Сучасний урок Творчість, ідеї

В'язані подушки та урок математики

09.04.2019 431 0

Сара Дженсен — професор математики, яка замість традиційних калькуляторів і підручників викладає математику за допомогою спиць для в’язання і шерсті. Доцент кафедри математики в Карфагенському коледжі має навчити людей розуміти математику як спосіб пізнання навколишньої дійсності. Спосіб, який вона застосовує під час навчання, — це в’язання і спостереження за реальними предметами.

Доцент кафедри математики Дженсен поділилась власними спеціальними уроками й результатами викладання в своєму блозі. Вона почала з того, що запропонувала групі студентів коледжу назвати найперше слово, що спадає на думку, коли вони чують про математику. «Розрахунки» і «рівняння» — були основними відповідями. Коли це саме запитання поставили професійним математикам, відповідями були слова «критичне мислення» і «розв’язування проблем». Вона пояснила: «Уявлення професійних математиків про математику, суттєво відрізняється від уявлення про математику пересічних людей. Якщо математику вважають синонімом обчислень, тому не дивно чути “Я ненавиджу математику”».

Заняття з математики починаються з того, що учні сплітають подушки для кидків. Це демонструє одне із найважливіших понять математики — еквівалентність. Дженсен пояснила, що фундаментальним поняттям математики є рівняння, а основним у рівнянні є знак рівності. Вона навела приклад:  . Математично   має те саме значення, що й 5, тобто число 5 і значення   мають бути однаковими. Вона наголошує, що в повсякденному житті існують речі, що, на перший погляд, не є однаковими, але величини, що характеризують ці речі, можуть бути однаковими за певними критеріями.

Аби довести цей факт, учні її класу в’язали декоративні подушки. Рисунки, що вони зображали на подушках, демонстрували еквівалентність під час фізичного переміщення. Використовуючи своє ремесло, вона викладає ще одну тему — «Геометрія гумових листків». У цьому сенсі учням пропонують уявити, що весь світ зроблений із листків гуми, а потім з’ясувати, що це означає з точки зору форм і топології. Якщо ви гадаєте, що це складно, то, можливо, зрозуміти це вам допоможе в’язання.

Спосіб в’язання круглих предметів, зокрема рукавичок, шапок або шкарпеток полягає у застосуванні спиць із двома загостреними кінцями, що називають голками.

Шапка, яку створюють за допомогою трьох голок, має форму трикутника. Але після завершення роботи і зняття голок шапка стає м’якою і набуває форму кола. Цей приклад переконує, що геометрія гумового листка передбачає, що трикутник і коло можуть бути однаковими, якщо вони виготовлені з гнучкого матеріалу. У цьому сенсі всі многокутники можуть набувати форму кола. Учні курсу «Математика в’язання» витратили час на в’язання різних круглих предметів, аби засвоїти цю теорію.

Дженсен запевняє, що застосовуючи інструменти для в’язання, вони може відкрити світ математики для величезної аудиторії та допомогти людям сприйняти математичні думки в повсякденному житті.

Ще один професор розповідає про математику в’язання у відео:

Він говорить, що у цьому ролику ви бачите, як він і його учні створюють шарф, але насправді вас має цікавити, як учні власноруч виконують роботу, створюють дизайн речі, та як у цьому їм допомагають знання з математики. Він наголошує, що таким чином не тільки формують в учнів практичні навички, але й показують елементи математики, що дають змогу зробити речі кращими. В’язання — це не просто рутинна праця. У процесі в’язання учні застосують проектування, співвідношення, пропорції тощо.

Професор відзначає, що він намагається змінити шаблон, коли учням просто говорять, що і як потрібно робити. Важливо створити умови, спроектувати навчальне середовище так, щоб учні засвоювали і застосовували конкретні математичні ідеї через свою діяльність.

Джерело: https://wonderfulengineering.com

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук