Сучасний урок ІКТ. Іновації Досвід виховання

Проект «Назад у майбутнє». Створення комп’ютерних екоігор

11.04.2018 596 0

Чого хвилюються народи
І люди замишляють зло?
Хто їм сказав: «Вінець природи»?
Хіба для них її чоло?
Ліна Костенко

Кількість людей на Землі перевищує 7 мільярдів. Людство досягло такого рівня розвитку, що, на жаль, не може існувати далі, не змінюючи природних умов. Подальший розвиток цивілізації може здійснюватися тільки згідно із законами природи. Однією із технологій, здатною змінити багато стереотипів поведінки, механізмів економіки і соціального розвитку, є екологічна освіта.

Брак екологічної культури населення є беззаперечним фактом. Інтернет-революція повністю змінила ціле покоління. Найбільш яскравою ознакою цього створення віртуального світу та виникнення залежності від нього. Молодь годинами знищує монстрів, прибульців, будує цивілізації… А чому б таким самим чином не прибрати сміття з вулиць міста? Чи сортувати сміття? Чи озеленювати території?

Так народилася ідея створення та використання електронної екологічної гри як сучасного засобу екологічної освіти, що було втілено у проекті «Назад у майбутнє». «Назад» — це сприйняття майбутніми поколіннями нас і наших реалій. Для них ми вже позаду. «Майбутнє» — це ті, хто житиме в майбутньому. І вони, і їхнє життя залежать від нас: від нашої поведінки, нашої взаємодії з навколишнім світом, нашого усвідомлення того, що залишити їм у спадок.

Актуальність проекту зі створення електронної екологічної гри полягає:

  • у відсутності або обмеженості наявних таких ігор;
  • екологізації навчальних дисциплін, тобто використанні основ математичних, інженерно-фізичних дисциплін під час розроблення електронної гри;
  • можливості формування через гру певних алгоритмів діяльності.

Об’єктом дослідження є екологічна освіта людини (дитини).

Предмет дослідження — комп’ютерна екологічна гра як засіб екологічної освіти.

Мета роботи полягає в розроблянні концепції екологічної електронної гри, що імітує ініціативи реального світу: очищення території від сміття, сортування сміття та ін.

Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:

  • показати актуальність та доцільність саме електронних ігор у формуванні екологічної культури в молодого покоління для розв’язання проблем взаємин людства з природою;
  • сформулювати зміст концепції екологічної освіти та концепції екологічної гри, установити між ними зв’язок;
  • вивести формулу екологічної культури та показати її залежність від сформованості екологічної свідомості людини;
  • виявити особливості (переваги та недоліки) електронних ігор та їхній вплив на формування екологічної культури підлітків;
  • розробити екологічні електронні ігри, що будуть пов’язані з екологічними проблемами реального світу: очищення території від сміття, сортування сміття та ін.;
  • дослідити та проаналізувати актуальність і доцільність екологічних електронних ігор серед школярів різного віку через експериментальне впровадження;
  • сформулювати висновки на основі аналізу результатів дослідження, узагальнити здобуті результати, висвітлити плани на майбутнє.

Екологічна освіта — освіта для майбутнього

Основи екологічної освіти було закладено 1968 року на Міжнародній конференції ЮНЕСКО в Парижі, пізніше вони були підтверджені на Міжнародній нараді в Неваді (США). А 1972 року конференція ООН у Стокгольмі задекларувала зв’язок між освітою і станом природи. 1975 року з’явилася Міжнародна програма екологічної освіти. У ній задекларовано основні положення екологічної освіти:

  • будь-яке життя самоцінне, унікальне і неповторне; людина відповідальна за все живе;
  • природа була і завжди буде сильнішою за людину. Вона вічна і безкінечна. Основою взаємин з природою має стати взаємодопомога, а не протистояння;
  • якщо все залишиться так, як є, то «вже незабаром — через 20–50 років — Земля відповість очманілому людству невідворотним ударом на знищення»;
  • сформований у масовій свідомості протягом багатьох років антропоцентричний тип свідомості повинен бути витіснений новим баченням світу — екоцентричним.

2001 року затверджена Концепція екологічної освіти України (рішення колегії МОН №13/6-19 від 20.12.2001).
Завдання екологічної освіти: сформувати систему знань, поглядів і переконань учнів, що забезпечуватимуть розуміння ними цінності життя через ставлення до себе як частини природи.

Екологічна культура

Екологічна культура — це складний «організм», «кінцевий продукт», що буде наявним тільки через екологічну грамотність, екологічну освіченість, екологічну компетентність та екологічну свідомість людини. І що раніше дитині прищеплюють первинні ціннісні орієнтації (сприйняття себе як частини природи, цінність життя і спілкування з природою), то швидше суспільство отримає екологічно культурну особистість.

Розвинені держави світу, зокрема, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Німеччина, докладають значних зусиль для запобігання екологічної катастрофи. Щодо України, то ми не маємо рожевих окулярів чи амбітних ідей. Нам потрібно починати із простого — із освіти. Це маленькі кроки: як ми чистимо зуби, як користуємося водою, який одяг купуємо, як часто змінюємо телефони тощо.

Гра — сучасний засіб екологічної освіти

Наша команда вважає, що саме гра, гейміфікація посідає чільне місце та є актуальною у розвитку екологічної компетентності особистості, її творчих здібностей.

Але грою-подорожжю, рольовою грою сьогодні учня не зацікавити. Не секрет, що на уроках сучасні діти ховають під партами телефони, планшети, намагаючись відволікти пильність учителя. А можливо, потрібно дати учням змогу витягти все це з-під парт і використати з користю, а не забороняти (бо однаково марно)?

Так вчинила і наша група. Об’єднала учнів у малі групи, поставила завдання й надала простір для дій. Звісно ж, наші учні вже мають певні знання з екології та інформатики. Слід зауважити, що йдеться не про демонстрування авторських комп’ютерних ігор, а про дитячий експеримент. Ми пропонуємо лише модель сучасного екологічного виховання через створення комп’ютерних ігор. Через певний час ці самі діти (коли здобудуть більше знань) зможуть уже на професійному рівні розробляти такі комп’ютерні програми та ігри.

Технологія виготовлення та експериментального впровадження екологічних комп’ютерних ігор

Гра «Мегаватор»

Учні 8-Б класу Пилипенко Богдан, Пікуз Анатолій, Михайлов Сергій та Федорченко Роман працювали в групі над створенням ідей для трьох ігор. Школярі обрали тематику «Знищення сміття, збереження природи».

Рис. Робота над проектом

Рис. Робота над проектом

Пікуз Анатолій і Федорченко Роман створили гру «Мегаватор» на базі відомого типу ігор «arcade». Ігри-«аркади» набули великої популярності. Саме цей жанр отримав найбільшу кількість поціновувачів, які захоплюються комп’ютерними іграми. «Аркада» передбачає швидку реакцію гравця, а також уміння оперативно та правильно ухваювати рішення в ігрових ситуаціях.

Суть гри: ви пересуваєтеся, граючи персонажем «малюк», у разі появи перешкод у вигляді сміттєвих баків повинні швидко стрибнути на них (таким чином знешкоджується сміття), а коли з’являються рослини, маєте не зачепити їх перестрибуючи (до зіткнення з предметами).

 Рис. Гра «Мегаватор»

Рис. Гра «Мегаватор»

Гра «Екофітер»

«Арканоїд» — жанр відеоігор, що розвивається й сьогодні. Пилипенко Богдан створив гру-аркаду «Екофітер», метою якої є збирання сміття. Гравець має пересуватися на машині полем та збирати сміття у п’ятнадцять баків (час необмежений).

Рис. Гра «Екофітер»

Гра «Екобол»

Сьогодні створюють нові варіанти ігор з привабливим дизайном, інноваційними ігровими ідеями, різноманіттям режимів і навіть повноцінною сюжетною аркою. Тому Михайлов Сергій придумав пов’язати вже відому гру з темою екології. Адже «арканоїд» — одна з найвідоміших комп’ютерних ігор. Протягом уже декількох десятиліть вона тішить око мільйонів людей усього світу.

Суть гри «Екобол»: необхідно відбивати кульку платформою та знешкоджувати сміття. Дощечка пересувається горизонтальною лінією в межах кордонів локації (доти, поки не збите все сміття).

Завдяки своїй простоті та геніальності «арканоїд» здатен подарувати будь-якому гравцеві години приємного дозвілля, а в цьому разі змусить кожного замислитися про знешкодження сміття.

«Арканоїди» постійно модифікували, доповнювали та вдосконалювали. Незмінним залишався лише сенс гри — платформа та кулька, яку потрібно відбити для того, щоб розбити все сміття на певному рівні. Простий і чудовий сенс цієї гри позбавляє нудьги і задовольняє дітей та дорослих.

