Досвід виховання Творчість, ідеї

Великдень, або Поділися з ближнім. Позаурочний захід

16.04.2019 801 0

Мета заходу: вшанувати свято Великодня; поглибити знання учнів про історію свята та традиції його відзначення в Україні; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності учнів; виховувати повагу до українських звичаїв та культури.

Хід заходу

Звучить фонограма великодніх дзвонів.

1-й учень

Христос воскрес — велично дзвін
Воскресний пролунав.
Це честь тому і наш поклін,
Хто смертю смерть здолав.

2-й учень

Христос воскрес, і правда з Ним
Свята воскресла мить.
Пітьма пощезла вся, як дим,
Що з вітром геть летить.

3-й учень

Великодніми піснями
Звеселяймо Божий світ,
Щоб почули за морями
Про вкраїнський славний рід.

4-й учень

Вдягла весна мережеву сорочку,
Втомившись і звільнившись від турбот.
І підіймає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.

5-й учень

Великдень всіх нас на гостину просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить:
— Христос воскрес! Воістину воскрес!

Звучить пісня «Писанка»  у виконанні Марії Бурмаки.

Ведучий. А тепер загляньмо всередину великоднього кошика! Яйця, писанки і крашанки… Яйце — один із символів Великодня, символ нового життя і відродження.

1-й учень. Крашанка — це яйце, пофарбоване в один колір.

2-й учень. Крапанка — це яйце, на поверхню якого наносять цяточки воску, а після того занурюють у фарбу.

3-й учень. Мальованка — яйце, розмальоване гуашшю, акварельними фарбами за допомогою пензлика.

4-й учень. Дряпанка — це яйце, пофарбоване в темний колір, на поверхні якого гострим предметом видряпують візерунок, орнамент.

5-й учень. Писанка — це яйце, поверхня якого вкрита різнокольоровим розписом за допомогою воску та барвників.

Ведучий. А ще в кошику паска — символ Воскресіння та Небесного царства. Зазвичай випікали паски трьох видів.

1-й учень. Жовта паска — паска Сонцю, саме її святили в церкві та споживали в неділю.

2-й учень. Біла паска — паска душам померлим родичам, з нею ходили на кладовище на Проводи.

3-й учень. Чорна паска — господарям та родині, власне, чорна паска — це і є той самий житній хліб, який українці їли щодня.

Ведучий. Сир і масло є символами ніжності та жертовності Бога. Ці продукти кладуть у невеликі посудини, а зверху малюють хрестик.

4-й учень. Шинка або ковбаса — це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі.

5-й учень. Хрін — це міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа.

6-й учень. Сіль — символ повноти та достатку. Вона символізує спосіб зв’язку між Богом і його народом. Її вважають оберегом, адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі.

Звучить «Веснянка».

1-й учень. Після служби в церкві добрий господар не поспішає за святковий стіл, а спочатку обходить своє господарство, посипає свяченою сіллю, відганяючи нечисту силу, вітається з худобою — кожному дає по маленькому шматочку свяченої паски.

2-й учень. Перед тим як сісти до столу, уся родина урочисто вмивається у мисці з водою, у яку покладено три крашанки червоного кольору.

3-й учень. За народною традицією першою вмивається дівчина на порі, потім — сини, потім — мати, а наостанку вмивається господар.

4-й учень. У Великдень люди ходять одне до одного на гостину, цілуються, христосуються, обмінюються крашанками, пасками та дарунками. У першу чергу слід відвідати близьких людей.

Сценка «Матір поважають — честь бережуть»

Звучить фонограма «А сорочка мамина».

Син

Спасибі тобі, Земле, за те,
Що рід людський увічнила,
Бабусю у вишню возвела,
Матінку яблунею назвала,
А сестру з калиною поєднала.

Донька

Закопаємо ж під деревом кусні хліба…

Син

Покладемо зерно, щоб в добрі і спокої довіку бути.

Донька. Попросимося до хати, щоб за давнім звичаєм господиню дому паскою та дарунками пригостити.

Воскресіння Христове!
Пошли мені нареченого холостого!
Дай Бог, нареченого хорошого,
В чоботях, не на корові, а на коні.

Син

Пороги, пороги, від вас нам дороги,
Дозвольте ступити, матір обійняти,
Сиву голубоньку поцілувати.
Матір стрічає дітей, скроплює їх свяченою водою.

Мати

Вода до ніг — на долю,
Вода до рук — на щастя,
Вода на поріг — щоб у достатку жив наш рід.

Син (подаючи матері паску і подарунки)

Нене-горличко, сива ластівко,
Сонце яснеє, усміх дня,
Ви прийміть цей дарунок, матінко.

Донька (даруючи вишиванку)

Матусі від Сонця й від мене
гостинець на стіл покладу.
Носіть, моя нене,
сама вишивала на долю,
на міцне здоров’я
і на красне життя.

Мати

Розчісую волосся,
Щоб до моєї господи побільше онуків велося.
Хліб та паска на столі — доля у руці.
Щастя вітається, доля не цурається.
Нехай люди бачать, а онуки вчаться,
Матір поважають — честь бережуть.

Звучить фонограма «Великодні дзвони».

1-й учень. Останній тиждень перед Великоднем називають Чистим (або Вербним).

2-й учень. У ці дні у господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують піч. Прикрашають хату вишивками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а на покутті вішають прикраси з соломи — «павуки».

Виходять діти із запаленими свічками.

3-й учень. Найважливіший день Вербного тижня — четвер. Його називають Страсним, Чистим. До цього дня в кожній хаті виливають із воску свічки.

4-й учень. Одна свічка — Сонцю, друга — покійним роду, а третя — на здоров’я і щастя живим.

5-й учень. Запалену у церкві свічку несуть додому. Вона має велику магічну силу.

6-й учень. У п’ятницю чи суботу печуть паску — великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.

1-й учень. Цього дня господині особливо клопочуться. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. У піч паску садовлять із молитвою.

2-й учень

Ясне сонце над селом, наче писанка зійшло,
Вибігайте з хати, діти, як сьогодні не радіти!

3-й учень

Вийдем, вийдем на горбок, заспіваєм гаївок,
Що весна вже воскресла — нам Великдень принесла.

Звучить пісня «Обрядова».

4-й учень. Після розговіння дорослі та малі виходили на вулицю на великодні забави.

5-й учень. Напередодні, у суботу, встановлювали гойдалки, що ставали центром розваги всього села.

6-й учень. Тут же гралися крашанками в «Набитки», «Котка», «Кидка» та «Відкадки».

Проводять ігри.

1-й учень

Весняні дні! Святкові швидкоплинні.
Гомін лісів, фіалок повінь синя.
У небі — сонця писанка гаряча.
Любові вам! Добра і щастя!

2-й учень

Звістка радісно лунає!
Світ Ісуса величає
Великоднім дзвоном, співом,
Чистим серцем, повним віри.

3-й учень

Ясних, добрих сподівань!
Великодніх вам світань!


4-й учень. Бажаємо вам щастя і радості, віри і благополуччя! Нехай прекрасне свято Великодня принесе любов та світло у вашу родину, щирість та добро у взаємини!

5-й учень. Нехай Боже благословення буде запорукою миру на нашій землі, духовного відродження нашої держави, здійснення найзаповітніших сподівань!

Разом. Христос воскрес!

Звучить пісня «Писанка-зорянка» (О. Ошитко).

Автор: О. А. Феніна, учитель технології, основ здоров’я вищої категорії, учитель-методист, Білозерська ЗОШ І–ІІІ ст. № 2 ім. Богдана Хмельницького, смт Білозерка, Херсонська обл.

За матеріалами журналу «Трудове навчання в школі» № 7 (2018).

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

 
 
Поділитися в Viber Залишити свій відгук