячо-батьківських стосунках.


Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду. Необхідність інформування батьків про їхній вплив на особистість дитини, про важливість навички володіння своїм гнівом та емоціями взагалі. Також у сучасному світі є вкрай важливою компетентність батьків у розв’язанні конфліктів, розуміння того, що будь-яка людина сама обирає, які емоції відчувати в певній ситуації та як на них реагувати. Упровадження програми в освітніх закладах може сприяти кращому усвідомленню батьками важливості процесу ненасильницького виховання дитини.

Результативність упровадження. Програма впроваджувалась протягом 2017–2018 навчального років у ПНЗ «ЦТДтаЮ Олександрівського району». Була виконана на 100 %. Кількість учасників — це 28 родин (загалом біля 80 особі). За результатами моніторингу було виявлено, що 95 % учасників задоволені змістовим наповненням програми та форматом проведення занять. 78 % опитаних уважають, що кількість занять необхідно збільшити, 83 % повідомили, що спробували використати на практиці здобуті знання та навички, 97 % опитах уважають, що використають отриману інформацію та навички найближчим часом.

Програма
Батьківський клуб «Весела сімейка»

Пояснювальна записка

У процесі спілкування з батьками дитина отримує інформацію про предмети, явища навколишнього світу, дізнаючись про їхні властивості та функції, зацікавлюючи дитину до пізнання. Спілкуючись із дорослими й однолітками, дитина вчиться регулювати свою поведінку, вносити зміни в діяльність, коригувати поведінку інших людей. Спілкування розвиває та формує емоційну сферу дитини. Весь спектр емоцій виникає в умовах спілкування дитини з іншими людьми.

Сім’я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З перших днів появи дитини на світ сім’я має готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки та діяльності.

  

Оскільки мета виховання молодого покоління — формування особистості, здатної ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Сім’я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання. Особистість дитини формується і функціонує в процесі постійних взаємин з іншими людьми.

О. М. Леонтьєв пояснював своєрідність психічного розвитку дітей тим місцем, що вони посідають у системі людських стосунків. Він уважав, що це та реальна позиція дитини, з якою перед нею розкривається світ людських взаємин, позиція, обумовлена об’єктивним місцем, зайнятим нею в цих взаєминах; це те, що безпосередньо визначає розвиток психіки дитини; це саме її життя, розвиток діяльності дитини як зовнішньої, так і внутрішньої. А її розвиток, у свою чергу, залежить від наявних життєвих умов. На думку О. М. Леонтьєва, наявні життєві умови дитини — це її сім’я. Це — «дотрудова стадія соціалізації особистості», її ранній етап. На цій стадії конкретними групами, у яких дитина залучається до систем, норм та цінностей (тобто інститутам соціалізації), є перш за все сім’я. Саме сім’я є «транслятором соціального досвіду», а механізмом передачі, «трансляції», цього досвіду є дитячо-батьківські взаємини [1].

Аналіз сучасного стану теоретичної розробки проблеми самосвідомості та спілкування, проведений О. М. Гавалешко [2], дав змогу з’ясувати, що спілкування є внутрішнім джерелом активності особистості, а основу якісних перетворень у самосвідомості особистості становлять стійкість, цілеспрямованість і розширення спілкування. Самосвідомість та такі її основні форми прояву як самопізнання, самоприйняття та самоактуалізація є самостворювальним та інтегруючим фактором синтезу творчих і комунікативних компонентів. [7]

Актуальність проекту

Сучасні психолого-педагогічні дослідження свідчать про величезне значення повноцінного спілкування дорослого і дитини, стилю такого спілкування для розвитку дітей. Фахівці дійшли висновку, що стиль батьківської взаємодії мимоволі «записується» ще в дошкільному віці та, як правило, несвідомо, а потім відтворюється як природний і єдиний.

Кожна форма спілкування по-своєму впливає на психічний розвиток дітей: емоційно-практична спонукає їх до виявлення ініціативи, розширює спектр емоційних переживань; ситуативно-ділова сприяє розвитку особистості, самосвідомості, допитливості, сміливості, оптимізму, творчості; позаситуативно-ділова і позаситуативно-особистісна формують уміння бачити в партнері самоцінну особистість, зважати на його думки і переживання. Кожна з них допомагає дитині конкретизувати, уточнити, поглибити уявлення про самого себе [3, с.136–142].