Рис. Гра «Екобол»

Рис. Гра «Екобол»

Експеримент у 3-Б

Отже, це сталося… 13 березня 2019 року вже відома команда 8-Б класу з авторськими комп’ютерними екоіграми прийшла на урок інформатики в 3-Б клас, щоб протестувати ігри: надати дітлахам можливість пограти, побачити дитячі емоції. Чесно кажучи, непокоїлися: а якщо не зрозуміють, не сподобається, будуть нудьгувати…

Перша гра «Мегаватор». У третьокласників виник інтерес, кожен хотів спробувати себе в новому тематичному виді гри. Коли одні грали, інші (за браком комп’ютерів) спостерігали та вже виробляли свої стратегії, які б допомогли їм подолати перешкоди швидше за однокласників.

Таким чином, за допомогою гри в дітей формуються передумови для свідомої поведінки в навколишньому середовищі, навички самоконтролю за діями та вчинками, тобто опановуються моральні норми і правила поведінки в соціумі.

Друга гра «Екофітер». Час гри необмежений, тому відтягти дітей від моніторів було проблематично. Цікаво? Ще б пак! Гра сприяє розвитку в молодших школярів різноманітних позитивних рис, вираженню яскравих емоцій, формує навички розв’язання запропонованих проблем. Під час гри учні замислилися про необхідність особистого внеску в справу очищення навколишнього середовища від сміття. Діти почали наводити приклади з власного життя, зокрема, як у їхніх родинах розв’язують проблему забруднення. Далі — ще цікавіші спостереження.

Третя гра «Екобол». Цю гру залишили «наостанок» недарма. Старшокласники були впевнені, що саме вона найбільше зацікавить малечу, оскільки потребує швидкості, спритності, емоційності. Сенс гри в тому, щоб перестрибувати квіти, а сміття знешкоджувати. Ця дуже спритна форма змусила кожного виплеснути свій заряд енергії та увійти в азарт — кожен хотів зберегти якомога більше квітів. Найцікавішим виявилося те, що ця гра запальна, не можна було відволіктися — чого й хотіли досягти автори.

Рис. Експеримент у 3-Б

  

Рис. Експеримент у 3-Б

Отже, доволі серйозну проблему для дітей молодшого шкільного віку ― засвоєння правил поведінки у природі, формування моральних норм — відповідальності, безкорисливої допомоги, співчуття ― можна розв’язати під час ігрової діяльності. Екоігри мотивують дітей переглянути своє ставлення до сміття під ногами, під партами, під під’їздами. Старшокласники в ігровій формі допомогли молодшим учням усвідомити їхню роль у боротьбі із забрудненням планети. Малюки дійшли висновку, що прибирати сміття — це навіть цікаво. Вони просили ще нових ігор, і побільше!

Немає жодних сумнівів, що екологічна освіта є фактором стійкого розвитку цивілізації, здатним об’єднати суспільство. Ми живемо в час складних, але таких необхідних освітніх реформ, спрямованих на модернізацію і перебудову освіти з позицій її екологізації та наближення до світових стандартів. Головним завданням цього напряму освіти є формування моделей поведінки, звичок, стилю життя, рівня екологічної культури, що відповідає потребам сталого розвитку людства.

Я — маленька людина в країні, яка розвивається. Що я можу зробити? Якщо ти вважаєш, що ти достатньо малий, аби змінити щось, подумай про те, як ти спиш у кімнаті з комаром. Ця комашка змінює все, дарма, що мала. Якщо не починати з себе, то все втрачає сенс. Тому ми вважаємо, що запропоновані нами ідеї комп’ютерних екоігор — це сьогодні та сама комаха, яка наполегливо змінює ставлення дітей до навколишнього середовища, поступово формує екосвідомість, що впливає на осягнення себе як частини природи (а не як її «вінця»). Сьогодні ти граєш в «Екобол», а завтра — прибереш сміття біля свого будинку, вимкнеш зайву лампочку … та «наведеш лад на своїй «планеті»».

І якщо такий Маленький Принц буде не один — природа нам віддячить чистою водою, свіжим повітрям, розкішними лісами.

«Прокинувся вранці, умився, привів себе до ладу — й одразу ж упорядкуй свою планету.)

(Сент-Екзюпері. «Маленький Принц»)

Автори: Т. М. Лугова, Т. Л. Бакулєва, Г. В. Назаренко, В. О. Цукер, С. А. Тітова, КЗ «Маріупольська ЗОШ І–ІІІ ст. № 15», Донецька обл.

За матеріалами журналу «Основи здоров’я» № 4 (2019).

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

 
 

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук