Творчість, ідеї

Прийшла Масниця з млинцями — пригощає нас із вами!

01.03.2019 221 0

Млинці це давня українська страва з дуже рідкого тіста, без якої неможливо уявити української кухні. Що то за господиня, яка не вміє готувати млинців? Великі й маленькі, тонкі або пухкенькі, солодкі чи солоні, з начинкою та без неї…

Млинці можна готувати з пшеничного, кукурудзяного, гречаного борошна чи манки. Млинці нашвидкуруч не займуть багато часу та великих зусиль: молоко, яйця, борошно, цукор, сіль — і швидко на добре прогріту сковорідку! Млинці будуть тонкими, напівпрозорими. Їх можна начиняти будь-чим: сиром з родзинками й маком, овочами, фруктами, грибами, залежно від фантазії та столу, до якого подають страву.

Натисніть для завантаження матеріалу в форматі PDF

 

Саме слово «млинець» походить від українського «млин». Напередодні Великого посту перед Великоднем є особливий тиждень — Масляна, Масниця, Сирний тиждень, Масляниця, Колодка, Колодій. Це здавна відоме свято. Його відзначали наприкінці лютого — початку березня , коли « весна із зимою зустрічалися».

Напередодні Масляної закінчувався зимовий піст і люди могли вдосталь наїстися всіляких страв, у першу чергу молочних і борошняних.

В другій половині зими в корів, кіз, овець з’являлося потомство – телята,козенята, ягнята. Природно, більшали й надої молока – його тепер вистачало і тваринам, і людям.

Крім того морози вже були не такими лютими, усе вище піднімалося сонечко, приємно пахли бруньки в садах. Людям дуже хотілося скоріше проводити зиму й зустріти довгоочікувану весну. Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду – ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за це Сонцю, славили його, пекли млинці – круглі, рум’яні, червонуваті, які дуже нагадували сонячний диск. До млинців подавали сир, сметану, мед, пекли медові пиріжки й візерункові пряники. Саме так і зустрічали довгоочікуване свято.

  

Натисніть для завантаження матеріалу в форматі PDF

 

Свято Масляної тривало цілий тиждень.

Понеділок – день «Зустрічі»

Добудовували гірки, гойдалки.Починали пекти млинці.Перший млинець призначався душам покійних батьків. А ще в цей день із соломи робили опудало Марени, садовили його на кіл і з піснями возили селом. По домівках ходили ряджені та напрошувалися на гостини.

Вівторок – «Загравання»

Цього дня народ розважався. Каталися на ковзанах та з льодових гірок. Хлопцям дозволялося загравати до дівчат.

Середа – «Ласуня»

Найсмачніший день масляничного тижня. У всіх родинах до столу подавали вареники із сиром, млинці, різні пиріжки. У цей день зять приходив до тещі на млинці.

Четвер – «Широкий четвер, розгул»

Народ розважався: крижані гори, балагани, гойдалки, катання на конях, галасливі гулянки, веселощі та змагання. Гостювання тривали.

П’ятниця – «Тещини вечори»

Цього дня за традицією молоде подружжя відвідувало усіх, хто був у них на весіллі. Зяті запрошували в гості своїх тещ, пригощали їх млинцями, демонстрували свою повагу і прихильність до тещі.

Субота – «Зовичені посиденьки»

Молода невістка запрошула до себе на гостину зовиць, частувала їх святковим обідом, дарувала подарунки. Тривали веселі ігри, танці, співи.

Останній день Масляної – «Прощена неділя»

Просили пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих. В цей останній день Масляного тижня спалювали опудало Зими.

Не дивно, що головною стравою цього свята були млинці, які за формою і кольором нагадують сонечко. Господині приповідали, випікаючи млинці: «Щоб сонце так землю припікало, як вогонь млинці, і щоб навесні й улітку все так росло, як тісто на сковорідці.

Прийшла Масляна –
Прийшла з млинцями.
Пригощаємо смачненько
Нас із вами.
Млинці печемо круглі
До сметани,
Щоб сонцю радіти могли
Ми з вами.
Пригощайтесь гості
Тата й мами.
Зустрічайте весну – красну
Разом з нами. 

(І. Бевз)

Крупіцина Т. М., учитель трудового навчання вищої категорії, старший учитель Деснянської ЗОШ I–III ступенів, Чернігівська обл.

За матеріалами журналу «Трудове навчання в школі».

Поділитися в Viber Залишити свій відгук

Читайте також