Частина батьків більш-менш усвідомлює, в чому саме полягає «правильне» виховання. Що для збереження психічного, фізичного та емоційного здоров’я дитини їм необхідно:

  • створити атмосферу безпеки;
  • розуміти і приймати світ дитини;
  • заохочувати вираження емоційного світу дитини;
  • створити відчуття дозволеності (це не означає, що дозволено абсолютно все; просто необхідно надати дитині можливість самій робити вибір, лише в складних випадках полегшуючи дитині ухвалити рішень, але у жодному разі не вирішуючи все за неї);
  • забезпечити дитині можливість приймати на себе відповідальність і розвивати почуття контролю.

Але на практиці ці батьки відчувають значні труднощі. Тому одним із головних аспектів психологічної просвіти є ознайомлення батьків зі способами правильного спілкування з дітьми (лекції, бесіди, розповіді тощо). Застосування здобутих знань на практиці — це тренінгові заняття, що дають змогу побічно впливати на сферу дитячо-батьківських відносин.

Поєднуючи бесіди з елементами тренінгових занять, можна досягти більшого ефекту.

Позитивне у тренінгових іграх:

  • припускаючись помилок, ми не відчуваємо відповідальності, неминучої в реальному житті;
  • з декількох рішень ситуації завжди можна вибрати оптимальну відповідь (навіть якщо вона не була вигадана самим учасником) для перенесення її в реальне життя;
  • можливість перенесення рішень з ігрової ситуації в життєву;
  • можливість творчості (бо є час подумати, «переграти»).

Пошук найбільш ефективних способів спілкування дітей і батьків, що найменшою мірою б порушували інтереси розвитку особистості дитини, сприяли збереженню її психічного, фізичного та емоційного здоров’я, сприяв створенню програми батьківського клубу «Весела сімейка».

Мета програми — побудова ефективних сценаріїв взаємодії дітей та батьків.

Завдання програми

Навчальні:

  • сформувати уявлення про ефективні та неефективні батьківські настанови;
  • навчити батьків реагувати на неприйнятні, на їхню думку, форми поведінки дітей за допомогою висловлювань, обмежених тільки виразом своїх почуттів;
  • навчити батьків конструктивних способів виходу з конфліктних ситуацій.

Розвивальні:

  • розвивати здатність до рефлексивної поведінки в процесі спілкування з дітьми (вміння контролювати свої емоції та їхній зовнішній прояв, здатність до емпатії та ідентифікації в процесі міжособистісної взаємодії);
  • ознайомити батьків з основними особливостями розвитку дитини і причинами можливих відхилень у поведінці.

Виховні:

  • допомогти батькам усвідомити значення своєї поведінки і своїх почуттів у формуванні особистості дитини.

  

Структура програми

Програма розрахована на батьків, діти яких навчаються в ПНЗ.

Тривалість програми — 9 годин на рік.

Тривалість заняття — 1,5 години.

Регулярність занять — двічі на 3 місяці.

Кількість занять протягом навчального року — 6.

Кількість батьків у групі — до 35 чоловік. Бажано займатися в закритій групі та проходити всі заняття по черзі. Останнє заняття програми проводять разом із дітьми, якщо дитині від 4 до 8 років. Для батьків, діти яких старше 8 років, програма завершується на 8-му занятті.

У цій програмі використано методи арт-терапії та метод ед’ютейнменту. Спеціаліст, який проводитиме заняття за цією програмою, повинен мати вищу психологічну освіту та бути сертифікованим арт-терапевтом

Структура заняття

Кожне заняття містить три частини: вступну (або розминку), основну і заключну. Кожна частина розв’язує кілька самостійних завдань, що визначають її зміст.

Вступна частина має на меті підготувати учасників групи до роботи, зокрема наголошено на необхідності говорити по черзі, слухати одне одного, не перебиваючи, слід створити позитивний настрій на занятті, забезпечити емоційне відреагування і інформувати учасників про зміст майбутньої роботи. Для розв’язання цих завдань виконують вправи та ігри на психологічний «розігрів» і на позбавлення емоційного напруження.

Основна частина заняття займає більшу частину часу (до 3/4) і за своїм змістом являє реалізацію відповідних завдань цього заняття.

Заключна частина має на меті позбавлення батьків емоційного збудження і рефлексію змісту заняття кожним учасником окремо і всієї групи в цілому.

Обговорення підсумків заняття проводять у колі в формі бесіди з питань, що дає змогу обмінюватися враженнями і думками.

Домашнє завдання має характеристику практичних рекомендацій і завдань, що стосуються способів взаємодії батьків із дітьми.

Ритуал прощання в колі проводиться як вербальне і невербальне вираження позитивних почуттів учасників одне одному, розповідання притчі.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Тема Кількість годин
І Вступ «Якою бачити нашу дитину — це наш вибір 3
ІІ Гнів та конфлікти 3
ІІІ Підсумкове заняття. Довіра та цікавість до партнера 3
Всього: 9

Список необхідних матеріалів

Для отримання якісного результату учасників програми необхідно забезпечити:

  • кольоровими олівцями;
  • папером формату А4;
  • папером формату А1;
  • арбізами;
  • пакетами zip-lock;
  • гелем для волосся;
  • блискітками;
  • гуашшю;
  • повітряними кульками;
  • крупою 4 видів;
  • акустичною системою;
  • стільцями;
  • перманентними маркерами;
  • столом;
  • ноутбуком та великим екраном;
  • посудом та смаколиками для чаювання.

Зміст програми

I. Вступ «Якою бачити нашу дитину — це наш вибір» (3 год)

Заняття 1. «Я обираю» (90 хв)

Завдання:

  • познайомитись;
  • створити позитивну атмосферу та мотивацію до роботи на занятті;
  • ознайомити батьків з особливостями поняття «вибір».

План заняття

  • Вправа на знайомство. Мене звати…, я очікую… (модифікація Ю. Сенченко) (5 хв)
  • Правила роботи в групі (5 хв)
  • Казкотерапія. Притча про річку в пустелі. Обговорення. (10 хв)
  • Вправа «Я дивлюсь. Я бачу» (автор О. Черепіхіна) (10 хв)
  • Інформація про важливість вибору та відповідальність (10 хв)
  • Вправа «Що я відчуваю коли..?» (автор О. Черепіхіна) (10 хв)
  • Інформація про А-В-С (автор А. Бек) (10 хв)
  • Вправа «Я обираю відчувати..?» (автор О. Черепіхіна) (10 хв)
  • Вправа «Я відчуваю» (модифікація Ю. Сенченко) (5 хв)
  • Запитання — відповіді (15 хв)

Заняття 2. «Я обираю» (90 хв)

Завдання:   

  • навчитися бачити можливість вибору;
  • зрозуміти, що передають батьки у спадок дитині.

План заняття

  • Вправа «Мої очікування» (модифікація Ю. Сенченко) (5 хв)
  • Інформація про основні потреби дитини та те, що нами керує (10 хв)
  • Вправа «Поведінка — потреба» (автор Ю. Сенченко) (15 хв)
  • Інформація про проблеми та їхню суть (10 хв)
  • Вправа «Спадщина». (О. Тараріна) (20 хв)
  • Інформація «Чому?» та «Навіщо?» (5 хв)
  • «Мозковий штурм» «Спадщина для дитини» (10 хв)
  • Запитання — відповіді (15 хв)

II. Гнів та конфлікти (3 год)

Заняття 1. «Гнів — посадкові ліхтарі для дитячої агресії» (90 хв)

Завдання:

  • зрозуміти, що відчувати гнів, — це вибір людини;
  • ознайомитися з видами гніву;
  • навчитися обирати: гніватися чи ні.

План заняття

  • Нагадати правила роботи в групі (5 хв)
  • Вправа «Мої очікування» (модифікація Ю. Сенченко) (5 хв)
  • Інформація про гнів у житті (5 хв)
  • Початок написання казки (автор О. Тараріна) (5 хв)
  • Інформація «Провокатори гніву» (10 хв)
  • Притча про «Мудрець біля криниці» (буддійська притча) (5 хв)
  • Продовження написання казки (автор О. Тараріна) (5 хв)
  • Інформація про види гніву (5 хв)
  • Продовження написання казки (автор О. Тараріна) (5 хв)
  • Інформація про методи подолання гніву (10 хв)
  • Продовження написання казки (автор О. Тараріна) (5 хв)
  • Інформація про видимий та прихований гнів (5 хв)
  • Завершення написання казки (автор О. Тараріна) (5 хв)
  • Лист до мене, який гнівається (автор О. Тараріна) (5 хв)
  • Запитання — відповіді (15 хв)

Заняття 2. «Конфлікти» (90 хв)

Завдання:

  • зрозуміти суть конфлікту;
  • ознайомитись з методом ненасильницької комунікації.

План заняття

  • Вправа «ЗХУ» (модифікація Ю. Сенченко) (5 хв)
  • «Мозковий штурм» «Конфлікт» (10 хв)
  • Інформація про мету в конфлікті, види конфліктів, причини конфліктів (15 хв)
  • Вправа «Миття слона» (модифікація Ю. Сенченко) (10 хв)
  • Інформація про очевидні речі (5 хв)
  • Вправа «Диригент» (модифікація Ю. Сенченко) (10 хв)
  • Інформація про айсберг конфлікту (10 хв)
  • Вправа «Карта конфлікту» (15 хв)
  • Запитання — відповіді (10 хв)

III. Підсумок курсу «Довіра та цікавість до партнера» (3 год)

Заняття 1. «Довіра та цікавість до партнера» (90 хв)

Завдання:

  • отримати уявлення, як формується довіра;
  • утримати уявлення, як руйнується довіра.

План заняття

  • Нагадати правила роботи в групі (5 хв)
  • Вправа «Мої очікування» (модифікація Ю. Сенченко) (5 хв)
  • Інформація про фактори, необхідні для побудови довіри (20 хв)
  • Рольова гра «Переконай мене» (автор Ю. Сенченко) (10 хв)
  • Інформація про фактори руйнівники довіри (10 хв)
  • Вправа «Нитки» (автор О. Тараріна) (20 хв)
  • Фільмотерапія (виступ Н. Дорофєєва та Ю. Кот на шоу «Танці з зірками») (10 хв)
  • Запитання — відповіді (10 хв)

Заняття 2. Підсумкове заняття (90 хв)

Завдання:

  • провести час разом із дитиною.

План заняття

  • Руханка «Голова — плечі — коліна — пальці» (5 хв)
  • Вправа «Хто швидше?» (автор Ю. Сенченко) (5 хв)
  • Вправа «Сенсорний килимок» (автор Л. Стреж у модифікації Ю. Сенченко) (10 хв)
  • Руханка «Я — дрозд» (10 хв)
  • Вправа «Сенсорна кулька» (автор Л. Стреж у модифікації Ю. Сенченко) (10 хв)
  • Руханка «Твої, мої два крила» (5 хв)
  • Вправа «Казка про чарівні кульки» (автор Л. Стреж у модифікації Ю. Сенченко) (15 хв)
  • Для дітей — чаювання, для батьків — час на запитання та написання відгуку про корисність програми (30 хв)

Прогнозований результат

Якісний результат. Батьки сформують уявлення про батьківські настанови та їхнє значення, навчаться краще розуміти поведінку дитини та потреби, приховані за певним учинком. Батьки отримають навички реакції на поведінку дитини, не використовуючи крик та агресію. Також зрозуміють, що ховається в конфлікті, як у ньому розібратися. Контроль рівня засвоєння програми буде здійснюватися через опитувальник.

Кількісний результат. Стосунки в багатьох сім’ях поліпшаться.

Автор: Сенченко Ю. М., практичний психолог ІІ категорії, керівник студії ед’ютейнмент освіти Позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва Олександрівського району» Запорізької міської ради, Запорізької області

Література та інтернет-ресурси
1.    Вачков І. В. Основи технології групового тренінгу. — М. : Вісь, 1999.
2.    Гавалешко О. М. Інтеграція комунікативних та творчих компонентів у структурі самосвідомості особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / О. М. Гавалешко. — К., 2001. — 20 с.
3.    Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А.Н. Леонтьев. — М. : Наука, 1984. — 493 с. Павелків Р. В. Дитяча психологія : навч. посіб. / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. — К. : Академвидав, 2008. — 431 c.
4.    Фопель К. Як навчити дітей співпрацювати. Психологічні гри і вправи. У 4-х томах. М. : Генезис, 1998.
5.    Фопель К. Щоб діти були щасливі. — М. : Генеза, 2005.
6.    Хухлаева О. В. Практичні матеріали для роботи з дітьми 3–9 років. М. : Генеза, 2005.
7.    http://problemps.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/58/2016/04/31-20.pdf

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук