Сучасний урок НУШ

Дидактичний лексикон. Брейнстормінг

18.04.2019 1335 0

Усе частіше в методичній літературі звичний метод мозкового штурму (мозкової атаки) називають запозиченим словом брейнстормінг (технологія брейнстормінгу; комунікативна функція брейнстормінгу; брейнстормінг у розвитку творчого мислення та ін.). Чому сталася така лексична заміна й наскільки вона є виправданою? Вочевидь, що тут спрацювала тенденція до насичення сучасного освітнього простору іномовними термінами, які активно з’являються, продукуються в процесі навчання й врешті стають частиною широкого комунікативного контексту.

Поговоримо про те, що саме закладено в стратегіях брейнстормінгу і як його можна застосовувати на уроках мови та літератури.

Поняття брейнстормінгу (англ. brainstorming) як мозкової атаки було запущено в комунікацію відомим американським рекламістом Алексом Осборном 1953 року. Вирішення певних задач у діловій сфері потребує нестандартного  творчого мислення, креативних ідей і думок. Якщо відбувається колективне обговорення проблеми, то шансів віднайти потрібне рішення або продуктивну ідею стає більше, адже в цій інтеракції залучено декілька людей і кожен з них генерує думки, аналіз й обговорення яких допомагає обрати оптимальний варіант для розв’язання поставленого завдання.


Важливою умовою для використання брейнстормінгу є неоднозначність поставленої проблеми й самостійний пошук шляхів її вирішення. Тобто вибір з наявних пропозицій саме такої, що буде сприйнята як потрібне в цій ситуації рішення. Зазвичай цим методом послуговуються в обговоренні конкретної ділової ситуації, яка потребує колективного прийняття ефективного рішення.


Наприклад, у видавництвах мозкову атаку використовують, коли йдеться про започаткування нових книжкових або журнальних проектів. Колективно обговорюють потребу в цьому проекті, визначають його стратегії, обирають влучні назви, коментують економічні перспективи. Саме в процесі брейнстормінгу в нашій «Основі» були започатковані найвідоміші й найпродуктивніші книжкові проекти «Усі уроки» та «Мій конспект», які мають великий попит у вчителів-предметників.

З часом метод мозкового штурму було впроваджено в освітній простір як одну з новітніх технологій інтерактивного навчання.

  • На своїх уроках Ви часто використовуєте цей метод для активізації учнівської пізнавальної діяльності, розвитку мислення й мовлення. Зазвичай учитель ставить питання (проблемне), відповідь на яке учні шукають шляхом колективного обговорення. Однак не завжди пропонована ситуація потребує активних мозкових зусиль щодо віднайдення потрібної відповіді або правильного рішення. Подекуди в цих питаннях немає проблеми, а відповіді прописані як правило.

Наприклад, на етапі підсумкової рефлексії вчитель ставить питання, пов’язане з теоретичним аспектом мовної проблеми (правилом), і пропонує попрацювати методом брейнстормінгу для пошуку відповіді. Але ж вона вже є й зумовлена чинним правилом, тож ніякої нової ідеї або навіть думки учень не продукує, а просто згадує теорію й відповідає. Те ж саме можна спостерігати й на уроці літератури в процесі обговорення біографії письменника, змісту художнього тексту, його проблематики, в аналізові образної системи.

Проілюструємо фрагментами з конспектів уроків, де метод брейнстормінгу використано некоректно.

Приклад перший. Етап закріплення знань на уроці мови з теми «Складне речення, його ознаки» (9 клас). Питання для осмислення: які ж ознаки властиві складному реченню? Учитель пропонує учням працювати методом мозкового штурму. Учні думають і дають відповіді. Зрозуміло, що в цій ситуації не була активована потужна інтелектуальна або творча робота учнівської свідомості для пошуку нових ідей та рішень, адже учні просто узагальнили те, що почули на уроці. Тобто метод брейнстормінгу тут не доречний.

Приклад другий. Етап актуалізації знань на уроці літератури після вивчення попередньої теми «Література українського романтизму». Учитель пропонує учням методом мозкового штурму визначити й узагальнити риси романтизму як художньо-естетичного напряму. Проте в цій ситуації пошук відповідей не потребує генерації нових ідей, адже це звичайний репродуктивний формат (відтворення знань). Тож це навчальна бесіда або традиційне опитування.

Існують ситуації на уроці (особливо літератури), коли пошук відповіді набуває ознак дискусії, полеміки, у ході якої учні висловлюють власне ставлення до порушеного питання чи проблеми, демонструють уміння аналітично й критично мислити, мають певну позицію. Тож і називаймо це дискусією. Або вчитель наприкінці уроку пропонує учням обмінятися думками щодо отриманої на уроці інформації, складності чи доступності теми, нерозв’язаних питань. Ця ситуація вповні узгоджується з використанням методу «вільного мікрофону».

  • Загалом, брейнстормінг більшою мірою важливий та ефективний у сфері, де нова думка чи ідея дасть очікуваний результат, спрацює на якість чи успішність справи.

Застосування методу мозкового штурму на уроці можливе за умов такого сценарію уроку, де йдеться про імітаційні ситуації. Тобто вчитель формулює проблему й пропонує учням створити певну віртуальну реальність, висловивши ідеї й пропозиції щодо розв’язання цієї проблеми.

Створимо й ми такий умовний сценарій.

На підсумковому уроці літератури в 11 класі вчитель ініціює діалог про українську літературу в аспекті її читача. Основним масовим читачем нашої літератури є учень, який знайомиться з українськими художніми творами впродовж свого навчання в школі (надалі його читацька активність помітно слабшає). Ці твори для школяра вибирають автори програми, зміст якої традиційно не влаштовує багатьох учителів, учнів, батьків. Тож розпочати розмову можна з питань:

  • Чи влаштовує вас чинна програма? (Так/ні, чому?)
  • Які програмові твори ви запам’ятали й чому?
  • Чи налаштовані ви після школи читати українську літературу? (Так/ні, чому?)

Учні працюють методом «вільний мікрофон», висловлюючи свої думки.

Далі вчитель пропонує учням подумати над проблемою:

  • Що треба зробити, щоб після школи читали українську книжку?

Ця проблема потребує комплексного вирішення, тому варто подати пропозиції щодо таких аспектів: 1) покращення якості книжок (жанри, зміст, проблематика, поліграфія); 2) посилення ролі медійних та рекламних засобів у просуванні книжки на читацький ринок, популяризація книги; 3) формування споживача української книги та його читацьких компетентностей (можна додати ще низку аспектів, наприклад, цінова політика книги, зацікавлення держави в ціновій доступності книги для читача та ін.)

Для створення інтерактивного полілогу вчитель формує три групи, які генерують ідеї щодо вирішення проблеми в запропонованих аспектах.

За допомогою бренстормінгу учні в кожній із груп висловлюють ідеї, обговорюють їх доцільність, можливість і результативність (на це можна дати до 10 хвилин, адже проблема не з простих). Після цього спікери кожної з груп презентують свої ідеї, думки, проекти.

Доречним буде включити в полілог аналітика-експерта (з учнів, учителів, письменників), який би міг дати компетентну оцінку запропонованим ідеям.

Які вміння будуть формуватися в учнів у процесі цього мозкового штурму? Аналітично осмислити ситуацію й висловити власну думку, систематизувати почуту від інших інформацію й синтезувати її в певну модель рішення; дійти спільної згоди з учасниками обговорення; чітко й грамотно формулювати свої тези. І, що дуже важливо, учні в цей час перебирають на себе ролі соціально активних людей, які можуть долучитися до моделювання комфортного суспільного буття. Погодьмося, не так уже й мало!

Щодо вікових пріоритетів брейнстормінгу, то він розрахований на учнів старших класів, у яких уже сформовані вміння аналізу інформації та її обробки.

Отже, шановні колеги, застосовуючи той чи той новітній метод на уроці, думаймо над тим, чи дійсно він є доречним, продуктивним, результативним і коректним. Бажаємо Вам успіхів!

Автор: О. О. Маленко, докт. філол. наук, професор ХНПУ імені Г. С. Сковороди, редактор журналу «Вивчаємо українську мову та літературу»

Сподобалась тема? Тоді замовляйте:

 
 

Інструкція, як оформити замовлення на: http://osnova.com.ua/help/4/

Поділитися в Viber Залишити свій відгук